 |
|
Особливості прояву політичних стереотипів та міфів середнього класу Житомирської області
У попередньому розділі ми зупинились на тому, що знайшли спосіб застосувати до дослідження політичних стереотипів середнього класу Житомирської області методику незакінчених речень Дж. Сакса. Ми також отримали змогу розглянути окремі твердження за визначеними нами категоріями.
У ході обробки результатів було виявлено наступне:
1. Стереотипи проявляються у всіх заданих категоріях.
2. Негативне емоційне забарвлення отримали категорії:
- Влада та лідерство
- Вибори
- Зовнішня політика
3. Позитивне емоційне забарвлення отримали категорії:
- Демократія
- Економіка
- Культура
- Держава
4. Категорії «Економіка» та «Культура» найбільше відповідають поняттю «нейтральний стереотип», набравши +21 та +37 балів відповідно.
5. Найнижчий бал отримала категорія «Влада та лідерство» – він дорівнює 2461 балу.
Цікавими є результати за означеними твердженнями. Так поняття «суверенітет», «економічна політика» та «поінформованість» отримали найменші суми балів.
Поняття «компроміс», «прибуток», «українські цінності» набрали суми балів в проміжку від [-35;45], що говорить про дуже незначний прояв стереотипу.
Найвищі суми балів належать поняттям «українсько-російські відносини» та «влада»: -1078 та -2005 відповідно.
Категорією, що отримала негативний прояв за всіма поняттями є категорія «Влада та лідерство»: -368, -35, -2005 та -53 відповідно.
За показником емоційної одностайності рішення було отримано наступне:
- за критерієм «-2» найвищий показник у поняття «влада»: 105 чол.
- за критерієм «-1» найвищий показник у поняття «українсько-російські відносини»: 103 чол.
- за критерієм «0» найвищий показник у поняття «поінформованість»: 206 чол.
- за критерієм «+1» найвищий показник у поняття «перемога/поразка політичних сил»: 184 чол.
- за критерієм «+2» найвищий показник у поняття «народовладдя»: 206 чол.
Доречно буде розглянути найбільш стійкі з виявлених нами проявів політичного стереотипу. Це є вже зазначені нами категорії «Влада та лідерство» та категорія «Вибори», де проявляється негативний політичний стереотип.
Отже, спробуємо дослідити негативний прояв стереотипу за категорією «Вибори», яка в загальній сумі отримала -1679 балів та посіла друге місце серед усіх результатів за кількістю набраних балів. У межах цієї категорії нами в анкеті були запропоновані наступні твердження, які ми розглянемо усі через те, що в кожній є наявним негативний прояв стереотипу:
· «Звичайною справою для процедури виборів є…»
307 та 41 людина дали відповідь, оцінену на «-2» та «-1» відповідно.
З 307-ох чоловік 82% пов’язують процедуру виборів з «фальсифікацією», 11 % – з «корупцією», 5% – з «підкупом виборців», 2% – з «безладом» (Мал. 2.1).
Мал. 2.1. Дані за твердженням
«Звичайною справою для процедури виборів є…»
З 41-ї людини 75% чоловік пов’язують процедуру виборів з «частим порушенням регламенту», 17% – з «негативною передвиборчою агітацією», 8% – з «ущемленням прав та свобод виборців» (Мал. 2.2.).
Мал. 2.2 Дані за твердженням
Звичайною справою для процедури виборів є…»
· «Основна мета виборів…»
329 та 53 людини дали відповідь, оцінену на «-2» та «-1» відповідно.
З 329-ти чоловік 45% вважають, що основна мета виборів – «висмоктування грошей», 37% – фальсифікація, 18% – «різні види знущань над громадянами».
Мал. 2.3 Дані за твердженням
«Основна мета виборів…»
З 53-ох чоловік 81% складають ті, хто вважає, що основною метою виборів є «обрання кандидатів, які часто нездатні працювати на благо». Це – найяскравіший прояв стереотипу.
· «Ви обов’язково підете на вибори, якщо…»
246 та 59 людини дали відповідь, оцінену на «-2» та «-1» відповідно. Вражаючим результатом був відсоток, вирахуваний з позиції 246-ти чоловік: так 78% з них дає відповідь, що «піде на вибори, якщо їм заплатять гроші», 5% – «ні за яких умов не підуть на вибори».
З позицій 59-ти чоловік 61% піде на вибори, якщо «буде, за кого голосувати».
· «Перемога або поразка певної політичної сили означає...»
231 та 122 людини дали відповідь, оцінену на «-2» та «-1» відповідно. Зазначаємо також, що за критерієм «+2» не було оцінено жодної думки респондентів.
З 231-ї людини 45% вважають, що перемога чи поразка означає «перевибори», 22% вважає, що «це нічого не змінить», 28% притримується думки, що це означає «нову кризу в суспільстві», 5% «політичні протести» (Мал. 2.4.).
Мал. 2.4. Дані за твердженням
«Перемога або поразка певної політичної сили означає…»
Спостерігаємо, що подібні результати свідчать про те, що в масовій політичній свідомості існує більш, ніж стереотипне, можна сказати, упереджене ставлення до виборчої системи. Негативні вкорінені цінності спричиняють хибне формування політичної свідомості. Поняття виборів не уособлюється і ні в якому разі не може бути уособлене з явищем фальсифікації, корупції або підкупу, а свідомі громадяни не мають права на поширення хабарництва. Але, на жаль, ми бачимо, що така тенденція до поглиблення прірви між поясненням виборчого процесу та свідомістю громадян існує, що в результаті пояснює рівень політичної культури населення. Відштовхуючись від цього, можна говорити про те, які міри застосувати, щоб заподіяти цим проявам стереотипу.
Тепер розглянемо відповіді щодо категорії «Влада та лідерство», яка у сумі має -2005 балів та займає перше місце за кількістю балів в цілому.
· «Авторитет політичного гравця визначається...»
Найвищими показниками в цьому твердженні є 105 та 67 чоловік, які дали відповіді на питання, що були оцінені в «-1» та «-2» бали відповідно.
З 67-ох чоловік 56% асоціює авторитет з «грошима», 34% – з «мафією», 6% – з «негативним іміджем», 4% – з «поганою репутацією».
· «Компроміс між політичними гравцями...»
Найвищими показниками в цьому твердженні є 87 та 98 чоловік, які дали відповіді на питання, що були оцінені в «-1» та «-2» бали відповідно.
З 98-и чоловік 78% дали відповідь «недосяжний», 13% – «неможливий за нинішніх обставин», 9% – «взагалі неможливий». З іншого боку, відсоток чоловік, який відноситься до критерію «-2» та визначається як «міф».
· «Влада – це...»
Більшість, що складає 258 чоловік, належить до критерію оцінки «-1». Відповіді розподілились по таких рівнях: 66% – «некомпетентні політики», 30% – «панівна верхівка суспільства», 4% – «брудна справа».
Цікавими є також одиничні приклади: «зло», «вбивство», «маніпулятор» тощо.
Отже, зважаючи на відповіді, ми можемо зробити висновок, що респонденти значно спрощують поняття влада, яке насправді охоплює цілий комплекс явищ, суб’єктів та процесів. Позитивний стереотип тут формується на основі штампів та окремих образів, що є глибоко вкорінені у політичну свідомість.
Розглянемо тепер взаємозв’язок відповідей респондентів із політичними міфами. Як ми зазначали, емоційна складова проявляється в деяких категоріях, описаних нами, доволі сильно, що дає нам змогу провести паралель із зверненням громадян до механізму спрощення не за допомогою політичних стереотипів, а за допомогою політичних міфів, що і демонструє нам методика незакінчених речень.
По-перше, необхідно проаналізувати до якого типу міфів відносяться отримані дані.
Тут ми можемо спостерігати цікаву деталь. Ми отримали негативні оцінки з двох категорій, які дають нам змогу розглянути політичний міф. Але показників типових описуваних нами міфів тут не проявляється. Навпаки, судячи з отриманих результатів ми можемо судити не про міф, а про антиміф.
Це пояснюється таким чином. Такі поняття як «влада» у категорії «Влада та лідерство» змушує подивитись на міф про змову під іншим кутом. Тут явно спостерігається не міф з паралеллю «свої – чужі», а міф з паралеллю «свої (у сенсі – політики) проти своїх (у сенсі – народ).
Така ж ситуація і з іншими категоріями. Ми можемо говорити про поняття» компроміс у позитивному ставленні як до компоненту соціального балансу, але оскільки в результатах нашого опитування зазначається, що компроміс виступає якраз навпаки, явищем соціального дисбалансу і навіть конфлікту, ми можемо говорити про те, що тут не відбувається міф про відсутність соціального конфлікту.
Отже, в результаті ми прийшли до значущої особливості прояву політичних міфів, яка неодмінно прослідковується, якщо досліджувати політичний міф з точки зору політичного стереотипу.
Якщо політичний стереотип набирає позитивну, а не нейтральну оцінку, це свідчення прояву політичного міфу.
Якщо політичний стереотип набирає негативну оцінку, це є свідченням прояву політичного «антиміфу». «Антиміф» у даному випадку буде виступати конструктом, який є дзеркальною протилежністю міфу. «Антиміф» базується на основі міфу, але містить зміст, протилежний чи суперечливий з ним. «Антиміф» аналогічно буде містити в собі раціональне та ірраціональне, але буде апелювати не до політичної ідеології, а до політичної реальності.
У зазначеному нами випадку антиміф проявляється за квазімоделі процесу спрощення, тобто це є нестабільною одиницею політичної свідомості, оскільки таким чином політичний «антиміф» буде накопичувати колективний невроз та в результаті може спричинити кризу політичної свідомості та аномію.
Політичний «антиміф» однозначно проявляє себе за часів кризи в державі, коли суспільство відчуває себе незахищеним від зовнішніх загроз. Таким чином можна зробити висновок, що люди, яких можна віднести до середнього класу, що є громадянами Житомирської області піддаються кризі політичної культури та схильні до прояву нестабільних конструктів політичної свідомості, що можуть свідчити про глибоке розчарування політичним процесом, частиною якого вони є.