 |
|
РЕАКТИВНІ АРТРОПАТІЇ
Реактивна артропатія - асептичне запалення суглобів, що розвивається у відповідь на позасуглобову інфекцію (урогенітальні, постентероколітичні, після глоточної інфекції). Мікробний агент на суглоби діє опосередковано, через імунні механізми.
ЮНАЦЬКИЙ АРТРИТ ПРИ ХВОРОБІ КРОНА
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ
Клінічні:
- суглобова атака пов'язана із загостренням запального процесу в кишечнику, на початку - ураження одного суглоба (колінного чи гомілковостопного) з одного боку,
- поступове симетричне ураження колінних чи гомілковостопних плечових або ліктьових, інколи дрібних суглобів кисті,
- больовий синдром супроводжується ранковою скутістю, припуханням запалених суглобів, локальною гіперемією шкіри, артрит суглобів кінцівок носить мігруючий характер, нехарактерні деформації і контрактури.
Параклінічні:
- у синовіальній рідині підвищення білка,
- нейтрофільний лейкоцитоз,
- при рентгенографії суглобів характерний прогресуючий остеопороз і відсутність узурацій, при тривалому перебігу артриту - періостити, одиничеі ерозії.
ЛІКУВАННЯ
- Лікування основного захворювання.
- Нестероїдні протизапальні засоби всередину і в ін'єкціях - діклофенак натрію 1-3 мг/кг на добу; німесулід 5 мг/кг на добу в 2-3 прийоми.
- Внутрішньосуглобове введення глюкокортикостероїдів: гідрокортизон - 25-125 мг 1раз на тиждень; кенолог - 10-20 мг 1 раз в 4-8 тижнів; дипроспан - 0,25-0,5-1,0 1 раз в 4-8 тижнів; депо-медрол - 20-40-80 мг 1 раз в 4-8 тижнів.
ПОСТРЕСПІРАТОРНИЙ РЕАКТИВНИЙ АРТРИТ
Збідники - стрептококи, пневмококи, хламідії, аденовіруси, віруси герпесу, мікоплазма.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ
Клінічні:
- інтервал між інфекцією і артритом - 8-10 днів,
- перебіг нетяжкий, доброякісний,
- добра терапевтична відповідь на нестиероїдні протизапальні засоби.
Параклінічні:
- в крові визначаються специфічні антитіла із збудником,
- підвищення ШОЕ, гострофазових показників тощо.
ЛІКУВАННЯ
- Антибактеріальна терапія (пеніциліни, макроліди).
- Нестероїдні протизапальні засоби (німесулід, діклофенак натрію).
- Антигістамінні препарати.
- Фізичні методи, місцево - мазі (діклофенак, траумеель С тощо).
НОСОГЛОТКОВІ АРТРИТИ
Характеризуються запальним ураженням суглобів після інфекції, частіше стрептококової етіології.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:
Клінічні:
- інтервал між інфекцією і артритом -1-4 тижня.
- перебіг нетяжкий, доброякісний,
- уражаються крупні, середні суглоби по типу моно-, олігоартриту,
- відновлення функції опорно-рухового апарата після санації хронічних осередків інфекції .
Параклінічні:
- в крові підвищення титрів протистрептококових антитіл (АСЛО, АСГ, АСК),
- підвищення ШОЕ, гострофазових показників тощо.
ЛІКУВАННЯ:
- Санація хронічного осередка носоглоточної інфекції.
- Антибактеріальна терапія (пеніциліни, макроліди).
- Нестероїдні протизапальні засоби (німесулід, діклофенак натрію).
- Антигістамінні препарати.
- Фізичні методи, місцево - мазі (діклофенак, траумеель С тощо).
ХВОРОБА РЕЙТЕРА
Відмічається хронологічний зв'язок між урогенітальною або кишковою інфекцією та розвитком симптомів артриту. Найбільш частими збудниками захворювання є хламідії, можуть бути ієрсинії, уреаплазми, мікоплазми.