 |
|
Лекція 1. Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах Стародавнього світу – 2 год.
Правові вчення Стародавньої Греції
Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавної Греції. Політичні та правові ідеї Гомера та Гесіода. Політико-правові погляди "семи мудреців". Солон та його політико-правові реформи. Піфагор і піфагорійці. Поліс та його закон за Гераклітом. Відповідність права природі у Демокріта. Політико-правові погляди софістів (Протагор, Горгій, Гіппій та ін.).
Політико-правові ідеї Сократа. Моральний і правовий сенс полісу. Змінність законів і справедливість за Сократом. Його аналіз форми державного устрою. Критика демократії. Взаємини громадянина і полісу, законослухняність.
Платон та його проекти ідеальної держави в трактатах "Держава" і "Закон". Правління філософів в ідеальній державі. Взаємозв’язок п’яти видів політичного режиму (аристократії, тимократії, олігархії, демократії, тиранії) з особливостями психологічного (душевного) складу народу. Політика як царське мистецтво. Вплив місцевості, клімату і землі на державний устрій.
Арістотель та його трактати "Політика", "Афінська політика", "Етика", "Риторика" як джерела політико-правових вчень античності. Держава як політичне спілкування вільних і рівних людей. Держава – продукт природнього розвитку. Права індивіда, зокрема право приватної власності, право індивідуальної родини (сім’ї), їх взаємозв’язок з державою. Форма держави. Правильні (монархія, аристократія, політія) та неправильні (тиранія, олігархія, демократія) форми. Відмінність права і закону. Законодавство як частина політики.
Політико-правові ідеї епохи еллінізму. Епікур. Мета державної влади – забезпечення безпеки громадян. Стоїки, Зенон, Клеонор, Хрісіпп та ін., їх правові погляди. Полібій про форми держави та їх кругооборот. Поняття "змішаної форми" держави.
Значення стародавньої грецької політико-правової думки для європейської цивілізації.
Правові вчення Стародавнього Риму
Основні напрями політико-правової думки в Стародавньому Римі. Ціцерон та його трактати "Про державу", "Про закон", "Про обов’язки". Форми правління за Ціцероном: царська влада, влада оптиматів (аристократія) і народна влада (демократія). Влада народу та "безумство і безчинство натовпу". Апеляція до природи, її розумності і законів в поясненні природи держави і права. Природне право як вищий, істинний закон.
Римські стоїки. Політичні та правові погляди Сенеки. "Закон долі", якому підпорядковані людські інституції, в т.ч. держава і право.
Епіктет про рівність людей. Марк Аврелій та його трактати "Роздуми", "До самого себе", "Дух Цілого". Гармоніійність світу і розумність закону за М. Аврелієм.
Римські юристи. Основоположник світської юриспруденції Гней Флавій. Юристи ранньої класики: Лабео, Капіто, Сабін та ін. Закони ХІІ таблиць, право понтифіків, коментарі до едиктів міського претора як джерела правових ідей.
Період високої класики. Зв’язок юристів із прктикою. Яволен, Цельс, Юліан та ін. Інституції – підручник римського права. Пізня класика. Папініан, Ульніан, Модестін та ін. Трактовка юстиції (справедливості). Приватне і публічне право. Природне право. Право народів. Право громадян.
Роль римської правової думки в формуванні європейської правової науки та системи законодавства.