 |
|
Класифікація власного капіталу
Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Елементами власного капіталу є: Статутний капітал; Пайовий к; Додатковий к; Резервний к; Вилучений к; Неоплачений к, Нерозподілені прибутки (непокриті збитки; Цільові надходження; Забезпечення майб витрат; Страхові резерви.
Утворюється власний капітал двома шляхами: внесенням власниками підприємства грошових коштів та ін активів та накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.
За формами власний капітал поділяється на дві категорії: інвестований (вкладений або сплачений капітал); нерозподілений прибуток. Інвестований капітал – це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення. Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами.
Власний капітал за рівнем відповідальності поділяється на: – Статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць; – Додатковий капітал (нереєстрований) – це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.
Функції Статутного і Додаткового капіталів різні. Статутний капітал – це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від Додаткового капіталу Статутний капітал забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму. Статутний капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Власник, вкладаючи кошти в підприємство, очікує, що у майб вкладений ним капітал зросте. Отриманий підприємством прибуток і означає приріст цього капіталу. Витрати, що збільшують собівартість (витрати обігу), і витрати, що відносяться за рахунок прибутку підприємства, зменшують нерозподілений прибуток.
30. Зміст меморандуму попереднього планування аудиту фін звітн
Підсумковим документом планування аудиту є Меморандум планування, який містить відомості щодо основних результатів та прийнятих рішень по всіх етапах планування.
Меморандум планування використовують:
-як док, яким аудитори керуються при виконанні аудиту;
-для контролю та оцінки ступеня досягнення кінцевої цілі;
-для організації взаємодії між членами аудиторської групи.
До Меморандуму можуть бути включені:
1.завдання до планування аудиту
2.підсумки планування: загальні відомості, затвердження складу аудиторської групи з виконання договору, загальний план аудиту, бюджет витрат часу, програми аудиту, графік аудиту.
3.додатки: інформаційна база планування аудиту, загальні відомості про бізнес клієнта, суттєві моменти попереднього аудиту.
Цей документ оформлює керівник перевірки та затверджує керівник аудиторської фірми.
Принципи БО
Прицип бух. обліку – це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації госп.опер. , а також при відображені їх результатів у фінан звітності.
До принципів БО відносяться :
- Принцип єдиного грошового вимірника (полягає у від обр.госп.операцій у єдиному грош.вимір.метою їх узагальнення, групування та порівняння з нормативними показниками, суміжними звітними періодами.)
- Принцип автономності (означає, що кожний суб’єкт госп.. як юр.особа веде облік майна і зобов’язань та складає фін.звіт. відокремлено від особистого майна та зобов’язань засновників (власників).
- Принцип послідовності - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених нац положеннями (стандартами) бух обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фін звітності;
- Принцип безперервності - оцінка активів та зобов'язань під-ва здійснюється виходячи з припущення, що його д-ть буде тривати далі;
- Превалювання - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юрид форми;
- Принцип історичної собівартості - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
- нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінан результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в БО та ФЗ в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
- періодичності - можливість розподілу д-ті підприємства на певні періоди часу з метою складання ФЗ.
- Повного висвітлення - ФЗ повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господ операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
План та програма аудиту : зміст та відмінності
План аудиту включає :
- Опис характеру , часу та обсягу запланованих процедур, оцінка ризиків, достатніх для оцінки ризиків суттєвих викривлень;
- В подальших аудиторських процед..н а рівні тверджень для кожного суттєвого класу операцій залишків на рахунках та їх розриття.
- Інші аудиторські процедури в межах проведення аудиту (наприклад спілкування з юристами - замовниками)
Складання та виконання плану аудиту спрямоване на отримання достатніх та відповідних ауд.доказів з метою зменшення аудит ризику.
Задокументований план аудиту є підтвердженням відповідності план. Та вик.ауд.процедур. План аудиту затверджується до безпосереднього виконання ауд.процедур , проте може переглядатися залежно від змін обставин , що виникають в п-сі аудиту.
Додатком до плану є бюджет витрат часу.
Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудит перевірки з визначенням у ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкта аудиту.
Програма аудиту — це детальний перелік змісту аудит процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та пересічних учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їхньої роботи.
Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. Програма має також служити засобом контролю за роботою виконавців аудиту.