 |
|
ІІ. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Знання з методології наукових досліджень студенти повинні застосовувати при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін, а також при виконанні курсової роботи, підготовці наукових статей, тез доповідей, рефератів.
Необхідно засвоїти, що наукові дослідження - це цілеспрямований процес пізнання об'єктів, предметів, який здійснюється з метою встановлення причин виникнення, розкриття стану, закономірностей розвитку і перетворення об'єктів, що вивчаються, в залежності від конкретних умов, місця та терміну їх функціонування для подальшого раціонального використання у практичній діяльності.
При проведенні наукових досліджень слід дотримуватись наступних принципів: системний та ситуаційний підхід до проведення наукового дослідження, багатоваріантність, диференціація підходів до організації проведення дослідження в залежності від особливостей об'єкту дослідження, його мети, задач; динамічний, безперервний характер процесу наукового дослідження; наявність концепції проведення наукових досліджень, яку зрозуміли б усі виконавці, замовники, користувачі; цільова спрямованість на пріоритетні економічні і соціальні проблеми.
Мета наукових досліджень - розвиток і використання їх творчого, трудового потенціалу для вирішення проблем удосконалення управління підприємствами.
Дослідницька діяльність передбачає високу спроможність до творчого науково-дослідного мислення, головною передумовою якого є об’єм та глибина наукових знань, їх постійне і систематичне поповнення та оновлення. Найважливішою складовою творчого мислення є здатність до прогностичного мислення.
Задачі наукового дослідження:
- оволодіння науковими методами пізнання, поглиблення і творче засвоєння навчального матеріалу з професійно - орієнтованих дисциплін;
- вивчення методики та засобів самостійного вирішення наукових проблем.
Враховуючи характер навчального процесу на факультеті управління, їх дослідницька діяльність повинна здійснюватися у різних формах. Студентам необхідно опанувати теоретичні засади та методологію проведення наукових досліджень, застосовувати набуті знання з методики досліджень при опрацюванні конкретних актуальних тем.
Формуванню та закріпленню науково-дослідницьких навичок
магістрантів, ознайомленню зі станом інформаційного забезпечення визначеної
теми сприятимуть моніторинг та складання оглядів спеціальної, методичної,
довідкової літератури та інших джерел з обраної теми, підготовка реферату з
конкретної проблеми.
На засадах поглибленого, всебічного вивчення теоретичних джерел і конкретних матеріалів діяльності підприємств, доцільно готувати спеціальні наукові доповіді, виступати з ними на засіданнях науково-методичного семінару кафедри з проблем менеджменту, захищати свої висновки і пропозиції. Кращі доповіді рекомендуються для повідомлення на науковій конференції Європейського університету або в інших вузах, до опублікування тез доповіді, наукової статті у збірнику наукових праць університету.
Студентам необхідно враховувати, що процес наукового дослідження по прикладній темі з проблем менеджменту складається з наступних етапів:
- організаційного;
- дослідного;
- узагальнення, апробації і реалізації результатів наукового дослідження.
Розглянемо зміст етапів наукового дослідження, кожен з яких передбачає виконання конкретних видів робіт.
На етапі організації студенти повинні вивчити стан об'єкту дослідження, здійснити організаційно-методичну підготовку дослідження.
При вивченні стану об'єкта дослідження студенти конкретизують тему і попередньо визначають теоретичні посилання її дослідження.
Першочергово студенти визначають основний напрямок досліджень, виходячи з актуальності для поточного часу, ступеня розробленості у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі; виявляють ті аспекти досліджуємої тематики, які залишаються недостатньо розробленими. Вибір теми наукового дослідження студенти повинні здійснювати самостійно, керуючись наступними критеріями: актуальність теми (значимість, необхідність і невідкладність її вирішення для потреб виробництва); очікувана ефективність розробки; новизна і перспективність теми дослідження; відповідність теми, яку обирає студент, профілю навчання; можливість розробки теми в університеті з точки зору часу,
забезпечення літературою, методиками, матеріалами; відповідність теми
напрямкам НДР кафедри менеджменту, що полегшує пошук
відповідних наукових методів і рішень, прискорює процес впровадження
результатів дослідження.
Обираючи тему, студент повинен ознайомитися з переліком і змістом
робіт з даної проблеми, виділити та систематизувати питання, які недостатньо
розроблені, дискутуються, потребують подальшої розробки, не розроблені, або
такі, що випливають із висновків проведених досліджень.
Відповідно до обраної теми наукового дослідження студенту слід самостійно підібрати спеціальні літературні джерела (книги, брошури, статті), нормативні документи, статистичні матеріали і вивчити теоретичні засади та історію питання. З урахуванням цього остаточно формулюється тема. Надалі студенти, конкретизуючи тему дослідження, визначають її місце у науковій проблемі, встановлюють зв'язок з суміжними темами, планами, програмами, які виконуються, виконувалися раніше іншими дослідниками або плануються до розробки на кафедрі менеджменту, інших кафедр факультету управління.
Разом з конкретизацією теми студенти обирають і обґрунтовують об'єкти дослідження, вивчають об'єкт дослідження, проводячи діагностику його стану, визначаючи перспективи розвитку. Об'єкт обстеження - це предмет або явище дійсності, що досліджується з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливості подальшого використання результатів пізнання у практичній діяльності.
Об'єктом дослідження можуть бути торговельні, виробничо-торговельні, виробничі підприємства, підприємства сфери послуг, функціонують у конкретному регіоні . Предметом дослідження є процеси, що відбуваються у об'єкті, його властивості. Предметом дослідження можуть бути маркетингове середовище функціонування підприємства; процес управління підприємством та його ефективність, процес управління економічною, фінансовою маркетинговою діяльністю, комерційною діяльністю, інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень у практиці діяльності підприємства; процес управління персоналом підприємства; управління рекламною діяльністю підприємства; економічний потенціал підприємства; цінова політика підприємства; управління комерційною, збутовою діяльністю підприємства та ін. Оскільки кожен об'єкт дослідження оточує маркетингове середовище, то магістранти повинні виявити чинники, що впливають на нього, визначити характер і ступінь впливу шляхом проведення SWОТ- аналізу.
При попередньому визначенні теоретичних посилок наукового дослідження студенти вивчають теоретичні основи дослідження (встановлюють повному висвітлення теми у раніше виконаних дослідженнях; обґрунтовують наукову новизну і необхідність її подальшої розробки); вивчають історію і сучасний стан проблеми для того, щоб дослідник володів теорією питання, оскільки вона орієнтує його при відбиранні історичного матеріалу; здійснюють збирання та вибір інформації для дослідження (за літературними джерелами, які відображають стан теми дослідження, звітами науково-дослідних організацій, за бухгалтерською, статистичною звітністю підприємств, за договірною, нормативно-плановою, комерційною документацією); висувають і обґрунтовують гіпотези, які будуть вихідним пунктом при вивченні перспектив подальшого вивчення проблеми і встановлення параметрів дослідження; визначають наукову і теоретичну новизну гіпотез.
Організаційно-методична підготовка передбачає:
- розробку програми дослідження, в якій визначаються керівник теми,
дослідник - виконавець, замовник теми, завдання, зміст і методи дослідження, очікуваний результат;
- техніко - економічне обґрунтування (ТЕО) науково - дослідної роботи
містить: назву теми і проблеми, до якої вона включена, дані про замовника, наукового керівника, підстави для виконання і класифікацію НДР (теоретична, пошукова, прикладна), термін виконання, час і місце можливого впровадження, розрахунковий економічний ефект від впровадження НДР;
- розробку плану дослідження, який повинен складатися з вступу,
розділів і підрозділів, висновків та рекомендацій;
- формування методики дослідження, що характеризує методи та
прийоми, які передбачається застосовувати при виконанні робіт з
теми, висувають гіпотези дослідження та їх доведення;
- складання робочого плану відповідно до програми та плану
дослідження, який відображає термін і конкретні строки виконання
розділів роботи. Це забезпечує контроль проведення дослідження;
- створення умов для проведення наукового дослідження з проблем
менеджменту: забезпечення Законами України, нормативно - правовими
актами, спеціальною науковою, методичною, довідковою літературою
з теми, що розробляється, практичними даними підприємств - об'єктів
дослідження, обчислювальною, комп'ютерною технікою, прикладними
комп'ютерними програмами.
Студент повинен акцентувати увагу на тому, що ефективність наукового дослідження обумовлена правильним використанням методології.
Методологія - наука (вчення) про методи та засоби дослідження.
Розвиток методології науки пов'язаний з розвитком методів наукового пізнання
дійсності, загальними законами розвитку наукового знання, перевіркою
істинності теорії практикою.
Головною метою методології є вивчення засобів, методів і прийомів дослідження, за допомогою яких насуваються нові знання в науці.
Предмет вивчення методології - це поняття і методи самої науки, сфера їх застосування, обґрунтованість наукових результатів, осмислення досягнень науки.
Слід знати, що методологічним інструментом, який організує процес дослідження та визначає його логіку є робоча гіпотеза.
Робоча гіпотеза - це направляюча наукова ідея, яка потребує подальшої перевірки. Після перевірки гіпотеза перетворюється або у достовірну теорію, або у достовірне знання певного факту. Відмовлення від гіпотези, яка виявилася неправильною, також є суттєвим кроком вперед у пошуках істини, оскільки помилкові гіпотези поглиблюють пізнання, вказують на труднощі проблеми та спонукають до пошуку кращих рішень.
Студенту необхідно пам'ятати, що науковий рівень дослідження визначається його методом. По відношенню до процесу пізнання метод дослідження є формою практичного і теоретичного вивчення певного об'єкта шляхом використання різних засобів.
Студенти повинен знати, що системний підхід до вивчення предметів і явищ обумовлює необхідність комплексного використання різних методів дослідження.
Спеціальні методи, що застосовуються у наукових дослідженнях у сфері економіки, розподіляються відповідно до окремих етапів проведення досліджень на методи збору інформації, її обробки, аналізу, програмних (планових) розрахунків і методи прогнозування.
На засадах вибраних методів, які використовуються на окремих етапах дослідження, повинна визначатися загальна методика дослідження. Методичні засади дослідження у менеджменті складаються із загальнонаукових, аналітичних, прогностичних методів.
Загальнонаукові методи - це системний, ситуаційний аналіз, програмно-цільовий підхід, комплексні дослідження. Вони використовуються при дослідженні ринкової ситуації, обґрунтуванні цілей підприємства, розробці стратегії і тактики досягнення цілей, вивченні взаємозв'язку витрат і результатів діяльності.
Аналітичні методи включають:
- методи порівняння, групування, балансовий, графічний, табличний, ланцюгових підстановок, індексний, що застосовуються для дослідження стану, динаміки об'єкта, предмета дослідження;
- лінійне програмування використовується для рішення екстремальних задач (формування оптимального асортименту товарів при обмеженості ресурсів,
планування товарообіг) в асортиментному розрізі, рішення транспортних задач, вибір раціональних форм товарозабезпечення, обкантування оптимального рівня товарних запасів, визначення раціонального розміщення складської та торговельної мережі та ін.);
- сітьове планування призначене для дослідження і управління взаємопов'язаними роботами, які виконуються для досягнення однієї або декількох цілей (розробка програм комплексних заходів, що спрямовані на збільшення продажу товарів, завоювання певної частки ринку одержання визначеного прибутку, підвищення якості обслуговування, розробка нових товарів та експериментальне їх випробовування на ринку; підготовка рекламних кампаній);
- теорію масового обслуговування доцільно використовувати для визначення тривалості та черговості обслуговування замовників, покупців, складання графіків постачання, управління товарними запасами; метод ділових ігор слід застосовувати для визначення та дослідження оптимальної стратегії в ситуаціях, що мають ігровий характер, для вибору оптимального варіанту із різних рішень;
- теорія зв'язку розглядає механізм зворотних зв'язків, дозволяє отримати інформацію з ринку і більш ефективно її використовувати;
- факторний аналіз дозволяє визначити вплив чинників на результати маркетингової діяльності;
- кластерний аналіз - це розподіл об'єктів на відносно однорідні групи відповідно з їх потребами для досліджень їх специфіки;
- багатомірне шкалування дозволяє одержати просторове відображення відносин, які існують між об'єктами, зокрема оцінка конкурентоспроможності товарів порівнянні із зразком; співставлення іміджу двох підприємств;
- контент - аналіз - це формалізований, кількісний аналіз (вивчення) документів з метою одержання достовірної, надійної інформації, у якій зацікавлені маркетологи. Він використовується, головним чином, при роботі з вторинними даними соціально-психологічної спрямованості, а також при аналізі результатів опитувань. Напрямки використання контент - аналізу: виявлення та оцінка характеристик тексту, як індикаторів певних сторін об'єкту, що вивчається; виявлення причин, які викликали повідомлення; оцінка ефекту впливу повідомлення;
- моніторинг діяльності - це механізм здійснення спеціалістами підприємства постійного спостереження за найважливішими поточними результатами діяльності та фінансового стану підприємства в умовах динамічного маркетингового середовища.
- дисперсійний аналіз необхідно використовувати для оцінки однорідності сукупності, що досліджується, та ступенів впливу чинників на процес, який вивчається;
- кореляційний аналіз слід застосовувати для визначення напрямку та тісноти зв'язку за допомогою коефіцієнта кореляції, кореляційного відношення, ступенів змінювання результатних показників під впливом різних чинників за допомогою коефіцієнта детермінації;
- регресійний аналіз дозволить визначити форми зв'язку та ступінь впливу
чинників па конкретні показники діяльності підприємства;
Для розробки різних видів прогнозів слід використовувати прогностичні
методи прогнози попиту, збуту, маркетингових витрат, товарних запасів та ін.).
Це методи експертних оцінок (метод Дельфі, метод кібернетичних сесій, метод
мозкових атак, метод номінального колективного мислення); методи
економіко-математичного моделювання за допомогою динамічних коефіцієнтів
еластичності, трендових моделей, одно- та багатофакторних статичних та
динамічних рівнянь регресії; комплексні методи.
Окрім того, ще. існує комплекс методичних прийомів, які притаманні окремій науці. Так, у маркетингу є методи, які орієнтовані на вирішення специфічних маркетингових проблем: маркетинговий (ситуаційний) аналіз; SWOТ-аналіз; SТР- маркетинг, АВС- аналіз асортименту товарів; матричний метод.
Аналітичні та прогностичні методи на сучасному етапі доцільно використовувати на засадах комп'ютерних програм.
З урахуванням гіпотези та методики дослідження студент разом з
науковим керівником повинен розробляти програму досліджень, у якій
визначає:
q уточнену назву (формулювання) теми;
q загальні та окремі задачі роботи (цільова постанова);
q стан питання та обґрунтування вибраного напрямку роботи;
q зміст, об'єкти та методи дослідження;
q етапи роботи із зазначенням змісту і термінів завершення кожного етапу (календарний план роботи);
q виконавців;
q форму представлення результатів дослідження та їх впровадження в практику.
Програмою студентам слід керуватися при проведенні наукових досліджень.
При організації збору інформації у підприємстві необхідно передбачити:
• правильний вибір об'єктів обстеження;
• обґрунтоване визначення показників, що підлягають збору;
• розробку методик отримання окремих показників;
• правильне документальне оформлення даних обстеження.
Правильний вибір об'єкта та предмета вивчення сприяє обґрунтованості результатів дослідження.
Обравши об'єкт та предмет дослідження, необхідно визначити параметри
об'єкта, тобто повноту його вивчення відповідно до мети дослідження. Тому
завдання дослідника полягає у формуванні досьє підприємства згідно
розробленої схеми.
На дослідному етапі магістранти повинні: вибрати критерії оцінки дослідження; зібрати необхідну інформацію; обробити її із застосуванням технологій; теоретичних, конкретно - наукових методів відповідно до програми дослідження; проаналізувати зібрану інформацію, довести або відкинути поставлені гіпотези; сформулювати попередні висновки; провести їх апробацію, при необхідності внести корективи.
Збір показників у підприємствах повинен проводитися в декілька етапів:
¨ розробка переліку всіх вихідних показників з кожного і питання, що вивчається, та методики їх одержання;
¨ формування зведеного переліку вихідних показників щодо теми;
¨ визначення джерел одержання інформації, розробка форм збору
показників (таблиці, анкети).
Зібрані інформативні матеріали необхідно обробити і систематизувати за допомогою таких методичних прийомів як класифікація, типологія, ранжування. За результатами систематизації даних повинні бути розраховані відносні та середні величини, оброблені ряди динаміки, визначені основні тенденції розвитку, розроблені таблиці, графіки з використанням персональних комп'ютерів, комп'ютерних програм.
Отриману первинну і повторну інформацію потрібно перевірити з точки зору її логічної відповідності кінцевим результатам дослідження.
Оброблені інформативні матеріали студентт повинен глибоко проаналізувати за допомогою комплексу економічного, функціонально-вартісного аналізу, довести або відкинути висунуті на попередніх етапах дослідження гіпотези.
Перш ніж робити короткий виклад отриманих результатів (висновки) студенту слід ще раз перевірити завершеність кожного розділу роботи та доведеність аргументації роботи у цілому. Лише після цього слід формулювати висновки по суті поставленої проблеми, питань практичного значення, впровадженню і використанню одержаних результатів.
На засадах результатів аналізу студент повинен сформулювати чіткі, точні, не переобтяжені цифровими даними, випадковостями, висновки щодо поставленої проблеми, перевірити, апробувати їх. Обґрунтовані висновки необхідно викласти у відповідному розділі роботи.
Пропозиції щодо практичного використання висновків при вирішенні конкретної задачі у певних умовах повинні бути перспективними. Висуваючи ті або інші пропозиції, дослідник повинен розрахувати їх ефективність. Без такої оцінки неможливо визначити ступінь реальності проведення та окупності заходу.
У тому разі, коли при дослідженні рекомендується використовувати одну з декількох конкуруючих пропозицій, необхідно провести порівняльний розрахунок ефекту і витрат з кожного варіанту і вибрати той, який забезпечує найкращі показники.
Студент повинен оволодіти змістом та методикою розробки складових, основних компонентів (архітектонікою) кожної з форм викладення результатів дослідження.