 |
|
Вдосконалення обліку витрат шляхом їх стандартизації.
Прибічники наукового менеджменту постійно вишукували засоби найефективнішого використання трудових і матеріальних ресурсів. Ще на початку ХХ століття Ф.М. Тейлором були розроблені пропозиції, що лягли в основу нормативного методу, який в 1911 р. у повному обсязі запровадив Дж. Чартер Гаррісон. У цей же період інженером Ємерсом були опубліковані статті щодо ролі обліку в підвищенні виробітку, диференціації відхилень на ті, що є під контролем менеджерів і ті, що не залежать від них. З того часу у близько як 80% компаній США застосовують систему нормативного обліку витрат. Суть цього методу грунтовно описана у книзі відомого англійського вченого Коліна Друрі.
Отже, “поняття” “система стандарт-кост” і “нормативний метод обліку витрат” використовуються як синоніми. У навчальному посібнику Собко В.В. описані особливості побудови нормативного обліку витрат за методом як повних, так і неповних витрат. При чому автор справедливо називає його обліком діяльності методом повних (чи неповних) витрат за системою нормативного контролю.
Сутність методу полягає в нормуванні витрат у розрізі статей для визначення нормативу на випуск одиниці продукції. Отже, нормативні витрати відображають заздалегідь визначені витрати для досягнення цілей бізнесу в умовах ефективного виробництва. Якщо показники кошторису відносяться до всієї діяльності, то норматив – до одиниці продукції.
Система нормативного визначення витрат найкраще підходить для виробничих підприємств, чия діяльність складається з однакових операцій, які повторюються.
Система нормативного контролю витрат грунтується на розробці нормативних витрат на фактичний обсяг виробництва у розрізі центрів відповідальності, зіставленні нормативних і фактичних витрат, аналізі відхилень, з’ясуванні причин виникнення відхилень, коригувальних діях.
Система нормативного контролю витрат посилює дієвість обліку. Вона з одного боку дозволяє приймати оперативні коригувальні дії протягом місяця, а з іншого – забезпечує більш якісну роботу виконавців, які знають, що результати їх діяльності будуть оцінені шляхом порівняння з нормативом.
Впровадження даної системи пов’язане з вирішенням наступних питань:
- встановлення обгрунтованих нормативних витрат,
- розробка класифікаторів причин і винуватців відхилень,
- визначення витрат, які можуть бути контрольованими відповідними центрами відповідальності,
- організація обліку відхилень із застосуванням сигнальної документації,
- бухгалтерські проводки для запису витрат,
- розподіл відхилень,
- аналіз відхилень і причин їх виникнення,
- тощо.
При застосуванні нормативного методу необхідно пам’ятати, що звіти про аналіз відхилень для потреб фінансового обліку не можна використовувати для оцінки ефективності управління.
Нормативний метод обліку витрат для вітчизняних підприємств розглядають як основний у Типових положеннях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (1996 р.).
Між тим вибір системи обліку витрат залежить від різноманітних чинників [7]
і не для всіх підприємств витрати на запровадження нормативного методу покриються ефектом від його запровадження.
Застосування нормативного методу в умовах
системи “тільки вчасно”
У 80-ті роки для успішного конкурування на світовому ринку відомі компанії зіткнулися з проблемами випуску нових виробів при низькій собівартості і високій якості обслуговування клієнтів. Компанії світового рівня змінили свої технології так, щоб підвищити якість, скоротити час на підготовку виробництва, зменшити невизначеність процесів, пов’язаних зі страйками, надійністю поставок. Паралельно вони з’ясували, що системи управлінського обліку не завжди відповідають вимогам автоматизованого виробництва і JІТ – виробничим системам (“тільки вчасно”). JІТ система передбачає безперервний рух виробництва без зупинок і складування. Ця система можлива лише при належності контролю за використання комплектуючих деталей під час кожної технологічної операції. При цьому жодна деталь не може бути випущена, доки у ній не виникне потреба. Компанії, які застосовують таку систему, переконались, що підвищення якості вихідних матеріалів призводить не до збільшення собівартості, а до скорочення через мінімізацію браку, відсутність технологічних зупинок, що можуть обумовити зупинку потрібних ліній, зменшення обсягів оборотних ресурсів.
JІТ система – це філософія управління, спрямована на прискорення некорисних витрат і безперервне удосконалення виробничого процесу. Некорисними розглядають будь-які витрати, які не збільшують споживчу вартість продукції, її корисність (в очах споживача). Зауважимо, що лише технологічний час збільшує споживчу вартість продукції, а весь інший (перевірка якості, транспортування, зберігання) лише збільшують собівартість і з позиції JІТ системи є некорисним.
Суть системи “тільки вчасно” можна описати так:
- відсутність незавершеного виробництва, запасів матеріалів і готової продукції на складі;
- відсутність браку;
- розмір партії – один виріб;
- 100% закупок – тільки вчасно.
Вона підходить для масових високотехнологічних виробництв з незначним асортиментом і потребує досконалості в усьому, в тому числі в організації облікового процесу. Враховуючи передбачуваність витрат і чітку визначеність обсягів діяльності (отже менше витрат залежатимуть від обсягів) основним об’єктом уваги бухгалтера-аналітика є відхилення по матеріалах.
Система JІТ передбачає підготовку внутрішньої звітності про відхилення для менеджерів у режимі “реального часу”. І досвід застосування управлінського обліку свідчить про таку організацію обліку, при який безперервну інформацію про хід виробничого процесу і відхилення можна одержати миттєво.
Таким чином, система нормативного обліку витрат виникла в умовах традиційного виробничого середовища, яке відрізняється від високотехнологічних індустріальних виробництв. Інвестиції в новітні технології обумовили зміну закономірностей поведінки деяких видів витрат: більшість з них стали постійними. Але запровадження JІТ-технологій обумовило відмову від застосування нормативного методу контролю витрат, але найбільш суттєве значення набув аналіз відхилень по використанню матеріалів.