 |
|
Проаналізувати причино-наслідкові процеси і зв’язки, що призводять до сукцесії екосистем
Зміни зовнішніх умов впливають на деякі види несприятливо - вони зменшують чисельність або і зовсім призводять до зникнення їх з екосистеми. Інші види, навпаки, можуть внаслідок цього отримати переваги, і тоді чисельність їх зросте. Буває й таке, що зміна умов дозволяє включитися до екосистеми новим видам. Цей процес витіснення одних видів іншими називається сукцесією (від лат. succession - наступництво, спадкоємство). Сукцесія - це реакція біоти на зміну природного середовища, а також на форму та інтенсивність антропогенного впливу. Це явище природне, хоча дедалі частіше сукцесії бувають спричинені діяльністю людини. Як правило, цей процес відбувається у декілька стадій, що нарешті приводить до досягнення кінцевої популяційної рівноваги.
Таким чином, екологічна сукцесія - це послідовні зміни у структурі та функціонуванні екосистеми або її окремих блоків (у межах динаміки екосистеми) на одній і тій самій ділянці (наприклад, в процесі заростання оголеної території, відновлення після вітровалу, суцільного вирубування лісу, повені тощо). Сукцесії відбуваються постійно і повсюди, але з різною швидкістю і з різних причин.
Сукцесія проходить через ряд послідовних стадій, які мають назву серійних стадій розвитку. Наприклад, коли озерна екосистема поступово замінюється лісовою, сукцесія відбувається таким чином. Спочатку часточки ґрунту, що переносяться водою, осідають на дно озера. Потім, коли донні відклади опиняються вже достатньо близько біля поверхні води, у них укорінюються деякі водні рослини. їх коріння скріплює нові часточки ґрунту, а відмерлі рештки прискорюють накопичення озерних відкладів, оскільки під водою вони розкладаються дуже повільно. Коли нарешті осад виступає над водою, то стає доступним для заселення сухопутними травами, а потім - деревами та чагарниками. Так наземна екосистема поступово замінює водну.
56.Обгрунтувати класифікацію негативного впливу людей на природне середовище (+ фотка)
Негативний вплив класифікується за багатьма ознаками, головними з яких є наступні:
- об'єкт впливу: негативна дія може шкодити людині або природній екосистемі, зокрема водній, повітряній чи груповій;
- характер впливу, який може бути двох типів: споживання природного ресурсу (характеризується ресурсоємністю) або забруднення у вигляді газоподібного викиду, рідкого скиду чи твердого відходу. Крім цього, вплив може бути короткочасним чи довготривалим;
- рівень впливу, тобто масштаби екосистеми, яка страждає від впливу. Можливі такі рівні: глобальний, континентальний, державний, регіональний, локальний;
- спосіб впливу - прямий або непрямий. У першому випадку забруднювач впливає на об'єкт безпосередньо. Непрямим буде вплив через проміжного носія забруднення. Наприклад, забруднювач потрапляє до людини з молоком, яке забруднене внаслідок вживання коровою корму, вирощеного на забрудненому полі;
- період впливу може бути трьох типів. Перший - вплив під час будівництва споруди, підприємства. Другий - вплив у процесі виготовлення виробу на збудованому підприємстві. Нарешті третій - під час експлуатації виготовленого виробу. В свою чергу вплив на довкілля під час експлуатації виробу залежить від стадії експлуатації, яка може бути чотирьох видів: робота (діяльність), стоянка (бездіяльність), ремонт, виведення з експлуатації. Під час експлуатації розмір і шкода впливу залежать від режиму роботи виробу;
- вид впливу, який характеризує сутність шкідливості забруднювача. Вплив може бути таких видів: а) механічний, до якого відноситься шум, вібрація; б) тепловий, тобто забруднення довкілля викидами теплової енергії; в) електромагнітний, який генерується при отриманні, транспортуванні і споживанні електроенергії; г) радіологічний; д) біологічний; е) токсичний, який в залежності від шкідливості (небезпечності) токсичної речовини (токсиканта) розподілено на чотири класи. До токсикантів першого класу віднесено ртуть, свинець, озон, бензапірен, сполуки ванадію, нікелю, хрому, кадмію, миш'яку, хлору та інші речовини. До другого - нафтопродукти, оксиди цинку та марганцю, бензол, сірководень, фенол, оксиди азоту та інші, до третього - металургійні шлаки, сірчаний ангідрид, толуол, ксилоли та інші, до четвертого - оксид вуглецю, аміак, ацетон, етиловий спирт та інші;
- особливість джерела впливу, яке може бути стаціонарним або пересувним. Характерним представником пересувного джерела впливу є транспортні засоби;
- технологічні особливості джерела впливу, які залежать від галузі людської техногенної діяльності. При найбільш укрупненій класифікації цих галузей джерела можна поділити на чотири групи: промислові, аграрні, комунальні, транспортні. В межах кожної групи існує своя внутрішня класифікація джерел впливу на довкілля згідно з особливостями технологічних процесів.