Тема 3. Управління грошового потоку підприємства

Ситуація, що склалася на сьогоднішній день в економіці будь-якого підприємства України, характеризується суперечливими явищами, пов’язаними з глобальною економічною кризою, політичними змінами в країні, з пошуком нових шляхів розвитку, у ході яких часто допускаються економічні помилки та прорахунки.

Негативний вплив таких факторів|факторів| повинно нівелювати вдале та продумане управління підприємством. Одним з основних напрямів|направлень| такого управління господарюючим суб'єктом повинна стати його «кровоносна система» - грошовий потік ( ГП).

Грошовий потік підприємства є сукупністю розподілених в часі надходжень|надходжень| і виплат грошових коштів, що генеруються господарською діяльністю.

Висока актуальність та значимість управління грошовими потоками визначається наступними|слідуючими| основними положеннями|становищами|:

1. ГП обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Образно ГП можна представити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму підприємства. Ефективно організовані ГП підприємства являються найголовнішим симптомом його «фінансового здоров’я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому.

2. Ефективне управління ГП забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства в значній мірі визначається тим, наскільки різні види потоків грошових коштів синхронізовані між собою за об’ємами та у часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує суттєве прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.

3. Раціональне формування ГП сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій в здійсненні платежів негативно відзначається на формуванні виробничих запасів, сировини та матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції та інше. В той же час ефективно організовані ГП підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують зростання об’єму виробництва та реалізації його продукції.

4. Ефективне управління ГП дозволяє скоротити потрібність підприємства в запозиченому капіталі. Активно управляючи ГП, можна забезпечити більш раціональне та економне використання власних фінансових ресурсів, що формуються із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучених кредитів. Особливу актуальність цей аспект управління ГП має для підприємств, котрі знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу, доступ яких до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений.

5. Управління ГП є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого та фінансових циклів, що досягається у процесі результативного управління ГП, а також зниження необхідності в капіталі, котрий обслуговує господарську діяльність підприємства. Пришвидшуючи за рахунок ефективного управління ГП оборот капіталу, підприємство забезпечує зростання суми прибутку, що генерується у часі.

6. Ефективне управління ГП забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність та таких, що генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникнути як наслідок незбалансованості різних видів ГП у часі. синхронізація надходжень та виплат грошових коштів, що досягається в процесі управління ГП підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення неплатоспроможності підприємства.

7. Активні форми управління ГП дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Мова йде в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків грошових коштів у складі оборотних активів, а також інвестиційних ресурсів, що накопичуються при здійсненні фінансових інвестицій. Високий рівень синхронізації надходжень та виплат грошових коштів за об’ємом та у часі дозволяє знизити реальну потребу підприємства в поточному та страховому залишках грошових активів, що обслуговують операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, що формується у процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, ефективне управління ГП підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій, що є джерелом прибутку.

Так, в економічній літературі широко застосовуються наступні|такі| словосполучення «грошові потоки», «фінансові потоки», «рух грошових коштів», «рух грошових потоків», «рух потоків грошових коштів» або cashflow| (кеш-фло|). На питання про визначення грошового потоку немає однозначної відповіді.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку|урахування| (МСБО) визначають поняття грошових потоків таким чином: "Грошові потоки - це надходження |прибутки| і видатки грошових коштів і їх еквівалентів" [45, с.106]. Грошові кошти і їх еквіваленти визначені МСБУ таким чином: "Грошові кошти складаються з готівки в касі і депозитів до запитання" [45, с.105]. "Еквіваленти грошових коштів - короткострокові|короткотермінові| високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким властивий| незначний ризик зміни вартості" [45, с.106].

Доктор економічних наук, професор І.О. Бланк говорить про поняття "Грошовий потік" таким чином: "Грошовий потік (cash| flow|) - основний показник, що характеризує ефект інвестицій у вигляді повернених інвесторові грошових коштів. Основу грошового потоку по інвестиціях складають чистий| прибуток і сума амортизації матеріальних і нематеріальних активів" [10, с.394].

Поняття управління ГП модернізовано в «тотальне управління грошима», причому досить вдало та обґрунтовано в літературі Савчука В.П. [63, с. 352]

Варто зазначити, що Бланк досить детально та найкраще охарактеризував ГП та процес управління грошовими потоками і зробив найбільший фундаментальний вклад у їх вивчення. Його література найкраще складена та зрозуміла читачу.

Однак, на думку Крейніної М.М. «грошовий потік» - це грошові кошти, що отримує підприємство від всіх видів діяльності та які витрачаються на забезпечення подальшої діяльності. Головним фактором формування грошового потоку є оплата покупцями вартості проданої підприємством продукції. Вихідні показники для розрахунку грошових потоків – це виручка та прибуток від продажу [39, с.249].

Варто сказати, що опрацювавши літературу Крейніної М.М., можна зробити висновок, що вона не зовсім правильно трактує поняття грошового потоку, оскільки як далі буде показано, грошовий потік може бути різних видів. Також даний автор більш зациклюється на надходженні грошових коштів, практично відкидаючи їх використання. ЇЇ грошовий потік повністю розраховується за даними балансу. Таким чином, можливо, що під грошовим потоком автор розуміла більше приріст капіталу та шляхи його збільшення і зменшення.

Серед економістів склалося неоднозначне тлумачення даного поняття. Як відомо, в економіці є два основні способи виміру|вимірювання| величин: на певну дату (залишок|остача|) і за певний період (потік). При першому способі фіксується моментний| стан|статок|, при другому – рух. Виходячи з цього, найбільш поширено два визначення грошових потоків.

Автори першого (Б.Коласс, Ж.Рішар, Е.І. Крилов) визначають грошові потоки як різницю між отриманими|одержувати| і виплаченими підприємством грошовими коштами за певний період часу. Згідно|згідно з| думки прибічників|прихильників| іншої позиції (І.Т. Балабанова, Е.Дж.Долан, А.В. Кузьменкова, М.В. Новікова і ін.), грошові потоки підприємства є рухом грошових коштів за певний період часу.

З вищеназваних трактувань можна зробити зведену таблицю 1.1, в якій будуть відображені визначення поняття «грошовий потік» серед економістів.

Таблиця 1.1

Визначення терміну «грошовий потік»

№ п/п	Автор(и)	Визначення
	МСБО	ГП – це надходження \|прибутки\| і видатки грошових коштів і їх еквівалентів
	Е.Ф. Брігхем	ГП – це фактичні чисті\| грошові кошти, які приходять у фірму\|фірма-виготовлювач\| (або витрачаються нею) впродовж\|упродовж\| певного періоду
	І.О. Бланк	ГП\|\| – основний показник, що характеризує ефект інвестицій у вигляді повернених інвесторові грошових коштів
	М.М. Крейніна	ГП – це грошові кошти, що отримує підприємство від всіх видів діяльності та які витрачаються на забезпечення подальшої діяльності
	Б.Коласс, Ж.Рішар, Е.І. Крилов	ГП – різниця між отриманими\|одержувати\| і виплаченими підприємством грошовими коштами за певний період часу
	І.Т. Балабанов, Е.Дж.Долан, А.В. Кузьменков, М.В. Новіков	Грошові потоки підприємства є рухом грошових коштів за певний період часу

Кожне з визначень має право на існування. Проте|однак|, з наукової точки зору, поняття грошових потоків як різниці між отриманими|одержувати| і виплаченими підприємством грошовими коштами менш вдале, бо показує лише агреговану різницю, так би мовити лише результат. Воно не показує, за яких саме параметрів і як саме відбувалося надходження та вибуття (використання). Оскільки|тому що| потік означає рух, то грошові потоки підприємства – це рух грошових коштів, тобто|цебто| їх надходження|надходження| (приплив, прихід|притока|) і використання (відтік) за певний період часу. Отже, для реальної оцінки фінансового результату діяльності будь-якого підприємства в першу чергу необхідна інформація про стан|статок| його фінансових ресурсів і їх рух в часі, тобто|цебто| про грошові потоки.

Поняття «грошовий потік підприємства» являється агрегованим, бо включає у свій склад багаточисленні види цих потоків, обслуговуючих господарську діяльність. У цілях забезпечення ефективного ціленаправленого управління грошовими потоками вони потребують певної класифікації. Таку класифікацію грошових потоків пропонується здійснювати за наступними основними ознаками (рис.1.2 [11, с.395]):

1. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяють наступні види ГП:

а) грошовий потік по підприємству в цілому. Це найбільш агрегований вид грошового потоку, котрий акумулюють всі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства в цілому;

б) грошовий потік по окремим структурним підрозділам (центрам відповідальності) підприємства. Така диференціація грошового потоку підприємства визначає його як самостійний суб’єкт управління в системі організаційно-господарського устрою підприємства;

в) грошовий потік за окремими господарськими операціями. В системі господарського процесу підприємства такий вид ГП слід бачити як первинний об’єкт самостійного управління.

2. За видами господарської діяльності у відповідності з міжнародними стандартами обліку виділяють наступні види грошових потоків:

а) грошовий потік по операційній діяльності. Він характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини та матеріалів; стороннім виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують операційну діяльність; заробітної плати персоналу, зайнятому в операційному процесі, а також здійснюючому управління цим процесом; податкових платежів підприємства в бюджети всіх рівнів та у позабюджетні фонди; іншими виплатами, пов’язаними зі здійсненням операційного процесу. Одночасно цей вид ГП відображає надходження грошових коштів від покупців продукції; від податкових органів в порядку здійснення перерахунку надто оплачених сум та деякі інші платежі, передбачені міжнародними стандартами обліку;

Рис. 1.2. Класифікація ГП підприємства за основними ознаками

б) грошовий потік по інвестиційній діяльності. Він характеризує платежі та надходження грошових коштів, пов’язаних зі здійсненням реального та фінансового інвестування, продажем основних засобів та нематеріальних активів, що вибувають, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфелю та інші аналогічні потоки грошових коштів, обслуговуючих інвестиційну діяльність підприємства;

в) грошовий потік по фінансовій діяльності. Він характеризує надходження та виплати грошових коштів, пов’язаних із залученням додаткового капіталу, отриманням довгострокових і короткострокових кредитів та запозичень, сплатою в грошовій формі дивідендів та процентів за вкладами власників та деякі інші грошові потоки, пов’язані зі здійсненням фінансування господарської діяльності підприємства.

3. За напрямком руху грошових коштів виділяють два основні види грошових потоків:

а) позитивний грошовий потік, котрий характеризує сукупність надходжень грошових коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій (у якості аналогу цього терміну використовують термін «притік грошових коштів»);

б) негативний грошовий потік, котрий характеризує сукупність виплат грошових коштів підприємством у процесі здійснення усіх видів його господарських операцій (у якості аналогу цього терміну використовують термін «відтік грошових коштів»).

Характеризуючи ці види грошових потоків, слід звернути увагу на високу ступінь їх взаємозв’язку. Недостатність об’ємів у часі одного з цих потоків обумовлює наступне скорочення об’ємів другого виду цих потоків. Через це в системі управління грошовими потоками підприємства обидва ці види грошових потоків представляють собою єдиний (комплексний) об’єкт фінансового менеджменту [11, с.394 – 396].

Опрацювавши літературу Крейніної М.М., можна чітко сказати, яка саме стаття стоїть за надходженням чи вибуттям (використанням) грошових коштів. Надходження грошових коштів відбувається в наступних формах:

виручка від продажу товарів, продукції робіт та послуг;

виручка від продажу майна;

отримані аванси;

бюджетне та інше цільове фінансування;

безоплатне отримання;

кредити та позики;

дивіденди та відсотки по фінансовим вкладенням;

інші надходження.

Напрямками ж використання грошових коштів виступають:

оплата придбаних товарів, робіт та послуг;

оплата праці;

відрахування в єдиний соціальний фонд;

видача підзвітних сум та авансів;

оплата дольової участі в будівництві;

оплата машин, обладнання, транспортних засобів;

фінансові вкладення;

виплата дивідендів та процентів по цінним паперам;

розрахунки з бюджетом;

оплата відсотків та основної суми боргу по кредитам та позикам;

інші необхідні виплати та перерахування [39, с. 251 – 252].

4. За методом нарахування об’єму виділяють наступні види грошових потоків підприємства:

а) валовий грошовий потік. Він характеризує всю сукупність надходжень чи витрат грошових коштів в розглядуваному періоді часу у розрізі окремих його інтервалів;

б) чистий грошовий потік. Він характеризує різницю між позитивним та негативним грошовими потоками (між надходженням та витрачанням грошових коштів) в розглядуваному періоді часу в розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, в більшості визначаючим фінансову рівновагу та темпи зростання його ринкової вартості. Вважається, що знаходити валовий грошовий потік немає сенсу, бо саме чистий грошовий потік показує реальний хід справ на підприємстві. Розрахунок чистого грошового потоку по підприємству в цілому, окремим структурним його підрозділам (центрам відповідальності), різноманітним видам господарської діяльності чи окремим господарським операціям здійснюється за наступною формулою:

ЧГП = ПГП – НГП, (1.1)

де ЧГП – сума чистого грошового потоку в розглядуваному періоді часу;

ПГП – сума позитивного грошового потоку (надходжень грошових коштів) в розглядуваному періоді часу;

НГП – сума негативного грошового потоку ( витрат грошових коштів) в розглядуваному періоді часу.

Як видно з цієї формули, в залежності від співвідношення об’ємів позитивного та негативного потоків сума чистого грошового потоку може характеризуватися як додатною, так і від’ємною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства та впливаючими вкінці на формування та динаміку розміру залишку його грошових активів.

5. За рівнем достатності об’єму виділяють наступні види грошових потоків підприємства:

а) надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження грошових коштів суттєво перевищує реальну потребу підприємства в ціленаправленому їх витрачанні. Свідоцтвом надлишкового грошового потоку є висока додатна величина чистого грошового потоку, не використовуваного в процесі здійснення господарської діяльності підприємства;

б) дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження грошових коштів суттєво нижче реальних потреб підприємства в ціленаправленому їх витрачанні. Навіть при додатній величині суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову необхідність (потребу) в витрачанні грошових коштів по всім передбаченим напрямкам господарської діяльності підприємства. Від’ємне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.

6. За методом оцінки у часі виділяють наступні види грошового потоку:

а) теперішній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину співставну його величину, приведену по вартості до теперішнього моменту часу;

б) майбутній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину співставну його величину, приведену по вартості до конкретного майбутнього моменту часу. Поняття майбутнього грошового потоку може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому моменті часу (чи в розрізі інтервалів майбутнього періоду), котра слугує базою дисконтування в цілях приведення до теперішньої вартості.

Розглядувані види грошового потоку підприємства відображають зміст концепції оцінки вартості грошей у часі стосовно господарських операцій підприємства.

7. За неперервністю формування в розглядуваному періоді розрізняють наступні види грошових потоків підприємства:

а) регулярний грошовий потік. Він характеризує потік надходження чи витрати грошових коштів по окремим господарським операціям (грошовим потокам одного виду), котрий в розглядуваному періоді часу здійснюється постійно по окремим інтервалам цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів грошових потоків, що генеруються операційною діяльністю підприємства: потоки, зв’язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів та ін.;

б) дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження чи витрати грошових коштів, зв’язані зі здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розглядуваному періоді часу. Характер дискретного грошового потоку носить одноразове витрачання грошових коштів, зв’язане з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; купівлею ліцензії франчайзінгу; надходженням грошових коштів в порядку безоплатної допомоги та ін.

Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, слід звернути увагу на те, що вони різняться лише в рамках конкретного часового інтервалу. При певному мінімальному часовому інтервалі всі грошові потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки – в рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків носить регулярний характер.

8. За стабільністю часових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються наступними видами:

а) регулярний грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами в рамках розглядуваного періоду. Такий грошовий потік надходжень чи витрат грошових коштів носить характер аннуїтента;

б) регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами в рамках розглядуваного періоду. Прикладом такого грошового потоку може слугувати графік лізингових платежів за арендуєме майно зі згодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу їх здійснення на протязі періоду лізингування активу [11, с.394 – 399]

Розглянута класифікація дозволяє більш ціленаправлено здійснювати облік, аналіз і планування грошових потоків різноманітних видів на підприємстві.

12 3 Следующая ⇒