 |
|
За інших обставин лізинг вважається оперативним.
ОБЛІК ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Характеристика лізингових операцій.
Облік операцій з фінансового лізингу за балансом лізингодавця та лізингоодержувача.
3. Облік операцій з оперативного лізингу
1. Характеристика лізингових операцій
Лізинг — це господарська операція, за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу право користування активом за плату та на певний період часу.
За принципом МСБО — перевага змісту над формою — лізингові операції класифікуються як кредитні та обліковуються за відповідними рахунками. Водночас лізингові операції за формою означають передання — отримання основних засобів у користування.Придбані основні засоби, призначені для передання в лізинг, банки-лізингодавці можуть або обліковувати за рахунками класу 4, де обліковуються основні засоби та нематеріальні активи, які належать банку або не оприбутковувати їх на баланс, а відразу передавати в лізинг.
При віднесенні лізингу до фінансового чи оперативного слід керуватися чинним законодавством України.
Лізинг основних засобів вважається фінансовим лізингом, якщо за угодою виконується одна з умов:
· право власності на основні засоби переходить від лізингодавця до лізингоодержувача по закінченні дії лізингової угоди;
· термін дії угоди поширюється на основну частину (не менш як 60 %) корисного строку служби основних засобів.
За інших обставин лізинг вважається оперативним.
Умови лізингу визначаються лізинговою угодою та чинним законодавством України. В угоді слід зазначати: об’єкт лізингу; термін лізингу; ринкову вартість основних засобів; строк проведення платежів та їх розмір; фактичну процентну ставку лізингу; процентну ставку лізингоодержувача,; умови переоцінювання вартості об’єкта лізингу згідно із законодавством; право власності на майно після закінчення терміну лізингу; інше.
Передання об’єкта лізингу здійснюється у строки і на умовах, визначених договором лізингу.
Строк лізингу — це незмінний строк, на який лізингоодержувач уклав угоду на лізинг основних засобів. Можливе продовження строку лізингу, про що слід зробити спеціальне застереження на початку дії лізингової угоди.
На початку дії лізингу ставиться умова, що якщо лізингоодержувач забажає викупити основні засоби за очікуваною ціною, котра буде нижчою за ринкову вартість на день купівлі, то мінімальні лізингові платежі мають включати в себе і плату за викуп основних засобів, отриманих у лізинг.
Лізингоодержувач щомісяця сплачує лізингодавцю певну суму за використання майна у вигляді лізингової плати.
Лізингова плата включає в себе суму частини вартості об’єкта лізингу; суму, сплачувану як проценти за залучений кредит для придбання майна за договором лізингу; винагороду; інші витрати лізингодавця, які передбачені договором лізингу.
Лізингові платежі як у балансі лізингоодержувача, так і в балансі лізингодавця мають поділятися на процентні платежі за позиками та платежі за основною сумою непогашеної заборгованості.
Процентні платежі розраховуються за кожний обліковий період у розмірі процентної ставки, що застосовується в разі лізингу, до залишкової суми активу та зобов’язання за фінансовим лізингом.
2. Облік операцій з фінансового лізингу за балансом лізингодавця та лізингоодержувача
Основні засоби, передані (отримані) у фінансовий лізинг, обліковуються за меншою з двох вартостей — теперішньою (із урахуванням процентної ставки, що прирощується) або ринковою.
Теперішня вартість пов’язана з розрахунком складного дисконту для кожного лізингового платежу.
Основні засоби, передані у фінансовий лізинг, обліковуються лізингодавцем як виданий кредит. Лізингоодержувач включає основні засоби до балансу як активи, а обов’язок їх погасити — до пасиву як зобов’язання. Проведення здійснюються на дату підписання договору про щойно перелічені основні умови лізингу.