Методика кореляційно-регресійного аналізу ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4
Кореляційно-регресійний аналіз дозволяє визначити тісноту зв'язку між досліджуваними показниками і пропорційність зміни результативного показника при зміні одного чи декількох факторів. Залежно від кількості досліджуваних ознак розрізняють парну (просту) кореляцію, коли аналізують зв’язок між однією факторною і результативною ознаками і множинну, коли вивчають залежність результативної ознаки від двох і більше факторних ознак. Головною характеристикою кореляційного зв’язку є лінія регресії. Рівняння лінійної регресії має вигляд: . Параметри і знаходять, розв’язуючи систему нормальних рівнянь: де п – кількість одиниць сукупності (тобто заданих пар значень х і у). Розв'язавши цю систему, дістанемо:
Для прикладу розрахуємо параметри рівняння лінійної регресії, що характеризує залежність урожайності від якості ґрунту на 10-ти земельних ділянках (табл. 4). Підставивши відповідні значення в систему рівнянь, отримаємо: 10 +18,3 =341,2; 18,3 +35,77 =641,17. Використовуючи вище наведені формули, знайдемо значення параметрів: Таблиця 4 Дані до регресійного аналізу залежності урожайності зернових у (ц/га) від якості ґрунту х (в балах)
Отже, теоретична залежність рівня урожайності зернових культур від якості ґрунту має такий вигляд: Це означає, що при збільшенні якості ґрунту на один бал рівень урожайності зростає на 7,4 ц/га.
Для оцінки щільності прямолінійного зв’язку результативної і факторної ознак використовують коефіцієнт парної кореляції, який обчислюють за формулою: r = , де – середнє квадратичне відхилення факторної ознаки; – середнє квадратичне відхилення результативної ознаки. Так як , а , то формула лінійного коефіцієнта кореляції буде такою:
r = Розраховане значення коефіцієнта кореляції (r = 0,564) свідчить, що між ознаками існує середня щільність зв'язку. Тіснота зв'язку в кореляційно-регресійному аналізі вимірюється коефіцієнтом детермінації R². Він дорівнює квадрату коефіцієнта кореляції: R² = , де – дисперсія результативного показника, обчислена за рівнянням регресії; – загальна дисперсія результативного показника. Цей показник пояснює, яка частка варіації досліджуваного показника обумовлюється впливом фактору, включеного до рівняння регресії. Він може мати значення від 0 до 1. Чим ближче коефіцієнт детермінації до одиниці, тим більше варіація результативного показника характеризується впливом досліджуваного фактора. Так як = , а , то в нашому прикладі = 1185,0052-34,12 =20,8308, =1202,87-34,12 =38,6956. Отже, R²= . В даному випадку коефіцієнт детермінації показує, що урожайність залежить на 53,8% від якості ґрунту і на 46,2% – від інших факторів.
Якщо кількісні показники кореляційного аналізу обчислені за вибірковими даними, то потрібно визначити їх відповідність показникам зв’язку у генеральній сукупності. Середню помилку вибіркового коефіцієнта парної кореляції визначають за такою формулою: де r – коефіцієнт кореляції, n – вибіркова сукупність. Вірогідність коефіцієнта кореляції визначають за t-критерієм, який обчислюють як відношення коефіцієнта кореляції до його середньої помилки: . Якщо > при встановленому рівні імовірності, то можна зробити висновок, що в генеральній сукупності існує вірогідний зв'язок між досліджуваними ознаками. У нашому прикладі середня помилка вибіркового коефіцієнта дорівнює .
Фактичне значення t-критерію буде таким: . Табличне значення t-критерію при рівні ймовірності 0,95 і 8 ступенях свободи дорівнює 2,3060 (див. додаток Д). Оскільки обчислена величина t більше табличної, то можна зробити висновок про вірогідність коефіцієнта кореляції, тобто в даному випадку зв’язок між досліджуваними явищами в генеральній сукупності доведений. Додаток А Міністерство аграрної політики та продовольства України Дніпропетровський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки Кафедра маркетингу
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА З СТАТИСТИКИ
Виконав: студент групи Ф-1-08 Петренко В.О.
Перевірив: ст. викладач Никитюк О.В.
Дніпропетровськ – 2011 Додаток Б
Динаміка урожайності основних культур в Дніпропетровській області
Додаток В
Вихідні дані для проведення статистичного аналізу*
* х – кількість внесених мінеральних добривна 1 га посівної площі у перерахунку на 100% поживних речовин; кг; у – урожайність культури. Додаток Д Значення t-критерію при рівнях ймовірності 0,95 і 0,99
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|