 |
|
Тема 1. Знакова природа мови.
1.Теорія знакової природи мови бере початок:
-в ученні стоїків;
-у працях Арістотеля;
- у граматиці Пор-Рояля.
2. Хто іх мовознавців показав: вивчення мови як знакової системи відбувається у контексті семіології, єдиної науки про знаки, сама ж «мова є система знаків, що виражають ідеї, а тому її можна порівняти із письмом, з азбукою для глухонімих, з символічними обрядами, з формами ввічливості , з воєнними сигналами тощо». Це:
-Ф.де Соссюр;
-Ч. Морріс.
-Ч. Пірс.
3. Засновник лінгвосеміотики:
-Ф.де Соссюр;
-Ч. Пірс;
- Ч. Морріс
4. Класифікація, за якою усі знаки поділяють на знаки- індекси, знаки –копії, знаки- сигнали, знаки- символи:
-класифікація за типом відношень між матеріальною формою знака і позначуваним об’єктом ;
-класифікація з погляду фізичної природи(за способом сприйняття їх людиною);
-класифікація польського мовознавця А. Шаффа.
5. Калина, явір, верба, червона рута, гарбуз-це:
-знаки –індекси,
-знаки- копії;
-знаки- символи.
6. Знаки, які вмотивовані, не є умовними, природні, не мають комунікативної функції, а виконують пізнавально- прагматичну функцію:
- дим як знак вогню, низькі чорні хмари як знак дощу; висока температура як знак хвороби людини;
-звук сирени (як знак повітряної тривоги), дзвінок як знак початку заняття;
-п’ять кілець як символ олімпійських ігор, голуб як символ миру; маска як символ театру.
7. Знаки, які штучні , умовні, це знаки –сигнали спілкування, які мають відправника та адресата (отримуавча), виконують комунікативно- прагматичну функцію:
- дим як знак вогню, низькі чорні хмари як знак дощу; висока температура як знак хвороби людини;
-звук сирени(як знак повітряної тривоги), дзвінок як знак початку заняття;п’ять кілець як символ олімпійських ігор, голуб як символ миру; маска як символ театру.
-сліди лап тварин, фотографії, зліпки, відбитки.
8. Класифікація, за якою усі знаки поділяються на акустичні, оптичні, дотикові, нюхові, смакові, це:
-класифікація за типом відношень між матеріальною формою знака і позначуваним об’єктом;
-класифікація з погляду фізичної природи(за способом сприйняття їх людиною);
-класифікація польського мовознавця А. Шаффа.
9. Хто вважав, що знак- одностороння одиниця, іншими словами, хто підтримав унілатеральну теорію знака:
- Л. Блумфільд;
-Ф де Соссюр;
-Т. Мілевський.
10. Знак- двостороння одиниця, яка має план змісту і план вираження, отже, хто з мовознавців прихильник білатеральної теорії знака:
-Л. Блумфільд;
-Ф. де Соссюр;
-Т. Мілевський.
11. Чотири аспекти в плані змісту знаків, зокрема сигматику (відношення знака до відображуваного об’єкта), семантику (внутрішньомовні відношення, значеннєвість знака), синтактику (текст), прагматику (відношення, які виявляються у вживанні; оцінка знака носієм мови, якщо йдеться про мовні знаки), виокремив :
-Ф.де Соссюр;
- Г. Клаус;
-Ч. Морріс.
12. Три аспекти в плані змісту знаків, зокрема семантику, синтактику, прагматику обгрунтував:
-Ф.де Соссюр;
-Г. Клаус;
-Ч. Морріс.
13.Мовні знаки характеризуються такими рисами, як довільність (іншими словами, умовність, тобто відсустність між позначувальним та позначуваним якогось природного зв’язку); лінійність (звуки в слові вимовляються один за одним у часовій протяжності, а передані письмом характеризуються і просторовою лінійністю), змінність. Так вважав:
-Ф.де Соссюр;
-Г. Клаус;
-Ч. Морріс.
14. Про яку ознаку мовних знаків свідчить той факт, що одні і ті ж поняття в різних мовах передаються різними словами:
-довільність;
-лінійність;
- змінність.
15. Приклади зовнішньої мотивації слів (звуконаслідувальні слова бух, ляп, хлоп);приклади внітрішньої мотивації слів (як укр. сімдесят, нім Bestarbeiter) дозволяють погодитися з висновками:
- шведського лінгвіста Б. Мальберга, що «жоден мовний знак не є абсолютно довільним, але й не є абсолютно вмотивованим»:
-швейцарського лінгвіста Ф.де Соссюра, що знак довільний;
-німецького філософа Г. Клауса, що в плані змісту є такий аспект, як сигматика.
16. Своєрідність мови як знакової системи передають такі ознаки:
-Мова виникає природним шляхом, постійно розвивається, удосконалюється, мова є універсальним засобом спілкування, мова- це поліфункціональна знакова система;
це багаторівнева і складна ієрархічна система,
-Мова виникає природним шляхом, постійно розвивається, удосконалюється, мова є універсальним засобом спілкування, мова- це поліфункціональна знакова система;
це багаторівнева і складна ієрархічна система, яка має два способи організації- парадигматичний та синтагматичний.
-Мова виникає природним шляхом, постійно розвивається, удосконалюється, мова є універсальним засобом спілкування, мова- це поліфункціональна знакова система;
це багаторівнева і складна ієрархічна система, яка має два способи організації- парадигматичний та синтагматичний. Треба говорити про абстрактність значення деяких мовнихї знаків, конкретизацію їх у висловленні, можливість використання у відриві від безпосередніх подій та ситуацій.
17. Мовна одиниця, яка має всі знакові функції:
-фонема (одностороння одиниця);
-морфема ( двостороння одиниця);
-слово ( двостороння одиниця).
18. Несловесну інформацію в мовознавстві:
+вивчає паралінгвістика, паракінесика;
- антропологія;
- психологія.