З якими найбільш важливими факторами пов’язані можливості науково-технічного прогресу в сільському господарстві?
1) з рівнем розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства та енергоозброєності праці; 2) з рівнем інтенсивності виробництва і формами господарювання; 3) з біологічними факторами виробництва і процесом формування родючості ґрунтів; 4) з подальшою розробкою теорії машин, автоматів і автоматизованих систем. 171. Науково-технічний прогрес – це: 1) покращення використання техніки в сільському господарстві; 2) впровадження у сільськогосподарське виробництво досягнень кращих виробників сільськогосподарської продукції; сил на основі 3) процес перетворення всіх елементів продуктивних використання досягнень науки, а також удосконалення організації та управління з метою досягнення економічного і соціального ефекту; 4) розробка ресурсо-, водо-, та енергозберігаючих технологій, теорії і методів програмування врожаїв сільськогосподарських культур і продуктивності тварин на основі нових технологічних рішень. 172. В агропромисловому комплексі НТП здійснюється за напрямами: 1) технічним і технологічним; 2) агрохімічним і біологічним; 3) організаційним і економічним; 4) всі відповіді вірні. 173. Агрохімічний напрям НТП пов’язаний з розробкою: 1) безпечніших для людей і навколишнього середовища видів, способів зберігання і внесення мінеральних добрив; 2) теорії машин, автоматів і автоматизованих систем, комп’ютеризації агропромислового виробництва; 3) ресурсно-, водо- та енергозберігаючих технологій, теорій і методів програмування врожаїв сільськогосподарських культур; 4) розвитку традиційної селекції, генної інженерії, розробці нових біотехнологій. 174. Інноваційною діяльністю називають: 1) постійний процес створення нових, вдосконалення існуючих знарядь і предметів праці; 2) запровадження нових досягнень НТП у відповідну сферу господарювання; 3) сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі; 4) розробку більш точних методів планування і прогнозування виробництва. 175. Під ринковою ціною розуміється: 1) ціна товару за яку покупець готовий придбати даний товар, що реалізується в певній територіальній зоні і займає певний сигмент ринку; 2) це домінуюча на ринку у відповідному часовому відрізку ціна на товар, що виплачується за нього в процесі купівлі – продажу незалежно від індивідуальних витрат виробників на його виробництво і реалізацію; 3) ціна поставленого товару, виконаних робіт, наданих послуг, які виникають на різних видах ринку, виражена в грошовій формі, яка відрізняється від ціни конкурентів; 4) перетворена форма вартості, її грошовий вираз. 176. Мінімальна ціна – це: 1) ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною, за якою забезпечується беззбитковість його виробництва; 2) індивідуальна ціна, що формується на кожному підприємстві, за якої воно отримує нульовий прибуток; 3) ціна, що формується під впливом попиту і пропозиції, що склалися під час реалізації продукції; 4) ціна, рівень якої визначається на засадах домовленості між виробником продукції і споживачем при укладанні між ними договорів купівлі-продажу. 177. Оптові ціни – це: 1) такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів; 2) такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення; 3) такі ціни, за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі для задоволення власних потреб; 4) такі ціни, які розраховані лише на окремі категорії покупців, які готові купити цей товар виключно за його унікальні властивості. 178. Світові ціни на товари сільськогосподарського походження – це: 1) ціни купівлі – продажу товару, який існує на світовому ринку, що продається – купується за міжнародну валюту; 2) ціна, за якою продається товар, внаслідок отриманого прибутку формується державний бюджет окремих країн експортів; 3) ціни угод на великі партії товарів, укладених в основних центрах світової торгівлі на умовах платежу в вільноконвертованій валюті; 4) ціни за контрактами купівлі-продажу, що укладаються на товар стандартної якості. 179. Ціна в ринковій економіці виконує функцію: 1) стимулюючу; 2) синхронізуючу; 3) сигналізуючу; 4) усі відповіді вірні. 180. Показник співвідношення між доходом на акцію та її ринковою ціною може підвищуватися за таких умов: 1) ціна акції збільшується за тих же дивідендів; 2) вироблена продукція і затрати живої праці; 3) вироблена продукція і уречевлена праця ; 4) вироблена продукція і виробничо спожиті засоби і предмети праці. 181. Під ціновою конкурентоспроможністю розуміється: 1) ціна, що формується на кожному підприємстві, за якої воно отримує нульовий прибуток; 2) ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною, за якого забезпечується беззбитковість його виробництва; 3) ціна, що визначається на засадах домовленості між виробником продукції (продавцем) і споживачем (покупцем) при укладанні між ними договорів купівлі-продажу; 4) раціональне використання факторів нецінової конкуренції, насамперед підвищення якості продукції. 182. В практиці маркетингової діяльності встановлення ціни пропозиції базується на застосуванні методу: 1) з орієнтацією на рівень ціни на аналогічну продукцію конкурентів; 2) за допомогою пробного продажу в різних сегментах ринку; 3) на підставі результатів закритих торгів з метою одержання замовлення на виробництво певного виду продукції; 4) всі відповіді правильні. 183. Основним фактором розширеного виробництва в сільському господарстві є: 1) втілення досягнень науково-технічного прогресу; 2) збільшення площі сільськогосподарських угідь; 3) зупинення процесу скорочення чисельності трудових ресурсів сільського господарства; 4) збільшення поголів’я тварин. 184. Під інтенсивністю слід розуміти: 1) різновид економічного типу розвитку, за якого приріст валової продукції отримується завдяки підвищенню ефективності авансованого капіталу; 2) поняття, що відображає певне динамічне співвідношення між зміною в часі величини авансованого капіталу й обсягу виробництва валової продукції; 3) концентрацію до оптимального рівня авансованого капіталу на гектар земельних угідь, що забезпечує випереджаюче збільшення виробництва продукції з цієї площі і підвищення ефективності використання вкладених ресурсів; 4) заходи з підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, яке досягається при зниженні виробничих витрат на одиницю площі. 185. Підвищення економічної ефективності інтенсифікації сільського господарства досягається за рахунок: 1) комплексного використання земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів; 2) впровадження досягнень науково-технічного прогресу; 3) підвищення заробітної плати; 4) збільшення посівної площі та поголів’я тварин. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|