 |
|
Blu-ray Disk та HD-DVD
В лютому 2002 року дев’ять провідних компаній, що займаються виробництвом оптичних носіїв інформації розробили стандарт BD-диск (Blu-ray Disk). Це перезаписуваний диск з об’ємом до 27 Гб на одну сторону, з підтримкою двостороннього запису. Запис здійснюється за допомогою синьо-фіолетового лазера довжиною 405 нм (DVD використовує червоний лазер довжиною хвилі 650 нм). Самі диски постачаються в касетах, що захищає носій від впливу пилу.
Паралельно з розробкою BD-дисків ряд компаній ведуть розробку власних стандартів високоємних оптичних носіїв та відповідних приводів. Зокрема, Toshiba, Hitachi, NEC й тайванський консорціум Optical Storage Research Consortium в кінці 2003 року розробили стандарт HD-DVD (High Definition and High Density-DVD). Він передбачає, що об’єм одностороннього диску може становити до 20 Гб, а при використанні двостронньго диску об’єм збільшується вдвічі.
Обидва стандарти HD-DVD и BD передбачають можливість зчитування в таких приводах звичайних DVD-дисків
2.2 Flash-носіїі
Рисунок 2.3 Flash-носій
Flash-носій- це енергонезалежний, електрично перезаписуваний носій інформації, що набуває все більшої популярності серед переносних носіїв. Відмінність цього типу носіїв інофрмації від всіх вищеописаних полягає в тому, що вони не мають жодних рухомих частин і вся інформація зберігається в спеціальних мікросхемах пам’яті. Вона є багаторазово перепрограмованим, постійним запам’ятовуючим пристроєм. Отже, після припинення подачі живлення на мікросхему її вміст не змінюється, а зберігається протягом тривалого часчу. Перезаписувати вміст Flash-пам’яті можна не менше 100 тисяч разів.
Запам’ятовуючим елементом бітів даних в Flash-пам’яті є польовий транзистор, зі спеціально ізольованою ділянкою - плаваючим затвором (floating gate), який здатен зберігати заряд протягом багатьох років. Наявність, або відсутність заряду на цьому затворі інтерпритується як цифровий “0” або “1”. При записі заряд “поміщається” на плаваючий затвор одним із двох способів: методом інжекції "гарячих" електронів або методом тунелювання електронів. Знищення вмісту комірки (“зняття” заряду з плаваючого затвору) реалізовується методом тунелювання. На нинішній час існує чотири основних типи архітектури з’єднання комірок флеш-пам’яті між собою: NOR (Not OR) - використовує паралельний інтерфейс і має швидкий довільний доступ, але малу швидкість запису-зчитування і використовується в основному для EPROM (див. розід 1 даної частини); NAND (Not AND) - довільний доступ, але невеликими блоками, за допомогою послідовного інтерфейсу; AND- послідовний доступ до інформації з комбінуванням властивостей попередніх та DiNOR (Divided bit-line NOR) - послідовний доступ з використанням NOR та NAND, але окремими розрядними лініями.
Для зберігання і перенесення інформації на основі мікросхем Flash-пам’яті використовують як окремі Flash-карти, так і спеціалізовані пристрої - Flash Drive(рис.1.13.а). Ці пристрої відрізняються між собою максимальним об’ємом записуваної інформації та типом під’єднання до ПК (переважно шина USB чи USB 2.0). Крім цього Flash Drive можуть мати додатково інтегровані функції, наприклад MP3-плеєра.
Флеш-карти (Flash Card) (рис.1.13.б) - окремі носії інформації, що використовуються в ПК, цифрових фото- відеокамерах, мобільних телефонах і т.д. Для запису-зчитування інформації з флеш-карт на ПК потрібно використовувати спеціальні приводи - Flash Card Reader, який також має USB інтерфейс.
Еволюційно склалося так, що флеш-карти розроблялися багатьма компаніями, і тому на даний час присутній цілий ряд стандартів:
· Smart Media Card (SM) - побудовані на архітектурі NAND і вперше виготовлені фірмою Toshiba в 1998 році. Ці карти мають досить малі розміри 45х37мм і товщину 0,76 мм при вазі біля 2 грамів. SM-карти не мають власного контролера, а контакти мікросхеми пам’яті (22 шт.) виведено безпосередньо на верхню частину карти;
· xD-picture Card- за конструкцією схожа до SM і є її наступником. Розміри такої карти змінено до 20х25 мм, при товщині 1,7мм. Контакти також розміщені на верхній частині карти;
· MultiMedia Card (MMC) - один з найменших на даний час типів флеш-карт, з розмірами 24х32 мм, і товщиною 1,4 мм. Вага такої карти становить біля 1,5 грама. Їх характеризує також спрощена логіка керування і наявність всього семи контактів;
· Secure Digital Card (SD) - флеш-карта, яка є подальшим розвитком ММС і додатково має систему захисту (шифрування) інформації шляхом привязки до певного пристрою (наприклад цифрової фотокамери чи мобільного телефону). На відміну від MMC дана карта має 9 контактів та збільшену товщину на 0,7 мм. При цьому збережено зворотню сумісніть з MMC, тобто Flash Card Reader для SD може працювати з картами MMC;
· Compact Flash (CF) - розроблена ще в 1994 році, як альтернатива PC-Card (PCMCIA-Card), яка не задовільняла своїми розмірами виробників ноутбуків і КПК. Карти CF характеризуються наявністю інтерфейсу, сумісного з IDE та PCMCIA (див. розділ 2.3) з 50- контактами, що розміщені в два ряди. Розміри карти 43х36 мм, а товщина 3,3 мм, що в приблизно у два рази менша від будь-якої плати PCMCIA;
· Memory Stick (MS) - стандарт флеш-карт, розроблений фірмою Sony для КПК, а в подальшому використаний й для ПК. MS-карта має 10 контактів і перемикач захисту від знищення інформації, а її розміри становлять 50х21,5 мм, при товщині 2,8 мм. На базі цієї карти, розроблено Memory Stick Duo Media (MSDM), яка має зменшені розміри до 31х20 мм, при товщині 1,6мм. При використанні спеціального перехідника флеш-карти MSDM можна використовувати в карт-рідерах MS.
Об’єм сучасних флеш-карт становить від 16Мб до 12Гб, але найбільш розповсюдженими є карти з об’ємом приблизно 1Гб.
3.РОЗДІЛ 3 Наукова організація праці, техніка безпеки та безпека життєдіяльності при роботі з ПК
I.ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1 .До самостійної роботи на персональних комп'ютерах (прийом та введення інформації коректування,читання з екрану) допускаються особи віком більше 18 років, які пройшли навчання з безпечних методів виконання робіт та інструктаж на робочому місці.
2. Працюючий на комп’ютері повинен мати не нижче І-ІІ кваліфікаційної групи з електробезпеки.
3. Комп’ютери повинні мати передбачений заводом - виготовлювачем захист від ураження електрострумом.
4. Розташування комп"ютера:
а) комп’ютер встановлюють на відстані не менше 1м від стін, між собою на відстані не менше як 1,5м;
б)виключають можливість прямого засвічування екрану джерелом природного освітлення;
в)поверхня екрану повинна знаходитись на відстані 400-700мм,від очей користувача;
г)висота робочої поверхні столу повинна становити 680-800мм,ширина-не менше 500мм;
д)стілець повинен мати висоту 280-320мм,ширину-не менше як 380мм;
є)повинна бути стійка підставка для ніг шириною не менше 300мм.
5. Особам, які працюють на комп'ютерах забороняється:
-торкатися обірваних та оголених електричних проводів;
-користуватися пошкодженими розетками та вилками;
-працювати при знятому кожусі на моніторі чи системному блоці;
-працювати на комп'ютерах,монітори яких розташовані один проти другого в межах кімнати(приміщення).
6. При роботі з текстом,інформацією рекомендується працювати на світлому (білому) фоні з чорними знаками.
7. При роботі комп’ютером можуть виникнути небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
-електромагнітні поля (радіочастоти);
-електростатичне поле;
-недостатнє освітлення;
-психоемоційна напруга при тривалій роботі з екраном відеомонітору.
8. Особи, які працюють на комп’ютері повинні дотримуватися наступного режиму праці:
-при введенні даних, читанні інформації з екрану безперервна тривалість роботи не повинна перевищувати 4-х годин при 8-годинному робочому дні;
-через кожну годину роботи необхідно робити перерву на 5-10 хвилин, а через 2 години -15 хвилин;
-перерви використовувати для зорового та фізичного розвантажування:
а)стоячи або сидячи робити похитування головою ліворуч-праворуч (темп швидкий);
б)стоячи або сидячи робити нахили голови уперед-назад (темп помірний);
в)масаж лоба, злегка його погладжуючи, а також погладжуючи ділянки над бровами у напрямку до скронь;
г)стоячи або сидячи здійснюємо самомасаж шиї та потилиці,погладжуючи потилицю та шию у напрямку до торса;
-невиконання вимог діючої інструкції є порушенням трудової дисципліни, що може тягнути за собою відповідальність згідно діючих правил та положень.
ІІ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
1 .Перед початком роботи перевірити:
- розміщення складових частин комп"ютера (монітор, принтер, та інших блоків );
- монітор слід розташовувати таким чином, щоб кут зору на екран монітора становив 10-15 градусів, а відстань до екрана 400-800 мм.
- цілісність, з'єднувальних кабелів.
- підключення складових частин комп"ютера згідно схеми з"єднання.
- наявність передбачених захисних екранів.
- наявність і стан захисних кожухів. Підготовку комп"ютера до роботи провадити у відключеному стані.
- забезпечити освітлення робочого місця таким чином, щоб не утворювались відблиски від клавіатури та екрану відеомонітора в напрямку очей працюючого;
- при неможливості забезпечення - застосовувати спеціальні захисні сітки, фільтри.
ІІІ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
1. Підключення комп"ютера проводити послідовно, згідно з інструкцією по експлуатації.
2. Не підключати та не відключати з’єднувачі електроживлення при включеному комп"ютері.
3. Під час перерв у роботі виключити монітор комп’ютера.
4. Не залишати працюючий комп’ютер без нагляду.
5. Працювати з екранними захисними сітками та захисними екранами, які встановлюються на моніторах(якщо такі передбачені).
IV. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПО ЗАКІНЧЕННІ РОБОТИ
1. Виключити комп’ютер в послідовності згідно з інструкцією по експлуатації.
2. Доповідати особі,яка відповідає за технічний стан комп’ютера, про всі зауваження і несправності в роботі комп’ютера, якщо вони мали місце.
3. Привести в порядок робоче місце, прибрати зайві предмети та сміття.
4. Покласти носії інформації до місць збереження.
V. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
1. При виникненні ситуації (поява шумів,скрипів при роботі, запаху гару та диму), яка може привести до аварії, необхідно терміново відключити комп’ютер від електромережі і повідомити про це особу, яка відповідає за технічний стан комп’ютера.
Самостійна ліквідація несправності забороняється.
2. При необхідності надати першу медичну допомогу потерпілим.
 |
ВИСНОВКИ
Дана кваліфікаційна робота описує можливості сучасних носіїв інформації та приводів.
В першому розділі дано загальну класифікацію про носії інформації та приводи і як вони поділяються.
Другий розділ повністю охоплює можливості носіїв інформації та приводів. При цьому детально описано використання.
Третій розділ є окремим, незалежним, розділом і описує основні вимоги до організації робочого місця оператора комп'ютерного набору та характеризує вплив негативних факторів на організм людини при роботі з комп'ютером.
.