Здавалка
Главная | Обратная связь

Загальнодержавні податки, збори та інші обов'язкові платежі:



- плата за землю;

 

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

 

- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

 

- збір за використання природних ресурсів:

 

а) збір за спеціальне використання водних ресурсів;

 

б) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

 

в) збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин;

 

- збір за забруднення навколишнього природного середовища;

 

- рентна плата за нафту та природний газ власного видобутку;

 

- відрахування від плати за транзит природного газу, нафти та аміаку територією України;

 

- єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

 

- портові збори;

 

- страхові внески на соціальне страхування від нещасного випадку;

 

Місцеві податки і збори:

- збір за парковку автотранспорту;

 

- готельний збір;

 

- податок з реклами;

 

- комунальний податок;

 

- збір на право використання місцевої символіки.

 

При віднесенні до витрат на виробництво продукції окремих податків і зборів (обов'язкових платежів) необхідно керуватися таким:

 

а) до складу витрат на виробництво продукції можна віднести тільки ті податки і збори, які встановлені Законом України "Про систему оподаткування";

 

б) сплата всіх передбачених Законом України "Про систему оподаткування" податків і зборів повинна виконуватися самим платником тільки за себе.

 

Єдиний виняток із цього правила відноситься до податку з власників транспортних засобів;

 

в) до витрат на виробництво продукції відносяться тільки такі витрати, що пов'язані із здійсненням виробничої діяльності підприємства;

 

г) до витрат на виробництво продукції відносяться тільки ті суми податків і зборів, що вже внесені до бюджету у відповідному періоді або ще не внесені, але вже нараховані у тому ж періоді;

 

д) до витрат на виробництво продукції податки і збори відносяться у тій сумі, що відповідає борговим зобов'язанням по відповідному податку (збору).

 

Свідома переплата по окремих податках (як "страхування" проти можливих фінансових санкцій) можлива тільки без віднесення сум такої переплати до витрат виробництва;

 

е) до витрат на виробництво продукції включаються тільки суми податків і зборів, в тому числі і донараховані суми недоїмки по них, але не штрафні санкції або пеня.

 

Однак, нарахована і сплачена самостійно пеня у зв'язку із втратою або псуванням підтверджуючих документів, відноситься до витрат того періоду, коли були відновлені відповідні документи.

 

Плата за землю.

Законом України "Про плату за землю" від 19.09.96 р. N 378/96-ВР передбачено, що використання землі є платним, платником податку за землю є власник землі або землекористувач, тобто юридична або фізична особа, права якої на земельну ділянку відповідно до Земельного кодексу України повинні бути засвідчені актом на право власності або право користування. Виходячи з площі земельної ділянки, що вказана у такому акті, розраховується податок на землю, з урахуванням її грошової оцінки.

 

Статтею 7 цього Закону встановлено, що ставка земельного податку з земель, грошова оцінка яких проведена, складає 1 відсоток щодо їх грошової оцінки, крім земельних ділянок, вказаних в частинах п'ятій - десятій цієї статті та частини другої статті 6 цього Закону.

 

У відповідності із Законом України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" від 07.12.2000 р. N 2120-III встановлено, що у 2001 році по населених пунктах, грошова оцінка земель у яких ще не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю", збільшені в 2,62 рази.

 

При оренді будівлі, споруди або іншого об'єкта основних засобів з відповідною частиною земельної ділянки платником земельного податку є не орендар, а орендодавець.

 

Сплата податку на землю орендарем як у складі орендної плати, так і окремо від неї не може бути віднесена до його витрат виробництва.

 

Якщо власники землі та землекористувачі - юридичні особи, що користуються пільгами щодо сплати податку, надають в оренду земельні ділянки, будівлі або їх частини, вони зобов'язані сплатити податок на землю та на ці об'єкти на загальних умовах. Якщо в оренду здається частина будівлі, податок на землю сплачується пропорційно площі, що надається в оренду.

 

У разі, коли будівля належить двом власникам, а земельна ділянка рішенням міської ради надана у користування одному з них, до переоформлення документів на право користування земельною ділянкою платником є тільки той власник, якому надана ділянка. До такого переоформлення другий власник не може включати сплачену ним частину загальної суми податку на землю до складу власних витрат.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.