 |
|
Мартін Хайдегер (1889-1976)
Німецький філософ-екзістенціаліст. У своїй основній праці “Буття і час” філософ звертається до кожного індивіду, до його інтелекту, змушуючи задуматись про своє власне буття. Описує людину як “кинуту” у світ і приковану до інших людей. Вона відноситься до оточуючого світу стурбовано, до самої себе – з тривогою. Людиною рухає страх, цей страх відгонить її від повсякденності. Людина – кінечна, затиснута між народженням і смертю, її буття – це буття для смерті.
Хайдегер відзначився глибокими знаннями історії філософії. Він вважав нігілізм (заперечення загальноприйнятих моральних цінностей) вираженням всезагальної кризи, і в першу чергу кризи сучасної культури. “Нігілізм, - говорить Хайдегер, - основний рух - такий глибокий процес, що його розвиток може мати своїм результатом тільки світову катастрофу”.
* * *
“Часу не має. Є миттєвість, вона породжує час”.
* * *
“Пора зрозуміти, нарешті, що саме характеристика чогось як “цінності” позбавляє так оцінене гідності. Це означає: із-за оцінки чогось як цінності оцінене починає існувати тільки як предмет людської оцінки”.
Поль Рікер (нар. 1913)
Французький філософ, який вважав найважливішим поняттям для філософії – поняття “особи”, бо вона є місцем народження значень, які дають початки культурним смислам. Тому завдання філософії – вироблення методу аналізу людської суб‘єктивності як творця світу і культури. Людина здатна осмислювати явища в трьох вимірах : минуле, сьогоднішнє і майбутнє. Він розробляє свій метод аналізу проблем людського існування – регресивно-прогресивний. Регресивність в аналізі “початкової волі” людини до буття, а прогресивність – аналіз сфери людського духу, прагнення до есхатологічного (вчення про кінцеву долю людства і всесвіту) переживання і розуміння історії.
Початковою умовою людського існування Рікер вважав сприйняття, бажання, уявлення. Звідси виводить символічність культури, трактуючи її в дусі бажання, яке виводить людину з біологічної сфери в сферу культурних значень. Рікер звертається до герменевтики (метод і мистецтво тлумачення тексту з позицій значення слів і того, що хотів сказати автор), яка допомагає включатись індивіду в культуру, її зміст і спосіб діяльності.
Плани дискусійних семінарів
І. Суспільна свідомість
1. Суспільна та індивідуальна свідомість: умови єдності, причини розбіжності.
2. Масова свідомість, особливості розвитку в сучасних умовах.
3. Національна ментальність і суспільна свідомість: спільне і відмінне.
4. Місце ідеології у формуванні суспільної свідомості.
5. Суспільна психологія і її вплив на розвиток нашої держави.
ІІ. Політична свідомість.
1. Особливості розвитку політичної свідомості, її місце у державотворчих процесах.
2. Місце релігії у загальнокультурологічних процесах суспільства.
3. Релігійна політика і релігія в політиці: досвід, проблеми, реалії сучасного життя.
ІІІ. Мораль.
1. Історичні витоки становлення етики і загальносвітових моральних норм.
2. Гуманізація сучасної моралі: проблеми і перспективи.
3. Мораль різних соціальних професійних та вікових груп – можливості розбіжностей і єдність принципів.