 |
|
Тема 5. Словники у професійному мовленні.
Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
Практично:
Укласти тлумачний словничок синонімів, паронімів (10 позицій).
Зразок:
1. Синоніми: суспільний – громадський
Суспільний.1. Який стосується всього суспільства як сукупності відносин, що зв’язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя. Вживається зі словами: науки, небезпека, поділ праці, праця, прогрес, розвиток, свідомість, фактор, характер виробництва.
2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Вживається зі словами: буття, договір, клас, мораль, самоврядування, система, форма господарювання.
3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання. Вживається зі словами: надбання, продукт, фонди споживання.
4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві: суспільна людина; який живе в групі (про тварин): суспільні комахи (бджоли, мурахи, оси, терміти тощо).
Громадський. 1. Який стосується громади – групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, становища тощо. Вживається зі словами: акти, визнання, відвага, гігієна, догана, доручення, завдання, заохочення, збори, звучання, кола, оранка, осуд, поведінка, подяка, рада, суд.
2. Належний усій громаді, колективу, суспільству, призначений для загального користування. Вживається зі словами: бібліотека, будівля, будова, вигін, господарство, гроші, земля, канцелярія, каса, користь, лихо, майно, обід, обробіток землі, тваринництво, установа, харчування, хліб, худоба, центр.
3. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Вживається зі словами: діяч, доглядач, доручення, інспектор, комісія, контроль, обвинувач, опікун, організація.
4. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов’язаний з ним. Вживається зі словами: інтереси, порядок, права, справа.
Іноді допускається паралельне вживання слів суспільний і громадський зі словами: активність, багатство, виховання, власність, думка, життя, інтереси, обов’язок, прибуток, рух, становище тощо.
1. Пароніми: ефект – афект
Ефект, -у. Сильне враження, викликане кимсь, чимсь; наслідок якихось дій, заходів тощо; засоби, прийоми для створення такого враження: високий економічний ефект, зовнішній ефект, лікувальний ефект, тепловий ефект. Увагу свою автор звертає найбільше на драматизацію сюжету, вживаючи штучних і надмірних ефектів (М. Вороний).
Афект, -у. Стан дуже сильного, але короткочасного нервового збудження: в стані афекту, під впливом афекту.
Література:
1. Головащук С.І. Словник-довідник з українського літературного слововживання.-К.: Рідна мова, 2000.-351 с.
2. Словник труднощів української мови / За ред. С.Я. Єрмоленко.-К.: Рад. к.., 1989.-336 с.
3. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови.-К.: „Орій”, 1993.-472 с.
4. Словник синонімів української мови.- Т.1-2.-К., 1999-2000.
Питання для самоконтролю
1. Що таке полісемія?
2. Як вводити багатозначне слово в текст?
3. Які ви знаєте типи словників української мови? Якими найчастіше користуєтесь?
4. Які принципи укладання словників?
5. Які словники є вашими фаховими?
6. Як у словниках подаються багатозначні слова і омоніми?
Змістовий модуль 2