Главная | Обратная связь

Методичні поради до вивчення теми

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

· етапи (стадії) проведення аудиту;

· договір на проведення аудиту;

· загальний план аудиту;

· програма проведення аудиту.

Аудит фінансової звітності розподіляється на окремі складові частини, які називають етапами або стадіями. Єдиної думки щодо кількості та найменування етапів у літературних джерелах ще не склалося, але частіше за все розглядають такі:

1) підготовчий;

2) планування (проміжний);

3) основний;

4) заключний.

Деякі автори розподіляють основний етап на:

· етап фізичної перевірки;

· етап перевірки показників фінансової звітності.

Зміст процесу аудиту за окремими етапами подано на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Зміст аудиту за його етапами

Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості про проведення аудиту між замовником і аудитором як суб’єктом аудиторської діяльності.

Як правило, до підписання договору сторони обмінюються відповідними листами.

Замовник направляє аудитору лист-пропозицію, в якому пропонує аудитору провести аудит.

Аудитор направляє замовнику (клієнту) лист-зобов’язання. Ауди­тор може попередньо ознайомитися з підприємством клієнта (провес­ти попереднє його обстеження) з метою визначення обсягів роботи.

Лист-зобов’язання підтверджує згоду аудитора на проведення аудиту і містить таку інформацію [1, с. 49]:

· мета аудиту;

· розподіл відповідальності;

· обсяг (масштаб) аудиту;

· форми підсумкових документів;

· вимога вільного доступу до необхідної інформації та недопущення впливу (тиску) на думку аудитора;

· можливість аудиторського ризику та межа суттєвості;

· можливість залучення до проведення аудиту інших спеціалістів і експертів (у тому числі спеціалістів замовника);

· планування аудиту і порядок визначення винагороди за проведення аудиту.

Після обміну листами укладається договір на проведення аудиту, який складається відповідно до норм цивільного права.

Обов’язкові положення договору [2, с. 20—24]:

¨ мета аудиту;

¨ масштаб аудиту (необхідний обсяг, глибина перевірки, склад, кількість і обсяг аудиторських процедур);

¨ можливість доступу до будь-якої інформації стосовно аудиту (документів, записів, спеціалістів клієнта, третіх осіб);

¨ відповідальність керівництва за надану інформацію;

¨ умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні аудиту та при попередніх перевірках іншим аудитором;

¨ вказівка про можливість і навіть імовірність того, що деякі мож­ливо і суттєві помилки залишаться невиявленими аудитором у зв’язку із суттєвістю аудиту та іншими йому притаманними обмеженнями;

¨ форма, в якій замовник отримає результати роботи аудитора (склад, обсяг підсумкових документів, які буде передано замовнику).

Можливі положення договору:

· угоди про планування;

· угоди залучення до перевірки інших спеціалістів і експертів;

· порядок розрахунків за проведення аудиту;

· будь-які обмеження зобов’язань аудитора;

· посилання на будь-які додаткові угоди.

Форма договору повинна відповідати загальноприйнятій прак­тиці, містити преамбулу і відповідні розділи.

[ Предмет договору (вказується назва послуги, мета проведення аудиту та його масштаб).

[ Зобов’язання сторін (наводиться перелік зобов’язань кожної сторони договору).

Для замовника:

· надання можливості доступу аудитора до необхідної для проведення аудиту інформації;

· відмова від дій, метою яких є вплив на думку аудитора;

· зобов’язання прийому і оплати робіт;

· інші зобов’язання, в тому числі забезпечення аудиторів робо­чими місцями, засобами зв’язку тощо.

Для аудитора:

· дотримання умов конфіденційності інформації та інших принципів аудиту;

· зазначення форми підсумкових документів, які будуть надані замовнику за результатами аудиту;

· зобов’язання інформувати замовника у випадку, якщо в процесі роботи виявиться її недоцільність;

· інші зобов’язання.

[ Порядок здавання та приймання робіт (вказується перелік, характеристика та послідовність процедур, які виконуватимуться сто­ронами при передачі результатів аудиту, а також умови та порядок оформлення відмови замовника прийняти виконану роботу).

[ Строк виконання робіт (зазначаються дати початку, закінчення аудиту і строки передачі замовнику результатів).

[ Вартість робіт та порядок розрахунків (вказується вартість аудиту та порядок розрахунків. Вартість робіт може визначатися в додатковій угоді).

[ Відповідальність сторін (вказуються умови відповідальності замовника і аудитора).

Обов’язкові умови відповідальності замовника:

· за достовірність наданої аудитору інформації;

· за виявлені помилки відхилення, порушення;

· за фінансову звітність та фінансові результати;

· у разі невиконання рекомендацій аудитора;

· за невиконання зобов’язань прийому робіт та порядку розрахунків;

· інша відповідальність.

Обов’язкові умови відповідальності аудитора:

· за якість проведення аудиту;

· за дотримання строків виконання робіт;

· за дотримання вимог стандартів і нормативів;

· інша відповідальність.

[ Строк дії договору (зазначаються дати початку і закінчення дії договору).

[ Особливі умови (вказуються питання, які сторони обумовлюють в договорі додатково). Це насамперед:

· можливість невиявлення аудитором суттєвих помилок;

· умови продовження строку дії договору та відмови виконавця від продовження робіт на будь-якому їх етапі;

· посилання на додаткові угоди та додатки до договору;

· порядок розв’язання спорів;

· інші умови.

[ Реквізити сторін (вказуються юридична і фактична адреса, телефони, платіжні реквізити сторін).

Планування аудиту передбачає вироблення аудитором стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду і часу проведення аудиту (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Планування аудиту

Мета планування: звернути увагу на найважливіші питан-
ня (напрями, об’єкти і проблеми аудиту) і дати можливість ефективно організувати, скоординувати і проконтролювати роботу аудиторської бригади [2, с. 68—69].

Процес планування передбачає складання двох документів:

· загального плану аудиту;

· програми проведення аудиту.

Загальний план аудиту є основою для підготовки аудиторської програми і передбачає проведення аудитором аналізу таких питань [1, c. 108—109; 2, с. 69—71]:

· розуміння аудитором бізнесу клієнта;

· розуміння системи обліку і внутрішнього контролю;

· визначення ризиків і суттєвості;

· види, час і повнота процедур, які необхідно буде виконати аудитору;

· координація, керівництво, супроводження, нагляд та аналіз;

· інші питання.

Принципи планування:

· загальні принципи аудиту;

· комплексність;

· безперервність;

· оптимальність.

Детальну інформацію стосовно дослідження бізнесу, яким
займається суб’єкт аудиту, можна знайти в [1, с. 112—120;
2, с. 75—81], а оцінки системи бухгалтерського обліку і внут­рішнього контролю в [1, с. 126—143; 2, с. 86—108].

Програма аудиту є розвитком (продовженням) загального пла­ну аудиту і повинна містити визначення характеру, строків і об­сягу запланованих аудиторських процедур, які необхідно виконати для реалізації плану [1, с. 110—111; 2, с. 71—74].

Аудиторська програма одночасно являє собою інструкцію для виконавців (аудиторської бригади) і засіб контролю якості про­ведення аудиту.

Аудиторська програма передбачає використання таких ме-
тодів:

¨ тестів контролю;

¨ процедур перевірки по суті.

Програма тестів контролю вміщує детальний перелік дій (процедур) аудитора, метою яких є збір інформації про функціонування на підприємстві системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Використання тестів контролю допомагає аудитору де­тально ознайомитися зі станом системи обліку і внутрішнього кон­тролю та виявити суттєві її недоліки [2, с. 86—108].

Програма аудиторських процедур перевірки по суті вміщує детальний перелік процедур, які необхідно виконати аудитору, щоб упевнитися в правильності відображення в бухгалтерському обліку оборотів і залишків (сальдо) по рахунках та тотожності останніх з показниками фінансової звітності.

Детальну інформацію стосовно контролю якості проведення аудиту можна знайти в [1, с. 56—80; 2, с. 25—40].

Навчальні завдання

Для виконання завдань необхідно вивчити порядок складання загального плану та програми аудиту і послідовність проведення аудиторських процедур при здійсненні перевірки.

Виходячи з даних, наведених уситуаціях, потрібно:

1) проаналізувати ситуацію;

2) встановити, які відомості повинен отримати аудитор у ході планування;

3) визначити, за допомогою яких процедур слід планувати перевірку;

4) встановити, які з аудиторських процедур можуть бути рекомендовані до застосування при проведенні перевірки як найбільш важливі для отримання достовірних даних і досягнення мети аудиту.

Для виконання тестових завдань необхідно вивчити основні терміни, що стосуються процесу планування, проведення перевірки і застосування аудиторських процедур, і визначити, для якого з на­ведених формулювань краще підходить той чи інший термін.

На підставі даних практичних завдань необхідно:

1) скласти план аудиторської перевірки;

2) розробити програму проведення аудиту;

3) побудувати логічну схему проведення аудиторської пере-
вірки за її етапами.

·Ситуації

1. Існує бухгалтерська, економічна та юридична документація фірми-клієнта (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансо-
вої звітності, кон’юнктурний огляд, виробнича програма, накази, господарські договори, штатний розпис, графік документообо­роту, аудиторський висновок за попередній рік тощо).

2. При проведенні інвентаризації у клієнта аудиторська фірма зіткнулася з такими проблемами, для вирішення яких був запрошений її керівник:

1) частина готової продукції надійшла до складу під час проведення інвентаризації;

2) існують запасні частини, які ніде не обліковуються, тому що комірник відносить їх до відходів;

3) аудитори перевірили 20 одиниць товарно-матеріальних цінностей і порівняли результати з даними клієнта: виявлено нестачу в 12 одиниць;

4) комірник запропонував закінчити інвентаризацію не в п’ятницю, а у понеділок уранці;

5) на подвір’ї підприємства знаходиться велика кількість відходів (близько 9 тонн). Вартість їх суттєва з точки зору цілей аудиту.

3. У ході перевірки правильності обліку обсягів виконаних робіт за довгостроковими договорами аудитор застосовує такі процедури:

1) отримує підтвердження від контрагента (для підтвердження реальності умов договору);

2) отримує консультації від зовнішніх експертів (наприклад, риелтерів для оцінки виправданості, реальності умов договору);

3) перевіряє правильність розрахунку оборотівза рахунком 15 “Капітальні інвестиції”;

4) перевіряє графік виконання договірних зобов’язань.

4. Проведено такі процедури аудиту:

1) перевірка віднесення на рахунок 28 “Товари” товарів, що зберігаються в іншому місці;

2) зіставлення даних аналітичного обліку за рахунком 28 “Товари” та інвентаризаційної відомості (при цьому особлива увага приділяється цінним товарам);

3) перевірка правильності обліку залежалих і застарілих товарів;

4) перевірка повноти кодування всіх товарно-матеріальних цін­ностей за даними інвентаризаційної відомості та аналітичного обліку.

5. Виходячи з основної мети аудиту — перевірки фінансової звітності з метою висловлення думки за її результатами — пояснити, навіщо аудитор виконує такі процедури:

1) оцінює систему внутрішнього контролю;

2) перевіряє організацію ведення облікових записів;

3) перевіряє документи щодо дозволеності відображених у них операцій;

4) шукає підтвердження (докази) окремих положень;

5) виконує тести на відповідність і на суттєвість.

6. Аудитор підготував висновок, в якому вказав на обмеження обсягу аудиту з вини замовника. Замовник відмовився прийняти такий висновок. Яким чином можна запобігти такій конфліктній ситуації на стадії підготовки договору на проведення аудиту?

·Тести

1. Лист-зобов’язання про згоду аудиторської фірми на проведення перевірки направляється клієнту:

а) до укладення договору на проведення аудиту;

б) після укладення договору на проведення аудиту;

в) одночасно з укладенням угоди на проведення аудиту.

2. При укладенні договору на проведення аудиту організація-клієнт зробила аудиторській фірмі вигідну пропозицію про надання в оренду приміщень. Які можливі дії керівника аудиторської фірми:

а) відхилить пропозицію;

б) прийме пропозицію на умовах клієнта;

в) прийме пропозицію на умовах, що склались на ринку даних послуг?

3. Податкові органи мають право коригувати плани незалеж­них аудиторських перевірок:

а) так;

б) ні;

в) залежно від результатів аудиторських перевірок (нарахувань до бюджету додаткових платежів).

4. При зовнішньому аудиті клієнт направляє аудитору:

а) лист-зобов’язання;

б) лист-пропозицію;

в) той чи інший лист залежно від обставин.

5. Аудиторські процедури, в яких основну увагу приділяють дослідженню системі внутрішнього контролю, — це:

а) анкета з внутрішнього контролю;

б) перевірка залишків за рахунками на суттєвість;

в) тести систем контролю.

6. Яку роботу необхідно виконувати відповідно до ННА 9 при зовнішньому аудиті:

а) аналітичні процедури;

б) планування перевірки;

в) перевірку залишків за рахунками на суттєвість?

7. Який документ підтверджує згоду аудитора на проведення аудиту та супутніх аудиту послуг:

а) лист-зобов’язання;

б) лист-погодження;

в) лист-пропозиція?

8. З якою метою у міжнародній практиці аудиту використо­вується лист-зобов’язання, який надається клієнту:

а) виключно для виконання плану аудиту;

б) як підстава для проведення тестів підтвердження;

в) підтвердження відповідальності замовника за достовірність наданої інформації?

9. Які розділи повинні бути у договорі на проведення аудиту:

а) вступ, основна частина, висновок;

б) мета, обсяг аудиту, гонорар, строки виконання, відпові-
дальність сторін, юридичні адреси;

в) обов’язки сторін, обсяг робіт, відповідальність тощо;

г) визначення ролі аудитора, гонорар аудитора?

10. З якої процедури після укладення договору необхідно починати перевірку фінансової звітності:

а) обговорення основних моментів перевірки з клієнтом;

б) запитання клієнта про наявність претензійних сум;

в) отримання письмових пояснень від керівництва фірми-клієнта;

г) ознайомлення з організацією внутрішнього аудиту;

д) планування аудиту?

11. Визначте дії аудитора на етапі оцінки інформації про бізнес клієнта відповідно до вимог ННА:

а) розроблення загального плану аудиту;

б) ознайомлення з інформацією про зовнішні чинники, що впливають на господарську діяльність економічного суб’єкта;

в) розроблення програми перевірки;

г) визначення витрат праці.

·Практичні завдання

Завдання 1. Складіть лист-зобов’язання про згоду на про-
ведення аудиту. Для виконання завдання скористайтеся додат­ком 1^*.

У листі відобразіть такі найбільш суттєві моменти:

· мету аудиторської перевірки стану обліку та звітності;

· відповідальність керівництва підприємства за достовірність фінансової інформації та звітності;

· законодавчі акти і нормативні документи, використані аудитором;

· форми звіту аудитора про результати проведеної роботи;

· можливі невиявлені при аудиті окремі помилки у записах, регістрах і звітності;

· прохання про надання необхідної письмової інформації;

· пропозиції щодо використання послуг незалежних екс­пертів.

Завдання 2. Складіть договір на проведення аудиту. При виконанні завдання скористайтесь додатком 2.

При оформленні договору включіть такі моменти:

· чітко визначте предмет договору — проведення аудиту фінансової звітності; відзначте, що аудитор зберігає незалежність
в організації і методиці проведення аудиту;

· визначте, що аудиторська фірма як субпідрядник може залучати експерта-юриста і програміста;

· встановіть термін проведення аудиту — 20 днів;

· зазначте, що замовник при розірванні договору повинен сплатити підряднику винагороду за виконану частину роботи і відшкодувати збитки, спричинені цим розірванням.

У договорі також обумовте, якими нормативними документами керується аудитор при проведенні аудиту, визначте період фінансово-господарської діяльності, що підлягає аудиту, та чиїми силами здійснюються інвентаризація і визначення її результатів.

У договорі слід забезпечити права аудиторів, наприклад, необхідність надання замовником фінансово-господарської документації і заходи відповідальності за її ненадання. Доцільно вказати перелік документів, що підлягають оформленню і здачі виконавцем замовнику, відповідальність замовника за прострочення прийому виконаних робіт. Дуже важливим є закріплення підстав і строків подання претензій до результатів робіт. Ретельної регламентації потребують вартість і порядок розрахунків. Наприк­лад, графік платежів може бути таким: 30 % — при підписанні договору, два внески по 20 % кожний — протягом виконання зав­дання; 30 % — після отримання клієнтом висновку.

Завдання 3. Складіть аудиторську програму, передбачивши в ній витрати часу на окремі види робіт, виконавців, сутність виконуваних процедур.

Згідно з попередньою експертизою внутрішнього контролю на підприємстві, що перевіряється, встановлено, що на аудит потріб­но 12 днів. Аудитор зробив висновок про те, що особливу увагу необхідно звернути на вивчення установчих документів, перевірку правильності складання балансу і звіту про фінансові результати, дослідження правильності віднесення витрат на собівартість продукції, порядок формування і використання прибутку. Крім того, ознайомлення зі станом системи обліку виявило до-
цільність перевірки порядку ведення касових і розрахункових операцій, руху матеріальних цінностей, нарахування і виплати заробітної плати; вивчення правильності нарахування і своєчасності сплати податків, зборів, відрахувань та обов’язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди; дослідження розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Аудитор підрахував, що для якісної аудиторської перевірки потрібен помічник-асистент аудитора, експерт-юрист для вивчення стану дебіторської заборгованості і укладених договорів, експерт-програміст для визначення якості діючих програм­них продуктів і обґрунтованості вибору видів комп’ютерів для автоматизації бухгалтерського обліку. Слід також врахувати необхідний час для складання аудиторського звіту та акта приймання робіт за договором на проведення аудиторської перевірки, надання консультаційних послуг з усунення виявлених недоліків.

Завдання 4. Складіть схему послідовності проведення зовнішнього аудиту. Охарактеризуйте, з яких етапів вона складається та їх призначення.

При побудові схеми врахуйте, що найбільш важливими елемен­тами аудиторської перевірки є: підготовка, яка включає пошук нових клієнтів (продовження співпраці з колишніми); укладання договорів, призначення відповідальних аудиторів; вивчення характеру діяльності клієнта, попередній аналітичний огляд, оцінка аудиторського ризику, оцінка аудиторських витрат, попереднє ознайомлення із системою внутрішнього контролю (вдосконалення програми перевірки, підбір прийомів для аудиту внутрішнього контролю, вивчення та оцінка здійснюваних дій, визначення ризику невідповідності внутрішнього контролю); перевірка операцій на суттєвість (використання вибіркового контролю, оцінка ризику неефектив­ності аудиту, використання комп’ютерного аудиту, перевірка пра­вильності складання балансу і звіту про фінансові результати); узагальнення та аналіз результатів перевірки; складання аудиторського висновку і звіту.

Завдання 5. Укладено договір між аудиторською фірмою та акціонерним товариством на проведення аудиту. Товариство займається виробничою діяльністю (виготовленням технічних
засобів зв’язку) і надає деякі послуги з їх ремонту. Відповідно до договору аудиторська перевірка має бути проведена в строк
з 15 по 30 березня.

За яких обставин строк проведення аудиторської перевірки може бути змінено (продовжено, перенесено тощо)?

Складіть загальний план аудиту за формою таблиці (необхідні реквізити визначити довільно).

Таблиця

№ з/п	Перелік робіт і послуг, запланованих для виконання аудитором	Строк виконання роботи

Завдання 6. Складіть програму аудиторської перевірки акціонерного товариства, узгодивши її із попередньо розробленим планом. Програму подайте у вигляді таблиці, в якій послідовно зазначте: етапи аудиторської перевірки; перелік аудиторських процедур з кожного етапу; перелік необхідної інформації; методи
і прийоми отримання інформації; виконавці; строк виконання;
контроль виконання.

Завдання 7. Складіть план роботи аудитора та аудиторську програму перевірки основних засобів.

Завдання 8. Складіть план проведення аудиторської пе­ревірки, зазначивши послідовно всі етапи і можливі зміни у ході перевірки.

7.3. Програмні питання

1. Етапи (стадії) проведення аудиту.

2. Попереднє дослідження в аудиті.

3. Лист-зобов’язання аудитора.

4. Договір на проведення аудиту та його структура.

5. Відомості, які обов’язково повинні знайти відображення в договорі на проведення аудиту.

6. Планування аудиту, його мета і принципи.

7. Загальний план аудиту.

8. Програма проведення аудиту.

9. Аудиторські процедури та їх поєднання для досягнення мети аудиту.

10. Завдання (критерії) аудиту та шляхи їх вирішення.

11. Метод направленого тестування.

12. Пооб’єктний метод аудиту.

13. Дослідження аудитором бізнесу суб’єкта аудиту.

14. Контроль якості роботи аудиторів.

1. Международные стандарты аудита и Кодекс этики профес­сиональных бухгалтеров. — М., 2000. — 699 с. (С. 107—120.)

2. Національні нормативи аудиту. Кодекс етики аудиторів України. — К.: Основа, 1999. — 274 с. (С. 68—81.)

3. Аудит: Практ. пособие / Под ред. А. М. Кузьминского. — К.: Учетинформ, 1996. — 283 с. (С. 64—71.)

4. Дорош Н. І. Аудит: методологія і організація. — К.: Знання, КОО, 2001. — 402 с. (С. 136—158; 194—217.)

5. Савченко В. Я. Аудит: Навч. посібник. — К.: КНЕУ,
2002. — 322 с. (С. 126—135.)

6. Шеремет А. Д., Суйц В. П. Аудит: Учебник. —
2-е изд., доп. и перераб. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 352 с.
(С. 89—146.)

Аудиторські докази

8.1. Методичні поради до вивчення теми

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

· поняття аудиторських доказів та вимоги до них;

· джерела одержання аудиторських доказів та їх види;

· процедури одержання аудиторських доказів.

Згідно з Міжнародними стандартами [1, с. 157] та Національними нормативами аудиту в Україні [2, с. 113] аудиторські докази являють собою інформацію, яку одержує аудитор для обґрунтування своєї думки про достовірність перевіреної фінансової звітності.

Для формування аудиторських доказів може використовуватись будь-яка інформація, яка допомагає аудитору обґрунтувати свою думку і підготувати аудиторський висновок або інший підсумковий документ.

Кількість інформації, необхідної для формування аудиторських доказів, та її види нормативними документами не регламентуються, а визначаються виключно аудитором на основі його професійного досвіду. Разом з тим аудитор повинен додержуватись принципу професійного скептицизму, пам’ятати, що фінансова інформація має схильність до перекручень (викривлень).

Тому аудиторські докази, які одержуються аудитором у процесі аудиторської перевірки, повинні відповідати таким ви­могам:

1) аудиторських доказів має бути одержано за кількістю достатньо для обґрунтування думки аудитора, яка висловлюється в аудиторському висновку (принцип достатності);

2) аудиторські докази повинні бути належними, доречними (принцип достовірності і надійності).

Чинники, які впливають на достатність і доречність аудиторських доказів [1, с. 159]:

¨ аудиторська оцінка величини і характеру властивого (невід’ємного) ризику на рівні фінансової звітності та на рівні сальдо рахунків або класу операцій;

¨ стан системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю і визначена аудитором оцінка ризику системи контролю;

¨ суттєвість статті звітності, що перевіряється;

¨ професійний досвід аудитора (рівень його кваліфікації);

¨ результати аудиторських процедур, у тому числі помилки й шахрайство, які виявлено під час аудиторської перевірки;

¨ джерело наявної інформації для формування аудиторських доказів та її достовірність (надійність).

Рис. 8.1. Джерела одержання аудиторських доказів

Під час одержання аудиторських доказів аудитор повинен пам’ятати про необхідність підтвердження, що фінансова звітність відповідає таким критеріям:

· існування;

· права та зобов’язання;

· виникнення;

· повнота;

· вартісна оцінка;

· вимірювання і розподіл;

· подання і розкриття, які раніше розглянуто і наявність яких впливає на достатність і доречність аудиторських доказів.

Інформація, яку аудитор збирає для формування аудиторських доказів і підтвердження своєї думки про достовірність фінансової звітності, може бути одержаною з різних джерел (рис. 8.1).

Опрацювання рекомендованої літератури допоможе більш детально ознайомитися зі змістом різних джерел одержання аудиторських доказів (рис. 8.2) та їх видами.

Рис. 8.2. Класифікація аудиторських доказів за різними ознаками

Аудиторські докази, які одержано аудитором з різних джерел, мають різний рівень надійності (об’єктивності): від низького до високого (рис. 8.3).

Аудиторські докази одержуються шляхом виконання системи аудиторських процедур, в якій поєднуються:

¨ тести систем контролю;

¨ процедури перевірки на суттєвість.

Згідно з Національними нормативами аудиту тести систем контролю — це тести, що виконуються для одержання ауди­торських доказів щодо відповідності структури та ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю [2, с. 113]. Процедури перевірки на суттєвість — це перевірки, що виконуються для одержання аудиторських дока­зів з метою виявлення суттєвих перекручень у фінансовій звітності [2, с. 114].

Рис. 8.3. Класифікація аудиторських доказів
за рівнем надійності

Процедури перевірки на суттєвість поділяються на два типи:

· перевірка операцій і залишків по рахунках;

· аналітичні процедури.

Аудитор одержує аудиторські докази шляхом виконання однієї або кількох аудиторських процедур:

¨ інспектування;

¨ спостереження;

¨ запит та підтвердження;

¨ підрахунок;

¨ аналітичні процедури.

Робота з рекомендованою літературою дозволить набути більш детальної інформації з питань теми.

Навчальні завдання

Для виконання завдань необхідно вивчити сутність поняття аудиторських доказів (свідчень) та вимоги щодо їх одержання при проведенні аудиту фінансової звітності. На підставі даних, наведених уситуаціях, потрібно:

1) проаналізувати ситуацію;

2) визначити рівень надійності аудиторських доказів;

3) розподілити аудиторські докази за рівнем їх надійності;

4) встановити, які аудиторські докази необхідно одержати
аудитору в конкретній ситуації.

Перед виконанням тестових завдань необхідно розібратись із джерелами одержання аудиторських доказів і критеріями, що стосуються їх кількості та якості, а також із процедурами одержання доказів в аудиті, які регламентовано ННА.

Виходячи з даних, наведених упрактичних завданнях, необхідно:

1) визначити, які нормативні акти порушено;

2) вказати конкретних порушників;

3) виявити наслідки, до яких призвело порушення;

5) визначити, які аудиторські докази необхідно одержати.

· Ситуації

1. При здійсненні аудиторської перевірки фірми аудитором були зібрані такі докази:

1) аналіз фактичних витрат, який підготовлено працівниками фірми;

2) виписка з реєстру акціонерів, яка підтверджує наявність акцій у власності фірми;

3) акт інвентаризації матеріальних цінностей за результатами інвентаризації, проведеної за участю аудитора.

2. При перевірці одержано документи з таких джерел:

1) від третіх осіб;

2) від клієнта на основі зовнішніх даних;

3) від клієнта на основі внутрішніх даних;

4) зібрані аудитором на основі бухгалтерських записів клієнта.

3. Визначити і пояснити, чи є надійними такі аудиторські докази:

1) доказ про обсяги незавершеного виробництва, отриманий при фактичному огляді аудитором;

2) доказ створення дебіторської заборгованості, отриманий від керівника відділу;

3) доказ законності дебіторської заборгованості, отриманий на підставі телефонного підтвердження;

4) доказ точності обліку запасів, отриманий у результаті ін-
вентаризації, що проведена за участю аудитора.

4. Є чотири групи даних, які доводять правильність облікових показників:

1) інвентаризаційні описи обсягів незавершеного виробниц-
тва, отримані при фактичному огляді:

2) журнали і первинні документи за рахунком 23 “Виробництво”;

3) журнали і первинні документи за рахунком 26 “Готова продукція”;

4) доказ точності обліку запасів, який отримано в результаті проведеної на фірмі інвентаризації, де був присутній аудитор.

5. Які з тестів, поданих нижче, не дають аудитору доказів повноти обліку витрат на готову продукцію:

1) перевірка правильності обліку витрат матеріалів, віднесених до незавершеного виробництва;

2) перевірка динаміки витрат по незавершеному виробництву і віднесені частини з них на готову продукцію;

3) детальна перевірка собівартості готової продукції;

4) “простеження” собівартості використаних матеріалів, починаючи від придбання і закінчуючи обліком їх у витратах по незавершеному виробництву.

Визначити і пояснити правильну відповідь.

6. Будівельна фірма збудувала будинок на власній землі для експлуатації у власних цілях. Аудитор отримав документацію, що відображає витрати, пов’язані з будівництвом.

Знайти докази, що підтверджують чи спростовують правильність розрахунку собівартості будівництва. Отримати від незалежних тре­тіх осіб підтвердження достовірності відображених у звітності витрат.

7. Фірма K звернулася до аудиторської фірми з пропозицією укласти договір на проведення аудиту фінансової звітності за 2001 р. Фірма K здійснює свою діяльність на ринку цінних паперів з 1997 р. Фінансові результати діяльності за 1997—2001 рр. стабільні і високі. Аудиторська фірма, здійснюючи перевірку фінансової звітності фірми K, повинна підтвердити оцінку капі-
тальних інвестицій у будівництво будинку.

Встановити, які докази необхідно одержати аудитору при підтвердженні статті “Капітальні інвестиції” у частині будівництва нового будинку.

8. Фірма А звернулася до аудиторської фірми з пропозицією укласти договір про надання послуг з визначення оцінки завданої шкоди будівельною організацією, що здійснює ремонт на території біля складських приміщень фірми А.

Варіанти:

1. Ремонт на території біля складських приміщень спричинив виникнення пожежі, в результаті якої всі матеріальні цінності повністю згоріли;

2. Ремонт на території біля складських приміщень спричинив прорив водопровідної системи. У результаті підтоплення складських приміщень матеріальні цінності стали повністю та частково непридатними для виробничого використання.

Встановити, які докази необхідно одержати аудитору при визна­ченні оцінки завданої шкоди та яким чином він може її визначити.

· Тести

1. Чи мають право аудитори при проведенні аудиторських перевірок отримувати необхідну інформацію від третіх осіб:

а) мають право в будь-якій формі;

б) мають право лише за письмовим запитом;

в) не мають права?

2. Методичні прийоми одержання аудиторських доказів з метою виявлення суттєвих перекручень фінансової звітності називають:

а) тестами систем контролю;

б) процедурами перевірки на суттєвість;

в) оцінкою властивого ризику;

г) твердженнями фінансової звітності.

3. Які з перелічених доказів мають найбільший рівень надійності:

а) внутрішні документи фірми;

б) письмове пояснення, отримане від керівництва фірми;

в) документи, отримані від третьої сторони;

г) інформація, отримана аудитором у результаті проведення аналітичних процедур?

4. Які прийоми одержання аудиторських доказів слід застосувати для підтвердження залишків по розрахунках з бюджетом:

а) підрахунок;

б) спостереження;

в) підтвердження;

г) інші (вказати, які саме)?

5. Які процедури використовує аудитор для одержання аудиторських доказів:

а) тести систем контролю;

б) процедури перевірки на суттєвість;

в) тести систем контролю та процедури перевірки на суттєвість;

г) аналітичні процедури?

6. Процедури перевірки на суттєвість являють собою:

а) перевірку господарських операцій;

б) перевірку залишків по рахунках;

в) аналітичні процедури;

г) усі перелічені.

· Практичні завдання

Завдання 1. Аудиторські докази відображають сутність ін-
формації про об’єкт контролю. Інформація повинна відповідати певним вимогам. Укажіть і поясніть (на власних прикладах), які
з наведених нижче вимог забезпечать одержання оптимально необхідної інформації про стан об’єкта аудиту:

· необхідність;

· зіставність;

· обґрунтованість;

· змістовність;

· повнота;

· актуальність;

· правильність;

· прагматичність.

Завдання 2. Залежно від об’єкта аудиту обираються відповідні джерела інформації. Необхідно вказати, які конкретно джерела інформації використовуватимуться, та розкрити зміст (на власному прикладі об’єкта контролю) таких джерел інформації:

· первинні документи;

· реєстри бухгалтерського обліку;

· Головна книга;

· фінансова звітність:

· матеріали попередніх ревізій, перевірок, аудиту;

· розпорядчі документи по підприємству, калькуляції, письмо­ві пояснення службових осіб тощо.

Завдання 3. З метою одержання аудиторських доказів вивчається зміст операцій і встановлюється їх законність, достовірність та ... (вказати третє).

Завдання 4. Описати застосування (на власних прикладах) прийомів документального та фактичного контролю, що використовують аудитори.

Завдання 5. Аудитором з’ясовано, що на підприємстві протягом минулого року не проводилась інвентаризація матеріальних запасів.

Завдання 6. Працюючий пенсіонер Кравченко Т. І. 05.01.2001 р. вчасно не отримав заробітну плату, і 07.01.2001 р. її депоновано. Для того щоб гроші не пропали бухгалтер із заробітної плати Сташенко А. І. підробила документи (доручення Кравченка Т. І. на отримання заробітної плати Сташенко А. І.) і отримала її 04.02.2001 р. з метою передачі Кравченку Т. І. За інформацією відділу кадрів Кравченко Т. І. помер 25.10.2001 р.

Завдання 7. Аудитор знайшов розбіжності між даними бан­ківських виписок і даними бухгалтерського обліку на під­приємстві.

8.3. Програмні питання

1. Поняття аудиторських доказів та вимоги до них.

2. Види аудиторських доказів та їх класифікація.

3. Чинники, які впливають на достатність і доречність аудиторських доказів.

4. Джерела одержання аудиторських доказів.

5. Надійність аудиторських доказів.

6. Процедури одержання аудиторських доказів.

1. Международные стандарты аудита и Кодекс этики профес­сиональных бухгалтеров, — М., 2000. — 699 с. (С. 157—185.)

2. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. — К.: Основа, 1999. — 274 с.
(С. 114—129.)

3. Аудит: Практ. пособие / Под ред. А. Н. Кузьминского. — К.: Учетинформ, 1996. — 283 с. (С. 72—81.)

4. Савченко В. Я. Аудит: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 322 с. (С. 136—146.)