 |
|
Методичні поради до вивчення теми
Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:
· аудит необоротних активів;
· аудит запасів;
· аудит грошових коштів і дебіторської заборгованості;
· аудит витрат діяльності.
Вивченню тем, присвячених аудиту активів і пасивів, повинно передувати повторне ознайомлення із законодавчими актами і нормативно-інструктивними документами, які регулюють питання організації і методики обліково-економічної роботи. Необхідність такого повернення обумовлена недостатнім практичним досвідом студентів не тільки в аудиті, а й у бухгалтерському обліку.
У загальному розумінні мета аудиту окремих об’єктів (активів, пасивів) полягає в одержанні належних і достатніх аудиторських доказів про те, що їх облік відповідає законодавчим і нормативним вимогам, а інформація про них у фінансовій звітності є достовірною в усіх суттєвих аспектах.
Завдання аудиту необоротних активів полягають у перевірці:
¨ реальності існування необоротних активів на визначену дату;
¨ права власності на них;
¨ правильності документального оформлення їх надходження, використання та вибуття;
¨ правильності нарахування їх амортизації;
¨ законності і правильності відображення в обліку операцій з необоротними активами;
¨ правильності і достовірності подання інформації про не-
оборотні активи в фінансовій звітності.
При визначенні джерел інформації необхідно пам’ятати, що до них насамперед належать законодавчі акти, нормативно-
інструктивні документи, у тому числі Міжнародні стандарти і
Національні нормативи аудиту, П(С)БО та інші, які є законо-
давчо-нормативною базою проведення аудиту.
Законодавчі акти та інші документи нормативно-правового характеру в умовах використання комп’ютерної техніки об’єднують в інформаційно-пошукову систему, до якої аудитори постійно звертаються як на підготовчому до проведення аудиту етапі, так і в процесі його проведення.
Джерела інформації для формування аудиторських доказів при аудиті необоротних активів:
1) наказ про облікову політику;
2) первинні документи з обліку основних засобів, нематері-
альних активів та інших необоротних матеріальних активів;
3) облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку основних засобів та нематері-
альних активів;
4) документи попередніх аудиторських перевірок та інша документація, що узагальнює результати контролю[1];
5) фінансова звітність.
Аудиторські процедури при проведенні аудиту необоротних активів:
1) одержання документів (первинних, облікових, звітних) від замовника;
2) ознайомлення зі складом та структурою необоротних активів, організацією їх обліку;
3) перевірка відповідності складу необоротних активів предмету та особливостям діяльності господарюючого суб’єкта;
4) перевірка первинних документів з надходження необоротних активів та його відображення в регістрах аналітичного і синтетичного обліку;
5) перевірка формування інвентарної вартості необоротних активів (оцінки);
6) перевірка вибуття необоротних активів та відображення його в обліку (продажу, безоплатної передачі, ліквідації);
7) перевірка нарахування зносу необоротних активів та відображення його в обліку;
8) перевірка документів з оренди необоротних активів та відображення орендних операцій в обліку;
9) перевірка документів з переоцінки необоротних активів та відображення її в обліку;
10) перевірка документів з інвентаризації необоротних активів та відображення її результатів в обліку;
11) перевірка правильності відображення в обліку податку на додану вартість при придбанні, спорудженні та реалізації необоротних активів;
12) перевірка документів на відповідність інформації про необоротні активи в регістрах аналітичного, синтетичного обліку, головній книзі та фінансовій звітності.
Завдання аудиту запасів полягає в перевірці:
¨ реальності існування запасів;
¨ права власності на них;
¨ правильності їх визнання та оцінки;
¨ правильності і повноти обліку надходження, документального оформлення та руху запасів;
¨ документів з інвентаризації запасів та відображення її результатів в обліку;
¨ правильності і достовірності подання інформації про запаси в фінансовій звітності та примітках до неї.
Джерела інформації для формування аудиторських доказів при аудиті запасів:
1) наказ про облікову політику;
2) первинні документи з обліку запасів (договори поставок, угоди, рахунки-фактури, накладні, вимоги, лімітно-забірні картки, акти, інвентаризаційні документи, картки складського обліку тощо);
3) облікові регістри з обліку запасів;
4) документи з попереднього аудиту та інші документи;
5) фінансова звітність.
Аудиторські процедури при проведенні аудиту запасів:
1) одержання документів (первинних, облікових, звітних) від замовника;
2) ознайомлення з організацією складського та бухгалтерського обліку запасів;
3) перевірка первинних документів з надходження запасів та його відображення в регістрах аналітичного і синтетичного
обліку;
4) перевірка формування фактичної собівартості запасів (їх оцінки);
5) перевірка використання запасів у виробництві, на інші потреби та відображення цих операцій в обліку;
6) перевірка операцій з реалізації запасів;
7) перевірка документів з інвентаризації запасів та відображення її результатів в обліку;
8) перевірка визначення оцінки запасів на дату балансу;
9) перевірка правильності відображення в обліку податку на додану вартість при придбанні та реалізації (вибутті на сторону) запасів;
10) перевірка документів аналітичного, синтетичного обліку, головної книги і фінансової звітності на відповідність і достовірність інформації про запаси.
Завдання аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості полягають у перевірці:
¨ реального існування залишків грошових коштів на відповідних рахунках та дебіторської заборгованості на визначену суму;
¨ правильності відображення в обліку операцій з грошовими коштами;
¨ правильності і відповідності облікової політики відображення в обліку дебіторської заборгованості;
¨ правильності і достовірності подання і розкриття інформації про залишки грошових коштів, їх рух, а також дебіторської за-
боргованості в фінансовій звітності та примітках до неї.
Джерела інформації для формування аудиторських доказів при аудиті грошових коштів та дебіторської заборгованості:
1) наказ про облікову політику;
2) первинні документи з обліку касових операцій (виписки банку, прибуткові та видаткові касові ордери, розрахунково-платіжні та платіжні відомості, накази, розпорядження керівництва, чеки на отримання готівки, об’яви на внесення готівки, заявки-розрахунки про встановлення ліміту каси та ін.);
3) первинні документи з обліку розрахунків з підзвітними особами (посвідчення про відрядження та накази, документи, які підтвер-
джують понесені витрати, акти на закупівлю, авансові звіти та ін.);
4) облікові регістри з обліку касових операцій (касова книга, звіт касира, журнали та відомості, головна книга, оборотні відомості та ін.);
5) первинні документи з обліку розрахунків (договори, угоди, контракти, рахунки-фактури, накладні, виписки банку);
6) облікові регістри з обліку грошових коштів, розрахунків (журнали, відомості, головна книга, оборотні відомості);
7) документи фінансової звітності.
Аудиторські процедури при аудиті дебіторської заборгова-
ності:
1) одержання переліку дебіторів і сум дебіторської заборгованості, перевірка первинних документів;
2) дослідження методу визначення величини дебіторської заборгованості та розрахунку резерву сумнівних боргів;
3) перевірка документів з інвентаризації дебіторської заборгованості;
4) дослідження класифікації дебіторської заборгованості за строками її непогашення;
5) перевірка фактів списання дебіторської заборгованості
(за рішенням суду, по якій закінчився строк позовної давності);
6) перевірка правильності відображення дебіторської заборгованості в аналітичному і синтетичному обліку, в тому числі по розрахунках з підзвітними особами та персоналом;
7) перевірка правильності відображення дебіторської заборгованості в балансі.
Аудиторські процедури при аудиті грошових коштів:
1) перевірка наявності рахунків, відкритих суб’єктом господарювання в банках;
2) перевірка порядку документального оформлення та відображення в обліку касових операцій з готівкою;
3) перевірка правильності ведення обліку грошових до-
кументів;
4) перевірка правильності ведення обліку грошових коштів на рахунках у банках;
5) перевірка документів з інвентаризації грошових коштів;
6) перевірка правильності відображення інформації про грошові кошти в фінансовій звітності.
Завдання аудиту витрат діяльності полягає в перевірці:
¨ реальності існування витрат;
¨ правильності їх визначення (оцінки), а саме: правильності визначення виробничих витрат, собівартості готової продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат, втрат від участі в капіталі та інших надзвичайних витрат;
¨ правильності і повноти документального оформлення та
бухгалтерського обліку витрат;
¨ правильності проведення та оформлення документів з інвентаризації незавершеного виробництва, готової продукції та відображення її результатів в обліку;
¨ правильності і достовірності подання інформації про витрати у фінансовій звітності та примітках до неї.
Джерела інформації для формування аудиторських доказів при аудиті витрат:
1) наказ про облікову політику;
2) внутрішні нормативні документи стосовно формування та визначення витрат за їх видами;
3) первинні документи з обліку витрат (накладні, вимоги, лімітно-забірні картки, акти, інвентаризаційні документи, наряди, змінні рапорти, калькуляції, розрахункові відомості);
4) облікові регістри з обліку витрат (журнали та відомості рахунків 2-го, 8-го та 9-го класів);
5) фінансова звітність та примітки до неї.
Аудиторські процедури при аудиті витрат:
1) дослідження системи формування витрат та організація їх обліку (застосовані методи обліку витрат, порядок віднесення витрат на рахунки бухгалтерського обліку, порядок обліку виробничих, загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут, фінансових та інших витрат, застосовані облікові регістри, процедури контролю витрат, організація обліку витрат у бухгалтерії);
2) визначення основних статей витрат, на які аудитор у ході аудиту буде звертати більше уваги;
3) визначення незвичайних операцій, витрат значних сум, витрат у валюті;
4) перевірка первинних документів з обліку витрат та їх відповідності бухгалтерським записам;
5) перевірка правильності віднесення витрат на відповідні періоди (додержання підприємством принципу відповідності витрат);
6) перевірка правильності віднесення витрат на відповідні рахунки обліку;
7) перевірка законності (санкціонованості відповідними посадовими особами) витрат;
8) перевірка результатів попередніх процедур на відповідність ведення обліку витрат встановленим на підприємстві методам (методикам);
9) перевірка правильності ведення обліку витрат за різними видами діяльності та видами продукції;
10) перевірка правильності ведення обліку витрат, які за своєю суттю не можуть бути віднесеними на виробництво;
11) перевірка незвичайних операцій, нестандартних бухгалтерських записів;
12) перевірка обліку витрат майбутніх періодів;
13) перевірка правильності обліку нарахованого зносу необоротних активів (його віднесення на витрати);
14) перевірка первинних документів з обліку праці та її оплати та віднесення її на витрати;
15) перевірка правильності віднесення обов’язкових внесків соціального характеру на витрати;
16) перевірка правильності обліку транспортних витрат та їх розподілення;
17) перевірка правильності ведення обліку загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут та відповідності порядку їх відображення встановленим методикам;
18) перевірка правильності формування собівартості готової продукції, собівартості її реалізації, обсягів незавершеного ви-
робництва та відображення їх в обліку;
19) перевірка правильності оформлення орендних відносин та відображення їх в обліку;
20) перевірка правильності формування та обліку фінансових та інших витрат (витрат неопераційної діяльності);
21) перевірка правильності формування та обліку фінансових та інших витрат.
Як було розглянуто в попередніх темах, у процесі виконання аудиторських процедур аудитор повинен оформити їх проведення відповідними робочими документами. Форми таких документів та порядок їх оформлення розробляються аудиторськими фірмами у вигляді внутрішньофірмових нормативних документів. Більш детальну інформацію можна отримати шляхом вивчення рекомендованої літератури.
Навчальні завдання
На підставі вивченого теоретичного матеріалу необхідно визначити напрями і цілі аудиту активів та опанувати методику
його проведення.
Виходячи з даних, наведених в ситуації, необхідно:
1) оцінити ситуацію з позицій чинного законодавства;
2) зробити перевірку правильності відображення операцій в обліку;
3) визначити, на які моменти більш за все повинен звернути увагу аудитор;
4) надати конкретні пропозиції підприємству щодо профілактичних заходів запобігання помилок.
У тестових завданнях серед трьох-чотирьох відповідей потрібно вибрати одну правильну (позитивну) відповідь і пояснити її, посилаючись на чинні законодавчі акти.
На підставі даних, наведених у практичних завданнях, необхідно:
1) установити, чи здійснюються на підприємстві функції внутрішнього контролю (аудиту) щодо використання і збереження грошових коштів, запасів і основних засобів;
2) визначити відповідність відображення операцій з обліку основних засобів, нематеріальних активів, грошових коштів, запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості чинному законодавству;
3) зробити висновки щодо якості проведеної інвентаризації фактичної наявності грошових коштів, запасів, основних засобів;
4) скласти класифікаційну оцінку основних засобів і перевірити правильність нарахування амортизації;
5) відобразити в робочих документах аудитора зміст виявлених порушень і недоліків; указати конкретних винних осіб; нормативні акти, що були порушені; шляхи виправлення негативних явищ.
·Ситуації
1. Підприємство перерахувало 27 000 грн для купівлі 5000 дол. США. Курс НБУ на момент купівлі валюти 5,20 грн за 1 дол. США, а ринковий курс — 5,30 грн за 1 дол. США. Сума комісійної винагороди банку за послуги конверсії становить 500 грн. В обліку були зроблені такі записи:
Дт 33 Кт 31 — 27 000 грн;
Дт 31 Кт 33 — 26 000 грн;
Дт 94 Кт 33 — 500 грн;
Дт 94 Кт 33 — 500 грн.
2. Підприємство придбало 5 калькуляторів на суму 750 грн, у тому числі ПДВ — 125 грн. У бухгалтерському обліку зроблені такі записи:
Дт 106 Кт 15 — 625 грн;
Дт 15 Кт 63 — 750 грн;
Дт 64 Кт 15 — 125 грн;
Дт 63 Кт 31 — 750 грн.
3. Під час аудиту торговельної фірми аудитор звернув увагу на те, що на підприємстві постійно спостерігаються незначні відхилення у сумках інкасаторів (недовкладення або перевкладення готівки) у середньому на суму ±15 грн. Як виявилося, суми недовкладень бухгалтер списувала не за рахунок матеріально відповідальних осіб, а відносила на витрати фірми. Надлишки готівки оприбутковувалися правильно.
Свої дії бухгалтер і керівник фірми пояснили тим, що оплата праці працівників невисока і якщо стягувати з них нестачі, вони звільняться з роботи. А нових людей на ці місця знайти буде важко.
4. За даними головної книги сальдо на рахунку 31 «Рахунки в банках» фірми на 01.04.2002 р. дорівнює 22 756 грн. Однак за
банківськими виписками це сальдо становить 24 818 грн.
Під час перевірки аудитором було виявлено такі помилки:
1) 5 виданих чеків, які не були представлені в банк:
21.05.2001 р. на суму 3751 грн;
14.06.2001 р. на суму 211 грн;
17.09.2001 р. на суму 300 грн;
19.02.2002 р. на суму 3244 грн;
20.02.2002 р. на суму 8321 грн;
2) грошові надходження на суму 7512 грн неправильно занесено на рахунок 31 «Рахунки в банках»;
3) сума нарахованих банківських відсотків показана у розмірі 752 грн, у тоді як за даними виписки банку вона становить 572 грн.
5. При перевірці магазину аудитор отримав інформацію про недавно проведену інвентаризацію. Від керівництва він отримав такі відомості:
1) матеріальну відповідальність покладено на двох комірників;
2) у картках обліку руху товарно-матеріальних цінностей не показано рух товарів, що надійшли на дату, яка передує дню проведення інвентаризації. Тобто ці дані недоступні для осіб, що проводили інвентаризацію;
3) звірку результатів інвентаризації з їх документальним відображенням в обліку зроблено бухгалтером;
4) ушкоджені товарно-матеріальні цінності враховано в документах (у тому числі і в інвентаризаційних відомостях) і не помічено.
6. Щомісяця проводиться звірка сальдо рахунку 20 «Виробничі запаси» з даними відомості 5.1 і журналу 5. Ця процедура є дуже важливою, тому що:
1) допомагає визначити помилку при внесенні даних у відомість і журнал;
2) показує, що в обліку немає зловживань;
3) допомагає визначити правильність складання журналів;
4) дозволяє аудитору зробити висновок про надійність даних на рахунку 20 «Виробничі запаси» і правильність визначення
кінцевого сальдо за цим рахунком.
·Тести
1. Порядок ведення касових операцій встановлюється:
а) касиром;
б) радою директорів компанії (товариства);
в) головним бухгалтером;
г) Національним банком України;
д) Міністерством фінансів України.
2. Найбільш достовірним доказом для підтвердження повноти обліку грошових коштів є:
а) інвентаризація;
б) відомості, отримані від робітників підприємства;
в) аналіз руху грошових коштів, проведений аудитором.
3. Виявлені за результатом інвентаризації залишки грошових коштів у касі підприємства:
а) перераховуються в бюджет;
б) повертаються матеріально-відповідальній особі;
в) оприбутковуються підприємством у складі доходів.
4. Які аудиторські докази будуть використані при перевірці основних засобів за критерієм «існування»:
а) акт приймання-передачі;
б) товарно-транспортна накладна;
в) платіжне доручення;
г) інвентарна картка?
5. Аналіз проведеної організацією-клієнтом класифікації засобів праці на основні засоби і малоцінні та швидкозношувані предмети є методом аудиторської перевірки за критеріями:
а) існування, права і зобов’язань;
б) виникнення, повноти, вартісної оцінки;
в) існування, вимірювання, представлення і розкриття;
г) за всіма переліченими критеріями.
6. Чи достатньо здійснити інвентаризацію основних засобів для досягнення критерію оцінки фінансової звітності «повнота»:
а) так;
б) ні;
в) залежно від положень облікової політики підприємства?
7. Документальний аналіз відомості з інвентаризації матеріальних цінностей є методом аудиторської перевірки для оцінки за критерієм:
а) оцінка;
б) фактична наявність;
в) обережність;
г) відповідність.
8. Аудитор визнає правильним віднесення витрат на придбання необоротних активів на рахунок:
а) адміністративних витрат;
б) капітальних інвестицій;
в) довгострокових фінансових інвестицій;
г) виробничих запасів.
9. Найбільш достовірний аналіз для підтвердження точності обліку розрахунків з підзвітними особами:
а) інвентаризація;
б) відомості, отримані від працівників підприємства;
в) аналіз авансових звітів, здійснюваний аудитором.
10. Листи про підтвердження оплачених рахунків постачальників розіслані відповідно до записів в обліковому регістрі, проте з’ясувалося, що значна частина рахунків постачальників не була зареєстрована. Що було причиною помилок:
а) неправильне застосування процедури;
б) неправильне тлумачення результатів застосування процедури;
в) застосування невідповідної процедури;
г) неналежне виконання службових обов’язків?
11. Аудитор зіставляє дані регістру обліку розрахунків з даними обліку операцій у касі і на рахунках у банках для з’ясування:
а) законності розрахунків;
б) повноти обліку кредиторської заборгованості;
в) своєчасності і оплати рахунків постачальників;
г) іншої мети (вказати, якої саме).
12. Яким доказам аудитор повинен віддавати перевагу під час перевірки рахунків клієнта у банках:
а) усним повідомленням клієнта;
б) документам з обліку операцій на рахунках у банках;
в) випискам банку;
г) результатам зустрічної перевірки?
13. Перед аудитором під час перевірки розрахунків з підзвітними особами стоять завдання з’ясувати:
а) достовірність оцінки;
б) законність і повноту відображення в обліку;
в) реальність існування зобов’язань підзвітних осіб.
14. Які прийоми використовує аудитор при перевірці своєчасності оприбуткування готівки, отриманої з рахунку в банку, та її збереження у касі підприємства:
а) спостереження;
б) інвентаризація;
в) огляд приміщення каси;
г) звіряння записів у касовій книзі і виписок банку?
15. Які з наведених синтетичних рахунків не використовуються в обліку матеріальних запасів:
а) 22, 23;
б) 40;
в) 37;
г) 30, 31;
д) 68;
е) 48?
16. Який з наведених методів оцінки матеріальних запасів меншою мірою враховує вплив інфляції:
а) середньої вартості;
б) ЛІФО;
в) ФІФО?
17. Які з перелічених первинних документів не застосовуються в обліку матеріальних запасів:
а) прибутковий ордер;
б) лімітна карта;
в) лімітно-забірна карта;
г) прибутковий касовий ордер;
д) авансовий звіт;
е) накладна?
·Практичні завдання
Завдання 1. Комерційна фірма «Комп’ютер» займається виготовленням та реалізацією обчислювальної техніки. У груд-
ні 2002 р. було відвантажено 10 комп’ютерів, оплата яких про-
ведена відповідно до виписки з поточного рахунку в банку 31 грудня 2002 р. Але ця виписка надійшла на підприємство із запізненням 5 січня 2003 р. У зв’язку з цим бухгалтер фірми
реалізацію зазначених комп’ютерів відобразила в січні 2003 р.
Завдання 2. При перевірці правильності списання дебіторської заборгованості аудитор встановив, що в грудні року, що перевірявся, відповідно до розпорядження головного бухгалтера списано дебіторську заборгованість, яка має прострочений термін позовної давнини, у сумі 2800 грн за рахунок зменшення кредиторської заборгованості.
Запис відображено на субрахунках 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» і 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Завдання 3. При перевірці касових операцій аудитором встановлено, що за видатковим касовим ордером № 128 від 24 березня 2002 р. громадянину Козаку О. Ф. виплачено 5000 грн за ремонтні роботи на складі фірми. У рахунку, який був поданий, зазначено: номер паспорта гр. Козака О. Ф., дата, характер виконаної роботи, сума і підпис пред’явника рахунка. Інших документів на виконану роботу та її обсяг немає. Наказ про виплату грошей підписано директором фірми.
Завдання 4. Аудитором Хоменко І. М. під час перевірки наявності грошей у касі в присутності головного бухгалтера Михайлик П. Р. і касира Клименко О. П. установлено:
1) залишок грошей згідно з касовою книгою на 1 січня 2003 р. становив 15 000 грн;
2) фактично наявних грошей було 12 000 грн;
3) представлені частково оплачені платіжні відомості за
№ 11—14 (строк виплати по яких був установлений 29—30 грудня 2002 р.) на суму 30 000 грн;
4) наслідок перевірки наявності грошей показав, що існує нестача (лишок). Необхідно встановити суму.
Примітка. Касир надала розписки на одержання грошей з каси, які не були враховані в наявному залишку грошей, менеджеру Коваленко О. М. — 6000 грн та бухгалтеру Пилипенко В. А. — 5000 грн.
Завдання 5. Приміщення каси не ізольоване, а грошові кошти зберігаються в металевому ящику, тобто їх належне збереження не забезпечується. Договір про повну матеріальну відповідальність з касиром Клименко О. П. не укладено.
Завдання 6. Перед початком аудиторської перевірки станом на
1 лютого 2001 р. проведено інвентаризацію каси фірми, внаслідок чого нестач та лишків не встановлено, проте під час глибокої подальшої перевірки повноти оприбуткування сум, одержаних готівкою по чеках із банку, установлено, що касир Клименко О. П. одержала по чеку № 0900 10 грудня 2002 р. із банку готівкою 12 000 грн, а по касі оприбуткувала 10 000 грн, тобто на 2000 грн менше.
Завдання 7. Під час аудиту фірми «Агрус» було встановлено значні крадіжки неоприбуткованих грошей, що поступали в касу фірми з банку, а також від різних громадян за реалізовані матеріальні цінності та з інших джерел. Головний бухгалтер фірми підроблювала виписки банку і не повністю оприбутковувала в касу готівку, одержану із банку по чеках. Зокрема, по чеку від 10 січня 2002 р. виявлено бланк, підписаний директором фірми, за яким головний бухгалтер одержала із банку суму 15 тис. грн, а в касу було здано і оприбутковано в обліку 10 тис. грн. Під час перевірки було звернено увагу на те, що вихідний залишок по журналу № 3 за розрахунками з підзвітними особами за минулий місяць у багатьох випадках не відповідав вступному залишку по цьому журналу за наступні місяці.
Завдання 8. По видатковому касовому ордеру № 16 від 28 березня 2002 р. видана допомога бухгалтеру Петрук В. М. на суму 500 грн за рахунок нерозподіленого прибутку. За обліковими даними залишок на рахунку нерозподіленого прибутку станом на
1 березня становить 200 грн. Наказ підписано директором фірми Климук П. І. за згодою бухгалтера Симонової Ю. П.
Завдання 9. По журналу № 1 згідно зі звітом касира за лютий по дебету рахунка 30 «Каса» та кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках» записано суму 36 000 грн. Аудитор установив, що по кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках» в дебет рахунка 30 «Каса» зроблено запис на суму 36 000 грн, а фактично слід було записати 36 500 грн. Підрахунок зробила і бухгалтерські записи склала головний бухгалтер.
Завдання 10. Визначити результат інвентаризації каси, якщо відомо:
1) фактична наявність грошових коштів у касі фірми на момент інвентаризації 4600 грн;
2) марки поштові — 400 грн;
3) у касі є незакриті відомості на виплату заробітної плати;
3.1) відомість № 72 на загальну суму 6800 грн, по якій виплачено 3200 грн;
3.2) відомість № 79 на загальну суму 4500 грн, по якій виплачено 1400 грн;
4) у касі в наявності є бланки суворої звітності на суму 190 грн;
5) за обліковими даними — 8900 грн.
Завдання 11. Заробітна плата громадянина за місцем основної роботи на фірмі становила у листопаді 2002 р. 800 грн. Крім цього, за надання посередницьких послуг, пов’язаних із придбанням холодильників, йому в часткову оплату послуг інша фірма видала
4 холодильники та 400 грн. Холодильники були придбані цією фірмою по 3000 грн за одиницю. Таким чином, місячний оподатковуваний дохід громадянина за місцем основної роботи становить 800 грн, а дохід за посередницькі послуги, отриманий в іншій фір-
мі, — 6400 грн (3000 грн · 4 + 400). У грудні 2002 р. громадянин продав усі холодильники по 500 грн за одиницю і одержав додатково дохід у сумі (визначити), який він зобов’язаний внести до декларації.
Директору фірми Кириленку С. С. за березень 2002 р. (24 робочі дні) нарахована премія за перевиконання обсягу робіт у сумі 2300 грн. Аудитор установив, що в березні директор 6 робочих днів перебував у відпустці.
Заступнику бухгалтера Вітренко Г. С., яка має посадовий оклад 400 грн, за період перебування у відпустці головного бухгалтера Котляренка О. І., посадовий оклад якого становить 500 грн, за 24 дні липня нараховано вищу ставку (у цьому місяці було 26 робочих днів).
Затверджена норма виробітку хлібобулочних виробів за день — 600 кг. Працівник Хмизів В. В. відпрацював на хлібозаводі у березні 2002 р. (24 робочих дні) і виготовив за 23 робочі дні 14 800 кг продукції. Головний бухгалтер Дахно К. І. нарахувала йому заробітну плату, премію в розмірі 30 %, мінус один день простою на загальну суму 200 грн. За його розрядом місячний оклад становить 120 грн.
Завдання 12. По журналу № 1 згідно зі звітом касира Сидоренко О. І. за вересень по дебету рахунка 30 «Каса» та кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках» записано суму 3600 грн. По журналу № 1 і виписці із поточного рахунку аудитор Табачук О. О. установив, що:
по кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках» в дебет рахунка 30 «Каса» зроблено запис на суму 3600 грн, а фактично —
3610 грн;
по кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках» в дебет рахунка 91 та у книзі аналітичного обліку витрат виробництва «Загальновиробничі витрати» зроблено запис на суму 1600 грн, а фактично — 1500 грн.
Підрахунок зробила і бухгалтерські записи склала головний бухгалтер Симонова Ю. П.
Завдання 13. Аудитор установив, що 17 вересня касир Сидоренко О. І. одержала по чеку з банку 800 грн, однак по касі їх не оприбуткувала. З урахуванням цієї суми нестача у касира на
11 жовтня становила значну суму. Головний бухгалтер визнав, що припустився помилки при підрахунку підсумку.
Завдання 14. У чековій книжці були заповнені, підписані та звірені печаткою чеки: № 130812 від 5 квітня на видачу пред’явникові 1000 грн для господарських потреб; № 130813 від 15 червня на видачу касиру Сидоренко О. І. 1280 грн для виплати премії. Ніяких помилок на чеках не було.
До виписки із поточного рахунку за 4 квітня не було прикладено документа на списання з поточного рахунку 1250 грн. У журналі № 1 бухгалтером Копил Н. І. зроблено запис за кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках» і дебетом рахунка 92 «Адміністративні витрати». На запит аудитора установою банку видано копію доручення № 1—200 залізничної станції про стягнення штрафу за порушення правил використання контейнерів.
Завдання 15. Під час перевірки товарних операцій аудитором було встановлено, що головний бухгалтер Скляренко Г. В. за рахунок викритих надлишків в окремих матеріально-відповідальних осіб утворював на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» резерви для списання нестач з інших працівників і відкрив для цієї мети окремий рахунок «Облік пересортиць».
За період з 1 березня по 1 червня операції за цим рахунком мають такий вигляд:
| Зміст операцій | Запис по дебету | Запис по кредиту | ||||
| дата | № | грн | дата | № | грн | |
| Надлишки при інвентаризації зав. складом Марченко І. В. на 4 березня | 31 березня | |||||
| Списано різницю в ціні по тарі при здачі на склад 18 квітня | 30 квітня | |||||
| Надлишки при здачі на склад у Олексик В. М. на 4 березня | 31 березня | |||||
| Списано з рахунку «Нестачі і витрати від псування цінностей» нестачу товарів у Зуєва А. С. на 31 березня | 30 квітня | |||||
| Надлишки тари у Марченко І. В. при останньому розрахунку на 12 квітня | 30 квітня | |||||
| Надлишки тари при інвентаризації у зав. складом Терещенко І. І. на 18 квітня | 30 квітня | |||||
| Списано нестачу тари з Марченка І. В. за до- відкою на 11 травня | 30 травня | |||||
| Списано нестачу товарів і витрат по тарі зі Скляр П. П. на 24 травня | 30 травня | |||||
| Усього |
Завдання 16. При проведенні аудиту за допомогою інвентаризації матеріальних цінностей на складах № 1 і № 2 підприємства «Арсенал» встановлено факт псування матеріалів при зберіганні на загальну суму 5600 грн, у тому числі у завідуючого складом № 2 Сидоренко В. В. — на суму 3800 грн, завідуючого складом № 3 Струк В. С. — на суму 1200 грн. Матеріально відповідальні особи відмовилися відшкодовувати вартість заподіяного збитку від псування матеріалів, оскільки не були створені необхідні умови для забезпечення зберігання матеріальних цінностей. Головний бухгалтер Костюк А. М. особисто списав суму псування цінностей за рахунок підприємства. В обліку збитки відображені на рахунку витрат.
Завдання 17. Під час аудиту фірми було встановлено, що на складі готової продукції змінилися матеріально відповідальні особи. За власним бажанням звільнено завідуючого складом Зленка І. К. і призначено Крука М. М. Акт приймання-передачі цінностей складено станом на 20 лютого цього року за даними бухгалтерського обліку, а не проведеної передачі. Причина — завезено велику кількість готової продукції і перевантажувати її керівництво фірми вважає недоцільним. Договір про матеріальну відповідальність з Круком М. М. не укладено, бо він відмовився його підписати, вимагаючи створити всі умови для зберігання цінностей.
У ході проведення інвентаризації готової продукції станом на 1 січня 2002 р. у завідуючого складом Крука М. М. виявлено нестачу (75 000 грн). У пояснювальній записці з цього приводу він зазначив, що нестача готової продукції могла бути у колишнього завідуючого складом Зленка І. К., а передачі складу не було. Відділ внутрішнього аудиту нестачі не встановив.
За короткий строк утворилися надлишки матеріальних цінностей на суму 500 грн. Однією з причин їх утворення було те, що відпуск металовиробів для цехів проводився без зважування.
Завдання 18. Під час аудиту документів інвентаризації за останні роки встановлено, що регулювання різниці проведено без оформлення протоколу рішення відповідної комісії. Головний бухгалтер за вказівкою директора фірми списав з підзвіту завідуючого складом Зленка І. К. виявлену нестачу різних цінностей, таких як бите скло, що утворилося під час транспортування від постачальника, на суму 6800 грн. Списання проведено на підставі пояснювальної записки Зленка І. К. і відображено в бухгалтерському обліку записом по дебету субрахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» і кредиту рахунка 20 «Виробничі запаси».
На фірмі на початку аудиту було виявлено залежаних і непотрібних матеріалів на суму 1000 грн.
Завдання 19.Діяльність підприємства характеризується такими даними щодо відвантаження та реалізації продукції за 2002 р.:
І півріччя 2002 р.
відвантаження готової продукції на суму 5523,41 тис. грн;
оплачено реалізованої продукції на суму 5293,0 тис. грн.
ІІ півріччя 2002 р.
відвантаження готової продукції на суму 4821,5 тис. грн;
оплачено реалізованої продукції на суму 4873,01 тис. грн.
Залишків відвантаженої готової продукції на 1 січня 2003 р. не було. У звіті про фінансові результати діяльності підприємства за рік обсяг реалізації становить 10 114,5 тис. грн. Зміни облікової політики протягом року не відбувалося.
Завдання 20. На підприємстві виготовляють віконне скло. Для виконання ремонтних робіт в адміністративному корпусі підприємства майстру бригади виписано 35 м2 віконного скла. У первинній документації (накладній) зазначено тільки такі цифрові дані:
кількість — 35 м2;
ціна за 1 м2 — 20 грн;
загальна сума — 700 грн.
Виписане у підзвіт Іваненку В. К. віконне скло власного виробництва після здачі акта про виконані роботи з ремонту вікон в адміністративному корпусі віднесено на витрати такими бухгалтерськими записами:
1) Д-т рахунка «Розрахунки з підзвітними особами»
К-т рахунка «Готова продукція»;
2) Д-т рахунка «Загальновиробничі витрати»
К-т рахунка «Розрахунки з підзвітними особами».
Завдання 21. За І півріччя 2002 р. комерційне підприємство реалізувало 500 шт. готових виробів, за які надійшла виручка на поточний рахунок у сумі 4608 грн, включаючи податок на додану вартість (20 %). Виробничі витрати становлять 2200 грн; витрати на збут продукції — 310 грн. Крім того, було одержано інших доходів на суму 480 грн. Однак 30 червня 2002 р. покупцями було повернуто 2 одиниці продукції, яка виявилася неякісною.
Указати, який загальний результат (прибуток чи збиток) і в якій сумі на рахунку «Фінансові результати» повинен задовольнити аудитора; які бухгалтерські записи повинен зробити бухгалтер за переліченими фактами.
Завдання 22. На підставі даних аналітичного обліку аудитором установлено, що комерційне підприємство «Прогрес» протягом року зробило 32 поставки готової продукції фірмі «Омета», з яких 28 на суму 5930 тис. грн було оплачено. У грудні бухгалтер підприємства Олексієнко Д. Г. зазначила оплату чотирьох неоплачених поставок на суму 857 тис. грн за рахунок простроченої кредиторської заборгованості фірмі «Сервіс», відобразивши це на рахунках бухгалтерського обліку записом: Д-т «Розрахунки за іншими операціями», К-т «Доходи від реалізації».
Завдання 23. Під час перевірки дебіторської та кредиторської заборгованості на підприємстві аудитором виявлено таке.
1. Вчасно неоплачена заборгованість покупців експортованих товарів віднесена на рахунки по претензіях.
2. Сума експортованих товарів (75 000 дол.), що перебува-
ють на митній території України під митним контролем 124 дні, оплачена покупцем готівкою в доларах США 5 днів тому, але
обліковуються на рахунку 37 «Розрахунки з роздрібними де-
бітрами».
3. Від підприємства 45 днів тому перераховано 50 % авансу постачальнику і обліковано цю суму на субрахунку 371. Постачальник товар не відвантажив і через 30 днів після отримання авансу надіслав претензійного листа про те, що відвантажить товар на умовах 100 % попередньої оплати. Після чого підприємство перенесло 50 % авансу на субрахунок 374.
4. У бухгалтерському обліку частину дебіторського боргу держбюджету спільного підприємства спрямовано та відображено на погашення боргу перед держбюджетом свого дочірнього підприємства.
5. Робітник підприємства у січні купив автомобіль у кредит, сплатив 25 % загальної вартості, на залишкову суму уклав тристоронній договір між собою, фірмою-продавцем та своїм підприємством про те, що сплачуватиме із заробітної плати щомі-
сячно суму, яка дорівнює 0,5 % загальної вартості автомобіля. Підприємство підтвердило своє рішення гарантійним листом про обов’язковість щомісячного вирахування з зарплати робітника необхідних сум та перерахування їх фірмі до повної сплати вартості автомобіля.
З 9 березня робітник перебував на лікарняному листку і 1 квітня передав його на роботу. Підприємство вирахувало з суми нарахованої допомоги за соцстрахом щомісячний відсоток по сплаті за автомобіль і направило в рахунок погашення.
Так продовжувалось (як підтверджують первинні документи) до 12 червня. Після чого комісія на підприємстві звільнила робітника, оскільки він перебував на лікарняному підряд понад 3 календарні місяці. Несплачену суму вартості автомобіля віднесено 12 червня на субрахунок 374.
6. Підприємство отримало кредит банку під закупівлю по
імпорту матеріальних цінностей, які є предметом застави. Але на митниці вантаж був затриманий через несплату ПДВ та
невідповідність фактичного товару задокументованому. Під-
приємство товар обліковує як отриманий, що перебуває під митним контролем. Строк повернення кредиту минув 10 днів тому.
11.3. Програмні питання
1. Мета аудиту активів.
2. Завдання аудиту необоротних активів.
3. Джерела інформації аудиту необоротних активів.
4. Аудиторські процедури аудиту необоротних активів.
5. Завдання аудиту запасів.
6. Джерела інформації аудиту запасів.
7. Аудиторські процедури аудиту запасів.
8. Завдання аудиту грошових коштів.
9. Джерела інформації аудиту грошових коштів.
10. Аудиторські процедури аудиту грошових коштів.
11. Завдання аудиту дебіторської заборгованості.
12. Джерела інформації аудиту дебіторської заборгованості.
13. Аудиторські процедури аудиту дебіторської заборгованості.
14. Завдання аудиту витрат.
15. Джерела інформації аудиту витрат.
16. Аудиторські процедури аудиту витрат.
 |
1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 № 3125—ХІІ.
2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996—ХІV.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»: Затв. наказом МФУ від 31.03.99 № 87.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»: Затв. наказом МФУ від 31.03.99 № 87.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»: Затв. наказом МФУ від 31.03.99 № 87.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Затв. наказом МФУ від 27.04.2000 № 92.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»: Затв. наказом МФУ від 18.10.99 № 242.
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: Затв. наказом МФУ від 20.10.99 № 246.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»: Затв. наказом МФУ від 08.10.99 № 237.
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда»: Затв. наказом МФУ від 28.07.2000 № 181.
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: Затв. наказом МФУ від 31.12.99 № 318.
12. Аудит: Практ. пособие / Под ред. А. Н. Кузьминского. — К.: Учетинформ, 1996. — 283 с. (С. 132—191.)
13. Савченко В. Я. Аудит: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 322 с. (С. 161—247.)
14. Шеремет А. Д., Суйц В. П. Аудит: Учебник. — 2-е изд., доп. и перераб. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 352 с. (С. 280—292; 300—302.)
Аудит пасивів