 |
|
МІСЦЯ, КОТРІ ВАРТО ВІДВІДАТИ.
Памуккале – це справжнє турецьке чудо. Назва Памуккале в перекладі з турецької означає «Бавовняний замок». Білосніжні вапнякові тераси, котрі утворилися протягом тисячоліть завдяки охолодженню гарячих кальцієвих джерел приваблюють оцінювачів краси, а мінеральні води терас надають цілющий вплив на здоров’я, знімають напругу і стрес. Памуккале є найбільш відомим оздоровлюючим курортом на території Анатолії. Тут дозволено ходити босоніж, щоб не порушити білосніжну красу терас. Ви зможете помолодіти душею і тілом, скупавшись в цілющій голубій воді.
Стамбул – місто величезної історії, великий порт, економічне і промислове "серце" країни, з унікальним розташуванням – розділяється протокою Босфор, він знаходиться одночасно і в Європі, і в Азії. Це єдине в світі місто, яке знаходиться на двох материках. Від візантійського періоду збереглись руїни імператорських палаців, акведук Валента, руїни міцних міських стін, підземні цистерни і культові споруди, більшість з яких перероблено в мечеті.
Антак’я (Антиохія) – руїни римських храмів, акведуків, театрів і катакомб; археологічний музей з колекцією мозаїки ІІ-ІІІ століть, грот святого Петра, в якому апостол читав свої проповіді, Ізмир – старовинне місто на побережжі Егейського моря, з багатою історією, багатими архітектурними пам’ятками.
Каппадокія – дивовижний край. Вісім мільйонів років тому під час виверження вулканів лава, попіл, глина і гірські породі утворили плато, піднявши землю рівно на 300 метрів. Мільйони років підряд вітри і дощі точили туфові скелі. Із цього утворився фантастичний пейзаж: гори у формі конусів, рівнини. Камені в різний час доби можуть змінювати свій колір – від ніжно рожевого до яскраво червоного або коричневого.
Всім відоме з історії місто Троя. Ви можете побачитирозвалини Трої – останки міської стіни, грецький храм Афіни, побудований при імператорові Августі, римське святилище з олтарями і жертвенниками, величну колонну залу, римський театр і «Дарданські ворота».
Також руїни древнього Ефесу є одним із визначних пам’ятників. Величне місто Середземномор’я, був колись процвітаючим культурним центром в часи грецької імперії і ділової провінцією за часів римлян.
Особливості національної кухні
Сучасна турецька кухня поєднує в собі традиції тюркських кочових племен з арабським і грецьким кулінарним мистецтвом. Зверніть увага на різноманіття овочевих страв. Типові турецькі страви – донер і кебаб. Відома тут долма, тут використовують помідори, кабачки, баклажани, перець і виноградні листки. Вони наповнюються рисом, горіхами, приправами і готуються з оливковою олією і лимоном. Національним напитком є раки (анісова горілка), відоме турецьке пиво Ефес, серед вин сухе Вілла Долуджа, напівсолодке Долуджа Ріслінг, а також класичне анатолійське вино Дікмен.
На згадку про відпочинок
Турецька кава і чай. Любителям кави з Туреччини можна привезти справжню турецьку каву -"kahve". Гарним доповненням до цього послужать турка і маленькі кавові чашки. Що стосується любителів чаю, для них в Туреччині є так званий "Apple Tea"- "яблуневий чай", котрий п’ють і гарячим і холодним. Такий чай турки п’ють і пропонують всім клієнтам при продажі, наприклад, шкіряних виробів в магазинах, чи під час екскурсій в місцеві тур фірми, і навіть в банках при обміні валюти. Симпатичні маленькі стаканчики із скла – по-турецьки „бардак ” – з яких турки п’ють свій чай, також можуть стати хорошим подарунком.
Турецька горілка. Чоловіків більше порадує 45-градусна горілка „Ракія”. Її роблять з анісу і дуже гарно очищують. Турки п’ють її розведеною наполовину – в такому стані вона стає білою і трохи мутною.
Турецький талісман. Турки, як і багато східних народів, дуже суєвірні, тому в їх країні ви можете побачити сині плоскі очі із скла – „Назар” – це турецький талісман „від вроків” Цих очей в Туреччині не менше, ніж зображень їх знаменитого правителя-реформатора Мустафи Ататюрка. Очі вішають на шию, в якості підвіски, прикрашають ними буси і браслети, а великі диски навіть вішають на стіни будинків над входом, але і звичайно, продають.
Засоби для миття. Одним з основоположних понять турецького сервісу є турецькі бані „хамам”. Тому турецьким сувеніром є також засоби для миття: мочалки натуральні (тобто висушені морські рослини), котрими дуже добре робити пілінг самостійно і оливкове мило. В сувенірних магазинах продаються спеціальні банні набори, в котрих, крім цих предметів, є ще маленький тазик, ароматичні трави. В подарунок можна ще додати ароматичні масла для масажу.
ВИСНОВОК
У висновку можна відзначити, що вибравши для реферату саме Туреччину, я не помилився. Вивчивши матеріал про цю країну, я почерпнув для себе багато корисного і цікавого.
Туреччина 1-ша країна на Близькому Сході, що у результаті національно-визвольного руху утворила свою республіку (1923 р.). Вона є асоційованим членом “Загального ринку”, де їй приділяється роль постачальника сільськогосподарської сировини продуктів і промислових товарів.
Велике значення в країні грає туризм. Сюди приїжджають люди з багатьох країн світу, у тому числі з Росії.
Оцінюючи рівень соціально-культурного розвитку Туреччини в цілому, не можна не відзначити, що країна багато досягла за останні роки. Це і значний підйом в економіці. З'явилися галузі раніше не існуючі: нафтохімічна промисловість, електротехнічна, радіоелектронна, автоскладальна.
У 1995 році завершилося спорудження Карабабаммсокій ГЕС на ріці Ефрат. І , останнє, що можна відзначити - це міжурядова угода Туреччини з Росією про постачання природного газу по дну Чорного моря (проект “Блакитний потік”). Це найбільше у світі угода була укладена в грудні 1997 р. Завдячуючи реалізації “Блакитного потоку” Туреччина буде щорічно закуповувати 30 млрд. м куб. російського газу і на початку нового тисячоріччя стане другим після Німеччини імпортером “Блакитного палива” з Німеччини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. “Енциклопедія”, 1994 р., Видання для юнацтва
2. Турецька республіка. Довідник 1993 р.
3. Корені Тамариску. Видавництво “Наука”, 1987 р.
4. Велика Радянська енциклопедія, 1981 р.