 |
|
Розділ 1. Оцінка практики, теорії та законодавства
ЗМІСТ
Розділ 1. Оцінка практики, теорії та законодавства. 4
Розділ 2 та 3. Аналіз відносних показників та аналіз якісних і кількісних показників 8
Розділ 4. Узагальнення проблем та розробка рекомендацій. 13
Висновки. 17
Список використаних джерел. 18
Додатки
Розділ 1. Оцінка практики, теорії та законодавства
Бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості економіки, зниження доходів і ліквідувати дефіцит бюджету, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка не може стабілізації економіки й вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму економії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури.
Причини дефіциту бюджету та заходи щодо його зниження відображені в додатку до розділу 1 на рис. 1.
Бюджетний дефіцит (DEF) – це перевищення видатків бюджету над його доходами.
Види державного дефіциту (додаток до розділу 1 рис. 2):
Циклічний дефіцит бюджету – це дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон’юнктурних коливань.
Структурний дефіцит бюджету – це дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановлення ставок оподаткування, виплати на соціальне забезпечення, розмір оборонних видатків).
Основні фактори зростання дефіциту бюджету:
· Збільшення оборонних видатків.
· Зростання виплат по державному боргу.
· Збільшення трансфертних платежів.
· Зниження податків.
Повний аналіз загального дефіциту бюджету передбачає визначення порівневого дефіциту (додаток до розділу 1 рис. 3).
Бюджет, як державний економічний механізм, ускладнюється тоді, коли державі гостро не вистачає грошей на розв’язання важливих завдань, тобто, коли державний бюджет складений з дефіцитом.
Дефіцит державного бюджету складається при такій фінансовій ситуації, яка виникає тоді, коли державі необхідно зробити витрати на більшу суму, ніж можлива величина його доходів. Бюджетний дефіцит – перевищення витрат уряду над його доходами. А накопичена сума дефіцитів і бюджетних лишків являє собою державний борг.
Концепція регулювання бюджету включає:
а) бюджет, який балансується на щорічній основі;
б) бюджет, який циклічно балансується;
в) фундаментальне фінансування.
Основна проблема бюджету, який балансується на щорічній основі, полягає в тому, що він має не стільки антициклічний характер, як процеклічний. Досить складно збалансувати бюджет по результатах циклу, якщо піднесення і спади не мають приблизно однокового розмаху.
Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету – це невідповідність лише постійних власних доходів державного бюджету його видатками. Джерелами його покриття є державні позики або емісія паперових грошей. Бюджетний дефіцит негативно характеризує фінансову діяльність держави. Та ще більшим негативним явищем є відсутність конкретної обгрунтованої політики його покриття.
Світовий досвід вказує чотири основні способи вирішення проблеми бюджетного дефіциту:
· скорочення бюджетних витрат;
· пошук джерел додаткових доходів;
· випуск (емісія) незабезпечених грошей з метою використання для фінансування державних витрат;
· позика грошей у банків, господарських організацій, громадян, інших держав, іноземних та міжнародних фінансових організацій.
Бюджетний дефіцит в Україні – це вимушений дефіцит. У нашій країні рівень оподаткування настільки високий, що далі підвищувати його практично неможливо. Недостатність доходів державного бюджету головним чином зумовлюється недостатнім обсягом доходів підприємств і громадян. А відтак бюджетний дефіцит походить не з фінансової політики держави у сфері доходів, а з дефіциту фінансових ресурсів у нашому суспільстві.
При виникненні бюджетного дефіциту уряд повинен або додатково друкувати гроші, або позичати в населення. Нагромаджені позичкові суми називаються державним боргом. Більша його частина знаходиться в короткотривалих цінних паперах (векселях державної скарбниці).
У економічній і фінансовій літературі, зустрічається різне трактування поняття бюджетного дефіциту (дефіциту бюджету). Хоч великої відмінності в них немає, доцільно привести деякі з них:
Гордеєва Л.П. в своїй книзі «Фінанси України», дає більш обємне визначення Дефіциту бюджету: Бюджетний дефіцит виражає такі об'єктивні економічні відносини, які виникають між учасниками суспільного виробництва, в процесі використання грошових коштів зверх закріплених джерел прибутків бюджетів, що є, внаслідок зростання граничних витрат виробництва.
Розпутенко И.В. в своїй монографії «Бюджетний процес» говорить про Дефіцит бюджету як про фінансове явище: Бюджетний дефіцит явище фінансове, яке не обов'язково відносити до розряду надзвичайних, виняткових явищ. Але коли економіка знаходиться в кризовому стані, фінансовий кредитні зв'язки неефективні, а уряд не спроможний тримати під контролем фінансову ситуацію в країні, тоді бюджетний дефіцит явище надзвичайно загрозливе, що вимагає здійснення не тільки термінових і ефективних економічних заходів (по стабілізації економіки, фінансовому оздоровленню господарства і, але і прийняття відповідних політичних рішень.
Визначення авторів, приведені вище, показують значущість дефіциту бюджету в економічному і фінансовому житті держави, але для повного освітлення питання необхідний всебічний його розгляд.
За своєю природою бюджетний дефіцит, як і будь-яка економічна категорія, має конкретний інтервал дії, який визначається, з одного боку, законами зростання вартості (капіталу), а з іншою - законами Інфляції. Якщо бюджетний дефіцит тяжіє до законів зростання вартості, то він об'єктивно приймає активну економічну форму, якщо ж до законів інфляції - то пасивну.
Змістом регулювання бюджетного дефіциту якраз і є те, щоб в умовах готівково-грошового потенціалу за допомогою фінансового маневру активною і пасивною формами бюджетного дефіциту не тільки ефективно пристосуватися до тенденції зростання граничних суспільних витрат виробництва, але і стимулювати розвиток продуктивних сил країни.
Оволодіння цією політикою дозволяє суспільству в залежності від рівня економічного розвитку і потенціалу грошового господарства знаходити прийнятну величину дефіциту бюджету.