Професійний алгоритм

№ н\п	Послідовність дій	Послідовність дій		Примітки
1.	Трактувати патологічні елементи висипки у пацієнтів при папуло- сквамозних дерматозах, хворобах потових і сальних залоз.	Лущення (scvama)	Висівкоподібне чи пластинчасте (дрібно - чи крупно-пластинчасте). Колір лусочок, їх локалізація
Вузлик (рариlа)	1. Епідермальний. 2. Епідермодермальний. 3. Дермальний.
Порожнинні елементи: гноячок (риstulа) пухир (bullа) пухирець (vesiculа)	1. Покришка: а) товста; б) тонка; в) дрябла; г) напружена. 2. Характер вмісту: а) гнійний; б) серозний; в) геморагічний
Кірка (сrusta)	1. Одношарова чи багатошарова: а) серозна; б) гнійна; в) геморагічна. 2. Тонка чи товста. 3. Кришиться чи ні. 4. Колір: а) медово-жовтий; б) зеленувато-сірий; в) буро-чорний.
Виразка (ulcus)	1. Краї: а) підриті; б) круті; в) пологі; г) блюдце подібні; д) тонкі; е) товсті. 2. Дно: а) колір; б) наліт; в) гладеньке чи зернисте.
Pубець (сісаtriіх)	1. Характеристика: а) атрофічний; б) плоский; в) келоїдний; г) гіпертрофічний; д) зірчастий.
Сітка Уїкхема	Колір, розміри, локалізація на слизовій оболонці ротової порожнини.
Феномен псоріатичної плівки	Колір оголеної поверхні.
Феномен крапчастої кровотечі	Швидкість появи капілярної кровотечі.
2.	Визначати псоріатичну тріаду.	1. Підготовка медичної сестри: а) обробка рук; б) миття рук під проточною водою. 2.Підготовка необхідних матеріалів та медикаментів: а) 2% розчин борної кислоти. б) лоток, скарифікатор або предметне скло. 3.Виконання маніпуляції: а) виконати зішкрібування псоріатичної бляшки. б) через 3 – 5 хвилин оглянути місце зішкрібування. Для псоріазу характерні тріада симптомів: А. Феномен стеаринової плями - зішкрібування з поверхні псоріатичного вузлика (бляшки) викликає накопичення під предметним скельцем білих лусочок , подібних до стеарину(з них виготовляють свічки). Б.Феномен псоріатичної плівки - зішкрібування оголяє гладку яскраво – червону поверхню. В. Феномен кров’яної роси(крапчастої крові) – через деякий час (3 – 5 хвилин) на місці зішкрібування з’являються крапельки крові внаслідок капілярної кровотечі.
3.	Визначати сітку Уїкхема.	1. Підготовка медичної сестри: а) обробка рук; б) миття рук під проточною водою. 2.Підготовка необхідних матеріалів та медикаментів: а) переварена рослинна олія, б) лоток, в) вата гігроскопічна. 3.Виконання маніпуляції: а) змастити олією вату. б) змазати слизову оболонку ротової порожнини. в) оглянути слизову оболонку ротової порожнини. г) оцінити результат.	Примітка! Сітка Уїкхема проявляється під впливом рослинної олії. Сітка Уїкхема – це білясті або сіруваті смуги і крапки, що нагадують мереживо. Тенденції до збільшення або периферій ного росту немає.
4.	Визначати біодози ультра- фіолетового опромінення.	1.Підготовка інструментарію: радіальний біодозиметр, секундомір. 2. Підготовка пацієнта: Дитину положіть на кушетку(лежак) лицем донизу, оголіть дитині спину. 3. Підготовка медсестри: а) обробка рук; б) миття рук під проточною водою. 4. Виконання процедури: а) прилаштуйте круглий біодозиметр діаметром 7 – 8 см, на тілі дитини, зафіксуйте його зав’язками на животі та попереку. б) напівкруглою заслінкою кожні пів - хвилини відкривайте радіально розташовані п’ять продовжних отворів біодозиметр. в) час відстежуйте за секундоміром. г) перевірте результат опромінення через 6 – 10 годин ( в стаціонарі перевірку виконує чергова медсестра, в амбулаторних умовах – мати, попередньо проінструктована персоналом). д) результат зафіксуйте в журналі та амбула- торній карті пацієнта(в історії хвороби).	Примітка! Біодозу опромінення ультра- фіолетом дитині визначають в амбулаторних умовах або в кабінеті фізіотерапії. Примітка! У дітей гіперемія від опромінення зникає швидше,ніж у дорослих.
5.	Проводити підготовку пацієнта для взяття біологічного матеріалу (крові, сечі, біоптату патологічно зміненої шкіри тощо).	1. Заздалегідь попередьте пацієнта про проведення аналізів. Проінформуйте про те, що аналіз крові береться з ліктьової вени натще, загальний аналіз сечі збирається вранці після підйому(потрібна вранішня сеча) в скляну посудину, кал збирається також вранці в спеціальну пластмасову тару. 2. О сьомій годині ранку запросіть пацієнта в маніпуляційну. 3. Попросіть пацієнта принести аналізи сечі та калу. Наклейте на посуд з аналізами листочки паперу з вказаними пунктами: Реєстраційний номер в журналі, П.І.Б. пацієнта, який аналіз, дату проведення. 4. Зареєструйте в журналі порядкові номери аналізів сечі та калу. 5. Відправте аналізи в лабораторії. 6. Приготуйте пацієнта до забору крові з ліктьової вени.
	Проводити диспансерне спосте- реження та профілактику при даних захворю- ваннях.	Проводьте диспансерне спостереження, профілактику зпапулосквамозними дерматозами, хворобами потових і сальних залоз у слідуючій послідовності: І.Оформіть диспансерний лист на хворого. ІІ. Виконайте обстеження пацієнта за схемою: 1.Зовнішній огляд (загальний стан, зовнішній вигляд, свідомість, положення пацієнта в ліжку, рухомість, стан шкіри та слизових оболонок (колір і вологість), наявність набряків). 2.Виконайте вимірювання зросту, виконайте зважування. 3.Зробіть підрахунок ЧДР, визначте глибини та ритму дихання. 4. Визначте ЧСС. 5.Виміряйте AT (на обох руках) 6.Зробіть вимірювання температури тіла. 7. Визначте параметри водного балансу (за наявності набряків). 8. Визначте добовий діурез (за наявності набряків). Також виконайте додаткове обстеження: Аналіз крові клінічний. Аналіз крові на RW (реакція Вассерманна). Аналіз крові на глюкозу. Аналіз сечі клінічний. Аналіз калу на яйця гельмінтів. Електрокардіографія. Флюорографія. ІІІ. Виконайте доповідь дільничному лікарю про виконану роботу, складіть річний план диспансерного спостереження за пацієнтом.