 |
|
II. Організаційно-методичні вказівки
Мета навчальної дисципліни – навчити слухачів та студентів основних положень Загальної та Особливої частин цивільного права у взаємодії між собою і з нормами конституційного, цивільного, житлового, земельного, та інших галузей права, для їх подальшого ефективного використання у майбутній роботі.
Завдання навчальної дисципліни – використати можливості навчального процесу для вивчення теорії і практики цивільного права, виробити у студентів навички самостійного пошуку, використання та аналізу нормативних актів, що регулюють цивільні правовідносини.
Предмет навчальної дисципліни – методологічно організований процес поступового й послідовного освоєння вироблених юридичною думкою знань про цивільне право, його основних положень. Основу наукових (теоретичних) знань щодо інституту права власності становлять праці учених-правознавців: О.В. Дзери, Я.Н Шевченко, З.В. Ромовської, А.О. Пушкіна, Є.А. Суханова, В. Дозорцева, Ю.К. Толстого, А.В. Венедиктова, В.П. Грибанова, Л.І. Петражицького та інших.
Методика вивчення курсу «Цивільне право» являє собою систему прийомів, засобів та інструментарію дослідження цивільно-правових явищ та понять. Основними методами є: юридичний, соціологічний, системний, компаративістський, історико-порівняльний тощо.
Цивільне право як навчальна дисципліна приватноправового спрямування має важливе значення при підготовці фахівців-юристів як у господарській сфері, так і для системи органів внутрішніх справ. Цивільне право займає провідне місце як у системі приватного права так і у суспільстві вцілому. Дію його норм ми відчуваємо на собі кожен день стаючи власником тих чи інших речей, набуваючи та здійснюючи особисті немайнові права, створюючи юридичні особи, укладаючи договори тощо.
Виходячи з сучасних вимог Міністерства внутрішніх справ України про підвищення професійної і соціально психологічної підготовленості кадрів, забезпечення зв’язку теорії та практики у вищій школі програма передбачає:
- за методикою навчання: впровадження у викладання ефективних прийомів та засобів, які забезпечують підвищення рівня підготовки; надання студентам можливості самостійно поглиблювати знання з метою формування необхідних професійних вмінь та навичок;
- за організацією навчання: максимальну навчально-практичну спрямованість всіх видів занять та забезпечення конкретного зв’язку теоретичних положень з практичною діяльністю.
Матеріал курсу викладається з використанням наочності, порівняльного аналізу, статистичних досліджень тощо.
Організація, зміст та порядок вивчення предмету визначаються програмою.
Основними видами навчальних занять з курсу є:
- лекції;
- семінари;
- практичні заняття;
- індивідуальні та групові консультації.
На лекціях відбувається формування понять Загальної та Особливої частин цивільного права, дається аналіз норм цивільного законодавства України та умов їх застосування.
На семінарських та практичних заняттях відбувається контроль якості засвоєного навчального матеріалу, а також відпрацювання практичних вмінь. Семінари та практичні заняття – основні види навчальних занять. Вони проводяться за основними, найбільш складними питаннями навчальної програми й призначені для поглиблення й закріплення знань студентів, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи, вироблення в них самостійного мислення, вміння аналізу явищ та процесів, навичок пошуку, узагальнення й викладення навчального матеріалу. На семінарських заняттях ставляться контрольні питання, обговорюються доповіді, реферати, підготовлені студентами відповідно до плану занять й рекомендацій викладача. Доповідь носить характер стислого (7-10 хв.) і разом з тим змістовного та аргументованого усного викладення однієї з центральних проблем теми семінарського заняття.
Основними вимогами до виступу на семінарі є: високий науково-теоретичний рівень виступу; глибоке і всебічне розкриття змісту питання; органічний зв’язок теоретичного матеріалу з практичними питаннями; логічно злагоджений та аргументований виклад матеріалу; вміння робити обґрунтовані висновки.
Особливістю практичного заняття є те, що під час його проведення студентами розв’язуються різні проблемні задачі.
В кінці заняття викладач підводить підсумки, оцінює виступи студентів, визначає завдання на наступні заняття.
Критерії оцінки знань на практичних та семінарських заняттях:
„відмінно” – відповіді повні, присутня логіка у викладенні матеріалу, відповіді на теоретичні питання пов’язані з практикою, наводяться конкретні приклади. Практичні завдання розв’язані вірно, відповіді аргументовано;
„добре” – відповіді на питання майже в повній мірі розкривають їх сутність, але дещо непослідовне викладення матеріалу, в розв’язаннях є деякі неточності.
„задовільно” – відповіді на питання неповні, розкривають лише сутність основних понять, в практичних завданнях містяться помилки, відповіді не обґрунтовано;
„незадовільно” – відповіді на питання не розкривають їх сутності, практичні завдання розв’язані невірно.
Крім того, враховуються творчий підхід до розкриття питань, активність на занятті, доказовість та переконливість, методика викладення матеріалу, зв’язок його з практикою.
Значну роль в успішному оволодінні дисципліною „Цивільне право” відіграє самостійна робота студентів, робота з навчальною літературою, періодичними виданнями, матеріалами узагальнення судової практики (постановами Пленуму Верховного Суду України) та матеріалами судової практики (ухвалами, постановами та рішеннями в конкретних цивільних справах по спорах).
Навчальний план передбачає виконання студентами контрольних (заочна форма навчання) та курсових робіт (денна та заочна форма навчання).
Підсумковим контролем є залік та іспит з Загальної та Особливої частин цивільного права.
Взаємозв’язок з іншими дисциплінами. Успішне вивчення дисципліни «Цивільне право» неможливе без звернення до окремих положень інших юридичних, соціально-гуманітарних дисциплін:
- теорії держави та права - для засвоєння понятійного апарату, єдиного для всіх юридичних наук, що є необхідною базою для вивчення галузевих правових дисциплін, у тому числі цивільного права, зокрема, при дослідженні предмету, методу та принципів загальних положень цивільного права, цивільно-правової норми, визначенні суспільних відносин;
- конституційного права - при визначенні спрямованості та змісту приватноправових засад цивільного права, зокрема: особистих немайнових прав фізичної особи, конституційного права власності, закріплення принципу непорушності права приватної власності, встановлення змісту виключного права власності народу України тощо;
- сімейного права – при засвоєнні загальних положень інституту права спільної сумісної власності подружжя та членів сім’ї;
- кримінального та адміністративного права – при вивченні підстав відповідальності за порушення підгалузей цивільного права: особисті немайнові права фізичної особи, права власності тощо; адміністративно-правові акти можуть слугувати підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (ст. 11 ЦК України);
- земельного права – при вивченні окремих питань, пов’язаних з виникненням та припиненням права власності на земельну ділянку та житло тощо;
- міжнародного права – для засвоєння питання забезпеченості приватноправових засад щодо окремих положень цивільного права на міжнародно-правовому рівні;
- фінансового та податкового права - при визначенні бази оподаткування, це також проявляється в ціновій політиці, зокрема встановленні твердих цін на товари першої необхідності.
Крім того слід особливу увагу приділити синтетичній єдності всієї системи права України, проявом чого є між предметні зв’язки. Цивільне право тісно взаємопов’язане з такими галузями права, як цивільне процесуальне право, господарське право, господарське процесуальне право, і інші галузі права. Цивільне право зумовлює предмет і особливості господарського і, зокрема, підприємницького права. В частині регулювання майнових відносин і товарообігу вони — суть цивільного права. Це стосується таких галузей законодавства як інвестиційне, корпоративне та кооперативне право.
Крім того особливого практичного значення при вивченні цивільного права набуває знання курсів філософії, логіки, теорії держави та права.