Здавалка
Главная | Обратная связь

Психіка і свідомість



План

  1. Розвиток психіки
  2. Культурно-історична концепція розвитку психіки людини
  3. Виникнення, розвиток та визначення свідомості
  4. Властивості свідомості
  5. Структура свідомості. Функції свідомості
  6. Види свідомості. Рівні свідомості
  7. Закони усвідомлення. Поле свідомості

Основні поняття та терміни:свідомість, активність свідомості, критичність свідомості, праця, мова, ментальність, узагальненість і відчуженість, цілісність, константність, динамічність, спотвореність, рефлексія.

 

1. Етапи розвитку психіки

Етап Назва Представники Характеристика Поведінка
Допсихічна форма віддзеркалення і регуляції Найпростіші (одноклітинні) рослинні і тваринні організми Подразливість до біотичних властивостей середовища. Нездатність реагувати на властивості середовища, які не мають життєвого значення Елементарні, безпосередні контактні рухові реакції найпростіших організмів
І етап Сенсорна психіка Вищі червоподібні, равлики, деякі інші безхребетні Початкова сигнальна форма відображення дійсності. Чіткі реакції на біологічно значущі подразники Інстинкти – природжені види реагування на умови середовища
ІІ етап Перцептивна психіка Хробаки, комахи, птахи, риби, плазуни Предметне сприймання. Орієнтація серед складних предметів і в наочних ситуаціях, адаптація до мінливих умов існування. Навички – вид поведінки, який отримується тваринам за життя і фіксується в індивідуальному досвіді
ІІІ етап Практичний інтелект Вищі тварини (вовки, лисиці, ведмеді, дельфіни, собаки, мавпи) Відображення динамічних міжпредметних відносин, що виступають переважно у вигляді наочних образів на основі безпосередньої пам'яті. Пізнання навколишньої дійсності. Відносно складні види поведінки – маніпуляція предметами – знаряддями, будівельна діяльність і тощо. Розвиток дослідницьких форм поведінки з широким використанням раніше придбаних знань, умінь, навичок
ІV етап Абстрактний інтелект Прадавні люди Мислення і уяви, словесна пам'ять і довільна увага, воля, дедалі зростаюча система знань, умінь і навичок Складні види групової і індивідуальної предметної поведінки щодо пристосування до навколишнього середовища з використанням матеріальних і знакових засобів, знарядь праці, навичок, досвіду
V етап Свідомість і самосвідомість Людина Сукупність пізнавальних, мотиваційних, цілеутворюючих, емоційно-почуттєвих і рефлексивних здібностей індивіда Продуктивна і репродуктивна діяльність в процесі засвоєння і використання зовнішніх і внутрішніх засобів, матеріальних і ідеальних знарядь праці, організації, рефлексивної організації поведінки
VІ етап Особистість Людина Соціально обумовлена система вищих психічних властивостей, здатності до спілкування, програмування, самопізнання і самовдосконалення, абстрактного мислення та уяви, формування системи знань, умінь, навиків, індивідуального стилю діяльності та поведінки Складні види творчої діяльності і соціальної поведінки з перетворенням навколишнього світу і власної психіки  
VІІ етап Нові форми психіки, що зароджуються Людина Понадсвідомість, геніальна творча особистість, надособистість. Глобальні, космічні по своїх масштабах види творчої діяльності та поведінки по перетворенню, удосконаленню людської цивілізації, ноосфери, Всесвіту

2.Культурно-історична теорія походження психіки людини. Її автор - відомий російський учений Л. С. Виготський. Він показав, що людина має особливий вид психічних функцій, які повністю відсутні у тварин. Ці функції, названі Л. С. Виготським вищими психічними функціями, становлять вищий рівень психіки людини, узагальнено названий свідомістю. Виготський стверджував, що вищі психічні функції людини, або свідомість, мають соціальну природу.

У концепції Виготського можна виділити три складові частини. Першу частину можна назвати «Людина й природа». Її основний зміст можна сформулювати у вигляді двох тез. Перша - теза про те, що при переході від тварин до людини відбулася кардинальна зміна відносин суб'єкта із середовищем. Друга теза пояснює існування механізмів зміни природи з боку людини. Цей механізм полягає в створенні знарядь праці, у розвитку матеріального виробництва.

Друга частина концепції Виготського може бути названі «Людина і його власна психіка». Вона містить також два положення. Перше положення полягає в тім, що оволодіння природою не пройшло безвісти для людини, вона навчилася опановувати власною психікою, у неї з'явилися вищі психічні функції, що виражаються у формах довільної діяльності. Друге положення полягає в тім, що людина опанувала своїм поводженням, як і природою, за допомогою знарядь, але знарядь спеціальних — психологічних. Ці психологічні знаряддя він називав знаками. Знаки-символи були пусковими механізмами вищих психічних процесів, тобто виступали як психологічні знаряддя.

Третю частину концепції Виготського можна назвати «Генетичні аспекти». Виготський виходив з того, що праця створила людину. Процес перетворення інтерпсихологічних відношень в інтрапсихологічні Виготський назвав інтеріоризацією. У ході інтеріоризації відбувається перетворення зовнішніх засобів-знаків (насічки, вузлики й ін.) у внутрішні (образи, елементи внутрішньої мови й ін.).

Таким чином, у концепції Виготського можна виділити два фундаментальних положення. По-перше, вищі психічні функції мають опосередковану структуру. По-друге, для процесу розвитку психіки людини характерна інтеріоризація відносин керування й засобів-знаків. Головний висновок цієї концепції полягає в наступному: людина принципово відрізняється від тварини тим, що вона опанувала природою за допомогою знарядь.

3.Свідомість виникла і розвинулась у ході суспільно-історичного розвитку людини. Свідомість– це ставлення людини до оточуючого світу із знанням про об’єктивні закономірності цього світу. Свідомість може виникнути лише в суспільстві, це усвідомлене буття.

Свідомість – це особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення і перетворення дійсності. Свідомість є вища, інтегруюча форма психіки, результат суспільно-історичних умов формування людини в трудовій діяльності у ході постійного спілкуванні (за допомогою мови) з іншими людьми.

Обов’язковою умовою формування і прояву всіх відмічених вище специфічних якостей свідомості є мова.

 

4. Властивості свідомості (у вітчизняній психології):

  1. С.рефлекторне явище, функція мозку. Мозок – орган свідомості, а носій С- людина.
  2. Стержнем С. виступають знання. Стимули Сінтереси та потреби суспільства. Роль С – забезпечити правильну орієнтацію людини в оточуючому світі.
  3. С.відображує світ. На основі цього відображення через діяльність людина може змінювати цей світ.
  4. С. (со-знание) – сукупність знань, які передаються від покоління до покоління.
  5. Об’єктом С виступає природа, суспільство і сама С.
  6. С. не може існувати без мови Мова виступає матеріальною формою: формування абстрактних понять, в яких розкриваються суспільно-закріплені властивості, закономірності оточуючих нас речей.
  7. С. виникла в процесі діяльності, може розвиватися тільки в діяльності.
  8. С. індивідуальна, проте може існувати лише тоді, коли існує суспільна С і мова. Дається не зразу, а розвивається у соціумі.

Отже, емпірично свідомість можна представити у вигляді сукупності образів, які виступають перед суб’єктом в його внутрішньому досвіді, випереджаючи його практичну діяльність.

Свідомість в зарубіжній психології:

1. Герінг: С. – це сцена, де зявляються псих.явища, вони виходять із-за куліс, і туди ж повертаються.

  1. Кейтман: С.-це стан бадьорості. ЇЇ можна зобразити у вигляді вертикалі. 0° - це стан народженої дитини, у якої С ще не має.
  2. Піаже – С.- рефлекторне явище, яке залежить від соціалізації.
  3. Інтелектуалісти. С. – це думка.






©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.