 |
|
правосвідомості молоді
Правовий нігілізм
Як форма деформації
правосвідомості молоді
Робота учня 9-В класу
загальноосвітньої школи
дружківської міської ради
I-III степенів № 7
Зотова Данила Андрійовича
Керівники роботи:
Кортяк Н.В. практичний психолог
загальноосвітньої школи
дружківської міської ради
I-III степенів № 7
Стопкевич О.В. учитель російської
мови та літератури,
української мови та літератури
загальноосвітньої школи
дружківської міської ради
I-III степенів № 7
2013 р
Анотація.
В роботі викладені історичні аспекти прояви правового нігілізму, проаналізовані причини виникнення, форми прояву взагалі та в молодіжному середовищі. Проаналізована система правовиховної та правоосвітньої роботи в навчальному закладі, зроблені висновки.
Ключові слова: правовий нігілізм, правова культура.
In this article the historical aspects of the manifestations of legal nihilism are described, analyzed the causes, forms of expressions in common and in the youth environment.The system of law-educational work in school was analyzed, the conclusions were made.
Актуальність
Розвиток сучасної української держави припадає на час нового державного перебудівництва у багатьох сферах життєдіяльності українського суспільства. Нестабільність процесів і явищ в сучасній Україні охоплює і молодіжне середовище, зокрема старших підлітків. Ця категорія молоді переживає період становлення соціальної зрілості, адаптується до реалій життя. Для нашої держави молодь є головним носієм майбутнього, основним джерелом інновацій та важливих змін.
На жаль соціальні, політичні, економічні реформи, невпорядкованість , нестабільність і суперечливість законодавства не сприяють формуванню моральних і правових установок молоді.
В Україні відсутні ідеологічні пріоритети. Реалії життя не співпадають з вимогами законів та, як наслідок цього, існує проблема ігнорування або неспийняття сучасних законів.
На нашу думку існує проблема деформації правосвідомості молоді, невизнання законів, негативне ставлення до права. Все це можна назвати правовим нігілізмом.
Мета роботи. Метою ессе є аналіз такого явища як правовий нігілізм сучасної молоді, причини, характеристики, форми проявів та наслідки такої поведінки.
Вступ
Правова освіта молодого покоління, на нашу думку, заслуговує найбільшої уваги, тому що мова іде про ціннісні орієнтації сучасного суспільства, про майбутнє правової держави, основою якого є виховання молоді з високою правовою культурою, високими моральними якостями, молоді здатної до свідомого суспільного вибору. Все це зазначено в «Законі про освіту». [2]
У літературі існує чимало визначень поняття правового нігілізму, які ґрунтуються на різних підходах до його розуміння. Найчастіше правовий нігілізм розглядається як деформований стан правосвідомості особи, суспільства, соціальної групи, що характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, запереченням значимості норм права або зневажливим ставленням до правових принципів і традицій.
О. В. Дручек пропонує своє розуміння правового нігілізму, розроблене на
основі інтеграційного підходу, як комплексного соціально-правового і ідеологопсихологічного явища, що полягає у вмотивованому свідомому відторгненню девіантним суспільним середовищем права та пов’язаних з ним цінностей.
Явище правового нігілізму має глибокі історичні корені. Нерівність перед законом, правовий цинізм, говорячи словами О.В. Герцена, «..вбила всяку повагу до законності ..» ще під час існування Російської імперії.
Це явище знайшло своє відображення в літературі 19 сторіччя.
І. С. Тургенєв в своєму романі «Отцы и дети» в суспільній позиції головного героя Євгена Базарова показав погляди цілого покоління: невдоволеність життям, негативне ставлення до традицій, способу життя, невизнання законів.
Результатом деформації правової свідомості в радянській Україні – є правовий нігілізм, який проявлявсяу у таких формах:
- [теоретичній (ідеологічній), коли в унісон з марксистсько-ленінською теорією на державному рівні обґрунтовувалися ідеї про відмирання держави і права при соціалізмі, і тим самим істотно принижувалася роль права; про перевагу всесвітньої пролетарської революції над правами людини; про перевагу постанов комуністичної партії над законами, вторинність права, його відображеної реальності, яка обслуговує первинні реальності — економіку і політику, та ін.;
- практичний, коли відповідно до офіційної ідеології була накопичена величезна кількість нормативних актів, які або морально застаріли, або містили декларації та заклики, або не мали ясності і чіткості формулювань і суперечили один одному. Поширена порочна практика, відповідно до якої закон не діяв доти, доки він не обростав інструкціями або відомчими наказами, призвела до правової деградації суспільства, породила недовіру в закон, зневагу до нього; встановлені державою правові норми не додержувалися державними органами, відомчими і посадовими особами, які прикривали порушення законності виправдувальними поясненнями типу «в інтересах народу», «для виконання плану» та ін., що спричинило відомчий правовий нігілізм, а часто і правовий цинізм з боку вищих посадових осіб держави; правозастосовні та правоохоронні органи діяли відповідно до принципу пріоритету доцільності над правом і законом.] [1]
Багато дослідників вважають причинами правового нігілізму в наш час є:
-невпорядкованість законодавства, його нестабільність і суперечливість;
- низьку правову культуру;
- слабкість механізму приведення в дію прийнятих законів та ін.
Дослідники цієї проблеми, вітчизняні та зарубіжні вчені визначають, що в сучасній правовій науці дотепер не склалося єдиного розуміння цього явища.
Проблему правового нігілізму досліджує О.В. Дручек, доцент кафедри гуманітарної підготовки Київського академії.
В своїх роботах вона зазначає, що правовий нігілізм може існувати як на рівні ідеології, так і на рівні практики. В першому випадку йдеться про розробку таких теорій, концепцій, доктрин (наприклад, ідеологія марксизму-ленінізму), в яких на теоретичному рівні обґрунтовуються думки про те, що право не має самостійної соціальної цінності, а має цінність лише інструментальну, внаслідок чого розглядається як щось другорядне, як похідне від держави явище.
Значно більшу небезпеку становить правовий нігілізм, коли погляди реалізуються на практичному рівні. Це втілюється в протиправну поведінку (діяльність) людей та їх організацій або, як найбільш негативний прояв, в протиправну політику державної влади, яка втілюється в масовому порушенні прав і свобод громадян або навіть терорі стосовно окремих осіб, етнічних, релігійних, соціальних груп, політичних сил.
Проявів правового нігілізму багато. Найпоширенішими серед них є:
- «війна законів», тобто видання суперечливих або таких, що виключають дію один одного, нормативно-правових актів, невідповідності законів Конституції, а підзаконних нормативних актів законам (наприклад, існування в старому Кримінальному кодексі статті, яка передбачала смертну кару, при запереченні існування такого покарання статтями 3 та 21 Конституції України);
- неузгодженість дій окремих гілок влади у проведенні правової політики;
- підміна законності політичною, ідеологічною або прагматичною доцільністю;
- свідоме недотримання або невиконання правових приписів органами державної влади, організаціями та громадянами (наприклад, ухилення від сплати податків суб'єктами підприємницької діяльності);
- порушення прав і свобод людини і громадянина;
- неповага до правоохоронних органів, протидія їх законним вимогам тощо.
А як же проявляється правовий нігілізм у сучасній молоді?
Відсутність правової активності, не участь у справах та суспільства.
Скінхеди, футбольні фанати, течія «Емо», любителі графіті нібито відкрито не порушують закони, але їх демонстративна поведінка все ж таки є небезпечною, бо це лише один крок до межі.
Недовіра до сучасної судової та правоохоронної системи часто призводять до самосуду, до звернення до кримінальних авторитетів.
Дотримання законів лише тоді, коли це зручно та вигідно. Наприклад, паління в громадських місцях, розпиття спиртних та слабоалкогольних напоїв.
Ухилення та ігнорування законів, зокрема служіння в збройних силах України.
Життя «за поняттями», не за нормами права – є ознаками суспільної небезпеки.
Вище ми проаналізували історичні аспекти проблеми, причини виникнення, прояви правового нігілізму взагалі, та молодіжному середовищі.
Постає логічне питання: « А що є причинами деформації правової свідомості серед підлітків та молоді?»
Ми погоджуємося з думкою науковців, що першопричиною є прогалини та недоліки у правовому вихованні, в тому числі в сім`ї, в навчальних закладах та за місцем роботи, прорахунків в діяльності відповідних державних та суспільних інститутів, малоефективної координації їх зусиль.
На нашу думку, головний вплив на формування світогляду молодої людини, старшого підлітки впливають умови життя, навчання та праці. Деструктивні процеси в економіці та політиці тягнуть за собою кризу правової свідомості. Ми розуміємо це як прояв нігілізму та відхилення у правовій поведінці молоді.
Зокрема здійснення правопорушень, у тому числі з причини відсутності засобів до існування. Українська молодь гостро відчуває наслідки соціального розшарування, нерівності у можливості релізації своїх потреб.
На нашу думку, на виховання та поведінку підлітків значний вплив має інститут сім’ї. Розлучення батьків, нерідні сім’ї, народження дітей поза шлюбом, проблемні родини - основні показники дитячої бездоглядності.
Згідно статистичним даним України 90% злочинів скоєні дітьми з неблагополучних сімей.
Не завжди відповідає очікуванням правовиховна і правоосвітня робота в навчальних закладахУкраїни.
В нашій школі існує система правовиховної та правосвітньої роботи.
Уроки правознавства дозволяють опанувати основи правової поведінки, свідомого ставлення до своїх прав та обов’язків.
Система дитячого самоврядування в навчальному закладі, закладає основи активної громадської позиції.
Тижні правових знань, виховні години, години права та зустічі – діалоги з працівниками юстиції, ССД, працівниками правоохоронних органів, наявність куточків правових знань.
Система профілактичної та правоосвітницької роботи, психолого-педагогічний супровід учнів, схильних до правопорушень, шкільні та міські рейди щодо попередження бездоглядності, безпритульності. Батьківські всеобучі, система внутрішкільного контролю. Традиційна декада «Не зламай долю свою»
Учні школи активно приймають участь у всеукраїнській суспільній акції «Громадянин» м. Київ, метою якої є формування активної громадської позиції.
Проаналізувавши проблематику питання, можна чітко указати на те, що сучасна молодь на є виключенням загальної картини, яка охоплює весь правовий нігілізм в цілому. На те вказують історичні факти та статистичні данні щодо скоєння злочинів та порушень правил громадського порядку особами, які не досягли середнього віку, це черговий раз доводить те, що серед правових нігілістів частіше трапляются молоді недосвідченні суб'єкти.
Молоді Українці є стратигічним ресурсом держави, тому пріоритетним напрямком державної політики у галузі виховання має бути формування правової сідомості молоді і подолання правового нігілізму.
Теоретичне та практичне значення роботи:
Вивчення літератури з проблематики питання, окреслення кола проблем та можливих шляхів її вирішення на рівні навчального закладу та держави.
Список використанної літератури:
1. Дручек О.В «Правовий нігілізм сучасної молоді: причини та форми прояву.»
2. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]
3. Панкратова М.Е. Правовой нигилизм как фактор, влияющий на становление и развитие демократического государства в
Российской Федерации: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – СПб., 2007 – С. 19. 3. Каландарашвили
4. Калиновський Ю.Ю. Правосвідомість українського суспільства: ґене
за та сучасність: Монографія. – Х., 2008. – С. 218–219.
5. Требін М.П. Правосвідомість громадян України: стан та види деформації [ Електронний ресурс] // Вісник Харківського національного університету ім. В.М. Каразіна 844`2009.Соціологічні дослідження сучасного суспільства : методологія, теорія, методи. Вип. 23 – С. 59–63. – Режим доступу до журн.: / http: //www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/ vkhnu/Soc_dos/ 2009_844/index.htm/