Главная | Обратная связь

Тема 13-14. Суспільно-політичні рухи у ІІ половині ХІХ ст.

Заняття 1. Революційне народництво та його еволюція.Загальна характеристика суспільно-політичного руху у ІІ пол. ХІХ ст. Ліберали, консерватори, радикали. Причини та основні прояви пожвавлення суспільно-політичного руху у ІІ половині ХІХ ст. Зріст демократичного та селянського руху у 1860-ті роки. „60-десятники.” Революційне народництво 70-х років: соціальне коріння, ідеологічна доктрина, основні напрямки, видатні діячи. ”Ходіння в народ”, ”Земля і воля”. Розкол народницького руху: ”Народна воля”, ”Чорний переділ”. Початок політичного терору в Росії. Вбивство Олександра ІІ.

Заняття 2. Робітничий рух у ІІ половині ХІХ ст. Марксизм в Росії.Перші робітничі політичні організації в Росії «Південно-російський союз робітників» (1875 р.), «Північний союз руських робітників» (1878-1880 рр.). Утворення російської секції І Інтернаціоналу. Критика Г.В.Плехановим ідеології народництва. Зародження та особливості розповсюдження марксизму в Росії. Діяльність групи «Визволення праці» (1883-1903 рр.). Перші марксистські гуртки в Росії. Початок діяльності В.І.Леніна. „Союз боротьби за звільнення робітничого класу” (1895 р.).

Тема 15. Політична ситуація на межі 70-80-х рр. Урядова реакція 80-90-х рр. ХІХ ст. Загострення соціальних та політичних протиріч на кінець 1870-х рр. Прихід до влади та особливості правління Олександра ІІІ. Криза урядової політики. Програма М.Т.Лоріс-Мелікова, перемога реакції, „Маніфест” та „Положення” 1881 р. Контрреформи 1882-93 рр. Зміни в системі місцевого управління, обмеження самоврядування законами 1889 р., 1890 р., 1892 р. Політика уряду в галузі культури і освіти, циркуляр „про кухарчиних дітей” 1887 р., новий університетський Статут, ліквідування автономії університетів. Посилення цензури. Особливості національно-колоніальної політики царизму. Прихід до влади Миколи ІІ, останнього російського імператора.

Тема 16. Зовнішня політика Росії у 1860-1890-х рр.Зміни міжнародного становища Росії після Кримської війни та боротьба російської дипломатії за перегляд Паризького трактату. Союз трьох імператорів (1873 р.). Росія та близькосхідна криза середини 70-х років ХІХ ст. Російсько-турецька війна (1877-78 рр.) Сан-Стефанський прелімінарний договір та Берлінський конгрес. Росія та оформлення Троїстого союзу (1879-82 рр.). Міжнародне становище і основні напрямки зовнішньої політики Росії 80-х - на початку 90-х рр. ХІХ ст. Договір Росії та Англії про зони впливу в Азії (1885 р.). «Договір перестраховки» Росії та Німеччини (1887 р.). Оформлення франко-російського союзу 1891-93 рр. Договір Росії та Великобританії 1895 р.

Завоювання Росією Середньої Азії у 1864-85 рр. Далекосхідна політика Росії, її взаємовідносини з Китаєм та Японією.

Змістовий модуль 3. Російська імперія на початку ХХ ст.

Тема 17. Соціально-економічний розвиток Росії на початку ХХ ст. Економічний потенціал, еволюція соціально-політичних відносин. Промислове піднесення у 90-х рр. ХІХ ст. Особливості російського варіанту монополістичного капіталізму (імперіалізму). Економічна криза 1900-1903 рр. Стан промисловості, сільське господарство на межі ХІХ-ХХ ст.ст. Проникнення капіталістичних виробничих відносин у сільське господарство, зріст товарно-грошових відносин. Розвиток внутрішньої та міжнародної торгівлі. Нові явища у розвитку транспорту. Економічна та фінансова політика уряду. Зміни у соціальній структурі Росії. Загальга характеристика території, населення, національних регіонів.

Тема 18. Назрівання політичної кризи на початку ХХ ст. Поява політичних партій в Росії. Особливості внутрішньої політики Миколи ІІ та його політичного оточення. Урядовий консерватизм. Політика „поліцейського соціалізму” в Росії, «зубатовщина», «гапоновщина».

Причини зростання революційної активності мас на початку ХХ ст. Активізація робітничого руху, політичні страйки на межі ХІХ–ХХ ст.ст. Селянські виступи, заворушення в армії. Національно-визвольна боротьба в Російській імперії на початку ХХ ст. «Криза верхів», назрівання революційної ситуації. Поява перших політичних партій в Росії (есери та соціал-демократи). Утворення марксистської партії в Росії. РСДРП, більшовики, меншовики. Ліберальний рух на початку ХХ ст., „легальний марксизм”, „Союз визволення”, „Союз земців-конституціоналістів”. Ліберальна альтернатива політичного розвитку Росії на початку ХХ ст.

Тема 19. Перша російська революція 1905-1907 рр. Початок російського парламентаризму. І-ІІ Державні Думи.Початок І російської революції, її етапи, своєрідність. Ставлення різних верств населення та партій до революції. Розвиток революційних подій навесні та влітку 1905 р. Всеросійський жовтневий політичний страйк. Маніфест 17 жовтня 1905 р. „Про удосконалення державного ладу”, його історичне значення. Зміни в політичній системі, поява нових партій. І-ІІ Державні Думи: політичний склад, еволюція, діяльність. Аграрне питання в період революції. П.А. Столипін та його реформи. Грудневе збройне повстання в Москві, революційні події у 1906-1907 рр. Відступ революції. Третьочервневий державний переворот. Причини поразки та історичне значення Першої російської революції.

Тема 20. Внутрішнє становище Росії, третьочервнева монархія 1907-1916 рр.Третьочервнева монархія та її суть. Особливості внутрішньої політики у міжреволюційний період. Склад та діяльність ІІІ-ІV Державних Дум. Основні напрямки внутрішньої політики у міжреволюційний період. Початок реалізації та наслідки столипінської реформи. Політичні дебати у Думі, російський парламентарізм початку ХХ ст. „Распутинщина.”

Активізація антиурядових виступів робітнічого руху в 1910-1914 рр., зріст робітничого руху після розстрілу на Ленських золотокопнях 1912 р., пожвавлення діяльності різних політичних партій країни, створення Прогресивного блоку. Наростання загальнонаціональної кризи наприкінці 1916 - на початку 1917 р.

Тема 21. Зовнішня політика Росії на межі ХІХ–ХХ ст.ст. Росія в роки І світової війни.Міжнародне становище Росії в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Основні напрямки та завдання її зовнішньої політики. Російсько-японська війна: причини, основні події. Портсмутський мир, зміни у розстановці сил на міжнародній арені. Зовнішня політика Росії в 1906-14 рр. Завершення розмежування сил протистояння, загострення міжнародного становища. Росія та Балканські кризи 1908-13 рр.

Причини І світової війни. Початок війни у Європі, вступ Росії у війну. Бойові дії в 1914 р., наступ у Східній Прусії та Галичині. Військові дії на Східному фронті в 1915-16 рр.: поразка Росії на Південно-Західному фронті, Брусиловський прорив. Поразка у ході військових операції 1917 р. Вплив революційних подій у Росії на хід військових дій у1917 р. Вихід Росії із війни.

Тема 22. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 р. Двовладдя.Соціально-економічні, політичні причини революції. Діяльність Державної Думи та її лідерів на початку 1917 р., урядові спроби зупинити революцію. Характер, завдання ІІ буржуазно-демократичної революції в Росії. Проблеми періодизації революційних подій 1917 р. Політична демонстрація в Петрограді 23 лютого 1917 р., переростання її у загальний політичний страйк. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 р. Підписання Миколою ІІ Маніфесту про зречення від влади. Формування Тимчасового уряду та Петроградської Ради робітничих та солдатських депутатів, двовладдя. Історичне значення революції.

Тема 23. Культура Росії (1861-1917 р.р.). Вплив суспільного життя, буржуазних реформ на розвиток культури. Освіта та просвіта, популяризація наукових знань. Розвиток науки та техніки, географічні та етнографічні експедиції. Основні напрямки розвитку історичної думки. Видатні досягнення російської літератури, театру, музики, образотворчого мистецтва, скульптури, архітектури у пореформений період.

Історичні умови розвитку культури Росії на початку ХХ ст. Народна освіта, розвиток вищої школи. Досягнення науки та техніки. Основні напрямки розвитку історичної думки. „Срібний вік” російської літератури: видатні досягнення, соціальна спрямованість, модерністські тенденції. Розвиток театру, кіномистецтва, музики, образотворчого мистецтва, скульптури, архітектури.