Здавалка
Главная | Обратная связь

Охорона праці при роботі з комп’ютерною технікою



Сьогодні персональні комп'ютери (ПК) використовують у найрізноманітніших сферах діяльності людини. Вони є або об'єктом праці, або ж основним засобом праці. Останніми роками ПК швидкими темпами впроваджують як на виробництві в різних системах контролю та управління, так і в різноманітних адмініс­тративно-громадських приміщеннях (читальні та довідкові зали бібліотек, комп'ютерні класи закладів освіти). Як засіб спілку­вання між людьми все частіше використовується Internet. На початку широкого впровадження ПК як інструмента для розв'я­зання завдань програмування, управління великими базами да­них. У видавничих системах комп'ютери сприймали як зручний і досконалий пристрій. Водночас абсолютно не приділяли уваги можливому впливу ПК на здоров'я користувача. Лише з 1990 року почали з'являтися окремі публікації про те, що інтенсивна робота з ПК є причиною виникнення багатьох захворювань [11]. При­чиною відхилень у здоров'ї користувача переважно є недостатнє дотримання принципів ергономіки та санітарно-гігієнічних ви­мог до умов праці. Враховуючи масовість застосування ПК, ця проблема є дуже важливою та актуальною.

Інтенсивна робота за ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. Причиною відхилень у здоров'ї користувача є неза­довільні ергономічні характеристики монітора, неправильна ор­ганізація робочого місця, незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці, які призводять до виникнення низки захворювань: пору­шень зору; кістково-м'язових порушень; захворювань шкіри; порушень, пов'язаних зі стресовими ситуаціями та нервово- емоційним навантаженням (див. табл. 2.4.).

Особливості праці користувача ПК

Установлено, що стан організму користувачів ПК за суб'єктив­ними (скарга) та об'єктивними показниками (функціональний стан організму) залежить від типу роботи та умов її виконання. Усіх користувачів ПК можна умовно поділити на користувачів, які постійно працюють за ПК відповідно до своїх професійних обов'язків, періодично (наприклад, учні, студенти) та час від часу. Робота користувача персонального комп'ютера виконується в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м'язової акти­вності при рухливості кистей рук, великому напруженні зорових функцій та нервово-емоційному напруженні під впливом дії різноманітних фізичних факторів: електростатичного поля; еле­ктромагнітних випромінювань у наднизькочастотному, низько­частотному та середньочастотному діапазонах (5 Гц-400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного випромінювань, випромінювань видимого діапазону, акустичного шуму; неза­довільного рівня освітленості, незадовільних метеорологічних умов.

Порушення зору

Особливе місце серед профзахворювань займають порушення зору, що спричинені нераціональним освітленням, світлотехнічною спе­цифікою робочих місць з ПК та недотриманням режиму праці. Світлотехнічна специфіка зумовлена світлотехнічною різнорідністю об'єктів зорової роботи користувача ПК: екрана, документації і клавіатури, розташованих у різних зонах спостереження, що ви­магає багаторазового переміщення лінії зору від одного до іншого. Робоча документація розміщена найчастіше на столі у горизон­тальній площині на відстані оптимальної зони видимості (приблизно 350 мм), об'єкти розрізнення мають негативний кон­траст - темні об'єкти на світлому фоні. Об'єкти на клавіатурі відзначаються більшим розміром і розташовані у похилій пло­щині. Яскраві знаки на темному фоні майже вертикально орієнтованого екрана розташовані на відстані 450-600 мм, що потребує незвичної горизонтальної орієнтації лінії зору. Це не­свідомо асоціюється з поглядом у далечінь, коли м'язові механізми ока розслаблені, хоча для якісного розрізнення знаків вони ма­ють інтенсивно працювати, щоб забезпечити високу гостроту зору. Відбувається постійна переадаптація від яскравих об'єктів з по­зитивним контрастом на темні з негативним контрастом. За восьмигодинний робочий день за монітором користувач кидає приблизно 30000 поглядів на екран, око працює з перевантажен­ням і не може достатньо адаптуватися до цієї ситуації. Такі особливості призводять до напруження м'язового та світло- сприймаючого апарату очей, що є однією з причин виникнення астенопічних явищ (різь в очах, біль в очах, ломить у надбрівній ділянці, розпливчастість контурів, нечіткість зображення).

Постійний погляд на матове скло екрана монітора зменшує частоту кліпання очей, що призводить до висихання та викрив­лення роговиці ока, погіршує зір (синдром Сікка).

Робота користувача за пульсуючим самосвітним екраном монітора, що не відповідає нормативним вимогам щодо обмежен­ня пульсації (блимання), викликає дискомфорт і втому (загальну і зорову).

Робота з дзеркальною відбиваючою і неплоскою зовнішньою поверхнею екрана монітора, на якій з'являються численні відбиті відблиски, призводить до виникнення у користувача астенопічних явищ та функціональних змін ока.

На робочому місці досить часто є несприятливо розподіленою яскравість у полі зору, оскільки освітлені поверхні периферії (стеля, стіни, меблі тощо) виявляються світлішими, ніж центр поля зору - темний, обмежено освітлений та іноді мало заповнений знака­ми екран монітора. Такий розподіл яскравості у полі зору при­зводить до порушення основних зорових функцій ока.

Засліплююча дія світильників у приміщенні, на робочому місці з ПК більша, ніж на інших, тому що лінія зору користувача при роботі з екраном майже горизонтальна, що призводить до змен­шення захисного кута дії різних засліплюючих джерел світильники, вікна тощо). Це викликає не тільки астенопічні яви­ща, але й функціональні порушення очей користувача.

Кольоровий шрифт збільшує навантаження на зір, оскільки складові кольорів мають різні довжини хвиль і видимі на різній віддалі. Око потребує точнішої адаптації, ніж при чорно-білому зображенні.

Кістково-м'язові порушення

Робота користувача вимагає тривалого статичного напруження м'язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до втоми і специфічних скарг. Ушкодження хребта є результатом недостатнього рівня ергономічності робочого місця користувача, тобто крісло непра­вильно підтримує згин хребта. Плечі і шия напружуються і затікають унаслідок неприродного положення і виникають болі в ділянці шиї, спини і голови. В середньому працівник, який використовує ПК, просиджує в такому положенні за все своє жит­тя до 80000 годин (8 років).

Неправильне положення рук при введенні даних за допомогою клавіатури (зап'ястя при наборі підняті вверх) призводить до перетискання нервів у вузьких місцях зап'ястя (тунель Карпаля).

Синдром RSI (хронічне розтягнення зв'язок) - це пошко­дження, що виникає в результаті постійного напруження м'язів кистей рук як результат неправильно обладнаного з погляду ергономіки робочого місця при використанні ПК. Це хронічне захворювання може непомітно розвиватися протягом декількох років. Такі перевантаження призводять до перенапруження всієї м'язової системи людини. Найбільш небезпечним є те, що внаслідок концентрації уваги на екрані монітора притуплюється своєчасне попередження про болі, які є тривожним сигналом для тіла. Захворювання рук і кистей рук спостерігається у працюю­чих за ПК у 7-12 разів частіше, ніж у інших, і досить часто помилково діагностується як запалення сухожиль.

Робота за ПК - це робота з особливо відчутною монотонністю: більше ніж 600 однакових дій упродовж 75% робочого часу за 1 годину. Монотонність роботи, неергономічність робочого місця, електромагнітні випромінювання призводять до захворювань за- гальноневротичного характеру у вигляді підвищеної загальної втоми, головного болю, відчуття важкості голови, поганого сну. Стійкі нервово-психічні порушення у вигляді підвищеної роздра­тованості, відчуття неспокою, метушливості (збуджений тип), де­пресивних станів, загальної скутості в роботі, зменшення швид­кості реакцій (гальмівний тип), ймовірно, викликані електро­магнітними хвилями, які випромінює ПК і монітор. Вплив елект­ромагнітного випромінювання наднизьких і низьких частот на організм людини вивчено недостатньо, і дослідження в цьому напрямку тривають, але дія електромагнітних полів цих частот на біологічні об'єкти, особливо мозок, вже відома - вона може викликати утворення пухлин.

Захворювання шкіри

Робота користувача ПК біля наелектризованого екрана монітора, який притягує частинки завислого в повітрі пилу і заряджає їх, призводить до подразнення шкіри в людей з чутливою шкірою, висипки та запалення шкіри.

Треба відзначити ще такі шкідливі чинники впливу на користува­ча, як отрути від матеріалу корпусу і плат ПК та монітора (діоксини і фуран) і виділення озону при роботі з лазерним принтером.

Діоксини та фуран - гази, що не мають запаху і є канцероге­нами, належать до протипожежних засобів, які необхідні для ко­рпусу монітора і плат. Ці отрути утворюються при горінні, але є докази того, що ці шкідливі речовини присутні б атмосфері і при звичайній робочій температурі в незначних кількостях.

Озон утворюється внаслідок впливу електричних зарядів, які виникають у лазерних принтерах, на кисень повітря. І, хоча нові лазерні принтери здійснюють фільтрацію озону, проблема існує, бо з часом фільтр псується і його необхідно вчасно замінити. Озон сильно подразнює слизисту оболонку носа, очей і горла та може призвести до ракових захворювань як канцерогенна речовина.

Монітор - дуже важлива частина комп'ютерної системи. Саме від нього залежить комфорт, зручність і продуктивність роботи за комп'ютером, разом з тим робота за «поганим» монітором може негативно позначитися на здоров'я.

Директива ЕС 90/270 ЕЕС в розділі «Мінімальні вимоги з охорони праці» жорстко регламентує безпечні умови роботи і ви­моги по захисту здоров'я осіб, що працюють з комп'ютерами, висуваючи такі п'ять вимог до роботи з монітором: символи на екрані мають бути чіткими і добре розрізнятися; зображення повинно бути позбавлене блимання; яскравість та/або контрастність повинні легко регулюватися; екрани мають бути вільними від відблисків і відбиття; випромінювання повинні бути знижені до надзвичайно ма­лих рівнів.

Технічні характеристики моніторів (розмір екрана, роздільна здатність, зернистість зображення, значення частот вертикальної та горизонтальної розгорток, смуга пропускання відеосигналу, можливості регулювання, мікропроцесорне управління, динамічне фокусування, наявність інварової маски та розмагнічування, ан- тивідблискове покриття, захист від електростатичних та елект­ромагнітних полів, система управління енергоспоживанням), якщо на них не звертають уваги при виборі монітора або неправильно його встановлюють, можуть негативно вплинути на зір та на здоров'я загалом.

Головним елементом будь-якого монітора є електронно-про­менева трубка (ЕПТ). Принцип її дії такий. Електронний промінь, що генерується електронною гарматою (катодом), потрапляє на екран, укритий люмінофором, і викликає його світіння. Модуля­тор регулює інтенсивність променя, отже, і яскравість світіння люмінофора. Відхиляюча система здійснює сканування променя по поверхні екрана, тобто його рух по зигзагоподібній траєкторії від лівого верхнього кута екрана до нижнього правого і повер­нення у вихідну позицію спеціальним сигналом зворотного ходу. У процесі сканування промінь послідовно збуджує дискретні точ­ки люмінофора, які називаються пікселами (ріхеl - picture element), і утворює близько розташовані рядки розгортки. У кольоровому моніторі є три електронні гармати з окремими схемами керуван­ня, а на поверхню екрана нанесені люмінофорні елементи трьох типів, що дають люмінесценцію червоного (Red), зеленого (Green) і синього (Blue) спектральних діапазонів (рис. 2.4). Кожний еле­ктронний промінь збуджує люмінофор «свого» кольору.

У ЕПТ застосовуються переважно два види люмінофорних елементів - круглої форми з дельтоподібною тріадою і у вигляді смуг.

Для того щоб «червоний» промінь точно потрапляв на черво­ний люмінофор, не зачіпаючи сусідні точки зеленого або синього люмінофорів і не підсвічуючи їх, цей промінь спочатку скерову­ється на тонкий лист перфорованого матеріалу (тіньову, щілинну маску або апертурну ґратку - залежно від конструкції монітора), розташований на близькій відстані перед люмінофором (рис. 2.5).

Апертурна ґратка використовується в ЕПТ із люмінофорними смугастими елементами і являє собою сітку із натягнутих з малим кроком тонких дротів. Вона застосовується компаніями Sony, Mitsubishi, Radius, Nokia, Nanao, СТХ у моніторах високого класу, сконструйованих на основі ЕПТ Trinitron, Diamondtron або PapaFlat.

Тіньова маска - це суцільний металевий лист з круглими отворами. Як матеріал маски використовується, як правило, інвар- залізо-нікелевий сплав, що має малий коефіцієнт теплового роз­ширення. Тіньова маска застосовується в більшості моніторів з круглими люмінофорами. Щілинна маска, нова розробка фірми NEC займає проміжне місце між тіньовою маскою й апертурною граткою. У ній застосовуються еліптичні отвори, що, на думку спеціалістів NEC, дозволяє одержати більш чітке зображення.

Таким чином, якість зображення на екрані монітора є резуль­татом сумарної дії найважливіших чинників, закладених у конс­трукції монітора.

Розмір видимої частини монітора. Однією з основних хара­ктеристик монітора є розмір його екрана по діагоналі. Термін «розмір монітора» визначає зовнішній діагональний розмір кінескопа. Саме цей розмір і вказується, коли говорять про 14-, 15-, 17-, 20- і 21-дюймові монітори. Реальний розмір зображення дещо менший і залежить від технологічних особливостей виго­товлення ЕПТ. Більш інформативним параметром є корисна площа екрана, яка визначає реальну площу, укриту люмінофором і на якій може створюватися зображення. Але і це не є повною геометричною характеристикою монітора. Річ у тому, що вироб­ники моніторів не завжди забезпечують повне використання площі екрана, укритої люмінофором, що пов'язано з обробкою сигналів синхронізації і формуванням відповідних напруг, що подаються на електроди кінескопа. Усі сучасні дисплеї мають органи управління, які дозволяють розтягнути зображення до країв ек­рана (точніше, до меж корисної площі), що позначається в спе­цифікаціях на монітори терміном Overscan. Але саме по краях екрана найважче забезпечити необхідне фокусування і зведення променів, а також повністю компенсувати спотворення геометри­чних розмірів зображення, тому розмір чіткого і «некривого» зо­браження, яке влаштовує користувача, звичайно трохи менший від розміру корисної площі.

 

Висновки

Останніми роками ПК швидкими темпами впроваджують як на виробництві в різних системах контролю та управління, так і в різноманітних адмініс­тративно-громадських приміщеннях (читальні та довідкові зали бібліотек, комп'ютерні класи закладів освіти). При­чиною відхилень у здоров'ї користувача переважно є недостатнє дотримання принципів ергономіки та санітарно-гігієнічних ви­мог до умов праці. Враховуючи масовість застосування ПК, ця проблема є дуже важливою та актуальною. Тому треба дотримуватись правил безпеки та гігієни мікроклімату при користуванні комп’ютером.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.