Тема №5: Мовознавство XIX століття
1. На кого з дослідників мало вплив вчення Гердера про зумовленість розвитку мови розвитком мисленння: -на В фон Гумбольдта, Г. Штейнталя; О Потебню; -на Вундта; -на А .Шлейхера. 2. Творець історичної теорії мови: -В фон Гумбольдт; - Й. Гердер; -А Шлейхер. 3. Чиє новаторство відображає підхід до мови: ознаки мови формують загальну характеристику мови; потрібно узагальнити мовознавчі описи в записах мандрівників, необхідно знати ідіоетнічні особливості народів за допомогою характеристик їхніх уявлень, звичок, способу життя, категорій «мова батьківщини», «культура мови», «писемна традиція»: -Й.Гердера; -В.фон Гумбольдта; - А Штейнталя. 4.Засновник теоретичного мовознавства: -В. фон Гумбольдт; - Й. Гердер; - Дж. Локк. 5.Чому В.фон Гумбольдту вдалося створити загальну теорію мови: - він пропагував логіко- граматичний аналіз мови; - він прийняв ідеї класичної філософії, зокрема ідею активного пізнання, сформульовану в «Критиці чистого розуму» Канта; - він не мав зв’язку із філософським контекстом своєї доби. 6. Які категорії у працях В. Фон Гумбольдта підтверджують, що на формування його теорії мови вплинув суспільний характер мови: - «мова» і «людство»/ «нація»/ «дух»/ «індивідуальність» / «національний характер людських спільнот»; -«дух мови», -«мова вроджена», «мова наукова». 7. Праці, в яких формувалася теорія мови В. Фон гумбольдта: -«Трактат про походження мови»; «Про новішу німецьку літературу» (1767); -«Характер мови і характер народу» (1822), «Про двоїну» (1827), «Про відмінності будови людських мов і її вплив на духовний розвиток людства»(1830-1835); -«Граматика, логіка та психологія (їхні принципи та взаємовідношення» (1855). 8. Концепція мовознавства за В. Гумбольдтом: - Мова виступає як засіб пізнання людини; щоб перетворити накопичені знання в наукову дисципліну, потрібно в основу покласти принцип порівняння мов; потрібно пам’ятати, що є мовознавство- загальне та часткове, що є історичне та філософське вивчення мов. -Мовознавство- точна наука, тому треба розмежовувати мовознавство та філологію; мовознавство вивчає організм мови як природне утворення,тому мовознавство- це природнича наука; філологія ж вивчає вжиток мови, об’єкт філології- створені людьми пам’ятки, тому це історична наука. -Сутність мовознавства в тому, що це і історична , і психологічна наука. 9. Кому із дослідників належить образ мови: мова «як дихання, душа нації»; мова «як відображення національного характеру», мова «як засіб збереження досвіду народу», мова «як відображення світобачення народу»; різні мови передають різне світобачення народу: -В фон Гумбольдту; -Й .Гердеру; -А. Шлейхеру: 10. Дослідник, який відійшов від логіко граматичного аналізу мови і прийняв ідеї класичної німецької філології: -А. Шлейхер; -В. Вундт; -В.фон Гумбольдт. 11. Дослідник,який еволюціонував від сфери чистого природознавства до взаємодії психології, філософії, мовознавства та філології: -А. Шлейхер; -В. Вундт; -В фон Гумбольдт. 12.Хто з мовознавців середини XIX ст. вважав: мовознавство- наука, яка пізнає, а не оцінює; її предмет- мовлення як дія, а не поступок; мовознавство треба відмежовувати від інших наук, том ущо оцінку вимовлено красиво чи погано здійснюють риторика, поетика, але не мовознавство: -Г. Штейнталь; -В. Вундт; -В фон Гумбольдт. 13. Хто із мовознавців виокремив перспективну категорію «суспільний вплив на мову» , яка пізніше у творах вчених Празької лінгвістичної школи постане як категорія «свідомий впли вна розвиток мови»: -В.фон Гумбольдт; -О. Потебня; - Й .Гердер. 14. Напрям, до якого належать мовознавці А. Лескін, Й Шмідт, Г. Остгоф, К Бругман, Г. Пауль: -Празька лінгвістична школа, - Копенгагенська школа структуралістів; -молодограматичний напрям. 15. Молодограматики : - розуміли мову як природній організм; -розуміли зв’язок мови з історією народу; мову як основу всякого духовного розвитку окремої людини та людського роду в цілому. - розуміли мову як психічну сутність.
16. Автор праці , яка, як вважав Й.Л. Вайсгербер, закріпила думку про те, що мовознавство збігається з написанням історії мови: - В. Фон Гумбольдт; - Й Гердер; -Г. Пауль. 17. Дослідник, який одним із перших у статті «Про фонетичні закони»( 1885) виступив проти ідей молодограматиків: -Г. Шухард; -Г. Пауль; В. Вундт. 18. Автор праці «Мова і революція» (1884), яка ілюструвала соціально- історичну взаємодію мови та суспільства і пізніше мала вплив на формування ідей радянського мовознавства: -П. Лафарг; -К Маркс; -Ф.Енгельс. 19. Хто впливав на висвітлення взаємодії мови та суспільства у Франції кінця XIX ст.: - П.Лафарг; - О.Конт, Г. Тард;.Е. Дюркгейм; -Ф.де Соссюр. 20. Що хотів підкреслити австрійський мовознавець Гуго Шухард, висловлюючись про «рух у мовознавстві» ( стаття «Особа автора в лінгвістичному дослідженні» 1925р.): - стан кризи у мовознавстві , тому що не було відповіді на питання: «Що таке мова?»; -новий напрям дослідження; - суб’єктивну думку про успіхи в мовознавстві. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|