Главная | Обратная связь

Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз

Місяць на небі, зіроньки сяють

Місяць на небі, зіроньки сяють.
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре. }2
Пісня та мила, пісня та люба —
Все про кохання, все про любов,
Як ми любились та й розійшлися.
Тепер зійшлися навіки знов. } 2
Ой очі, очі, очі дівочі.
Темні, як нічка, ясні, як день.
Ви ж мені, очі, вік вкоротили.
Де ж ви навчились зводить людей?

Цвіте терен, цвіте терен

Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає,
Хто в любові не знається, }2
Той горя не знає.
А я, молоденька,
Вже горя зазнала, }2
Вечероньки не доїла.
Нічки не доспала.
Візьму я крісельце,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Хоч дрімайте, не дрімайте —
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Нехай іде, нехай їде.
Нехай не вернеться, }2
Не дасть йому Господь щастя,
Куди повернеться.
Очі мої, очі мої,
Що ви наробили,
Що всі люди обминали,
А ви полюбили?

Сонце низенько

Сонце низенько,
Вечір близенько,
Спішу до тебе,
Моє серденько.
Ти ж обіцяла
Мене любити.
Ні з ким не знатись,
Для мене жити.
Серденько моє.
Як ми обоє
Кохались вірно.
Чесно, примірно;
Ой як я прийду.
Тебе не застану,
Зломлю рученьки —
Жить перестану.
«Ой прийди, прийди.
Не вчиню кривди.
Як буде кривда,
Я буду винна.
Ой прийди, прийди,
Мій голубочку,
Я впущу тебе
У коморочку».
Ой як впускала,
То й цілувала.
Як випускала,
Тяжко вздихала.

 

 

В кiнцi греблi шумлять верби
Що я насадила...
Нема того козаченька,
Що я полюбила.

Ой немає козаченька,
Поïхав за Десну;
Рости, рости, дiвчинонько,
На другую весну!

Росла, росла дiвчинонька,
Та на порi стала;
Ждала, ждала козаченька,
Та й плакать стала.

Ой не плачте, карi очi,
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При мiсяцi стоя!

Зелененькi огiрочки,
Жовтенькi цвiточки...
Нема мого миленького,
Плачуть карi очки!

За городом качки пливуть

За городом качки пливуть.
Каченята крячуть.
Вбогі дівки заміж ідуть, ) 2
А багаті плачуть.
Вбогі дівки заміж ідуть
З чорними бровами,
А багаті дівки сидять
З кіньми та волами.
«Чи чула ти, дівчинонько,
Як я тебе кликав,
Через твоє подвір'ячко
Сивим конем їхав?»
«Ой хоч чула, хоч не чула —
Не обзивалася:
Темна нічка-петрівочка —
Вийти боялася!»
«Ой не бійся, дівчинонько,
Не бійся нічого,
Бо я, хлопець молоденький,
Не зрадив нікого!»
«Ой не хоче твоя мати
Мене, бідну, знати.
Хоче собі багатую
Невістку шукати!»
«Нащо мені на подвір'ї
Воли та корови,
Як не буде в моїй хаті
Любої розмови!»
Ой десь гуде, ой десь грає,
Скрипка витинає:
Оце вдова своїй доні
Весілля справляє.
Нехай знають, нехай знають,
Де музики грають,
Нехай знають, нехай знають,
Як бідні гуляють.

Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз

«Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2)
Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз».
«Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2)
Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде».
«Ой коли б я крила мала ще й солов'я очі, (2)
Я б до тебе прилетіла серед опівночі.
Я б до тебе прилетіла, біля тебе сіла, (2)
Я б з тобою, .мій миленький, розмову повела.
Як з тобою кохалися — сухі дуби цвіли, (2)
А як стали розлучатись — зелені пов'яли.
Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, (2)
Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили».