Здавалка
Главная | Обратная связь

Розділ 3. Охорона праці та безпека життєдіяльності в навчальних закладах



На сьогоднішній день проблеми безпеки властиві не тільки професіям, де використовують сучасну техніку та наявні екстремальні умови праці, а й гуманітарно-суспільній сфері, де праця часто пов’язана із небезпеками, що можуть чинити шкоду як самим працівникам, так і іншим особам. Хоча не завжди можливо однозначно виявити негативний вплив на стан здоров’я працівників того чи іншого чинника, але головний постулат безпеки полягає в тому, що умови праці за певних обставин можуть викликати небезпечні віддалені зміни у стані здоров’я. Тому проблеми безпечної професійної діяльності притаманні цілому ряду різноманітних видів діяльності. В цьому розділі розглянуто охорону праці саме в освітній сфері.

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені і регламентуються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом «Про охорону праці», іншими законами України, а також розробленими на основі і відповідно до них нормативно-правовими актами.

У Законі «Про охорону праці» визначені основні напрямки з практичної реалізації конституційних прав громадян України. Його дія розповсюджується на всі заклади, підприємства, організації незалежно від форми власності і діяльності, і на всіх громадян, які працюють у цих організаціях.

Кодекс законів про працю регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи ефективності суспільного виробництва і зростанню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всебічну охорону трудових прав працівників. Право на працю реалізується укладанням трудового договору.

Основні нормативні акти з охорони праці в галузі освіти здійснюють:

- визначення єдиної системи організації роботи.

- встановлення обов'язків керівників та посадових осіб щодо забезпечення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу та запобігання травматизму його учасників [10].

- встановлення єдиного порядку розслідування та обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами курсантами, слухачами, аспірантами під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах на території України [11].

- встановлення вимог до створення навчальних майстерень та організації роботи в них [9].

- забезпечення стандартів утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу [3, 15].

Нормативні акти, санітарні правила і норми поширюються на загальноосвітні навчальні заклади I, I - II, I - III ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, що проектуються, будуються, реконструюються та ті, що існують, незалежно від типу, форми власності і підпорядкування та призначені для керівників, учителів, вихователів і медичного персоналу загальгоосвітніх навчальних закладів, працівників органів управління освітою і санітарно-епідеміологічної служби. Посадові особи та громадяни України, які допустили порушення Державних санітарних правил та норм, можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до положень нормативних актів з охорони праці в галузі освіти встановлюються вимоги щодо ведення освітнього процесу, зоерема, в документі ДСанПіН 5. 5. 2. 008-01 [3] йдеться про те, що будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчування учнів. Будівлю школи на території земельної ділянки слід розташовувати так, щоб рівень освітлення та інсоляції навчальних приміщень був оптимальним, а взаємозв'язок між ділянкою і будівлею - раціональним.Блочно-секційна і павільйонна частина навчальних будівель найбільш раціональні для використання. В одній секції слід розміщувати максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів двох суміжних вікових груп (1 і 2, 3 і 4 тощо). Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати не більше трьох поверхів. При розміщенні загальноосвітніх навчальних закладів у попередньо збудованих 4-, 5-поверхових будівлях, четвертий і п'ятий поверхи відводять під кабінети, які мають найменше навчальне навантаження.

Кількість учнів загальноосвітнього навчального закладу не повинна перевищувати його проектну місткість [3, п 3.1]. Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється облаштовувати навчальні приміщення так, щоб світловий потік був спрямований праворуч, спереду від учнів, крім майстерень з обробки металу, де повинен переважати правосторонній або прямий світлорозподіл. При загальній площі класної кімнати 64 кв. м і більше обов'язково слід передбачити додаткове освітлення через рекреаційні приміщення. Якщо глибина приміщення становить більше 6,0-6,5 м, то необхідне двобічне освітлення. Висота вікна при правосторонньому освітленні повинна бути не меншою 2,2 м при наявності глухої перегородки висотою 0,8 м від підлоги (при висоті приміщення 3,0 м). Допускається використовувати матове скло для освітлення внутрішньої світлонесучої стіни на висоті 0,8-1,0 м від глухої перегородки і далі 1,2-1,4 м віконне скло до стелі (при загальній висоті засклення 2,2 м). Можливе додаткове освітлення світлом через прохідні коридори (нерекреаційні), умивальні, роздягальні при спортивних залах. Штучне освітлення допускається тільки в актовому залі, кіноаудиторії, санітарних вузлах, приміщеннях кладових, охолоджуючих камер при кухні, допоміжних приміщеннях для працівників кухні, радіовузлах, дикторських, інвентарних і душових при спортивному залі. В умовах світлового поясу України ( північної широти) - найбільш високий рівень природного освітлення, і тому максимальну кількість приміщень школи необхідно орієнтувати на цей бік горизонту. Для приміщень продовженого дня рекомендується східна орієнтація, для занять у першу зміну - західна. Забороняється орієнтувати навчальні приміщення на північ (за винятком кабінетів образотворчого мистецтва та креслення, де необхідно рівномірне освітлення) [3, п4.1].

Чистота повітря в приміщеннях загальноосвітніх навчальних закладів забезпечується:

- відповідністю кількості дітей до нормованої наповнюваності;

- регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням дезинфікуючих та миючих засобів;

- використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).

До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень. У приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40 - 60%, температура повітря в класах і кабінетах 17° - 20°С, в майстернях по обробці металу і дерева 16° - 18°C, в спортивному залі 15° - 17° C, в роздягальнях при спортивному залі 19° - 23° C, в актовому залі 17° - 20° C, в бібліотеці 16° - 18°C, в медичних кабінетах 21° - 23°C, в рекреаціях 16°-18°C, в спальних приміщеннях 18°-20°C; в умивальних 20°-23°C [3, п 5.1].

Обладнання шкільних приміщень повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти забезпеченню педагогічного процесу та проведенню позакласної навчально-виховної роботи. [3 ,8.1].

Кількість уроків тижня не повинна бути більшою 3-4 - для учнів початкової школи, 4-6 - для старшокласників.

З метою забезпечення рухового режиму для молодших школярів доцільно у навчально-виховний процес включати заняття з хореографії, спортивні ігри тощо. У загальноосвітніх навчальних закладах, де організовано навчання учнів перших класів, повинні бути обладнані приміщення, у тому числі класна та ігрова кімнати, а також кімната для відпочинку як мінімум на паралель класів. У групах продовженого дня прогулянка для школярів повинна бути не меншою ніж 1,5 години протягом дня. Для першокласників, які відвідують групи продовженого дня, необхідно організувати щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон). Самопідготовку учнів слід розпочинати із 16 години. Тривалість самопідготовки визначається класом навчання відповідно до пункту. Підручники та навчальні посібники учнів першого класу рекомендується зберігати у класі.

При використанні комп'ютерної техніки на уроках безперервна тривалість занять безпосередньо з відеодисплейним терміналом і проведення профілактичних заходів повинні відповідати вимогам зазначеним у ДСанПіН 5. 5. 2. 008-01.[16].

Важливим елементом організації раціонального харчування учнів є правильний розподіл об'єму денного споживання їжі між окремими її прийомами. Кількість прийомів їжі та її енергетична цінність встановлюється в залежності від віку, стану здоров'я дитини, рівня енерговитрат, типу навчального закладу. Учні першого класу, які навчаються на базі дошкільного навчального закладу, за бажанням батьків, або осіб, які їх замінюють, отримують харчування відповідно до режиму дня закладу.[3, п 10].

Окрім питань організації навчально-виховного процесу, правила та норми з охорони праці встановлюють окремі інструкції щодо дій працівників освіти в небезпечних ситуаціях [6, 13].

Отже, підбиваючи підмумки всього вищезазначеного, можна стверджувати що зміст норм з охорони праці та безпеки ведення трудової діяльності встановлюються на законодавчому рівні. Дотримання вимог державних нормативних актів, інструкцій та рекомендацій забезпечюють діяльність працівників в умовах відсутності небажаних подій, явищ та наслідків.

 

ВИСНОВКИ

 








©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.