Главная | Обратная связь

Суть та завдання стратегічного контролю

Оскільки українські підприємства діють у нестабільному (змінно­му) середовищі, мета керівництва — контролювати рух організації до мети, визначати, за яких умов вона зможе досягти встановленої мети, в разі несприятливих умов керівництво повинно коригувати дії організації. Основне завдання стратегічного контролю — виявити, чи правильно реалізується стратегія, з'ясувати, чи приведе реалізація конкретної стратегії до поставленої мети. Це завдання і визначає, як будуватиметься система стратегічного контролю.

Система стратегічного контролю, яка забезпечує успішне досяг­нення поставлених цілей, передбачає:

• контроль за виконанням стратегічних і тактичних цілей;

• спостереження за етапами виконання;

• оцінювання рівня виконання поставлених цілей;

• зворотний зв'язок, який забезпечує менеджерів інформацією
про діяльність підприємства, про необхідність коригуючих
Дій.

Таблиця 19 Етапи контролю реалізації стратегії підприємства

Вимоги до інформації. Щоб бути ефективною, система стратегіч­ного контролю має задовольняти такі найістотніші вимоги [5]:

• інформація має надходити своєчасно;

• інформація повинна містити правильні дані;

• потрібно зазначити точний час отримання інформації і точний
часовий проміжок, до якого вона належить.

До системи стратегічного контролю входять чотири основні еле­менти.

Перший — визначення стандартів (показників) оцінювання реалі­зації стратегії. Існує кілька груп показників, за якими фіксується стан організації [5]:

• ефективності;

• використання людських ресурсів;

• які характеризують стан зовнішнього середовища;

• які характеризують внутрішньоорганізаційні процеси.

Вибір показників є стратегічним завданням, оскільки від цього залежить оцінювання успіху виконання стратегії. При формуванні показників для стратегічного контролю керівництво має визначити їх пріоритети з метою одержання однозначного висновку (щоб уник­нути ситуації, коли одні показники свідчать про проблеми в реалі­зації обраної стратегії, а інші заперечують існування проблем).

Крім того, при формуванні показників необхідно встановити су­бординацію часових переваг, яка має відбивати загальне стратегічне ставлення організації до довго- та короткострокового погляду на ефективність.

У структурі показників важливо також відобразити структуру ін­тересів окремих груп впливу, оскільки формування цілей організації здійснюється на основі балансу інтересів різних груп впливу.