 |
|
ІІІ. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота оформлюється відповідно до стандарту ДСТУ 3008-95 від
23.02.1995 р. "Документація. Роботи у сфері науки та техніки. Структура та
правила оформлення".
Мова роботи державна, стиль – науковий. Під час написання думки повинні вкладатися у логічній послідовності, без орфографічних і синтаксичних помилок. Пряме переписування матеріалів з літературних джерел неприпустиме.
Робота має бути надрукована з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Робота, виконана за допомогою ЕОМ має відповідати таким вимогам:
Шрифт Times New Roman
Розмір шрифту 14 пунктів
Відстань між рядками 1,5 інтервали
Розташування книжне
Текст слід розташовувати, дотримуючись наступних розмірів полів: зверху, та знизу - не менш 20 мм, ліворуч – 25 мм, з правого боку - не менш 10 мм.
Структурні елементи "ЗМІСТ", "ВСТУП"; "ВИСНОВКИ та РЕКОМЕНДАЦІЇ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТОК" не нумерують, а їх назви є заголовками структурних елементів.
Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка, друкувати великими літерами без крапки у кінці, не підкреслювати.
Заголовки підрозділів, пунктів, підпунктів роботи слід починати з
абзацного відступу, що дорівнює 5 знакам. Друкувати рядковими літерами,
крім першої великої, не підкреслювати, без крапки у кінці. Якщо заголовок
складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Переноси слів у
заголовках розділів не дозволяються. Між заголовком і наступним або
попереднім текстом повинно бути не менш двох, при машинописному -
не менш трьох інтервалів. Не дозволяється розташовувати назву розділу,
підрозділу у нижній частині сторінки, якщо після нього розташовано тільки
один рядок тексту. Написання кожного розділу починається з нової сторінки, а
підрозділів - продовжуючи її.
Сторінки роботи необхідно нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись нумерації протягом усього тексту. Номер сторінки проставляється у правому верхньому кутку сторінки без крапки на кінці. Титульний аркуш включається у загальну нумерацію сторінок роботи і вважається першою сторінкою, але номер сторінки на титульному аркуші не проставляється. Ілюстрації та таблиці, що розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок роботи.
Розділи, підрозділи роботи слід нумерувати арабськими цифрами (1,2, З і т.д.). Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять (1.1, 1.2, 2.3, і т.д.).
Таблиці та ілюстрації (малюнки, графіки, схеми, діаграми) слід розташовувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці та ілюстрації повинні бути дані посилання в тексті роботи. Якщо таблиці чи ілюстрації створені не
автором роботи, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватися вимог
чинного законодавства про авторську права.
Таблиці, так само як й ілюстрації, слід нумерувати арабськими цифрами
порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць (ілюстрацій), які
наводяться у додатках. Номер таблиці (ілюстрації) складається з номера розділу
і порядкового номера таблиці (ілюстрації), відокремлених крапкою, наприклад,
таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.
Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею після слова «Таблиця» з зазначенням її номера.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки,
таблицю поділяють на частини, переносячи частину таблиці на наступну
сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку та боковик. При
поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти
відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у
першій частині таблиці.
Слово «Таблиця» та її номер слід писати один раз зліва над першою
частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження
таблиці__ » з зазначенням номера таблиці.
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.
Ілюстрації повинні також мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок », яке разом з номером і назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 2.1 - Схема апарату управління».
Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на
інші сторінки, зазначаючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні
дані - на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рисунок , аркуш ».
У разі необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації в роботі використовують примітки. Примітка розташовується безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.
Приклад
Примітка._______________________________
Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою.
Після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.
Приклад
Примітка:
1. __________________________________________________________
2. __________________________________________________________
Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти висновками, які позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки. Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Текст, виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання роботи через один інтервал, за машинного способу - з мінімальним міжрядковим інтервалом.
Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому
вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули повинно
бути залишено не менше одного вільного рядка. Номер формули та рівняння
складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння,
відокремлених крапкою, та зазначається на рівні формули або рівняння в
дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід
давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом
«де» без двокрапки.
В додатках можуть бути включені додаткові таблиці, ілюстрації, матеріали, які через великій розмір, специфіку викладання, або форми подання не можуть бути віднесені в основну частину (розрахунки, методика, програма роботи, анкети та ін.).
Додатки слід оформляти як продовження тексту роботи на її наступних сторінках. Вони повинні мати назву.
Назва додатку починається з великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині сторінки над назвою повинно бути написано слово "Додаток" і велика літера, яка позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.
Статут підприємства, зразки наказів та іншу документацію підприємства слід оформляти як додаток.
Робота повинна починатися з титульного аркуша. На окремому аркуші слід викласти зміст роботи, де повинні бути вказані назви розділів і підрозділів і відповідні їм сторінки роботи.
При написанні роботи магістрант повинен творчо використовувати інформацію, що подається в літературі, а при використанні матеріалу, окремих результатів, факторів, цифр робити посилання на відповідне джерело.
Посилання на використану літературу можуть бути двох видів: внутрішньотекстові та підстрокові.
У внутрішньотекстових посиланнях на джерело, що включається у список використаних джерел, після згадування про нього або після цитати з нього у прямих дужках вказують номер, під яким воно значиться у списку використаних джерел, і конкретні сторінки джерела. Наприклад: Ф. Котлер [10, с. 99].
У підстрокових посиланнях наводять повністю бібліографічний опис джерела, на яке робиться посилання, і розташовується воно у нижній частині сторінки під текстом. Наприклад, у тексті: Віханський вважає: “Внутрішнє середовище аналізується за наступними напрямками..."; в посиланні:
Виханский О. С. Стратегическое управление. -М.: МГУ,1995- с.17.
Список джерел, що використовувалися при написанні роботи відображає
міру опанування магістром даної проблеми. При складені списку джерел треба
дотримуватися вимог, що пред'являються до їх оформлення. У якості зразку
студенти можуть використовувати наведений наприкінці даних методичних
рекомендацій список джерел інформації, що рекомендуються використовувати
при написанні роботи.