Здавалка
Главная | Обратная связь

Тема №4 : Українська мовознавча традиція у XI-XIXст. ст.



1.Кому належить перша спроба застосувати фонетичний принцип для створення українського правопису :

-О. Павловському;

­­­­­­ - П. Гулаку- Артемовському

-Г. Квітці –Основ’ненку

2.Коли вийшла перша граматика живої української мови О. Павловського:

- 1718 р.;

- 1818 р.

-1918р.

3.У своїх працях М. О. Максимович виступав прихильником :

- історико- етимологічного правопису;

-фонетичного правопису;

- історико- етимологічного та фонетичного.

4.Правописна ситема М. Максимовича знайшла свою реалізацію:

-у творах визначних українських письменників;

-у граматиці О. Огоновського (1889р.) ;

- у збірнику «Русалка Дністровая» (1837).

5. На якому принципі базувався правопис «Русалки Дністрової» (1837):

- фонетичному;

- історико- етимологічному;

- фонетичному та історико- етимологічному.

6. Праця, яка відіграла важливу роль у становленні на західноукраїнських землях нової української літературної мови на фонетичній основі:

- збірка «Русалка Дністровая» (1837);

-альманах «Хата»( 1860)

-журнал «Основа»( 1861-1862).

7.Назвати правописну систему, яка відновила давній паєрик, тобто апостроф:

-І. Берецького у збірнику «Молодик» (Харків,1843);

-А Метлинському( Южный русскій зборник» (Харків, 1848)

- М. Гатцуку (Спб.,«Основа», 1862, №7).

8. Якому питанню присвячена праця Івана Франка «Азбучна війна в Галичині 1859р.»:

- граматичним нормам української літературної мови ;

- фонетичному праіопису;

- латинізації українського письма.

9. Найвидатніша праця -пам’ятка старої української лексикографії:

- «Лексикон славеноросскій « Памви Беринди» (Київ, 1627).

-«Лексис с толкованіем...» невідомого автора другої половини XVI ст.;

-«Лексис» Лаврентія Зизанія (Вільно).

10. Староукраїнська лексикографія мала за об’єкт вивчення:

-переважно старослов’янську мову, почасти латинську та грецьку мови, лексику тодішньої української літературної мови;

- переважно старослов’янську та латинську мови;

- лексику тодішньої української літературної мови.

11. У староукраїнській лексикографії українська мова – не тільки засіб пояснення церковнослов’янських слів , а й об’єкт пояснення, про що свідчать словники:

- «Синоніма славеноросская» (рукопис середини XVIIст.);

- «Латинсько- новогрецько- турецько- татарсько- вірменсько- українсько- молдавський словник» (друга половина XVII ст.);

-«Синоніма славеноросская» та «Латинсько- новогрецько- турецько- татарсько- вірменсько- українсько- молдавський словник».

12.Назвати словник- найповнішу працю для першої половини XIX ст.:

- Словник О. Афанасьєва- Чужбинського (Спб., 1855);

- Словник Я. Головацького( рукопис);

- словник П.Білецького – Носенка (1843р. закінчено роботу).

13.Найбільший із українсько- іномовних словників , що виходили друком у другій половині XIXст. був «Малорусько- німецький словар» Є. Желехівського-С. Недільського, виданий:

-1882 р.;

-1885р.;

-1882-1885рр.

14. Перша спроба загальномовного німецько- українського словника з великим реєстром слів – словник:

-О. Партицького (1867); -Є.Желехівського-С. Недільського (1882-1885);

-М. Уманця і А Спілки( 1893-1898).

15.Автор «Латинсько-українського словника для шкіл середніх»(Відень, 1912р.) та рукописного «Грецько- українського словника»(початок двадцятого століття):

-Ю. Кобилянський;

-І. Огоновський;

-О.Партицький.

16. Словник української мови у 4-х тт. Б.Грінченка вийшов у:

+1907-1909 рр.;

-1907р.;

-1908р.

17.Коли з’явилися перші теоретичні огляди української лексики та фразеології:

- у розділах колективних загальних курсів української мови , які виходили за редакцією Л.А. Булаховського наприкінці 20-хрр. минулого століття;

-у працях Б. Грінченка;

- публікаціях журналу «Мовознавство» (з 1934р.)ю

18. Вивчення граматики української мови у XIX ст. розпочали шкільні граматики, створені:

-східноукраїнською граматичною традицією;

-західноукраїнською традицією;

-східноукраїнською та західноукраїнською традиціями.

19.Назвати дослідника (працював у середині XIX ст.), у працях якого українська мова стала об’єктом аналізу в контексті порівняльної граматики слов’янських мов:

-Ф Міклошич;

-Р.Бранд;

-О.Огоновський.

20.Хто був засновником наукового вивчення української літературної мови:

- П. Житецький; К. Михальчук;

-П. Житецький,

-К. Михальчук.

21.Кому належать слова про значення праці «Studien…» (1880р.) О.Огоновського: це «твір дуже змістовний, який міг би стати й ліпшим, якби автор не був би під вічним страхом, що його переконання про самостійність української мови не буде піддаватися критиці. Цей страх заважав йому неупереджено зважувати факти мови , що склалися історично, у зв’язку з чим йому не вдалося досягти прекрасної наукової об’єктивності Потебні» . Ці слова, сказані у 1910 р., належать:

-Й. Ягичу;

-Ф.Міклошичу;

-С. Смаль-Стоцькому та Гартнеру.

21.Хто заклав основи стилістичних досліджень в Україні XIXст.?

-О. Потебня;

- О. Огоновський

- К. Михальчук.

22.Перші спроби характеристики українських діалектів:

-відносяться до другої половини XVIII – початку XIX ст., це праці етнографічно-географічного та історичного характеру;

- здійснили граматики О. Павловського, М. Лучкая, І. Вагилевича;

- подали фольклористичні праці М. Максимовича , Я Головацького.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.