 |
|
Розмір мінімальної академічної, соціальної стипендії не може бути менше розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць.
Студентські освітні новації
у новій редакції Закону України “Про вищу освіту”
Стаття 9. Кваліфікації, наукові ступені
1. Особам, які пройшли державну атестацію за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра, присвоюються за відповідною спеціальністю такі кваліфікації:
молодший спеціаліст;
бакалавр;
магістр.
2. Особам, які пройшли державну атестацію за освітньо-науковими рівнями доктора філософії і доктора наук, присуджуються за відповідною спеціальністю такі наукові ступені:
доктор філософії;
доктор наук.
Стаття 10. Документи про вищу освіту Вищі навчальні заклади, що мають статус національних, можуть разом з державними видавати власні документи про вищу освіту.Державні документи про вищу освіту виготовляються та видаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які навчалися за кошти державного бюджету, документи про вищу освіту виготовляються і видаються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 22. Правовий статус вищого навчального закладу
У вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності кількість студентів, прийнятих на перший курс за державним замовленням, повинна становити не менш як 51 відсоток від загальної кількості студентів, прийнятих на перший курс.
Стаття 23. Типи вищих навчальних закладів
Класичний університет діє за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за вісьмома галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з дванадцяти наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з двох гуманітарних, економічних, природничих або технічних спеціальностей.
Профільний університет діє за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за чотирма галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з восьми наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з шести профільних спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання).
Академія діє за умови, якщо у ній здійснюється підготовка кадрів за двома галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з двох наукових спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання).
3) коледж - вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету чи академії, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за певними спеціальностями, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Професійний коледж створюється за умови, якщо у ньому за денною формою навчається не менш як п’ятсот осіб (за винятком мистецьких та військових (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання).
Стаття 24. Національний вищий навчальний заклад (попередня 26)
Дослідницькому університету надається право:
приймати рішення про присудження в установленому порядку наукових ступенів доктора філософії, доктора наук з видачею державного документа;
приймати рішення про присвоєння в установленому порядку вчених звань старшого дослідника, доцента, професора з видачею державного документа;
встановлювати нормативи чисельності осіб, які навчаються на одну посаду науково-педагогічного працівника в межах затверджених загальної чисельності науково-педагогічних працівників та асигнувань на оплату праці.
Інші додаткові права дослідницького університету за основними напрямами його діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 27. Принципи діяльності вищого навчального закладу
2. Автономія та самоврядування вищого навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства України і передбачають право:
самостійно визначати форми навчання та форми організації навчального процесу;
приймати на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників;
надавати додаткові освітні та інші послуги;
самостійно розробляти та запроваджувати власні програми наукової, науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної діяльності;
самостійно запроваджувати і припиняти спеціалізації, визначати їх зміст і програми вибіркових навчальних дисциплін;
створювати, реорганізовувати і припиняти відповідно до законодавства України структурні підрозділи;
здійснювати видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;
на підставі відповідних угод провадити спільну діяльність з навчальними закладами, науковими установами та іншими юридичними особами;
брати участь у роботі міжнародних організацій;
запроваджувати власну символіку та атрибутику;
звертатися з ініціативою до органів управління вищою освітою про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у галузі вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами щодо їх удосконалення;
користуватися земельними ділянками у порядку, встановленомузаконодавством України.
Стаття 30. Керівник вищого навчального закладу
2. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:
сприяє роботі студентського самоврядування, профспілкових організацій та створює умови для їх діяльності;
сприяє формуванню культури здоров’я студентів, зміцненню спортивно-оздоровчої бази, створює належні умови для занять масовим спортом;
Стаття 37. Студентське самоврядування
1. У вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід'ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. У студентському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у вищому навчальному закладі. Усі особи, які навчаються у вищому навчальному закладі, мають рівне право на участь у студентському самоврядуванні. Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та їхню участь в управлінні вищим навчальним закладом. Студентське самоврядування здійснюється особами, які навчаються у вищому навчальному закладі, безпосередньо та через органи студентського самоврядування, що обираються шляхом таємного голосування.2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством України, рішеннями головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, статутом вищого навчального закладу та положенням про студентське самоврядування, а органи студентського самоврядування вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання), також рішеннями відповідного центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого знаходяться такі заклади.3. Органи студентського самоврядування діють на принципах:добровільності, колегіальності, відкритості;виборності та звітності представницьких органів студентського самоврядування;рівності права осіб, які навчаються, на участь у студентському самоврядуванні; 4. Органи студентського самоврядування:приймають акти, що регламентують їхню організацію та діяльність; проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;сприяють залученню осіб, які навчаються, до творчої та науково-дослідної роботи;сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;виконують інші функції.За погодженням з органом студентського самоврядування у вищому навчальному закладі приймаються рішення про: відрахування осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та їх поновлення на навчання;переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, в гуртожиток і виселення з гуртожитку;питання діяльності студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.5. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, інституту (факультету), відділення, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.6. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та які:ухвалюють положення про студентське самоврядування; обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти;визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.7. Керівник вищого навчального закладу має всебічно сприяти створенню належних умов для діяльності органів студентського самоврядування (надання приміщення, меблів, оргтехніки, забезпечення телефонним зв'язком, постійним доступом до мережі Інтернет, відведення місць для встановлення інформаційних стендів тощо). Фінансовою основою студентського самоврядування є кошти, визначені Вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менше 0,5 відсотка коштів спеціального фонду відповідного вищого навчального закладу.Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їх завдань і повноважень. Не менш як 30 відсотків коштів мають витрачатися на підтримку наукової діяльності осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі. 8. Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, уряд, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо).9. Особливості повноважень та діяльності органів студентського самоврядування вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади з особливими умовами навчання, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів), за погодженням із головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Стаття 40. Умови прийому на навчання до вищого навчального закладу
4. Прийом на основі повної загальної середньої освіти при вступі на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста. Бакалавра (магістра медичного і ветеринарно-медичного спрямувань) здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань та умінь вступників та їхніх здібностей у випадках, передбачених Умовами прийому на навчання до вищих навчальних закладів України, з урахуванням середнього бала державного документа про повну загальну середню освіту та бала вищого навчального закладу.
6. Прийом на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра при вступі на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра при вступі на навчання за освітньо-науковим рівнем доктора філософії здійснюється за результатами вступних випробувань.
Стаття 41. Зовнішнє незалежне оцінювання
1. Зовнішнє незалежне оцінювання - система оцінювання рівня знань та умінь осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти.
Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти встановлюється головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
2. Перелік навчальних предметів та строки проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначаються головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки не пізніше як 1 жовтня року, що передує рокові вступу до вищого навчального закладу.
3. Завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання (банк завдань) розробляється педагогічними, науковими, науково-педагогічними працівниками на основі програм для вступників до вищих навчальних закладів відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти.
Порядок формування та використання банку завдань зовнішнього незалежного оцінювання, доступу до відомостей такого банку визначається головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
4. Відкритість зовнішнього незалежного оцінювання забезпечується повним і своєчасним інформуванням осіб, які бажають здобувати вищу освіту, про програми, строки та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також державним контролем і громадським спостереженням за ходом зовнішнього незалежного оцінювання.
Положення про громадський контроль за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання затверджується головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
5. Особі, яка пройшла зовнішнє незалежне оцінювання з навчального предмета (предметів), видається сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання встановленої форми, який є документом, що засвідчує результати проходження особою зовнішнього незалежного оцінювання.
6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться працівниками уповноваженої установи. До проведення зовнішнього незалежного оцінювання залучаються педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники та інші фахівці, умови оплати праці яких встановлює Кабінет Міністрів України.
7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку. Особа має право на безоплатне проходження зовнішнього незалежного оцінювання в обсязі, встановленому головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Стаття 46. Практична підготовка осіб, які навчаються
2. Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов’язані безоплатно надавати особам, які навчаються у вищих навчальних закладах місця для проходження практики та допомогу в її організації та проведенні.
Незаконна відмова посадових осіб підприємств, установ, організацій у наданні місць для проходження практики вважається порушенням законодавства про працю та тягне відповідальність, передбачену законодавством.
Стаття 56. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:
вибір форми навчання;
безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
трудову діяльність у позанавчальний час;
додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством України для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;
забезпечення гуртожитком на строк навчання, на встановлення пільгової оплати за проживання у гуртожитку у порядку, встановленому законодавством;
участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;
на направлення для участі у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;
участь в обговоренні та вирішенні питань вдосконалення навчального процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання;
участь у об'єднаннях громадян;
участь у діяльності органів громадського самоврядування вищого навчального закладу інститутів (факультетів), відділень, Вченої (Педагогічної) ради вищого навчального закладу, інститутів (факультетів), органів студентського самоврядування;
обрання навчальних дисциплін за спеціальністю і спеціалізацією у межах, передбачених освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою підготовки та робочим навчальним планом;
участь у формуванні індивідуального навчального плану;
моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-дослідній і громадській роботі за мистецькі та спортивні досягнення тощо;
захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;
безоплатне користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів вищого навчального закладу відповідно до законодавства;
безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, організаціях та оплату праці при виконанні виробничих функцій згідно з законодавством;
канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік;
оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників.
2. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання соціальних та/або академічних стипендій.
Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені юридичними, фізичними особами.
Розмір мінімальної академічної, соціальної стипендії не може бути менше розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць.
Розміри академічних та соціальних стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюється Кабінетом Міністрів України.
3. Студенти, курсанти вищих навчальних закладів, які навчаються за денною формою навчання, мають право на пільговий проїзд у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 67. Платні послуги у сфері вищої освіти та пов'язаних з нею інших галузях діяльності
Розмір плати за весь строк навчання для отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня, підвищення кваліфікації або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється вищим навчальним закладом з урахування офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік, а також порядок оплати освітньої послуги (повністю одноразово, щорічно, щосеместрово) встановлюється у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.
Порядок надання платних освітніх та інших послуг, включаючи формування їх вартості, встановлюється головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, спеціально уповноваженим центральним органом з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Розмір плати для отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня, підвищення кваліфікації встановлюється вищими навчальними закладами у грошовій одиниці України – гривні з урахуванням офіційно визначеного індексу інфляції за попередній календарний рік і не може змінюватись протягом строку дії укладеного договору, та підлягає оприлюдненню у друкованих засобах масової інформації та інформаційних джерелах вищих навчальних закладів.
Стаття 69. Основні напрями міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти
2. Головними напрямами міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів є:
участь у програмах двостороннього та багатостороннього міждержавногоіміжуніверситетського обміну студентами, аспірантами, докторантами, педагогічними, науковими та науково-педагогічними працівниками;
проведення спільних наукових досліджень;
організація міжнародних конференцій, симпозіумів, конгресів та інших заходів;
участь у міжнародних освітніх та наукових програмах;