 |
|
Стилістичні помилки
Стилістичні помилки часто ускладнюють розуміння і сприйняття тексту, тому дотримання стилістичних норм — одна з найважливіших вимог до навчальної літератури.
Прадавню історію України (до нашої ери) можна умовно поділити на дві доби – кам’яну та металу (с. 8). В цьому випадку структура речення вимагає видозміни іменника метал на прикметник – металевий. Пропонуємо такий варіант: Прадавню історію України (до нашої ери) можна умовно поділити на дві доби – кам’яну та металеву.
Поширеним порушенням є також невиправдане розбивання речення. Наприклад, Характеризуючи князів Володимира і Ярослава Мудрого, необхідно підкреслити, що при їх діяльності Київська Русь досягла найвищої могутності. Тобто на ІІ етапі (кінець Х – середина ХІ ст.) відбувається піднесення держави (с. 16). На наш погляд, таке відокремлення є недоречним, оскільки сполучник тобто є логічною зв’язкою причини і наслідку і нею не рекомендується починати речення. Отже, правильним буде такий варіант: Характеризуючи князів Володимира і Ярослава Мудрого, необхідно підкреслити, що при їх діяльності Київська Русь досягла найвищої могутності, тобто на ІІ етапі (кінець Х – середина ХІ ст.) відбувається піднесення держави.
У цьому навчальному посібнику часто зустрічаються неправильно побудовані речення: Українські історики М. Грушевський і Д. Дорошенко послідовно обстоювали точку зору про велике значення Галицько-Волинського князівства як другої в історії української держави (с. 27). Ми пропонуємо переробити це речення наступним чином: Українські історики М. Грушевський і Д. Дорошенко послідовно обстоювали точку зорувеликого значення Галицько-Волинського князівства як другої в історії української держави.
В аналізованому нами посібнику зустрічаються немотивовані повтори. Росія мала територіальні суперечки з Польщею, і об’єктивно це робило Московську державу союзником у боротьбі з Польщею (47). Як бачимо, слово Росія замінено синонімом у другій частині речення, ми пропонуємо так само зробити і зі словом Польща. Отже, правильно має бути так: Росія мала територіальні суперечки з Польщею, і об’єктивно це робило Московську державу союзником у боротьбі з Річчю Посполитою.
До цієї ж групи порушень відноситься і цей приклад. Для керівництва ЦР було обрано комітет ЦР у складі 20 осіб на чолі з М. Грушевським (на перших зборах ЦР комітет Центральної Ради було перетворено в Малу Раду) (с. 110). Як бачимо, абревіатура ЦР повторюється безліч разів у межах одного речення. Пропонуємо такий варіант: Для керівництва ЦР було обрано комітет у складі 20 осіб на чолі з М. Грушевським (на перших зборах комітет Центральної Ради було перетворено в Малу Раду).
Зустрічаються помилки в побудові речень: Універсал ЦР став провісником неминучої децентралізації Росії в разі її перетворення на країну демократичну (с. 111). Оскільки означувальне слово має стояти перед означенням, то пропонуємо такий варіант: Універсал ЦР став провісником неминучої децентралізації Росії в разі її перетворення на демократичну країну.
До цієї ж групи порушень відноситься і наступний приклад. Україні (республікам) надавалась самостійність лише у справах: землеробства, освіти, охорони здоров’я, внутрішніх, соціального забезпечення, юстиції (с. 138). Оскільки слово внутрішніх відноситься до слова справ, то правильно має бути так:Україні (республікам) надавалась самостійність лише у внутрішніх справах: землеробства, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, юстиції.
До речень з неправильною будовою відноситься і цей приклад. Зумовлено воно було накопиченням надлишків сільськогосподарських продуктів у селян, проблемами з її реалізацією (с. 141). Ми пропонуємо наступний варіант: Це було зумовленонакопиченням надлишків сільськогосподарських продуктів у селян, проблемами з їх реалізацією.
Аналогічний приклад: Таких ідеологічних переслідувань в УРСР інакодумців було чимало (с. 211). Ми пропонуємо наступну будову цього речення: Таких ідеологічних переслідувань інакодумців в УРСР було чимало.
До цієї ж групи помилок відноситься і це речення: В 1988 році в Україні видавалось українською мовою книг і брошур лише 21 % (с. 213). Це речення слід переробити так: У 1988 році в Україні видавалось лише 21 % книг і брошур українською мовою.
В аналізованому навчальному посібнику зустрічаються риторичні речення Наприклад, Однак, незважаючи на цілком реальні позитивні зрушення, керівництво ВКП(б) наприкінці 20-х рр. відмовилось від неп(у). Чому? (с. 141). Оскільки в навчальній літературі не може бути риторичних запитань, то ми пропонуємо усунути це речення.
Лексичні помилки
Цей вид помилок виникає внаслідок неправильного перекладу з російської мови на українську за допомогою калькування чи взагалі використання росіянізмів.
Найпомітнішою помилкою у навчальному посібнику є калька. Наприклад, часто в тексті помилково використовується слово даний, якого в мові не існує. Допомогти студенту в правильному виборі та оцінці історичного матеріалу – така мета даного навчального посібника-конспекта лекцій (с. 6). Правильно ж буде так: Допомогти студенту в правильному виборі та оцінці історичного матеріалу – така мета цього навчального посібника-конспекту лекцій.
Кожна з названих концепцій (особливо остання) стосовно того чи іншого етапу переселення або розселення слов’ян відповідає дійсності (с. 12).
Оскільки в українській мові відповідником російській сполуці в особенності
маємо переважно, то правильно буде так: Кожна з названих концепцій (переважно остання) стосовно того чи іншого етапу переселення або розселення слов’ян відповідає дійсності (с. 12).
Як наслідок неправильного перекладу в тексті часто зустрічається калькування. Наприклад: Треба відмітити, що в 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання – Галицько-Волинське князівство (с. 25). Замість кальки треба відмітити в українській мові слід використовувати треба відзначити. Отже, правильно буде так: Треба відзначити, що в 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання – Галицько-Волинське князівство.
Коротко продемонструємо інші аналогічні помилки навчального посібника. У тексті використані такі кальки: притягательний (с. 38) замість привабливий, ступенево (с. 44) замість поступово, знаменита (с. 46) замістьвідома, дальше (с. 50) замістьподальше, у цій обстановці (с. 52, 57) замістьу цих обставинах, домагання(с. 53) замістьвимоги, появилось (с. 91) замість з’явилось, в значній мірі (с. 77) замість значною мірою, суть (с. 104) замість головне, устремління (с. 120) замість прагнення, внутрідержавного (с. 133) замістьвнутрішньодержавного, послужити (с. 136, 170) замістьслугувати, характеризований був (с. 207) замість характеризувався, найперше (с. 214) замість в першу чергу, вповні (с. 183) замістьповною мірою, підряд (с. 242) замістьпоспіль.
Серйозним порушенням норм української мови є помилкове використання деяких прийменників. Ця система привела до численних конфліктів, вирішувати які нерідко доводилося з допомогою зброї (с. 19). Правильний варіант: Ця система привела до численних конфліктів, вирішувати які нерідко доводилося за допомогою зброї. Чи наприклад: Разом з тим у сучасній історіографії висловлюється думка і про позитивні наслідки Люблінської унії, зокрема, в питанні об’єднання всіх українських земель Заходу і Сходу (с. 32). У цьому реченні слід замінити сполучник в на з. Отже правильно буде: Разом з тим у сучасній історіографії висловлюється думка і про позитивні наслідки Люблінської унії, зокрема, з питання об’єднання всіх українських земель Заходу і Сходу.
Також неправильним є вживання прийменника до замість майже. Археологічні джерела вказують на перелік до 60 спеціальностей (с. 25). Пропонуємо такий варіант: Археологічні джерела вказують на перелік майже 60 спеціальностей.
Зустрічається неправильне вживання прийменника в замість до: Листи й документи, які надходили з-за кордону, наказувалося нерозпечатаними посилати в Москву (с. 66). Правильно має бути так: Листи й документи, які надходили з-за кордону, наказувалося нерозпечатаними посилати до Москви.
Зустрічається неправильне вживання прийменників. Рекомендується самостійно опрацювати історичні матеріали та коротко законспектувати про діяльність гетьманів (с. 70). Ми пропонуємо переробити це речення наступним чином. Рекомендується самостійно опрацювати історичні матеріали та коротко законспектувати відомості з діяльності гетьманів.
Для всебічного аналізу мовного масиву видання, нам треба звернути увагу на стиль викладу, який використовує автор. Оскільки, редаговане видання – навчальний посібник, то й стиль має бути відповідно науковий, а саме – науково-навчальний. Для цього стилю наявні конкретні характеристики: науковість, об’єктивність викладу матеріалу, доступність подачі матеріалу, спрямована на активізацію мислення реципієнтів, поступове введення термінологічно лексики, суворе дотримання норм української літературної мови [10, с. 284]. З усього масиву зазначених вимог, у посібнику «Історія України» виконуються всі, окрім тези про дотримання норм української мови. Отже, під час же детального аналізу обраного нами навчального посібника Шокалюка О. І. «Історія України» було виявлено значну кількість мовностилістичних помилок.
Порушення орфографічних норм української мови зазвичай стосуються помилок у переносах слів, помилок у написанні римських чи арабських цифр, відхилень від норм при відмінювані слів або неправильному використанні відмінків, помилок у написанні скорочених форм порядкових числівників, помилкового використання категорії роду та числа, порушень правил вживання великої літери тощо.
Фонетичні помилки є також типовими для аналізованого навчального посібника. Найпоширенішими здаються порушення правил чергування прийменників у – в та префіксів у-, в-. Тут ігноруються всі відповідні норми української мови.
Навчальний посібник містить теж значну кількість синтаксичних помилок, зокрема приклади, де автор плутає вставні слова і речення з компонентами, які такими не можуть бути, або, навпаки, не виділяє комами вставні конструкції. Є помилки, зумовлені тим, що автор не розрізняє розповідних і питальних конструкцій, та порушення норм використання тире.
Значну частину порушень у навчальному посібнику складають лексичні помилки. Найчастіше вони виникають завдяки неправильному перекладу з російської мови: калькуванні та росіянізмам.