Главная | Обратная связь

Шляхи реалізації естетичного виховання

Одним з головних завдань школи на сучасному етапі розвитку естетичного виховання є створення його системи.

Під системою розу­міється живий, цілеспрямований, організований і контрольований про­цес художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв’язку з естетичним вихованням особис­тості, її моральний і трудовий розвиток.

Основним структурним елементом системи естетичного виховання є особистість, оскільки мета, завдання, специфічні методи естетич­ного виховання орієнтовані на естетичний і загальний розвиток осо­бистості, збагачення її у педагогічному процесі з урахуванням інди­відуальних і психологічних особливостей організації впливу на учнів певного віку.

Процес навчання

Однією з ведучих підсистем естетичного виховання є навчально-виховний процес школи. Предмети природничо-математичного, гумані­тарного й естетичного циклів, а також трудове виховання вносять у цю підсистему свій вклад і одночасно тісно пов’язані між собою як її елементи. Керівну роль у забезпеченні педагогічної цілеспря­мованості цього процесу відіграє учитель.

Одним з головних шляхів естетичного виховання в школі є навчальна робота. У багатьох школах учителі про­водять уроки на при­роді, години улюбленої праці, творчості, уроки емоційної культури, народознавства, людинознавства, мистецтво­знавства, мандрівки в історію тощо.

Виняткову роль в естетичному вихованні школярів ві­діграють предмети естетичного циклу (малювання, спі­ви, музика). На уроках з цих предметів учні не лише здо­бувають певні теоретичні знання з конкретних видів мис­тецтва, а й набувають відповідних практичних умінь та навичок, розвивають свої мистецькі здібності. Вагомим доповненням до цього циклу є уроки української мови, української та світової літератури, на яких учні засвою­ють багатство і красу рідної мови, знайомляться з шедев­рами рідної та світової літератури. На уроках природничо-математичних дисциплін відкриваються великі можли­вості використання краси природи, формування береж­ливого ставлення до неї. Краса фізики і математики — в логічній чіткості наукових побудов і доведень, чітко­сті їх структури. Певне виховне значення має як естети­ка праці учнів і продуктів праці, так і вміння та навич­ки, набуті в процесі праці, що дають змогу особистості творчо виявити себе. На уроках фізичного виховання учні вчаться красиво і правильно триматися й ходити.

Позакласна робота

Наступна підсистема - позакласна діяльність школярів, пов'яза­на з навчально-урочною діяльністю.

На розв'язання завдань естетичного виховання спрямована також позакласна виховна робота. У багатьох школах створено малі академії народних мистецтв (МАНМ), університети народознавства, товариства народних умільців, школи і класи кобзарського, сопілкарського мистецтва, етногра­фічні групи, фольклорні ансамблі, вертепи тощо. Крім бесід, лекцій, диспутів, тематичних вечорів, вечорів запитань і відповідей на естетичну тематику, цінним в естетич­ному вихованні є участь школярів у діяльності шкіль­них клубів любителів мистецтв, гуртках художньої са­модіяльності, літературних об'єднаннях, музичних ан­самблях і шкільних оркестрах, шкільних театрах. Особливе місце належить в ній факультативним курсам з предметів художнього та інших циклів. Функціонування цієї підсистеми передбачає необхідність використання творчого підходу до будь-якого виду діяльності дитини, форм і методів пробудження їх інтересу до естетичної творчості, а також здійс­нення педагогічного контролю за соціально-цінною діяльністю учнів у процесі позакласної та позашкільної роботи, організації дозвілля і поведінки дітей різного віку.

Позашкільна робота

Роз­ширювати й поглиблювати свої естетичні знання, уміння й навички учні можуть у позашкільних освітньо-вихов­них установах: музичних і художніх школах, будинках і палацах школярів, будинках і палацах дитячої та юнацької творчості, студіях то­що. Навчально – виховна робота в цих закладах спрямована на задоволення інтересів, роз­виток здібностей дітей на здобуття ними есте­тичних знань та вмінь естетичної естетичної діяльності.

Таким чином, функціонування системи естетичного виховання
ефективно здійснюється тоді, коли вона діє не ізольовано, а вклю­чається у комплекс усієї навчально-виховної роботи і здійснюється
за допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва.

Виховання в сім’ї

Важливу роль в естетичному вихованні школярів ві­діграє сім'я. Тут формують­ся основи естетичних смаків, почуттів, на що впливають організація побуту в оселі, одяг, взаємини в сім'ї, оціню­вання старшими краси предметів, явищ, безпосередня участь в естетичній діяльності тощо.

Належне естетичне оформлення квартири, наявність бібліотеки, мистецьких журналів, телевізора, сімейних традицій з обговорення телепередач, прочита­них книжок, сімейний відпочинок на природі, спільне відвідування театру — все це створює сприятливі умо­ви для прищеплення естетичних смаків дітям.

Контроль з боку школи за діяльністю її елементів виявляється у ви­вченні і аналізі впливів, ступеня сформованості в учнів естетичного ідеалу, смаку, критичної оцінки естетичної інформації, художніх інтересів і потреб школярів у галузі мистецтв, мотивів спілкування з ним.