 |
|
Аудиторський висновок: поняття та види
Аудиторський висновок –це офіційний документ , засвідчений від імені аудит фірми підписом сертифікованого аудитора та печаткою, який складений у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить чітке письмове висловлення думки аудитора про фз в цілому, тобто стосовно їх достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству та нормативам бо фінансово – госп.д-ті та аудиту. Аудиторський висновок розрахований на широке коло як зв, так і вн користувачів інформації. Його публікація – це свідоцтво того, що фз підприємства- клієнта як в цілому, так у всіх суттєвих деталях відповідає встановленим вимогам.
1. Безумовно позитивний висновок - надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів, господарська д-ть здійснюється відповідно до чинного законодавства, сис обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам, фз складена на підставі справжніх даних обліку і достовірно відображає фін стан.
2. Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна непевність). У зв'язку з неможливістю перевірки окремих фактів аудитор не може висловити свою думку щодо вказаних моментів, але вони мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсний фін стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність господ д-ті чинному законодавству.
3. Негативний висновок. Аудитом встановлені порушення. Допущені порушення викривляють реальний стан справ у цілому (в основному). Прийнята сис обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фз не відповідають обліковим даним. Таким чином, дані бо і фз не дають достовірного уявлення про дійсний фін стан.
4. Відмова від надання висновку. У зв'язку з неможливістю перевірити факти аудитор не може висловити думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво впливають на дійсний стан справ у цілому. У зв'язку з відсутністю достатніх аудит свідчень аудитор не може видати об'єктивний аудит висновок.
21. Суб’єкти регулювання та нормативно-правове забезпечення ведення БО в Україні
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.1998 року затверджено Програму реформування сис бо. Основним завданням реформування бо було приведення його у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнар стандартів бо. Регулювання питань методології бо та фз здійснюється Мініст фінансів У-ни:
В Укр правові основи регулювання, організації та ведення бо встановлює Закон “Про бо та фз в Укр16 липня 1999 року. Регулювання питань методології бо та фз здійснюється Мініст фінансів Укр, яке затверджує нац положення (стандарти) бо, інші нормативно-правові акти щодо ведення бо та складання фз. Для ведення обліку Мін фінан Укр затвердило План рахунків бо активів, капіталу, зобов’язань і господ операцій підприємств і організацій та Інструкцію про його використання. Положення (стандартів) бо – це нормативно-правові акти, що регулюють ведення обліку окремих його об’єктів, зокрема: основних засобів, запасів, нематеріальних активів, витрат, доходів, зобов’язань, дебіторської заборгованості, фінанс інвестицій тощо. В Національних П(С)БО дотримано вимоги міжнар стандартів бо (МСБО) з урахуванням економічних, правових, податкових особливостей та традицій нашої держави.
У статті 7 Закону Методологічна рада з бо визначається як дорадчий орган при Мініст фінансів Укр, мета якого полягає в організації розробки та розгляду проектів П(С)БО та ін нормативно-правових актів з ведення обліку та складання звітності. Меморандумом державних та недержавних установ від 8 листопада 2002 року визначено основні напрями розвитку бо в Укр, застосування й удосконалення положень (стандартів) бо та розкриття інформації у фін звітності підприємств та організацій. У цьому меморандумі пропонується застосовувати основні принципи міжнар стандартів фінанс звітності на всіх підприємствах.