 |
|
Заняття 2. Робітичий рух у ІІ половини ХІХ ст. Марксизм у Росії.
На противагу народництву починає зароджуватися новий напрямок революційної думки, яка вважала пролетаріат головною силою революційних перетворень. Тоді ж відбулися перші контакти російських революціонерів із К.Марксом та Ф. Энгельсом, які у 1848 р. видали «Маніфест Компартії», а у 1864 р. засновали 1 Інтернаціонал. У 1868 р. під ідейним впливом Бакуніна М.А. виник російський політичний гурток у Женеві, до складу якого війшли М.І. Утін, Бартенєв В.В. У 1870 р. виникла Російська секція Інтернаціоналу, К. Маркс погодився представляти Росію в Генеральній Раді Інтернаціоналу.
У середині-ІІ половині 70-х років ХІХ ст. у Росії виникли перші робочі організації: Південноросійська спілка робітників (1875-76 рр., Одеса, Е.Й. Заславський) та Північна спілка російських робітників (1878-80 рр., СПб, С.М. Халтурін, В.П. Обнорський). Вони відстоювали інтереси робітників, вимагали ліквідації існуючого політичного ладу, політичної свободи, брали участь у страйках, виданні прокламацій і листка «Робоча зоря». Але перші робочі організації не зуміли надати боротьбі політичного характеру, з'єднати її з марксизмом, переважали економічні вимоги, каси взаємодопомоги. Найбільш великим виступом робітників став страйк на Никольській мануфактурі в Орєхово-Зуєві в 1885 р. (Морозівський страйк). Робітники вперше зажадали втручання держави в їхні відносини з фабрикантами: у 1886 р був виданий закон про порядок наймання й звільнення, штрафи, уведені фабричні інспектори, але посилена кримінальна відповідальність за участь у страйках (фабричне законодавство). Остаточний розрив з ідеологією народництва був пов'язаний з виникненням перших російських марксистських гуртків.У 1883 р. у Женеві Плеханов Г.В., Засулич В.І., Дейч Л.Г., Аксельрод П.Б. на засадах марксизму сформували революційну групу «Звільнення праці», але не змогли налагодити реальних зв'язків з російським робітничим рухом. У той же час марксистські гуртки виникли у Петербурзі: Товариство Санкт-Петербурзьких майстрів (1883-87 р.р., П.В.Точиський); гурток Благоєва (1885-87 рр., Петербург, Д.І. Благоєв), гурток Бруснєва (1889-92 рр., М.І.Бруснєв).
У 90-ті роки ХІХ ст. у великих промислових центрах Росії виникли «Союзи боротьби за звільнення робітничого класу», об’єднались які у 1895 р. під керівництвом Ульянова (Леніна) В.І., Цедербаума Ю.О. (Мартова Л.) та інших марксистів і спробували очолити страйковий рух. Вони видавали листівки, вели пропаганду серед робітників, підготували ґрунт для становлення соціал-демократії в Росії й утворення лівих політичних партій.
Під час вивчення теми рекомендовано звернути увагу на такі питання:
1. Причини та основні прояви пожвавлення суспільно-політичного руху у ІІ половині ХІХ ст. Ліберали, консерватори, радикали.
2. Революційне народництво: соціальне коріння, ідеологічна доктрина, основні напрями. Початок політичного терору в Росії.
3. Робітничий рух у ІІ половині ХІХ ст. Перші робітничі політичні організації в Росії . Утворення російської секції І Інтернаціоналу.