 |
|
Промисловість реактивів і особливо чистих речовин. 1 страница
Міністерство освіти і науки України
Науково-методичний центр вищої освіти
Український державний лісотехнічний університет
Орест ТУШНИЦЬКИЙ
ЗАГАЛЬНА ХІМІЧНА
ТЕХНОЛОГІЯ
Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Львів
Видавничий дім "Панорама"
ББК 35я73
Т-74
УДК 66(075.8)
А в т о р:
О.П. ТУШНИЦЬКИЙ, канд. техн. наук, доц. каф. хімії УкрДЛТУ
Р е ц е н з е н т и:
д-р техн. наук, проф., завідувач каф. хімії і технології неорганічних речовин
НУ "Львівська політехніка", заслужений діяч науки і техніки
України В.Т. ЯВОРСЬКИЙ,
д-р техн. наук, проф., завідувач каф. хімічної технології переробки
деревини Українського державного лісотехнічного університету П.А. БЕХТА
Літературний редактор В.В. ДУДОК
Гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів"
надано Міністерством освіти і науки України
(Лист № 1/11-2857 від 09.07. 2003 р. ).
ISВN 5-7763-1381-3 Ó О.П. Тушницький, 2003
Ó Видавничий дім "Панорама", 2003
Зміст
ВСТУП................................................................................................................... 6
Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ХІМІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ.................... 7
Розділ 1. ХІМІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ І ХІМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО............... 7
1.1. Предмет і завдання хімічної технології............................................... 7
1.2. Класифікація хімічних виробництв..................................................... 8
1.3. Хімічна технологія як наука................................................................ 9
1.4. Значення хімічної технології, її міжгалузевий характер.................... 10
1.5. Етапи розвитку хімічних виробництв і хімічної технології............... 11
1.6. Основні напрямки і перспективи розвитку хімічної технології і техніки.......................................................................................................... 11
Розділ 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ У ХІМІЧНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ................................................................................................................ 14
2.1. Класифікація технологічних процесів............................................... 14
2.2. Схеми руху матеріальних та енергетичних потоків........................... 15
2.3. Хіміко-технологічні розрахунки. Матеріальні та енергетичні баланси 16
2.4. Інтенсивність та швидкість процесів................................................ 19
2.5. Продуктивність праці........................................................................ 21
2.6. Роль фізико-хімічних закономірностей у хімічній технології............ 21
2.7. Економічні вимоги, що ставляться до раціонального виробництва.. 23
2.8. Науково-дослідна, експериментальна і проектна робота в хімічній промисловості................................................................................... 24
Розділ 3. ХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ І РЕАКТОРИ.................................................. 27
3.1. Система процесів у хімічному реакторі............................................. 27
3.2. Класифікація ХТП............................................................................. 27
3.3. Основні показники ефективності ХТП............................................. 28
3.4. Термодинамічні основи ХТП............................................................ 29
Розділ 4. ХІМІЧНІ РЕАКТОРИ......................................................................... 38
4.1. Класифікація хімічних реакторів....................................................... 38
4.2. Режим руху і перемішування реагентів............................................. 40
Розділ 5. ГОМОГЕННІ ХІМІКО- ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ І РЕАКТОРИ................................................................................................................ 45
5.1. Гомогенні процеси у газовій фазі...................................................... 45
5.2. Гомогенні процеси у рідкій фазі........................................................ 45
5.3. Вплив концентрації реагуючих речовин, тиску, температури, переміщування на швидкість гомогенних реакцій............................ 47
5.4. Реактори для гомогенних процесів.................................................... 49
Розділ 6. ГЕТЕРОГЕННІ (нЕКаТаЛіТиЧнІ) ХІміко-ТЕХНОЛОгіЧНІ ПРОЦЕСИ............................................................................................ 51
6.1. Рівновага і швидкість гетерогенних процесів.................................... 51
6.2. Процеси і реактори у системі газ-рідина (Г–Р).................................. 52
6.3. Процеси і реактори у системі газ-тверде тіло (Г–Т)........................... 57
Розділ 7. КАТАЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ І РЕАКТОРИ...................................... 62
7.1. Суть і види каталізу.......................................................................... 62
7.2. Гомогенний каталіз........................................................................... 63
7.3. Гетерогенний каталіз......................................................................... 64
7.4. Властивості твердих каталізаторів і їх приготування........................ 66
7.5. Каталітичні реактори........................................................................ 67
Розділ 8. СИРОВИНА І ЕНЕРГІЯ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ........... 75
8.1. Мінеральна сировина........................................................................ 75
8.2. Добування і підготовка сировини до переробки................................ 77
8.3. Сировина рослинного і тваринного походження............................... 83
8.4. Енергія у хімічному виробництві...................................................... 84
Частина II. ПРОМИСЛОВІ ХІМІЧНІ ВИРОБНИЦТВА............................... 88
Розділ 9. ВИРОБНИЦТВО АМОНІАКУ......................................................... 88
9.1. Зв'язаний азот та його значення........................................................ 88
9.2. Методи зв'язування атмосферного азоту........................................... 89
9.3. Отримання та очищення азотоводневої суміші................................. 90
9.4. Фізико-хімічні основи процесу синтезу амоніаку.............................. 92
9.5. Промислові способи виробництва синтетичного амоніаку................ 95
Розділ 10. ВИРОБНИЦТВО НІТРАТНОЇ КИСЛОТИ................................. 101
10.1. Загальна характеристика нітратної кислоти................................... 101
10.2. Фізико-хімічні основи виробництва нітратної кислоти................. 102
10.3. Оптимальні умови процесу окиснення амоніаку........................... 104
10.4. Переробка нітрозних газів на розбавлену нітратну кислоту.......... 106
10.5. Виробництво розбавленої нітратної кислоти................................. 107
Розділ 11. ВИРОБНИЦТВО СУЛЬФАТНОЇ КИСЛОТИ............................ 111
11.1. Основні властивості та застосування сульфатної кислоти............. 111
11.2. Сировинна база сульфатно-кислотного виробництва.................... 112
11.3. Виробництво сульфітного газу...................................................... 112
11.4. Контактний спосіб виробництва сульфатної кислоти з колчедану 117
11.5. Виробництво сульфатної кислоти з сірки та сірководню............... 121
Розділ 12. ВИРОБНИЦТВО КАЛЬЦИНОВАНОЇ СОДИ........................... 123
12.1. Загальна характеристика содових продуктів.................................. 123
12.2. Фізико-хімічні основи виробництва кальцинованої соди.............. 123
12.3. Принципова схема виробництва кальцинованої соди.................... 125
12.4. Виробництво каустичної соди....................................................... 130
Розділ 13. ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ВИРОБНИЦТВА......................................... 132
13.1. Основні закони електрохімії.......................................................... 132
13.2. Електроліз водних розчинів. Виробництво їдкого натру і хлору.. 135
13.3. Переробка електролітичного хлору. Виробництво хлоридної кислоти 138
Розділ 14. ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНІ ВИРОБНИЦТВА...................................... 141
14.1. Основні електротермічні закони.................................................... 141
14.2. Виробництво кальцію карбіду....................................................... 142
14.3. Виробництво кальцію ціанаміду.................................................... 143
14.4. Виробництво фосфору і фосфатної кислоти.................................. 144
Розділ 15. ОСНОВНІ ВИРОБНИЦТВА У ХІМІЧНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ДЕРЕВИНИ............................................................... 147
15.1. Піроліз деревини........................................................................... 147
15.2. Виробництво целюлози................................................................. 149
15.3. Гідроліз деревини.......................................................................... 151
15.4. Виробництво каніфолі і терпентину.............................................. 152
ЛІТЕРАТУРА.................................................................................................... 157
ВСТУП
Хімічні процеси та реактори, об'єднані у хіміко-технологічні системи (ХТС), становлять основу виробництва у багатьох галузях промисловості: хімічній, нафтохімічній, мінеральних добрив, металургії, чорних і кольорових металів, целюлозній і лісохімічній, будівельних матеріалів, харчовій, фармацевтичній, фото- і кіноматеріалів.
Розвиток хімічної промисловості вимагає розробки і впровадження високоефективних енерго- і ресурсоощадних, а також екологічно чистих технологій.
Хіміко-технологічними методами отримують десятки тисяч продуктів, вивчення технології яких у загальному курсі хімічної технології неможливе. У цьому немає і необхідності, оскільки в міру розвитку хімічної технології все більш типовими стають хімічні процеси і реактори. Розроблені хіміко-технологічні системи з однотипними процесами і реакторами, які можна застосувати у виробництві багатьох хімічних продуктів. Тому інженерам з хімічної технології необхідні глибокі знання загальних закономірностей хімічної технології, найбільш типових хіміко-технологічних процесів і реакторів, принципів створення раціональних автоматизованих хіміко-технологічних систем.
Застосування загальних закономірностей до конкретних хіміко-технологічних процесів найкраще вивчати на прикладах виробництв, які базуються на типових процесах, мають велике народногосподарське значення і найбільше відповідають спеціальності, за якою ведеться підготовка фахівців.
Даний курс складається з двох частин. У першій частині подаються теоретичні основи хімічної технології, включаючи сировинну, енергетичну і екологічну проблеми. У другій частині подано приклади найважливіших виробництв, у т. ч. виробництв, які є найбільш типовими у хімічній технології переробки деревини та рослинної сировини.
Внаслідок вивчення дисципліни студент повинен знати:
· основні закономірності та вплив різних чинників на перебіг хіміко-технологічних процесів;
· принцип побудови хімічного виробництва;
· принцип організації хімічного виробництва;
· типові виробництва хімічної технології.
Автор висловлює щиру подяку доктору технічних наук, професору В.Т. Яворському, завідувачу кафедри хімії та технології неорганічних речовин Національного університету "Львівська політехніка" та доценту цієї кафедри З.О. Знаку за цінні поради та рекомендації.
Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ХІМІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
Розділ 1. ХІМІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ
І ХІМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО
1.1. Предмет і завдання хімічної технології
Технологія –це методи і способи обробки і переробки сировини у кінцеві продукти за допомогою відповідної техніки.
Хімічна технологія –це переробка сировини із зміною складу та її властивостей.
Завданням технологіїє проектування, вибір фізико-хімічних умов і розробка схем виробничих процесів, а також вибір матеріалів для виготовлення апаратури.
Перед хімічною наукою і промисловістю стоять завдання:
· далі розвивати синтез нових речовин і виробництво на їх основі матеріалів з наперед заданими властивостями;
· удосконалювати існуючі способи отримання синтетичних речовин і матеріалів;
· створювати нові способи добування речовин і матеріалів, на основі яких можна було б розробити високоекономічні промислові процеси.
Перетворення речовин потребує певних затрат енергії, тому необхідною умовою розвитку хімічної промисловості с розвиток енергетики. У собівартості таких продуктів як хлор, кальцію карбід, фосфор тощо, частка затрат на енергію становить близько 50 %.
Промисловість –це складний комплекс окремих великих спеціалізованих галузей.
Галузь –це сукупність підприємств, науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, які розробляють і виготовляють подібну за своїми основними властивостями і призначенням продукцію, використовуючи спеціалізоване обладнання і належну технологію.
Виробництво –це сукупність всіх операцій, які проходить сировина до отримання з неї продукту. Метод виробництва складається з послідовних операцій, які проходять у відповідних машинах і апаратах. Сукупність операцій становить хіміко-технологічну систему (ХТС). Опис ХТС називають технологічною схемою. Операція проходить в одному або кількох апаратах; вона може поєднувати різні технологічні процеси. У хімічних апаратах-реакторах, як правило, одночасно відбуваються гідравлічні, теплові, дифузійні і суто хімічні процеси.
Технологію поділяють на механічну і хімічну. У механічній технології змінюються форма, зовнішній вигляд і фізичні властивості матеріалу. У хімічній технологіїзмінюються склад, властивості і внутрішня будова речовини. Цей поділ умовний, бо часто при зміні зовнішнього вигляду змінюються склад і хімічні властивості речовини. Наприклад, ливарне виробництво належить до механічної технології, але при литті металів відбуваються і хімічні реакції. Хімічні процеси, у свою чергу, у всіх виробництвах супроводжуються механічними.
Хімічну технологію умовно поділяють на технологію неорганічних і технологію органічних речовин.
1.2. Класифікація хімічних виробництв
Вся промисловість за економічною ознакою поділяється на:
· галузі, що виробляють засоби виробництва;
· галузі, які виготовляють предмети споживання.
За ознакою приналежності до предметів праці (сировини) промисловість поділена на добувну і переробну.
Хімічна промисловість складається з двох груп:
· промисловість неорганічних речовин;
· промисловість органічних речовин.
Але багато виробництв неорганічних і органічних речовин дуже подібні за методом добування, технологічними схемами і апаратурою і часто розміщуються на спільній території. Так, технологічні схеми, методи і апаратура для синтезу амоніаку і метанолу аналогічні; їх цехи часто розміщують на території одного заводу.
Сучасна хімічна промисловість складається з кількох великих галузей, які поділяються на підгалузі. Найголовніші з них такі:
1. Гірничо-хімічна промисловість,що займається добуванням гірничо-хімічної сировини і її підготовкою до переробки на гірничих заводах.
2. Основна хімічна промисловість,що виробляє: мінеральні добрива (тукова промисловість); сульфатну кислоту і олеум (сульфатнокислотна промисловість); хлор і каустичну соду (хлорна промисловість) та інші продукти основної хімії.
3. Промисловість основного органічного синтезу,що виробляє найважливіші органічні сполуки: насичені вуглеводні, ароматичні вуглеводні, спирти, альдегіди, кетони, кислоти, ефіри, аміни, органічні продукти, які містять хлор, фтор, фосфор, кремній та інші елементи, органічні розчинники, мономери для пластмас та синтетичних смол, миючі засоби тощо.
4. Промисловість хімічних волокон,що виробляє штучні волокна на основі целюлози (віскоза, ацетатний шовк) і синтетичні волокна (капрон, анід, нейлон, лавсан, нітрон, хлорин тощо).
5. Промисловість синтетичних смол і пластмас,а також продуктів їхньої переробки, що випускає полімерні продукти і матеріали (напівфабрикати) та вироби з них.
6. Лакофарбова промисловість,що виробляє лаки, фарби і емалі.
Промисловість реактивів і особливо чистих речовин.
8.Промисловість синтетичних барвниківдля тканин, шкіри, хутра, а також пігменти для поліграфічної, лакофарбової, пластмасової та інших галузей промисловості.
9. Хіміко-фотографічна промисловість,що виробляє різні світлочутливі фотокіноматеріали: фото- і кіноплівки, фотопластинки, фотопапір та ін.
10. Промисловість побутової хімії,що виробляє різні хімічні речовини, що застосовуються у побуті, – мила, миючі та відбілюючі засоби, клеї, дезинфекційні речовини, аерозолі та побутові абразивні матеріали.
11. Хіміко-фармацевтична промисловість,що виробляє лікарські речовини і медичні препарати та ін.
12. Нафтохімічна промисловість –нова галузь основного органічного синтезу, яка з продуктів нафтопереробки виробляє велику кількість хімікатів, що використовується у виробництві синтетичних смол, пластмас, синтетичного каучуку, барвників тощо.
1.3. Хімічна технологія як наука
Для розуміння основних завдань хімічної технології як науки важливо визначити її місце серед інших наук і значення хімічної технології при підготовці хіміка-технолога.
Слово технологія походить від двох грецьких слів: "технос" – майстерність, ремесло або виробництво і "логос" – наука. Отже, дослівно "технологія" – це наука про виробництво.
Перетворення одних речовин і матеріалів в інші з комплексом заданих корисних властивостей – основна мета хімії і хімічної технології. Хімічна технологія вивчає сукупність фізичних і хімічних процесів і шляхи їх здійснення у промисловості з метою виробництва різних продуктів. Найважливішим завданням хімічної технології є вивчення хімічних перетворень разом з процесами переносу кількості руху, теплоти і речовини, що може бути досягнуто тільки при використанні у хімічній технології знань з інших наук. Гідродинаміка при цьому відіграє особливо важливу роль, оскільки інтенсивність процесів перенесення теплоти і маси значною мірою визначається гідродинамічними умовами. Значний вплив на формування теоретичних основ хімічної технології мала чітка класифікація хіміко-технологічних процесів, що ґрунтується на гідродинамічних закономірностях.
Ідея єдиних кінетичних закономірностей, яка покладена в основу сучасної класифікації хіміко-технологічних процесів, виходить з подібності диференційних рівнянь, які описують найпростіші (лінійні) процеси перенесення:
· кількості руху (закон Ньютона) 
;
· теплоти (закон Фур'є) 
;
· маси (закон Фіка) 
.
На основі цих законів всі хіміко-технологічні процеси поділено на групи, кінетичні закономірності яких підлягають загальному закону: швидкість процесу прямо пропорційна рушійній силі і обернено пропорційна опору. Всі процеси хімічної технології зведено до п'яти груп процесів, об'єднаниххарактерними кінетичними закономірностями.
1. Гідродинамічні процеси,які ґрунтуються на законах гідродинаміки. До них належать транспортування рідин і газів, розділення рідких і газоподібних неоднорідних систем та стиснення газів.
2. Теплові процеси,які ґрунтуються на законах теплопередачі. Сюди відносять процеси нагрівання, охолодження, випаровування, конденсації та зрідження газів.
3. Масообміниіабо дифузійні процеси, які ґрунтуються на законах масопередачі. До цієї групи можна віднести абсорбцію, дистиляцію і ректифікацію, екстракцію з розчинів, розчинення, кристалізацію, адсорбцію та висушування.
4. Механічні процеси,які описуються законами механіки і застосовуються для підготовки вихідних матеріалів, а також для транспортування та змішування речовин.
5. Хімічні процеси,які відбуваються за законами хімічної кінетики.
Перші чотири групи процесів вивчають у курсі "Процеси і апарати хімічних виробництв. Хімічні процеси вивчають у курсі "Хімічна технологія". В сучасних курсах хімічної технології вивчають такі розділи:
· хімізм і фізико-хімічні умови перебігу процесу;
· сировина;
· енергетика;
· апаратура;
· продуктивність і організація виробництва.
1.4. Значення хімічної технології, її міжгалузевий характер
Рівень розвитку хімічної промисловості поряд з металургією, енергетикою, машино- і приладобудуванням, визначає економічний потенціал держави. Саме тому всі розвинені країни велику увагу приділяють покращенню хімічної технології, розробці принципово нових технологічних процесів, розвитку хімічного машинобудування, вдосконаленню наукових досліджень, створенню нових каталізаторів.
Хімічна промисловість забезпечує народне господарство величезною кількістю різноманітних продуктів, без яких неможливе життя сучасного суспільства.
Внаслідок хімічної переробки видобувного палива (кам'яного вугілля, нафти, сланців і торфу) народне господарство отримує такі важливі продукти, як кокс, моторне паливо, мастила, паливні гази і велику кількість органічних речовин. Хімія і хімічна промисловість дають амоніак, нітратну, сульфатну і фосфатну кислоти, з яких отримують мінеральні добрива. З кухонної солі отримують натрій гідроксид, хлор, хлоридну кислоту, соду, які, у свою чергу, використовуються при виробництві алюмінію, скла, паперу, мила, бавовняних і шерстяних тканин, пластичних мас, штучного волокна і т. ін. Пластичні маси, активоване вугілля, бездимний порох, оцтову кислоту, етиловий і метиловий спирти, ацетон, каніфоль, сполуки ароматичного ряду отримують під час хімічної переробки деревини.
Сучасна металургійна промисловість і машинобудування, космонавтика, авіаційний і автомобільний транспорт, виробництво будівельних матеріалів і більшості товарів народного споживання отримали потужний розвиток завдяки досягненням хімії.
1.5. Етапи розвитку хімічних виробництв і хімічної технології
З археологічних розкопок відомо, що вже багато тисячоліть тому людина видобувала і переробляла деякі руди, глину, пісок та вапняки. Більш як шість тисяч років тому люди виплавляли залізо і переробляли його на зброю, інструменти та сільськогосподарське знаряддя. Ще за три-чотири віки до нашої ери деякі народи знали скло, кераміку, користувались сіркою, природними покладами соди, виготовляли мінеральні фарби, виробляли олію, запалювальні бомби (заряди) та ін.
Тисячу років тому на Русі почали варити сіль та виготовляти мінеральні фарби, а в 1632 р. було побудовано перший завод з виробництва заліза.
Початок створення сучасної хімічної промисловості можна віднести до кінця XVIII – початку XIX ст.
Розвиток та перебудова хімічних галузей промисловості в Україні спрямовані на:
· підвищення ефективності використання матеріальних ресурсіввнаслідок удосконалення технологічних процесів, зменшення витрат сировини і матеріалів;
· більш глибоку і комплексну переробку сировини,розширене використання вторинних ресурсів;
· скорочення тривалості виробничих циклівза рахунок переходу на безперервні і об'єднані технологічні процеси і застосування інтенсивних методів виробництва.
1.6. Основні напрямки і перспективи розвитку
хімічної технології і техніки
Вдосконалення хімічної технології і техніки скеровано на підвищення продуктивності праці, покращення якості готової продукції і зниження її собівартості. Основні напрями розвитку хімічної технології і техніки:
· підвищення продуктивності та інтенсивності роботи апаратів;
· механізація трудомістких процесів, автоматизація і дистанційне управління процесами;
· заміна періодичних процесів безперервними;
· комплексне використання сировини, створення маловідходних і безвідходних технологій;
· підвищення якості продукції;
· зниження собівартості продукції;
· покращення соціальних умов праці.
Підвищення продуктивності роботи апаратів. Продуктивність П вимірюється кількістю виробленої продукції або переробленої сировини G за одиницю часу t:
.
Збільшення розмірів і продуктивності апаратів знижує капіталовкладення і полегшує можливість автоматизації виробництва. Виходячи з економічної ефективності намагаються збільшувати потужність нових апаратів. Наприклад, потужність основних реакторів сульфатнокислого і амоніачного виробництв за останні двадцять років зросло в 30 разів. Однак при надто великих масштабах (об'ємах) окремих апаратів і цілих ХТС різко збільшуються втрати підприємства при аварійних зупинках і планових ремонтах. Тому у багатьох випадках подальше підвищення продуктивності недоцільне.
Інтенсивність роботи апаратів –це підвищення їхньої продуктивності без збільшення розмірів за рахунок покращення режиму роботи. Інтенсивністю роботи апарата І називають відношення його продуктивності П до об'єму апарата V або до площі його перерізу S:
або 
.
Інтенсивність досягається двома шляхами: покращенням конструкції апаратів; вдосконаленням технологічних процесів в апаратах даного типу. Ці два шляхи тісно пов'язані між собою. З покращенням конструкції апарата інтенсивність хімічного процесу підвищується. Збільшенню інтенсивностісприяє підвищення температури, тиску і концентрації реагуючих речовин, перемішування компонентів, збільшення поверхні дотику між реагуючими речовинами, застосування каталізаторів, а також механізації і автоматизації процесів.
Механізація трудомістких процесів –це заміна фізичної праці людини машинною. Механізація підвищує продуктивність праці за рахунок інтенсифікації роботи апаратури і скорочення штату обслуговуючого персоналу. У більшості хімічних виробництв основні операції механізовані. Однак завантаження сировини, розвантаження і транспортування матеріалів ще не завжди виконується машинами.
Автоматизація і дистанційне управління процесамидозволяють здійснювати виробничий процес без участі людини, а тільки під її контролем. Автоматизація – вищий ступінь механізації, який дає змогу значно збільшити продуктивність праці і покращити якість продукції. Найбільш ефективне застосування автоматизованих систем управління технологічними процесами з допомогою керуючих ЕОМ.
Однак у деяких випадках важко або нераціонально застосовувати повну автоматизацію. Тоді використовують дистанційне управління, при якому регулювання режиму хімічного процесу здійснюється людиною на відстані (наприклад, з пульта управління).
Заміна періодичних процесів безперервнимизабезпечує підвищення продуктивності праці. Періодичнимназивають процес, в якому сировина завантажується в апарат, проходить у ньому ряд стадій обробки, а потім вивантажуються з апарата отримані продукти. У період завантаження і розвантаження апарат простоює. Механізація, а особливо автоматизація періодичних процесів, дуже ускладнюється. Періодичні процеси складні в обслуговуванні, енергетичні затрати вищі, продуктивність менша порівняно з безперервними.