Здавалка
Главная | Обратная связь

Внутрішні політичні проблеми України як основний чинник поглиблення економічної кризи



Спектр внутрішньополітичних проблем, які охоплюють публікації газети в контексті економічної кризи, є надзвичайно широким, тому для зручності пропоную виділити чотири тематичні групи, в межах яких можна розглянути різноманітні аспекти досліджуваного явища.

Тематична група № 1. «Взаємодія влади в умовах кризи».

Одна з основних проблем в межах цієї групи – відсутність реакції української влади на перші симптоми кризи. Критичне ставлення до подібної бездіяльності знаходимо у статті Олексія Савицького «Які симптоми української кризи?», де заяві прем’єр-міністра Юлії Тимошенко про те, що «немає необхідності здійснювати якісь екстраординарні дії», автор протиставляє реальний стан подій, згідно з яким «Україна посіла одне з перших місць за падінням фондового індексу в світі та перше місце за розвитком інфляції в Європі». Однак справжнє обурення автора викликає те, що прем’єр перекладає всю відповідальність за такі наслідки на НБУ та РНБО [60, 5].

Треба зазначити, що проблема відповідальності за антикризові рішення на перших її стадіях доходить просто до абсурду. Політики просто перекидають цю відповідальність один на одного. Звісно, така поведінка влади знайшла широкі відгуки на сторінках газети. Це питання поруч з проблемою замовчування симптомів кризи піднімає Михайло Міщишин у статті «Про що говорило мовчання». Він влучно описує проблему відсутності взаємодії влади: «Один із головних критеріїв боротьби з кризою — це консолідовані дії різних гілок влади. Але, борючись із кризою, Юлія Володимирівна чомусь не пускає в черговий раз представника Президента Романа Жуковського взяти участь в урядовому засіданні, на якому якраз обговорювався проект бюджету на 2009 рік. Як бачимо, нишком воюючи з кризою, Кабінет Міністрів голосно боровся з Президентом, що навряд чи можна розцінити як хороший антикризовий захід» [45, 1].

Підсумком для аналізу даної тематичної групи може бути висловлювання заступника директора з наукової роботи Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ Валерія Новицького: «Зараз кожний політичний клан, кожна гілка влади змагається з іншою, тільки аби задовольнити власні інтереси. Вітчизняну економіку зараз більше гальмують внутрішні, а не зовнішні фактори» [17, 5].

Тематична група № 2. «Падіння гривні та коливання валютного курсу».

Першою проблемою, з якою ми зустрічаємося в межах даної групи, стає намагання політиків зняти з себе відповідальність і звинуватити один одного у падінні гривні. Так, у статті «Хто нагрів руки на падінні гривні» Наталія Білоусова повідомляє про створення урядом тимчасової комісії Верховної ради з контролю за діяльністю НБУ та критикує уряд за надмірний тиск на цю установу. У цій же статті піднімається проблема існування в Україні одразу трьох-чотирьох валютних курсів: «офіційного, курсу гривні, який формується на міжбанківському та готівковому валютних ринках та курсу, за яким НБУ здійснює свої валютні інтервенції». Автор наголошує, що така ситуація склалася не без участі уряду, і звинувачення з боку останнього не можна вважати правомірними [18, 5-6].

Зауважимо, що Наталія Білоусова протягом всього кризового періоду повідомляє читачів газети про хід подій на валютному ринку. Так, у статті «Куди буде направлений курсовий вектор», залучивши ряд експертів, вона намагається дати прогноз динаміки валютного курсу після звільнення голови НБУ Володимира Стельмаха [17, 5], а у статті «Хто чи що штовхає гривню вниз?» – продовжує аналіз причин нестабільного становища національної валюти [19, 5].

Тематична група № 3. «Антикризові програми влади».

До даної групи було вирішено включити публікації про законотворчу діяльність влади та про прийняття бюджету на 2010 рік як про конкретні важелі економічного врегулювання в кризовий період. Публікації даного характеру з’являлися на шпальтах газети «День» не так часто, як розглянуті вище, проте вони посідають надзвичайно важливе місце у висвітленні економічної кризи.

Так, у матеріалі «Антикризовий закон: необхідно, але недостатньо…» Наталія Білоусова наводить перелік заходів, прийнятих Верховною радою для лікування фінансового сектора, поновлення довіри вкладників та ін. в межах законопроекту «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи…» Авторка також наводить думку експертів: президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера та президента Центру антикризових досліджень Ярослава Жаліла, які відзначили важливість антикризового закону, проте наголосили на необхідності довгострокових антикризових реформ [4, 5].

Що ж стосується прийняття бюджету на 2009 рік, то ця тема активно обговорювалася на шпальтах видання і також знайшла своє відображення у публікаціях Наталії Білоусової, Михайла Міщишина та ін.

Тематична група № 4 «Управління державним сектором економіки».

У межах даної тематики багато уваги приділяється можливості приватизації великих державних підприємств та держаній підтримці приватних підприємств, оскільки з настанням кризи про це активно заговорили у владних колах.

Проблема приватизації таких стратегічних підприємств, як «Укртелеком», «Обленерго» та ін. піднімається насамперед у статтях Віталія Княжанського «Таємний кредит і явний опціон» [31, 1] та Наталі Білоусової «Кризовий» аукціон держмайна». В останній думки експертів щодо приватизації розділилися. Так, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий виступає за приватизацію, а от директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан притримується протилежної позиції. На його думку, державний бюджет приватизація не врятує, а от вартість підприємств наразі є заниженою через кризові умови. Тож продавати їх за безцінь експерт не вважає за доцільне [11, 5].

Питання державної підтримки підприємств докладно розглянуте Олексієм Савицьким у статті «Еволюція чи деградація: які наслідки матиме держдопомога приватним підприємствам?» Автор виражає критичне ставлення до державної підтримки підприємств, оскільки, на його думку, вона значно знижує і без того низьку конкурентоспроможність вітчизняних підприємств. Втім, автор припускає надання державної допомоги, але тільки через створення регуляторного середовища, в якому ці підприємства матимуть шанс на виживання» [53, 5].

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.