 |
|
Розвиток і формування особистості
План
- Активність особистості. Потреби як джерело активності.
- Мотиваційна сфера. Види мотивів.
- Закономірності психічного розвитку
- Діяльнісний підхід до процесу формування особистості
- Поняття соціалізації, її стадії
- Механізми соціалізації
- Соціально-психологічна концепція розвитку особистості в групі
Основні поняття та терміни:розвиток, активність, мотив, інтерес, переконання, ідеал, звичка, рушійні сили розвитку особистості, біогенетичний закон розвитку, соціогенетичний закон розвитку.
1.Згідно 3. Фрейду, джерелом активності людини є інстинктивні спонукання, які вона має від народження і які передаються спадково. Засадовим стосовно його вчення є визнання пріоритету біологічного в людині. Позитивним у вченні 3. Фрейда можна вважати його звертання до царини підсвідомого у психіці людини, яке істотно позначається на її життєдіяльності. Неофрейдизм виходить з визнання вирішальної ролі середовища та механізмів соціального характеру. Розробляючи проблему активності особистості, вітчизняна психологія виходить з визнання того, що джерелом активності особистості є її органічні та духовні потреби — в їжі, одязі, знаннях, праці.
Потреба— це нужда, в якій виявляється залежність людини від певних умов, необхідних їй для життя та діяльності. Мотив— це реальне спонукання, яке змушує людину діяти у певній життєвій ситуації, за певних умов. Інтерес— це стійке, вибіркове, емоційно забарвлене прагнення особистості до життєво значущих об’єктів. Переконання— це система мотивів особистості, що спонукає її діяти відповідно до власних поглядів і принципів. Підгрунтя переконань становлять знання, які для людини є істинними, незаперечними, в яких вона не має сумніву. Ідеал— це образ реальної людини або створеного особистістю взірця, яким вона керується в житті протягом певного часу і який визначає програму її самовдосконалення на майбутнє.
Роль мотивів особистості можуть відігравати установки. Установка— це неусвідомлюваний особистістю стан готовності до діяльності, за допомогою якої людина може задовольнити ту чи іншу потребу.
В усвідомлюваних мотивах завжди виявляється мета діяльності особистості. Спрямованість особистості— це система домінуючих цілей і мотивів її діяльності, які визначають її самоцінність і суспільну значущість. Спрямованість разом зі світоглядом є вищим регулятором поведінки і дій людини.
Активність виявляється в задоволенні потреб. Коли потреба задовольняється, напруга спадає. Стан рівноваги організму називається гомеостаз. Підвищення напруги організму – гетеростаз.
Види потреб:
- матеріальні – лежать в основі життєдіяльності;
- духовні – спеціальні утворення людини, які характеризують рівень розвитку особистості.
- соціальні – виражають суспільну природу людини. Виключно важливе значення в житті людини мають такі соц. потреби як потреба в спілкуванні і в праці.
Ієрархія потреб за Маслоу.
Самоак
туалізація
Статус, престиж