 |
|
Витрати на проведення рекламних заходів
Реклама - спеціальна інформація щодо осіб (фізичних або юридичних) або продукції (товарів, робіт, послуг), що розповсюджується у будь-якій формі та будь-яким засобом з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.
Закон України від 02.10.92 р. N 2657-XII "Про інформацію" передбачає: інформаційний характер реклами (спеціальна інформація) про конкретні події або явища, що мають відношення до конкретних суб'єктів господарювання та їх продукції; інформація повинна бути пов'язана з конкретними особами, що означає наявність вихідних даних або реквізитів виробника чи розповсюджувача, або продукції, товарів, робіт, послуг.
Пряме одержання прибутку означає, що повинен існувати прямий зв'язок між такою інформацією і прибутком підприємства. Якщо такого прямого зв'язку немає, але через якийсь проміжок часу прибуток може бути збільшений за рахунок зросту обсягу продажу (так звана "іміджева" реклама), існує опосередковане одержання прибутку.
Перелічені характеристики є обов'язковими для віднесення заходів до реклами. Якщо вони не додержуються, то й відповідні витрати не можуть бути віднесені до таких, що здійснюються з рекламною метою.
До витрат підприємства на рекламу належать витрати на:
- розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо);
- розробку і виготовлення ескізів етикеток;
- рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;
- придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;
- виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, щодо зазначеного інвентарю);
- зберігання та експедирування рекламних матеріалів;
- оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажу, включаючи відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства;
- проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства.
При віднесенні до витрат необхідно звернути особливу увагу на обмеження, що передбачені Законом "Про рекламу". Якщо ці вимоги законодавства не дотримуються, включення відповідних витрат у витрати підприємства розглядається як необгрунтоване.
Загальні обмеження сформульовані у ст. 8 Закону "Про рекламу".
Відповідно до вимог цієї статті у рекламі забороняється розповсюджувати інформацію про продукцію, виробництво або реалізація якої заборонені законодавством України; розповсюджувати твердження, що є дискримінаційними або дискредитуючими стосовно продукції інших осіб тощо.
Типові правила розміщення зовнішньої реклами, що встановлюють загальні вимоги, які пов'язані з використанням засобів зовнішньої реклами, затверджені постановою КМУ від 23.09.98 р. N 1511. Додаткові обмеження щодо розміщення зовнішньої реклами запроваджені постановою КМУ від 15.02.99 р. N 193.
Недобросовісна реклама (реклама, що в результаті неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушень вимог щодо часу, місця та способу розповсюдження і інших вимог, передбачених законодавством України, призводить або може призвести до помилкової думки споживачів реклами, нанести збитки особам і державі) відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону "Про рекламу" заборонена.
Витрати підприємства щодо проведення передпродажних та рекламних заходів відносно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими підприємствами, відносяться до витрат у фактично понесеному або нарахованому розмірі.
Витрати на рекламу, що не можуть бути віднесені до витрат через недодержання встановлених законом обмежень, класифікуються як витрати, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.
122. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку підприємства за попередній звітний квартал.
З витрат на організацію прийомів, презентацій і свят до витрат підприємства дозволено віднести саме витрати на організацію таких заходів, але не участь у них.
123. Представницькі витрати - це витрати міністерств, відомств, підприємств, установ на прийом та обслуговування іноземних представників та делегацій, а також представників інших підприємств, що прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, встановлення і підтримання взаємовигідного співробітництва та розв'язання питань, що пов'язані з рекламною та комерційною діяльністю.
До складу представницьких витрат включаються:
- витрати, пов'язані з проведенням офіційного прийому представників інших підприємств і організацій;
- витрати на транспортне забезпечення офіційних прийомів. У цю групу включаються витрати на оренду і експлуатацію автотранспортних засобів, що виділяються безпосередньо для обслуговування прибуваючих представників інших підприємств або офіційних делегацій (але обмеження по відношенню до витрат на паливо, стоянку і парковку легкового автотранспорту зберігаються і в цьому випадку), а також на оплату залізничних та авіабілетів, якщо здійснюються поїздки у межах держави. Разом з тим аналогічні витрати щодо робітників приймаючої сторони до складу представницьких витрат не включаються;
- витрати на оплату заходів культурної програми (вартість квитків на концерти, спектаклі, відвідування музеїв, виставок тощо):
- вартість буфетного обслуговування під час переговорів (чай, кава, мінеральна вода та інші прохолодні напої, бутерброди, печиво, цукерки тощо);
- оплата послуг перекладачів, які не є штатними працівниками підприємства;
- оплата номерів у готелях;
- вартість придбаних подарунків.
Основним документом (крім щорічного кошторису витрат на представницькі потреби) є затверджена керівником підприємства програма проведення кожного представницького заходу, що повинна включати: місце і дату проведення, календарний план з розгорнутою (погодинною) програмою, кількісний склад делегації, загальна кількість і персональний склад представників приймаючої сторони (їх чисельність повинна бути меншою ніж кількість запрошених), розмір витрат.
Всі понесені витрати представницького характеру повинні бути підтверджені відповідними первинними документами (білетами, квитанціями, рахунками, договорами, актами прийомки-здачі виконаних робіт тощо).
124. Не включається до складу витрат виробництва підприємства готівка, що витрачена з метою витрат на рекламу, тобто якщо робітник, що знаходиться у відрядженні, зазнав яких-небудь витрат у готівковій формі на проведення рекламних заходів, організацію презентацій або прийому, придбав та подарував подарунки - ці витрати до витрат підприємства не відносяться (на відміну від таких саме витрат, що понесені у безготівковій формі).
125. Витрати на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних робіт, пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції, на ремонт тари, транспортних витрат постачальника, згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін.
126. Витрати на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін.