Прийоми, методи, аудиторські докази. Види аудиторських висновків ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
Для проведення аудиторської перевірки використовуються різні методи, прийоми, процедури. Аудиторська процедура – це визначення певного порядку і послідовності дій аудитора для отримання необхідних аудиторських доказів по конкретному питанню аудита. У процесі дослідження аудитори використовують загальнонаукові і конкретні методичні прийоми перевірки операцій і процесів господарської діяльності. Так, в практичній діяльності аудитори широко використовують прийоми індукції і дедукції, які потім досліджують за допомогою конкретних методичних прийомів, у тому числі: органолептичних (інвентаризація, контрольні заміри); документальних (дослідження документів, які підтверджують господарські операції). Тільки всебічне дослідження в процесі аудиту господарських операцій із застосуванням різних прийомів дає змогу правильно оцінити об’єкт контролю й уникнути помилок. Всі господарські операції на підприємстві зводяться в певні кількісні і якісні показники, за якими аудитор виконує аудиторську перевірку. Ці показники повинні відповідати установленим до кожного із них вимогам, нормам, правилам обліку, законодавчим актам, тобто відповідати наступним критеріям: - повноти – дає змогу виявити наскільки господарська операція повно відображена у бухгалтерському обліку і звітності; - оцінки – дає змогу перевірити правильність застосування методів оцінки в облікових документах на протязі року згідно затвердженої облікової політики підприємства; - належності – аудитор повинен підтвердити фактично наявні і відображені у звітності активи, що належать чи не належать підприємству; - фактичної наявності – аудитор повинен переконатися в наявності конкретних видів матеріальних запасів, незавершеного виробництва та ін., які у своїй сукупності відображені у звітності; - законності – аудитор перевіряє законність здійснення господарської операції і правильність документального оформлення. Аудиторські докази та їх зміст залежить від способів їх отримання. Аудиторські докази – це інформація, яка одержана аудитором для висловлення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудитор проводить: - незалежну процедуру виявлення стану об’єкта аудиту й одержує об’єктивну і повну характеристику; - використовує дані внутрішнього аудиту (контрольних перевірок), інформацію отриману від керівництва підприємства, яке перевіряється; - використовує іншу інформацію, що стосується стану об’єкта перевірки. Аудиторські докази бувають наступних видів: внутрішні – отримані від об’єкта перевірки; зовнішні – отримані від третіх осіб у письмовому вигляді; змішані – отримані від об’єкта перевірки в письмовій чи усній формі і підтвердженні третьою стороною у письмовому вигляді. Обґрунтованість аудиторського доказу забезпечується тоді, коли він містить дані, наведені в первинних документах і звітах, облікових регістрах, формах звітності та інших документах, які підтверджені підписами виконавців. До основних методів отримання аудиторських доказів відносяться: - перевірка; - спостереження; - опитування і підтвердження; - арифметична перевірка; - отримання письмових підтверджень; - аналіз і аналітичні процедури. Перевірка – заключається в вивченні бухгалтерських регістрів, документів чи матеріальних активів. Перевірка бухгалтерських регістрів і документів дає аудиторські докази різного рівня надійності в залежності від характеру, джерела надходження та ефективності засобів внутрішнього контролю на підприємстві. Спостереження – полягає в нагляді за процесами чи процедурами, які виконуються іншими особами (інвентаризація , контрольні заміри робіт для перевірки виконаних робіт в будівництві та інші). Опитування – полягає в пошуку інформації, яку можна отримати від обізнаних осіб підприємства чи за його межами. Підтвердження полягає в отримані аудиторами підтверджувальної інформації, яка міститься в бухгалтерських регістрах. Арифметична перевірка полягає в перевірці даних облікової документації, установлюється правильність підсумкових показників як по горизонталі, так і по вертикалі. Арифметична перевірка дає змогу виявити помилки, зловживання, приховані неправильними арифметичними діями. Аналітичні процедури – це аналіз і оцінка отриманої аудитором інформації для дослідження фінансових і економічних показників діяльності підприємства, що перевіряється і виявлення незвичайних і невірно відображених в обліку господарських операцій та встановлення причин цих помилок і викривлень. За результатами аудиторської перевірки аудитор зобов’язаний вести документацію зі справи, що стосується прийнятих рішень за наслідками аудиту. Інформація з кожного питання, яке перевіряється, відображається в робочих документах аудитора. В цих документах аудитор веде записи, за допомогою яких він фіксує процедури перевірки, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які здійснюються під час аудиторської перевірки. Отриману інформацію аудитор систематизує, тобто приводить до певної системи: групує дані за розділами перевірки (облік основних засобів, облік грошових коштів, облік товарно-матеріальних цінностей і інші), а в середині розділів – за аналітичними і іншими ознаками. В аналітичному огляді і аналізі аудитор дає об’єктивну оцінку стану об’єкту перевірки. При необхідності аудитор виділяє найбільш суттєві помилки і порушення: неправильні облікові записи, відсутність виправдовуючих документів за господарськими операціями, порушення податкового законодавства та інші. За результатами перевірки аудитор складає аудиторській звіт і висновок. В аудиторському звіті наводяться конкретні результати дослідження господарських операцій. Форма аудиторського звіту може бути довільною, він не є офіційним аудиторським документом, а призначається виключно для керівництва підприємства, де проводиться аудит і може бути оприлюднений тільки з його дозволу. Висновок – це стислий і короткий документ, в якому незалежний фахівець (аудитор) дає висновок про перевірку фінансової звітності підприємства. В залежності від мети складання аудиторській висновок може мати кілька призначень. Висновок є правовим актом, оскільки у визначених законодавством України випадках лише звіт про фінансові результати діяльності підприємства, підтверджений аудитором, може розглядатися на зборах акціонерів. Аудиторський висновок включає наступні розділи: заголовок, дані про замовника аудиторської перевірки, вступний розділ, обсяг перевірки, висновок аудитора про перевірку звітності, дата складання аудиторського висновку, адреса аудиторської фірми, підписи аудитора та печатка. Висновок аудитора може бути безумовно-позитивним, умовно-позитивним, негативним, з відмовою видачі висновку. Безумовно-позитивний висновок означає, що звітність надана підприємством, яке перевіряється таким чином, щоб забезпечити усі суттєві аспекти, які відображаються в активах і пасивах підприємства на відповідну дату та в результатах його діяльності за звітній період, виходячи із вимог діючого законодавства і нормативних актів. Умовно-позитивний висновок означає, що за виключенням деяких визначених аудитором висновку не фундаментальних неповностей та незгод, звітність складена таким чином, що забезпечує у всіх суттєвих аспектах відображення активів і пасивів підприємства на звітну дату і фінансові результати його діяльності за звітній період, виходячи із діючих вимог нормативних актів. Негативний висновок – означає, що у зв’язку з певними обставинами звітність складена таким чином, що вона не забезпечує у всіх суттєвих аспектах відображення активів і пасивів підприємства на звітну дату і фактичних результатів його діяльності за звітній період, виходячи із вимог діючих нормативних актів. Відмова видачі висновку – в цьому висновку аудитор відмовляє виразити свою думку про достовірність звітності підприємства. Це означає, що в результаті певних обставин (наприклад, надання аудитору інформації, яка не відповідає вимогам діючого законодавства, не дає справжнього уявлення про формування активів і пасивів, результатів діяльності підприємства). Таким чином, розглянуті основні методологічні і методичні основи аудиту і аудиторської діяльності свідчать про те, що в цілому аудит можна розглянути як комплексне незалежне дослідження фінансово-господарської діяльності або окремих її процесів в розрізі регламентуючих і діючих нормативних актів з метою оцінки фінансового стану підприємства, виявлення недоліків, помилок і зловживань. Користуючись прийомами, методами аудиту та результатами аудиторських перевірок економіко-правовий аналіз дає змогу не тільки виявити зловживання, правопорушення, а й можливі протиріччя між обліковою і техніко-економічної інформацією та розробити пропозиції щодо збереження майна підприємств усіх форм власності шляхом правових, організаційних і економічних методів.
Контрольні запитання з теми
1. Сутність аудиту, як незалежної перевірки. 2. Предмет і об’єкти аудиту. 3. Задачі аудиту. 4. Основні положення Закону України «Про аудиторську діяльність». 5. Які документи регламентують аудиторську діяльність? 6. Організація аудиторської діяльності в Україні. 7. Повноваження Аудиторської палати. 8. У яких випадках аудит є обов’язковим? 9. Права, обов’язки і відповідальність аудиторів. 10. Види аудиту. 11. Основні напрямки аудиторської діяльності. 12. Етапи проведення аудиторських перевірок. 13. Методи отримання аудиторських доказів. 14. Види аудиторських висновків. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|