Тема №4 : Українська мовознавча традиція у XI-XIXст. ст.Стр 1 из 6Следующая ⇒
1.Кому належить перша спроба застосувати фонетичний принцип для створення українського правопису : -О. Павловському; - П. Гулаку- Артемовському -Г. Квітці –Основ’ненку 2.Коли вийшла перша граматика живої української мови О. Павловського: - 1718 р.; - 1818 р. -1918р. 3.У своїх працях М. О. Максимович виступав прихильником : - історико- етимологічного правопису; -фонетичного правопису; - історико- етимологічного та фонетичного. 4.Правописна ситема М. Максимовича знайшла свою реалізацію: -у творах визначних українських письменників; -у граматиці О. Огоновського (1889р.) ; - у збірнику «Русалка Дністровая» (1837). 5. На якому принципі базувався правопис «Русалки Дністрової» (1837): - фонетичному; - історико- етимологічному; - фонетичному та історико- етимологічному. 6. Праця, яка відіграла важливу роль у становленні на західноукраїнських землях нової української літературної мови на фонетичній основі: - збірка «Русалка Дністровая» (1837); -альманах «Хата»( 1860) -журнал «Основа»( 1861-1862). 7.Назвати правописну систему, яка відновила давній паєрик, тобто апостроф: -І. Берецького у збірнику «Молодик» (Харків,1843); -А Метлинському( Южный русскій зборник» (Харків, 1848) - М. Гатцуку (Спб.,«Основа», 1862, №7). 8. Якому питанню присвячена праця Івана Франка «Азбучна війна в Галичині 1859р.»: - граматичним нормам української літературної мови ; - фонетичному праіопису; - латинізації українського письма. 9. Найвидатніша праця -пам’ятка старої української лексикографії: - «Лексикон славеноросскій « Памви Беринди» (Київ, 1627). -«Лексис с толкованіем...» невідомого автора другої половини XVI ст.; -«Лексис» Лаврентія Зизанія (Вільно). 10. Староукраїнська лексикографія мала за об’єкт вивчення: -переважно старослов’янську мову, почасти латинську та грецьку мови, лексику тодішньої української літературної мови; - переважно старослов’янську та латинську мови; - лексику тодішньої української літературної мови. 11. У староукраїнській лексикографії українська мова – не тільки засіб пояснення церковнослов’янських слів , а й об’єкт пояснення, про що свідчать словники: - «Синоніма славеноросская» (рукопис середини XVIIст.); - «Латинсько- новогрецько- турецько- татарсько- вірменсько- українсько- молдавський словник» (друга половина XVII ст.); -«Синоніма славеноросская» та «Латинсько- новогрецько- турецько- татарсько- вірменсько- українсько- молдавський словник». 12.Назвати словник- найповнішу працю для першої половини XIX ст.: - Словник О. Афанасьєва- Чужбинського (Спб., 1855); - Словник Я. Головацького( рукопис); - словник П.Білецького – Носенка (1843р. закінчено роботу). 13.Найбільший із українсько- іномовних словників , що виходили друком у другій половині XIXст. був «Малорусько- німецький словар» Є. Желехівського-С. Недільського, виданий: -1882 р.; -1885р.; -1882-1885рр. 14. Перша спроба загальномовного німецько- українського словника з великим реєстром слів – словник: -О. Партицького (1867); -Є.Желехівського-С. Недільського (1882-1885); -М. Уманця і А Спілки( 1893-1898). 15.Автор «Латинсько-українського словника для шкіл середніх»(Відень, 1912р.) та рукописного «Грецько- українського словника»(початок двадцятого століття): -Ю. Кобилянський; -І. Огоновський; -О.Партицький. 16. Словник української мови у 4-х тт. Б.Грінченка вийшов у: +1907-1909 рр.; -1907р.; -1908р. 17.Коли з’явилися перші теоретичні огляди української лексики та фразеології: - у розділах колективних загальних курсів української мови , які виходили за редакцією Л.А. Булаховського наприкінці 20-хрр. минулого століття; -у працях Б. Грінченка; - публікаціях журналу «Мовознавство» (з 1934р.)ю 18. Вивчення граматики української мови у XIX ст. розпочали шкільні граматики, створені: -східноукраїнською граматичною традицією; -західноукраїнською традицією; -східноукраїнською та західноукраїнською традиціями. 19.Назвати дослідника (працював у середині XIX ст.), у працях якого українська мова стала об’єктом аналізу в контексті порівняльної граматики слов’янських мов: -Ф Міклошич; -Р.Бранд; -О.Огоновський. 20.Хто був засновником наукового вивчення української літературної мови: - П. Житецький; К. Михальчук; -П. Житецький, -К. Михальчук. 21.Кому належать слова про значення праці «Studien…» (1880р.) О.Огоновського: це «твір дуже змістовний, який міг би стати й ліпшим, якби автор не був би під вічним страхом, що його переконання про самостійність української мови не буде піддаватися критиці. Цей страх заважав йому неупереджено зважувати факти мови , що склалися історично, у зв’язку з чим йому не вдалося досягти прекрасної наукової об’єктивності Потебні» . Ці слова, сказані у 1910 р., належать: -Й. Ягичу; -Ф.Міклошичу; -С. Смаль-Стоцькому та Гартнеру. 21.Хто заклав основи стилістичних досліджень в Україні XIXст.? -О. Потебня; - О. Огоновський - К. Михальчук. 22.Перші спроби характеристики українських діалектів: -відносяться до другої половини XVIII – початку XIX ст., це праці етнографічно-географічного та історичного характеру; - здійснили граматики О. Павловського, М. Лучкая, І. Вагилевича; - подали фольклористичні праці М. Максимовича , Я Головацького. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|