 |
|
Збір за парковку автотранспорту.
Платниками збору є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.
Збір за парковку легкового автотранспорту входить у вартість послуги за парковку, якщо у квитанції за парковку цей збір не виділений окремим рядком, то, як і сама така послуга, він оплачується за рахунок прибутку підприємства. Якщо у квитанції сума збору виділена окремо, то щодо легкових автомобілів до витрат підприємства збір за парковку можна включати тільки за умови використання їх у господарській діяльності.
Збір за парковку вантажних автомобілів, мікроавтобусів тощо включається до витрат на виробництво (навіть без виділення його окремим рядком) у складі сплати послуг за парковку при наявності зв'язку з виробничою діяльністю підприємства. Обов'язковими умовами при цьому є:
- документальне підтвердження сплати збору (наявність квитанції і відповідність місця та часу парковки маршрутному листу);
- суми збору не повинні перебільшувати розміру, які встановлені Декретом КМУ "Про місцеві податки і збори". Максимальні ставки збору розраховані за одну годину парковки у відсотках від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян окремо для спеціально обладнаних і звичайних місць парковки і складають відповідно 3 відсотки і 1 відсоток.
Готельний збір.
Платниками збору є особи, які під час відряджень проживають у готелях, кемпінгах тощо.
Порядок нарахування та сплати збору наведено у пункті 107 цих Методичних рекомендацій.
Податок з реклами.
Платниками податку з реклами є рекламодавці (юридичні особи та громадяни, які є замовниками реклами). Об'єктом податку на рекламу є вартість послуг на установку і розміщення реклами.
Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів та інших технічних засобів, майна і одягу, на вулицях, магістралях, майданах, будовах, транспорті та в інших місцях.
Якщо рекламні роботи замовлені підприємством (рекламодавцем) сторонній організації, сума податку на рекламу визначається у платіжних документах окремим рядком і відноситься до витрат замовника.
Якщо рекламодавець виконує рекламні роботи самостійно, вартість таких робіт визначається виходячи з фактично проведених витрат на виготовлення засобів розповсюдження реклами. При цьому рекламодавець повинен самостійно нарахувати і сплатити податок на рекламу та включити цю суму до витрат на ці рекламні роботи.
Ставки податку на рекламу встановлені Декретом КМУ "Про місцеві податки та збори" в залежності від тривалості розміщення рекламних носіїв: за розміщення одноразової реклами - 0,1 відсотка вартості рекламних послуг та до 0,5 відсотка - за розміщення багаторазової (більше ніж один раз) реклами.
За рішенням місцевих органів самоврядування ставки податку можуть бути диференційовані у межах вказаних максимальних обмежень.
У тому випадку, коли місцевими органами встановлені більш високі ставки податку, до витрат виробництва включається фактично сплачений податок, - але не більше граничних (встановлених Декретом) обмежень.