Главная | Обратная связь

Специфіка впливу стереотипів та міфів на політичну свідомість середнього класу Житомирської області

Дійшовши у попередньому підрозділі висновку про те, що у процесі спрощення у жителів Житомирської області проявляються певні відхилення від норми – тобто, зокрема, виявлені нами крайні прояви негативної оцінки, так звані «антиміфи», ми можемо перейти до питання про те, наскільки сильним є їх вплив на політичну свідомість, та у якому вигляді він проявляється. Потрібно також пам’ятати про те, що на початку роботи однією з робочих гіпотез була гіпотеза про те, що політичні міфи – а, як ми вже виявили у ході дослідження, і інші конструкти, – негативно впливають на політичну свідомість громадян. У цьому підрозділі ми здійснимо спробу дослідити, чи є так насправді.

Для початку, варто знову звернутись до побудованих нами раніше схем для того, щоб зрозуміти, до чого можуть призвести незрозумілі утворення у процесі сприйняття (Мал. 2.5).

 

 

…

 

Мал. 2.5 Квазіпроцес сприйняття із включенням поняття «антиміф»

Джерело: самостійна розробка автора

 

У такому випадку, який зображений на малюнку, процес можливий до того моменту, поки політичний міф спрацьовує – тобто, якщо людина потребує спрощення явища чи поняття, про які вона нічого не знає, вона його отримує від міфу. Але як тільки до процесу потрапляє таке явище чи поняття, щодо якого у свідомості закладені певні установки – вони артикулюють ідеологічні упередження та змушують людину звертатись до чужих суджень, до кліше, набутих нею під час участі у політичному процесі. Таким чином, втручання цих елементів в простий процес гальмує його. Людина не може сприйняти інформацію такою, яка вона є чи може бути, оскільки довіряє установкам більше, ніж даним, що надходять, незважаючи на те, якими вони є.

Це призводить до того, що процес переривається. Для того, щоб подолати таку перешкоду, необхідно подолати установки – а це найстійкіші елементи політичної свідомості. З цього можна зробити висновок, що найкращим виходом із ситуації є недопущення її повторення.

На жаль, у політичному процесі зазвичай патова ситуація такого плану не обходиться однією людиною. Розглянемо результати нашого опитування під іншим кутом зору – нам необхідно виявити, наскільки масовим серед респондентів був прояв нестандартних елементів у процесі сприйняття.

У таблиці до елементів, невластивих процесу спрощення ми віднесли прояв евфемізмів (Е), лайливих слів (Л), ідеологічно маркованої лексики (І) та кліше (К).

Таблиця 2.1

№п/п	Категорії	Е	Л	І	К
	Держава
	Влада та лідерство
	Демократія
	Економіка
	Культура
	Вибори
	Зовнішня політика

 

Таблиця 2.1 Прояви невластивих процесу сприйняття елементів у відповідях респондентів

Джерело: результати дослідження автора

 

Як бачимо за результатами, в сумі кількість проявів не перевищує 79 разів. Такий показник не є дуже високим, але ми можемо бачити, що у кожній з категорій всі чотири елементи проявляються, хоча і різною мірою.

Зважаючи на це, зробимо висновок про те, що процес сприйняття є порушеним. З цього випливає той факт, що такі прояви емоцій (показників квазімоделей політичного міфу) негативно впливають на політичну свідомість, тиснучи на неї упередженнями, які важко викорінити.

Тож, як бачимо, політична свідомість жителів середнього класу Житомирської області частково піддається стороннім впливам. Спробуємо звернути свою увагу на дослідження середнього класу України за схожими параметрами, які можуть допомогти певною мірою поглянути, яка ситуація спостерігається в інших областях чи регіонах держави.

Німецьке об’єднання Die Deutsche Gesellschaft für Osteuropakunde проводить дослідження стереотипів середнього класу жителів України, починаючи з 2001 року. До кола зацікавлень цього об’єднання також належать категорії «Влада та лідерство», «Вибори», «Зовнішня політика». Зокрема, вони наводять приклади явного прояву політичних міфів (Мал. 2.6)

Мал. 2.6 Відповіді респондентів на питання

«В якому напрямку рухається Україна?»

Джерело: http://www.laender-analysen.de/ukraine/pdf/UkraineAnalysen107.pdf

 

На малюнку 2.6 «правильний» напрямок зображений у нижній частині, «неправильний» – у верхній. Станом на 2012 рік оцінка сягає 58%.

Такі приклади, наводять аргументи німецькі дослідники, спричинені маніпуляцією громадською думкою та тиском на народ з боку влади. Разом із цим, на прояв політичних міфів впливає і фактор розчарованості у владі та її рішеннях, але бажання змінити ситуацію, не дивлячись на свою позицію, у громадян немає.

Опитування було проведене у всіх регіонах України, загальною участю 2000 респондентів.

У категорії «Влада та лідерство» є результати опитування стосовно підтримки українського парламенту (Мал. 2.7).

 

Мал. 2.7 Відповіді респондентів на питання

«Чи підтримуєте Ви український парламент?»

Джерело: http://www.laender-analysen.de/ukraine/pdf/UkraineAnalysen107.pdf

 

На малюнку 2.7 показаний моніторинг відповідей респондентів з 2000 року, який демонструє підвищення недовіри до парламенту – останній показник 2012 року сягає позначки у 54%.

Отже, ми можемо зробити висновок про те, що середній клас в Житомирській області знаходиться в стані невизначеності. Такий стан відображається на політичній свідомості жителів цієї області, та особливо проявляється у крайніх негативних судженнях практично у всіх зазначених нами категоріях. Однак, бачимо, що не лише у Житомирській області існують подібні проблеми, пов’язані із політичною свідомістю та її процесами, зокрема стереотипізацією та міфологізацією. Прояви політичних міфів або іх викривлень – «антиміфів» спостерігаються і в інших регіонах України. Це свідчить про те, що проблема, пов’язана з надмірним перенавантаженням процесу сприйняття, у зв’язку з активно обговорюваними політичними процесами, є невирішеною та потребує більшої уваги українських дослідників.

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, узагальнюючи найбільш уживані та відомі сучасній науці знання про політичний стереотип та політичний міф, можемо зробити такі висновки.

Стереотипом називаємо приписування істоті або групі істот однозначних якостей, образів, думок, накладання штампів, якими ця істота або група в нашій уяві та свідомості володіє, але якими вони можуть не володіти або не володіють в реальному середовищі. Прояви стереотипів загалом вивчаються на межі наук, одним із елементів якої найчастіше є психологія. Саме психологічна наука дала поштовх для досліджень явища сереотипізації – зведення понять до стереотипів.

Проблемою сучасності є відсутність аналітичного та емпіричного матеріалу з даної теми, що значно уповільнює розвиток цієї галузі досліджень. На нашу думку, явище стереотипізації доцільно було б вивчати безпосередньо в першу чергу через те, що, як ми зазначаємо, політичний стереотип – це складова політичної свідомості, що в свою чергу є складовою політичної культури. Отже, некоректно лишати поза увагою цей аспект.

Ми стверджуємо, що доречно вивчати політичні стереотипи саме локально, виявляючи їх прояви в певному, окремо взятому середовищі.

Окрім того, необхідно розглядати в контексті вивчення стереотипів також політичні міфи. Політична міфологія якнайяскравіше проявляє себе за часів суспільної кризи, а отже є чудовим прикладом для дослідження у сучасних українських умовах.

Політичний міф є наслідком незвичного розвитку подій у процесі сприйняття інформації індивідом, людина звертається до міфу у тому випадку, коли зустрічається з незрозумілою інформацією, яку не може самостійно трактувати.

Політичний міф схожий з політичним стереотипом у тому, що обидва елементи політичної свідомості містять яскраво виражену емоційну компоненту, за допомогою якої їх можна вивчати.

Одним з найкращих, на нашу думку, методів дослідження політичних стереотипів та політичних міфів є методика незакінчених речень Дж. Сакса, яка дає змогу розглянути взаємодію міфу та стереотипу на практиці.

Ми розглянули двадцять вісім понять, укладених в сім категорій, які респонденти мали змогу закінчити за власним розсудом, і в результаті прийшли до висновку, що респонденти проявляють схильність не лише до виокремлення політичних міфів, але і до виокремлення політичних антиміфів – нового явища, раніше недослідженого, та вартого уваги вчених.

Антиміф – крайній прояв негативної оцінки стереотипу, елемент свідомості, що апелює до раціональної компонети у якості політичної реальності та політичного життя. Відповідно, якщо ситуація в країні нестабільна, населення реагує на це, в тому числі створюючи у свідомості антиміфи на основі вжестворених раніше політичних міфів.

Антиміфи загрожують індвіду девіантною поведінкою, оскільки в окремо взятих випадках проявляють некоректну політичну поведінку індивіда.

Ми прийшли до висновку, що такі крайні прояви елементів політичної свідомості вказує на той факт, що середній клас Житомирської області є розчарованим ситуацією, яка склалась у країні та знаходиться на межі кризи політичної свідомості та культури.