 |
|
Характеристика лізингових операцій
ТЕМА 7: «Облік лізингових платежів»
План
1.Характеристика лізингових платежів.
2.Відображення фінансового лізингу лізингодавцем.
3.Відображення фінансового лізингу лізингоодержувачем.
Список літератури:
1.Кіндрацька Л. М. «Бухгалтерський облік у комерційних банках України»
2. Закон україни «Про фінансовий лізинг» від 11.12.2003 № 1381-IV
3.Постанова Правління НБУ «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку операцій довірчого управління в банках України» за №498 від 12.11.2003 року.
Характеристика лізингових операцій
Лізинг — це господарська операція, за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу право користування активом за плату та на певний період.
За принципом МСБО — перевага змісту над формою — лізингові операції класифікуються як кредитні та обліковуються на відповідних рахунках. Водночас лізингові операції за формою означають передання-отримання основних засобів у користування. Придбані основні засоби, призначені для передання в лізинг, банки-лізингодавці можуть або обліковувати на рахунках класу 4, де обліковуються основні засоби та нематеріальні активи, які належать банку, або не оприбутковувати їх на баланс, а відразу передавати в лізинг.
Для вирішення питання про віднесення лізингу до фінансового чи оперативного слід керуватися чинним законодавством України.
Лізинг основних засобів є фінансовим, якщо виконується принаймні одна з таких умов:
ü право власності на основні засоби переходить від лізингодавця до лізингоодержувача по закінченні дії лізингової угоди;
ü термін дії угоди поширюється на основну частину (не менше ніж 60 %) корисного строку служби основних засобів.
За інших обставин лізинг вважається оперативним.
У разі як фінансового, так і оперативного лізингу основні засоби протягом строку дії угоди залишаються власністю лізингодавця.
Об’єктом лізингу (оренди) є необоротні активи, що є власністю лізингодавця або придбані ним у власність у відповідного продавця майна з доручення і за погодженням з лізингоодержувачем.
Інакше кажучи, лізинг можна розглядати як фінансовий або оперативний залежно від того, чи передбачається правом лізингу (оренди) передавання всіх ризиків і вигод, що пов’язані з користуванням та володінням активом. За оперативного лізингу (оренди) активи відображаються на балансі лізингодавця, а за фінансового — на балансі лізингоодержувача.
Передавання об’єкта лізингу (оренди) здійснюється в строки і на умовах, визначених в угоді про лізинг (оренду). Можливе продовження строку лізингу (оренди), про що слід зробити спеціальне застереження в лізинговій угоді. В угоді також треба зазначити:
ü об’єкт лізингу;
ü термін лізингу;
ü ринкову вартість основних засобів;
ü строк проведення платежів та їх розмір;
ü фактичну процентну ставку лізингу (якщо ринкова вартість процентної ставки більша за теперішню вартість мінімальних лізингових платежів із урахуванням процентної ставки, що прирощується);
ü процентну ставку лізингоодержувача, що прирощується (у протилежному випадку);
ü умови переоцінювання вартості об’єкта лізингу згідно із законодавством;
ü право власності на майно після закінчення терміну лізингу;
ü інше.
На початку строку дії угоди обумовлюється також те, що в разі можливості та наміру лізингоодержувача придбати об’єкт лізингу (оренди) за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання, мінімальні лізингові (орендні) платежі мають включати в себе мінімальну лізингову (орендну) плату за весь строк лізингу (оренди) та суму, яку слід сплатити згідно з угодою на придбання об’єкта лізингу (оренди).
B угоді про фінансовий лізинг (оренду) може передбачатися розрахунок лізингових (орендних) платежів на весь строк лізингу (оренди) за такою формою:
| Дата платежу | Мінімальна сума лізингових (орендних) платежів, що сплачується регулярно | Фінансові витрати | Компенсація вартості об’єкта лізингу (оренди) | Залишок зобов’язання з лізингу (оренди) на кінець періоду |
Передання об’єкта лізингу здійснюється у строки і на умовах, визначених договором лізингу.
Строк лізингу — це незмінний строк, на який лізингоодержувач уклав угоду на лізинг основних засобів.
Лізингоодержувач щомісяця сплачує лізингодавцю певну суму за використання майна у вигляді лізингової плати.
Лізингова плата включає в себе суму частини вартості об’єкта лізингу; суму, сплачувану як проценти за залучений кредит для придбання майна за договором лізингу; винагороду; компенсацію інших витрат лізингодавця, які передбачені договором лізингу.
Лізингові платежі як у балансі лізингоодержувача, так і в балансі лізингодавця мають поділятися на процентні платежі за позиками та платежі за основною сумою непогашеної заборгованості.
Процентні платежі розраховуються за кожний обліковий період у розмірі процентної ставки, що застосовується в разі лізингу, до залишкової суми активу та зобов’язання за фінансовим лізингом.