Главная | Обратная связь

ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ У ГРУПАХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Змістовий модуль I: Самостійне виконання студентом-практикантом обов'язків вихователя

Основним змістом роботи студентів-практикантів про­тягом першого тижня педагогічної практики є спостере­ження і аналіз педагогічної діяльності вихователя-наставника. Студент-практикант вивчає режим життя групи, специфіку організації життєдіяльності дітей молодшого або старшого дошкільного віку. Особливу увагу слід звернути на своєрідність організації педагогічного процесу в тій віко­вій групі, в якій студент проходить педагогічну практику: комплектування групи, організацію інтер'єру групових приміщень, стиль педагогічного спілкування вихователя-наставника, розподіл обов'язків між персоналом групи то­що. Доцільно проаналізувати перспективні та календарні плани роботи групи за 1-2 місяці, що передують початку практики, зорієнтуватися у змісті програми для відповідної вікової групи.

Студент-практикант має щодня ознайомлюватися з планом навчально-виховної роботи, яким керується вихователь, у бесіді з педагогом виявляти доцільність і відповід­ність програмі накреслених завдань, обраних вихователем форм, методів та прийомів роботи з дітьми. Спостерігаючи за роботою вихователя-наставника, практикант веде що­денник, у якому зазначає всі важливі для аналізу і власного використання аспекти педагогічного процесу.

Важливою частиною педагогічної діяльності вихова­теля є підготовка і проведення занять з дітьми. Студент-практикант залучається до процесу підготовки занять (до­помагає готувати та розміщувати дидактичний матеріал, створювати в групі умови для проведення заняття тощо), обговорює відвідане заняття з вихователем-наставником, фіксуючи у щоденнику розгорнуту якісну оцінку заняття, а також власні творчі ідеї щодо навчання дітей дошкільного віку, що виникли у процесі перегляду заняття та його обговорення.

Програма другого змістового модуля в основному реалі­зується протягом 2-3 тижнів педагогічної практики, проте розпочинати її можна і раніше. Уже з перших днів практики студент повинен допомагати вихователю групи проводити ранковий прийом дітей, організацію їх життєдіяльності (сніданок, обід, денний сон, ранкову та коригуючу гімнас­тики), ігри з дітьми, прогулянки. Таким чином, поступово спостереження і аналіз педагогічної діяльності вихователя-наставника починає доповнюватися самостійним виконан­ням студентом-практикантом обов'язків вихователя. З другого тижня практики студент-практикант повинен са­мостійно здійснювати всі основні види педагогічної діяль­ності вихователя. У цей період студенти організовують пе­дагогічний процес у відповідності з перспективними та календарними планами, складеними вихователями. Далі кожен студент, проконсульту­вавшись із педагогом-наставником, самостійно складає детальний план навчально-виховної роботи своєї робочої зміни, який фіксує у щоденнику педагогічної практики і, за домовленістю з наставником, у груповому календарному плані. Плани складають у відповідності до вимог, прийня­тих у дошкільному закладі, але з більшою деталізацією видів роботи. Щодня перед початком роботи студент-прак­тикант подає для затвердження наставнику план та конс­пекти занять, які буде проводити з дітьми, готує необхідний матеріал до заняття.

У кінці робочої зміни студент-практикант обговорює свою діяльність з вихователем-наставником, отримує кон­сультації щодо наступного робочого дня. Проведену само­стійно роботу студент-практикант фіксує в щоденнику, вчиться аналізувати власну діяльність, об'єктивно оціню­вати її. Готуючись до занять та інших форм роботи з дітьми, студент удосконалює навички роботи з методичною літера­турою, дидактичними матеріалами, наочними посібника­ми, учиться аналізувати отриману інформацію, адаптувати її до рівня розвитку дітей своєї групи. Під час проведення роботи з дітьми студент-практикант приділяє значну увагу налагодженню з вихованцями таких взаємин, що забезпе­чують емоційно-позитивну атмосферу педагогічного спілку­вання. Він прагне виявити свій інтерес, доброзичливе став­лення до дітей, любов до них, розвиває уміння слухати дітей, розмовляти з ними, бути уважним до їхніх потреб. Важливо також навчатись враховувати типологічні та інди­відуальні особливості дітей, здійснювати індивідуально-диференційований підхід у навчанні та вихованні дошкіль­нят.

Кожне заняття, проведене студентом-практикантом, обговорюється з вихователем-наставником, який оцінює заняття за п'ятибальною системою, фіксуючи оцінку у журналі обліку роботи студентів під час педагогічної прак­тики.

Змістовий модуль II: Організаційно-педагогічна та методична робота

Самостійна навчально-виховна робота з дітьми групи доповнюється організаційно-педагогічною таметодич­ною роботою, яку студент-практикант проводить протягом основного періоду практики (другий-четвертий тижні). Він передбачає, зокрема, створення у групі умов для адаптації до дошкільного закладу дітей, які прибувають у групу за час педагогічної практики (складання плану індивідуальної роботи з дитиною, проведення бесід з батьками, організація діяльності дитини у перші дні перебування в дитячому садку тощо).

Студент-практикант долучається до створення у групі умов для розвитку самостійної діяльності дітей (ігрової, трудової, художньої), ознайомлюється із принципами орга­нізації предметно-розвивального середовища в групі, складає перелік наявних у групі наочних матеріалів та дидактич­них посібників, залучається до добору методичних мате­ріалів, необхідних у групі, де він працює.

Студент-практикант ознайомлюється також зі змістом та різноманітними формами пропаганди педагогічних знань серед батьків, бере участь у підготовці матеріалів для куточка батьків, папок-пересувок, допомагає в підготовці і проведенні батьківських зборів, при потребі організовує групові або індивідуальні консультації для батьків своїх вихованців.

Під час педагогічної практики студент бере участь в усіх методичних заходах, що проводяться в дошкільному закладі: педагогічних радах і читаннях, семінарах- практикумах, методичних годинах. Студент-практикант за дорученням керівників дошкільної установи може залуча­тися до роботи методичного кабінету дитячого садка (готу­вати реферати на певну тематику, допомагати у систематизації методичних матеріалів, оформленні стендів, виго­товленні дидактичних наочних посібників). Студент-практикант повинен звернути особливу увагу на ознайомлення з передовим педагогічним досвідом, який вивчається і впроваджується у дитячому садку.

Зміст проведеної студентом-практикантом методичної роботи має бути відображений у щоденнику педагогічної практики, результати всіх видів організаційно-педагогічної та методичної діяльності оцінюються працівниками до­шкільної установи (вихователем групи, методистом або завідувачкою).

Індивідуальне довготривале завдання: розробка та виготовлення наочних та методичних посібників для робо­ти з дітьми дошкільного віку. Кожен студент-практикант розробляє наочний або методичний посібник, потреба у якому виявляється в ході аналізу розвивального середови­ща вікової групи. До посібника слід додати його методичний опис, складений у відповідності з вимогами, поданими у додатках. Наочний посібник може бути виготовлений та­кож для методичного кабінету дошкільного закладу. У цьо­му випадку для розробки посібника студенти-практиканти можуть об'єднатися у підгрупу з 4-5 осіб.

Змістовий модуль ІІІ: Проведення науково-дослідної роботи з актуальних проблем дошкільної педагогіки

Зміст роботи полягає у розробці практикантом теми науково-дослідної роботи,визначеної студентові як тема курсової роботи з дошкільної педагогіки. До початку педа­гогічної практики кожен студент-практикант має заверши­ти теоретичне вивчення обраної теми, обґрунтувати її актуальність, сформулювати об'єкт і предмет дослідження,його мету та завдання, зробити певне припущення щодо педагогічних умов розв'язання поставленої у дослідженні мети (висунути гіпотезу), розробити методики констатувального та пошукового етапів експериментального до­слідженнятеми. За період педагогічної практики кожен студент повинен здійснити експериментальне дослідженняз обраної теми. Важливо не лише зібрати емпіричні відо­мості, а й проаналізувати їх, зробити відповідні висновки та узагальнення. За наявності відповідних умов за період педагогічної практики можуть бути також проведені окре­мі етапи формувального етапу експерименту. Віншому ра­зі студент повинен розробити методику проведення фор­мувального експерименту, підготувати необхідні матеріали для її наступної апробації педагогами. Виконання завдань цього змістового модуля коротко фіксується у щоденнику педагогічної практики в той період, коли відповідні види роботи проводилися.

Індивідуальне довготривале завдання: підготовка тексту експериментальної частини курсової роботи з до­шкільної педагогіки. Звіт про це індивідуальне довготривале завдання студент-практикант подає науковому керівнику курсової роботи, який робить у щоденнику студента-практиканта відмітку про якість його виконання, оцінюючи ро­боту студента за п'ятибальною системою.

Змістовий модуль ІV: Проведення відкритих залікових занять, оформлення звітної документації

Студенти-практиканти проводять відкриті залікові за­няття, які оцінюють присутні груповий методист прак­тики, завідувач або методист дошкільної установи, вихователь-наставник, а також студенти-практиканти, які проходять практику в цьому дитячому садку. Тему відкритого заняття студент-практикант обирає за власним бажанням, однак доцільно, щоб тема заняття відповідала перспектив­ному плану навчально-виховної роботи групи. Складаючи конспект заняття, студент-практикант має виявити рівень своїх педагогічних здібностей, теоретичних та методичних знань. Для залікового заняття обираються інноваційні фор­ми та методи навчання дітей, що відповідають сучасному рівню науки і практики. До залікового заняття студент готує цікавий матеріал. Конспект відкритого заняття має бути прорецензований і затверджений вихователем-наставником за два дні до проведення заняття.

Після відкритого залікового заняття, проведеного кож­ним студентом-практикантом, відбувається його обгово­рення присутніми. Студенти-практиканти роблять усебіч­ний аналіз заняття, відзначивши відповідність його змісту програмі певної вікової групи, доцільність обраних форм і методів роботи, ефективність заняття, висловлюють заува­ження до заняття, пропонують свої варіанти розв'язання поставлених на занятті навчальних завдань. Результати обговорення і оцінка за проведення заняття фіксуються у протоколі обговорення відкритого заняття, який студент-практикант подає разом із конспектом у звітну докумен­тацію.

Результати педагогічної практики розглядаються на підсумковій педагогічній раді, в якій беруть участь керівни­ки дошкільної установи, студенти-практиканти та їхні вихователі-наставники, груповий методист практики. На педагогічній раді затверджують характеристики студентів-практикантів, складені вихователями-наставниками. У характеристиці дається розгорнутий аналіз роботи студен­та під час практики, його ділових та особистісних якостей і вказується загальна оцінка за педагогічну практику.

Завершальним етапом роботи студента-практиканта є оформлення звітної документації та підготовка до участі у підсумковій конференції за результатами практики. Кожен студент-практикант готує письмовий звіт про роботу під час педагогічної практики, який оформляє на окремих арку­шах. Інформація у звіті може бути викладена у довільній формі (тези, невеличке есе, педагогічні роздуми тощо). За­вершити звіт необхідно самооцінкою. Крім того, разом зі своїми товаришами, які проходили практику в тому ж дитячому садку, студент-практикант готує тематичну звіт­ну доповідь, у якій розкриває підсумки практики та висвіт­лює одну з актуальних проблем виховання і навчання дітей дошкільного віку. Для доповіді обираються теми, що висвіт­люють специфіку конкретного дошкільного закладу, кра­щий досвід виховання і навчання дітей дошкільного віку, власні здобутки та успіхи.