Здавалка
Главная | Обратная связь

Форми забезпечення матеріальними ресурсами.



 

1. МТЗ – це процес забезпечення підприємства всіма видами матеріально-технічних ресурсів у необхідні строки і необхідних об’ємах для забезпечення нормального здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства.

Основною задачею МТЗ є своєчасне і повне безперервне комплексне забезпечення підприємства всіма необхідними ресурсами у точній відповідності до затвердженого планового завдання за умовами мінімізації усіх супроводжувальних витрат (транспортних, складських).

МТЗ виконує наступні функції:

- планування МТЗ на засаді балансу – обґрунтованої потреби і покриття її ресурсами з різних джерел;

- налаштування раціональних довгострокових господарських зв’язків по поставкам сировини, матеріалів та ін.. на підприємство;

- організація і планування забезпечення сировиною, матеріалами та ін.. окремих підрозділів підприємства;

- оперативне регулювання руху матеріальних ресурсів на основі строгого контролю та обліку;

контроль за використанням матеріальних ресурсів та впровадження заходів по підвищенню ефективності використання;

- удосконалення організації МТЗ па основі досягнень науки та практиці.

 

2.Планування потреби у необхідних ресурсах на багатьох підприємствах – це найбільш розроблена стадія внутрішньовиробничого планування. Однак на більшості українських підприємств визначення потреби у матеріальних ресурсах зводиться лише до фінансового планування.

Але гроші не є єдиним і найбільш важливим ресурсом в перспективному і стратегічному плануванні. Багато хто рахує, що наявність грошей вирішує все, так як інші ресурси можна придбати по мірі необхідності. Разом з тим це не завжди так. Наприклад, в енергетиці існує проблема нестачі окремих видів енергетичних ресурсів.

Вихідними даними до плану МТЗ є:

- інформація про кон’юнктуру ринку товарів;

- планований обсяг випуску продукції в асортименті та номенклатурі;

- план технічного та організаційного розвитку підприємства;

- аналіз витрат матеріальних ресурсів в звітному періоді;

- інформація щодо постійних та тимчасових постачальників з визначенням системи транспортного забезпечення, цін та тарифів;

- прогресивні норми витрат матеріальних ресурсів;

- прогнозні данні стосовно можливих ризиків в системі матеріально- технічного постачання, матеріальних та фінансових витрат.

Розробка плану МТЗ складається з наступних етапів:

1 етап. Складання виробничої програми та обсягів поставок продукції в плановому періоді; розробку норм і нормативів витрат і запасів матеріальних ресурсів; строки поставок, строки зносу інструменту, запасних частин та ін.; завдання по економії матеріалів; заявки та розрахунки потреби цехів в різних допоміжних матеріалах, відомості про залишки НЗВ на початок і кінець планового періоду; дані про фактичні зміни матеріалів на складах підприємства, про витрати їх в минулому періоді.

2 етап. Розробка балансу матеріальних ресурсів, який складається з двох частин і визначається рівністю:

(6.1) де: Рв.п. – потреба в матеріалах на виконання виробничої програми;

Рнзп – потреба в матеріалах на поповнення НЗВ;

Рт.р. – потреба в матеріалах на забезпечення технічного розвитку підприємства у плановому році;

Рр.е. – потреба в матеріалах на ремонтно-експлуатаційні роботи;

Рк.б. – потреба в матеріалах на капітальне будівництво;

Рз – потреба в матеріалах на утворення виробничих запасів;

Рін. – потреба в матеріалах на забезпечення інших потреб.

Моч. – очікуваний залишок матеріалів на початок року;

Мнзв – залишок матеріалів у НЗВ;

Мв.р. – кількість матеріалу, яку можливо одержати за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів;

Мст. – матеріали, що отримуються за контрактами зі сторони;

Мін. – кількість матеріалів з інших джерел постачання.

 

Баланс матеріально-технічного забезпечення розраховують у натуральних одиницях виміру та оформляють у вигляді таблиць 6.1-3.

Таблиця 6.1

Баланс матеріально-технічного забезпечення виробництва підприємства на...........рік

Найменування матеріальних ресурсів Одиниці виміру Поточний рік Залишки на кінець поточного періоду
план факт

 

Таблиця 6.2

Потреба в матеріалах на .........рік

Основне вир-во НЗВ Заходи технічного розвитку Ремонтно-експл. потреби Кап. буд-во Утворення вироб. запасів Ін.. потреби Потреба всього

Таблиця 6.3

Баланс МТЗ на ....... рік

Пере-хідний запас Загальна потреба з урахуванням перехідного запасу Джерела надходжень матеріалу
Усього в т.ч. по кварталах Залишок на складах Залишок у НЗВ Внутр. резерви Зовнішнє постачання Ін. джер.  
I II III IV

 

На основі балансів розробляють плани МТЗ у вартісному виразі (таблиця 6.4).

 

Таблиця 6.4

План МТЗ на .........рік

Потреба Сума, грн. Джерела покриття Сума, грн.
1. Основне виробництво   1. Залишок на складі  
2. НЗВ   2. Залишок у НЗВ  
3. Заходи технічного розвитку   3. Мобілізація внутрішніх резервів  
4. Ремонтно-експлуатаційні заходи   4. Постачання за контрактами  
5. Капітальне будівництво   5. Інші джерела  
6. Утворення виробничих запасів        
7. Інші потреби        
  Усього     Усього  

 

Потребу в матеріалах для забезпечення основного виробництва, випуску готової продукції обґрунтовують з застосуванням нормативного методу. Потреба в матеріалах (Р):

1) методом прямого рахунку:

, (6.2)

де Hi –норма витрат і-го матеріалу на одиницю j-ой продукції;

Qj – обсяг виробництва j-ой продукції.

 

2) по типовим представникам (у разі великої номенклатури):

, (6.3)

де Нтп – норма витрат матеріалу „типового представника”.

„Типовим представником” установлюють такий виріб, норма витрат якого приближається до середнього зваженої норми по групі виробів.

 

3) при планування виробництва нової продукції, норма витрат матеріалу на яку ще не встановлена, потреба розраховується методом аналогії:

, (6.4)

де Нанал. – норми витрат матеріалу на виробництво базового варіанту;

Кн. – коефіцієнт, враховуючий особливості використання матеріалу на виготовлення нового виробу.

 

4) при відсутності інформації про обсяг виробництва на плановий період, а також про норми матеріалів, потребу в них визначають методом динамічних коефіцієнтів:

, (6.7)

де Рфакт – фактичні витрати матеріалу за попередній період;

Квп – коефіцієнт, що враховує зміни у обсягах виробництва;

Ке - коефіцієнт, що враховує економію матеріальних ресурсів у випадку здійснення відповідних заходів.

 

5) потребу в мастильних матеріалах (Рм.м.) обчислюють:

, (6.8)

де No – кількість працюючих одиниць обладнання;

Нмм – норма витрат мастильних матеріалів на одну станко-годину даного виду обладнання;

Тп – планова кількість робочих днів для даного обладнання протягом року;

tз – тривалість робочої зміни;

Кз – коефіцієнт змінності використання обладнання.

 

6) потреби в матеріалах на ремонт обладнання (Рр.об.) розраховується:

, (6.9)

де Ri – кількість ремонтних одиниць на і-ий вид роботи;

Ні – норма витрат матеріалів на 1 умовну ремонтну одиницю по і-му виду робот (малий, середній та капітальний ремонти).

 

3 етап. Розрахунок очікуваних залишків та перехідних запасів.

4 етап. Розрахунок потреби, яка повинна бути покрита з зовнішніх джерел. Це різниця між загальною потребою і внутрішніми джерелами покриття.

Приклад:

 

3. Складовою частиною плану МТЗ є планування процесу формування виробничих запасів. Виробничий запас – це засоби виробництва, які поступають на склади підприємства, але ще не використовуються у виробничому процесі.

Обсяг виробничого запасу (З) в натуральних показниках, призначений для забезпечення безперервності виробництва на підприємстві протягом певного періоду, визначається за формулою:

, (6.10)

де Зпот – поточний запас;

Зпід – підготовчий запас;

Зстар – страховий запас.

Приклад:

 

4. В практиці роботи підприємств застосовують дві форми постачання: транзитну та складську.

При транзитній формі постачання підприємства одержують сировину і матеріали безпосередньо від підприємств-виробників. Ця форма виправдана у цих випадках, коли потреба у матеріалах і сировині на цей час дорівнює транзитній нормі або більша за неї. Вона потребує також високого ступеню організації.

Складську форму постачання використовують у тому випадку, коли матеріальні ресурси потрібні у невеликій кількості.

У кожному конкретному випадку потрібно економічно обґрунтувати форму постачання:

, (6.11)

де Рmax – максимальна кількість матеріалів, яку необхідно отримати від складських організацій в натуральному виразі;

К – коефіцієнт використання виробничих фондів і утримання виробничих запасів, %;

Птр, Пскл – середня транзитна та складська партія у натуральних одиницях;

Сскл, Стр – величина витрат на доставку, зберігання матеріалів відповідно при транзитній та складський формах у відношенні до ціни (питома вага витрат).

Тема 7: Планування праці, персоналу та заробітної плати

1. Зміст і задачі плану з праці, персоналу і фонду оплати праці.

2. Визначення продуктивності праці, як етап розробки плану з праці..

Планування чисельності персоналу за різними категоріями.

Планування балансу робочого часу на підприємстві.

Планування фонду оплати праці. Визначення основної та додаткової заробітної платні.

 

1. Однією з функцій управління є визначення планової кількості працівників та показників ефективності використання праці в плановому періоді. Основними задачами плану з праці, персоналу і оплати труда є:

- забезпечення виконання виробничої програми наявною кількістю робітників;

- стимулювання росту продуктивності праці і перевищення темпів її росту над темпами росту оплати труда;

- підвищення кваліфікації робітників;

- встановлення оптимального співвідношення між кількістю різних категорій працюючих підприємства;

- ув’язка показників плану по праці та оплати труду з іншими розділами плану розвитку підприємства;

- удосконалення форм і систем заробітної плати.

Інформаційною базою для розробки плану є:

- матеріали аналізу стану використання трудових ресурсів на підприємстві;

- матеріали досліджень і прогнозування кон’юнктури ринку праці в регіоні діяльності підприємства;

- законодавчі та нормативні акти, що регулюють трудові відносини у країні, прогнози очікуваних змін з цих питань;

- стратегічний план розвитку підприємства;

- інформація з режиму роботи підприємства, кількість робочих місць та виробничої площини.

План з праці, персоналу та оплати праці складається з наступних підрозділів:

1. План росту продуктивності праці.

2. План трудомісткості виробничої програми.

3. Баланс робочого часу на плановий період.

4. Планування потреби у робочої силі відповідної кваліфікації.

5. Планування фонду заробітної плати.

 

2. Умовами функціонування ринку є глибоке насищення його товарами, перебільшення пропозиції над попитом, посилена конкурентна боротьба, яка реалізується за рахунок підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства. Це веде до підвищення життєвого рівня та наприкінці до лідируючих позицій всієї країни.

Людвіг Ерхард, автор після воєнного німецького дива, вважав, що підвищення життєвого рівня є не стільки проблемою розподілу, скільки проблемою виробництва, точніше продуктивності праці.

Продуктивність праці – це здатність праці виробляти певну кількість продукції (робот, послуг) у одиницю часу. Рівень продуктивності праці характеризується такими основними показниками, як виробіток й трудомісткість.

Трудомісткість – це витрати живої праці на виробництво одиниці продукції (робот, послуг). Вона розраховується за формулою:

, (7.1)

де Фі – кількість робочого часу, що витрачено на виготовлення продукції (робот, послуг), люд-часи;

Qi – обсяг виготовленої продукції за цей час, шт..

 

Виробіток характеризується кількістю продукції, що може бути виготовлена за одиницю часу:

(7.2)

Найбільш точно можна визначити рівень продуктивності праці за допомогою натуральних вимірників, але цей метод рахунку має граничне використання (він зазвичай використовується там, де продукція однотипна). Широке використання на підприємствах отримав вартісний метод виміру продуктивності праці через показник виробітку продукції у розрахунку на одного працюючого.

Завдання з продуктивності праці у формі виробітку встановлюється в абсолютному виразі та у відсотках (процентах) зміни до попереднього рівня.

Продуктивність праці може визначатись прямим і скіснім (непрямим) методами. Прямий метод – ділення запланованого обсягу робот на середньооблікову чисельність працюючих.

Скісний метод враховує вплив техніко-економічних факторів. Мірою впливу факторів на зростання продуктивності праці є відносна економія робочої сили.

Розглянемо методику розрахунки планової чисельності працюючих з врахуванням впливу техніко-економічних факторів.

1. Визначається чисельність працюючих планового року в умовах базисного (умовна чисельність) (Чум):

або , (7.3)

де Qпл – обсяг виробництва продукції у плановому році (у натуральному чи вартісному виразі).

Вбаз – виробіток на одного працюючого у базовому році відповідно у натуральному чи вартісному виразі;

Чб – чисельність ПВП у базисному періоді;

КQ – коефіцієнт росту обсягу виробництва у плановому періоді.

 

2. Розрахунок зміни чисельності працівників за рахунок впливу техніко-економічних факторів.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.