 |
|
Філософський факультет
Кафедра політичних вчень
Лекція на тему(2 години):
Ліберальне народництво
План
1. Суспільно-політичні погляди П.Л. Лаврова.
2.М.К. Михайловський як ідеолог ліберального народництва.
студентки V курсу
філософського факультету
спеціальності “політологія”
денної форми навчання
освітньо-кваліфікаційний рівень –“магістр”
Черпіти Тетяни Миколаївни
керівник-методист кандидат філософських наук доцент кафедри політичних наук
Кляшторний Микола Данилович
Київ 2008
Рекомендована література:
1 Н. К.Михайловский Полное собр. соч., Т.10, СПб, 1913
2. П. Л. Лавров. Исторические письма. Избр. произведения, т. 2, М., Изд. «Мысль», 1965
3. . История политических и правовых учений: Учебник. / Под ред. О.Э. Лейста. – М.: Юридическая литература, 1997
4. Происхождение, сущность государства и права в работах Н.К. Михайловского //Человеческий фактор в повышении эффективности деятельности правоохранительных органов: Материалы международной научно-практической конференции. - Луганск: РИО ЛИВД МВД, 1995. - с.21-23.
5.Нерсисянс История политических и правовых учений
6.Ленин В. И., Что такое "друзья народа" и как они воюют против социал-демократов, Полное собр. соч., т. I, изд. 2-е, 1926;
7.Шацилло К. Ф. Русский либерализм накануне революции 1905—1907 гг. М., 1985;
8.Э.С. Виленская Н.К. Михайловский и его идейная роль в народническом движении 70-х - начала 80-х годов XIX века. М., 1979;
9. О проблеме относительной самостоятельности государства в работах Н.К. Михайловского //Межвузовский сборник научных статей, посвященных 75-летию ЛСХИ. - Луганск, 1996. - с.99-101.
10. Андрусяк Т. Історія політичних і правових вчень. – Л., 2001.
Вступ
У Росії, як ви вже знаєте, народництво мало різні тенденції і напрями розвитку -революційне, анархістське, релігійне та ліберальне мова про яке піде сьогодні. Народницька ідеологія характеризується певною системою спільних рис. Народництво - це перш за все, віра в народ, у його особливе призначення. Під народом розумівся трудящий люд, головним чином селянство з його потребами й інтересами. В основі народницької ідеології лежало відчуття відірваності російської інтелігенції від народу і власної провини за його знедолене життя й неосвіченість. Звідси намагання народників повернутися до народу, увійти в нього, просвітити і вивести із занепаду. Характерною рисою народництва всіх відтінків було неприйняття західного капіталізму й віра в самобутній, не капіталістичний шлях розвитку Росії, в особливе призначення російського народу, краще й швидше, ніж Захід, вирішити соціальні конфлікти. Передумову цього народники вбачали в ідеалізованій ними селянській общині та визнанні природного права на землю. Селянська община уявлялася їм оригінальним продуктом російської історії, за словами М.Михайловського, «високим типом на низькому ступені розвитку». Її вбачали як прообраз організації суспільного життя у майбутньому. Кінець 80-х до кінця 90-х pp. — характеризується переважанням у народництві ліберальних ідей. Його представники були зв'язані з революційним народництвом, співчували йому, проте не ставили питання про селянську революцію. Ідеалом ліберального народництва було міцне селянське господарство, яке протиставлялось капіталістичному, проголошувалися демократичні вимоги ( збільшення селянських наділів, забезпечення селян поліпшеним сільськогосподарським реманентом, упорядкування орендних відносин, зниження високих платежів, реорганізація селянських банків, повне забезпечення селянам громадянських прав та ін. ), пошуки компромісів із самодержавством. В ході нашої сьогоднішньої лекції розглянемо погляди двох визначних мислителів ліберального народництва Лаврова та Михайловського які внесли величезний вклад в інтелектуальне життя Росії у другій половині XIXстоліття.Вони прагнули поєднати народне очікування з досягненням європейської думки, покладали великі надії на прогрес і слідуючи за Гегелем на критично мислячих особистостей, зокрема інтелектуалів та інтелігентів