 |
|
Культово-обрядова практика
У богослужінні Церкви Сходу використовується літургія святих апостолів Мар Аддая і Мар Марі. Є також літургія Несторія (3-5 раз на рік) і Феодора Мопсу естського. Служба ведеться класичною сирійською мовою (у храмах Індійської єпархії - на мові малаялам). у храмах Ассирійської Церкви Сходу відсутні ікони та статуї, бо це порушує другу заповідь. Є тільки простий хрест.
Церква визнає сім таїнств: хрещення, причастя, священство, миропомазання, покаяння (без сповіді), свята закваска (малка) і хресне знамення. Головними є хрещення та причастя. Таїнство святої закваски у Церкві Сходу пов'язано з вірою, що саме той шматочок хліба, який роздавав своїм учням Ісус під час останньої вечері, апостол Фаддей приніс на Схід. Його частки постійно використовуються для приготування причастя. У кожний новий заміс борошна для просфор додають частки старого освяченого хліба.
Храми будуються майже за тим планом, що і православні (відрізняються лише храми в Індії). У храмі чоловіки знаходяться ліворуч, а жінки -праворуч. Зовсім немає стільців, вся служба проходить стоячи. Існують тільки два гласових напіва, що чергуються щотижня. Священство відрізняється тим, що за одне служіння мирянин висвячується у чтеця, диякона і священика. Священики можуть одружуватись і після прийняття сану, а після смерті дружини вони можуть брати другий шлюб. Єпископат безшлюбний. Сповіді не існує, а є лише щиросердне покаяння. Якщо християнин іншої конфесії приходить до церкви, він не перехрещується, якщо був хрещеним за троічною формулою «В ім'я Отця, Сина і Святого Духа».
Хресне знамення здійснюється двома пальцями справа наліво.
Найбільш шанованими святами є дні, що присвячені пам'яті Діви Марії (Март-Марьям) - 28 серпня, святого Георгія (Мар-Гіваргіз) - перший понеділок листопада за старим стилем; Мар-Зая -14 червня, 26 вересня та 12 січня, Мар-Шалита - 1-2 жовтня. Популярні святі Церкви Сходу: Мар Шиммун Бар Саббае (патріарх IV ст.), Мар Апрем (Єфрем Сирін - IV ст.), Мар Зайя (IV ст.).
Церковний рік Ассирійської Церкви Сходу поділяється на дев'ять календарних періодів, що мають назву «Шавуе».
1. Су бара- Благовіст. Цей шавуа складається з 4 тижнів, у пам'ять про те, що святий Хрест має чотири кінцівки. Головні теми молитовного богослужіння у цей період - Блага звістка про Різдво Христове, пророцтво із Старого Заповіту про Пришестя Христа і, нарешті, Різдво Христове («Яльда»), яке святкується 7 січня за новим стилем (25 грудня на старим стилем). Яльда - Різдво не вважається самостійним шавуа, тому що на нього випадає лише одна чи дві неділі після самого свята.
2. Динха- Богоявлення. Цей шавуа складається із семи чи восьми тижнів. Головні теми молитов у цей період - Хрещення і початок суспільного служіння Христа. Святе Богоявлення (Хрещення) Господнє святкується 19 січня за новим стилем.
3. Самва- Піст. Складається із семи тижнів.
Молитви цього шавуа нагадують нам про піст Христа і закликають нас брати з Нього приклад.
4. Кьямта- Воскресіння. Складається із семи
тижнів. Молитви цього шавуа присвячені перемозі Христа над смертю, Його Воскресінню.
5. Шліхе- Шавуа Апостолів. Складається із семи тижнів, починаючи з неділі Святої П'ятидесятниці. Молитви сконцентровані навколо події зішестя Святого Духа на апостолів.
6. Кайта- Ліго. Цей главу а має назву також «Шавуа д-халлелайн». Молитви цього періоду - про духовне очищення і покаяння з тим, щоб підготуватись до вічного життя.
7. Елія - Шавуа Ілії пророка складається із семи тижнів. Молитви цього періоду нагадують нам про розповсюдження Євангелія по усьому світу і про майбутню битву Ілії з сатаною, наприкінці якої з'явиться Хрест, що буде символізувати остаточний Суд. Свято Святого Хреста також припадає на цей піавуа, останні чотири тижня якого мають назву тижнів Здобуття Хреста -Шкахта д-Слива.
8. Мутне- Шавуа пророка Мойсея. Кількість тижнів цього піавуа - від одного до чотирьох. Молитви нагадують про людське незнання щодо терміну, коли Христос знову прийде наприкінці часів. 9. Кудаш Ета - Шавуа освячення Церкви складається із чотирьох тижнів. Молитви цього періоду нагадують про те, як Господь наш взяв Святих з Собою на небеса, і про те, як Він на вічні часи «саджає» святу Церкву праворуч від Себе.