 |
|
V. ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ
Компонентом всебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне виховання.
За значенням ця тема повинна займати перше місце в педагогіці, тому що фізичне виховання є основою для розвитку особистості взагалі. Але в чому ж полягає значення фізичного виховання у всебічному формуванні учнів?
1. Насамперед фізичний розвиток людини створює передумови для повноцінної розумової роботи. Відомо, що інтелектуальна праця вимагає великої напруги фізичних сил. Хворобливість же людини, відсутність фізичного загартування значно знижують ефективність розумової діяльності. От чому багато діячів культури і вчені (Л.Н.Толстой, И.П.Павлов і ін.) прагнули сполучити розумові заняття з фізичними вправами, а деякі активно займалися і займаються спортом.
2. Фізично здорова людина може краще виявляти себе в продуктивній праці, переборювати великі навантаження, менше стомлюватися.
3. Нарешті, правильне фізичне виховання, участь у спортивно-масових заходах сприяють формуванню моральності, товариства, колективізму, вимогливості до себе, а також зміцненню волі.
Фізичне виховання — система заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь. ( Н.П. Волкова)
Мета фізичного виховання: “Фізичне вдосконалення, розвиток потреби у здоровому способі життя — озброєння знаннями про роль фізичної культури в житті людини, фізичне і психологічне загартування, вироблення інтелігентного і відповідального ставлення до свого здоров'я; гармонійний розвиток духовного, фізичного та психологічного здоров'я” – як зазначається у Концепції національного виховання.
Завданням фізичного виховання є створення реальних умов для забезпечення оптимального фізичного розвитку особистості, збереження її здоров'я, отримання знань про особливості організму, фізіологічні процеси в ньому, набуття санітарно-гігієнічних умінь та навичок догляду за власним тілом, підтримання і розвиток його потенціальних можливостей. ( Н.П. Волкова).
Завдання фізичного виховання (М. М. Фіцула, с.69)
1. Виховання здорової зміни, бажання піклуватися про своє здоров'я, постійно займатися фізичною культурою і спортом.
2. Підготовка до захисту Батьківщини, оволодіння для цього прикладними видами спорту.
3. Підготовка до фізичної праці, виховання працездатності.
Засоби фізичного виховання:
— вправи (гімнастика, ігри, спорт, туризм),
— природні (сонце, повітря, вода) і гігієнічні фактори (гігієнічне забезпечення фізкультурних занять, раціональний режим навчальної праці, відпочинку, харчування, сну та ін.).
Зміст фізичного виховання на всі роки навчання учнів у школі
підібрано з таким розрахунком, щоб забезпечити:
1) зміцнення здоров'я і загартування організму школярів, сприяння їх фізичному розвитку та підвищенню працездатності. Становлення і розвиток основних функцій організму що відбувається в шкільні роки, потребує використання всіх чинників, які позитивно впливають на цей процес. Піклування про здоров'я школярів — головне завдання кожного вчителя на кожному навчальному занятті;
2) формування та вдосконалення рухових навичок і вмінь та повідомлення пов'язаних з ними знань. Адже, щоб досягти мети фізичного виховання — формування життєво важливих навичок і вмінь у природних видах рухів: бігу, стрибках, ходіння на лижах, плаванні. Для цього потрібні знання про способи і правила виконання рухових дій, які учні здобувають під час пояснень і демонстрування;
3) розвиток основних рухових якостей. Для виконання багатьох дій людині необхідні певні якості, зокрема сила — здатність долати зовнішній опір або протидіяти йому за рахунок мускульних зусиль; швидкість — здатність виконувати рухи за мінімальний період часу; витривалість — здатність виконувати певну роботу тривалий час; гнучкість — здатність виконувати рухи з великою амплітудою; спритність — здатність швидко засвоювати нові рухи й успішно діяти в умовах, що змінюються. Ці рухові якості розвиваються й виявляються в тісному взаємозв'язку;
4) формування звички та стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами. Позитивний вплив фізичних вправ можливий лише за умови їх систематичного виконання, що переростає у звичку і потребу. Для виховання такої потреби, необхідно пробудити в дитини інтерес до вправ,- підбирати цікаві вправи, вчасно заохотити учня до їх виконання. Змістовне дозвілля сприяє активному відпочинку і духовному вдосконаленню школярів.
Важливим у формуванні звички до занять фізичними вправами є правильний режим дня і тижня, здорове харчування, достатній за часом сон. Неприпустиме вживання алкоголю, нікотину, наркотиків;
5) виховання гігієнічних навичок, повідомлення знань про фізичні вправи та загартування. Гігієнічну освіту учні здобувають під час вивчення різних предметів, зокрема біології. Вони дізнаються про режим дня, гігієну харчування, сну та ін. У процесі занять фізичними вправами засвоюють правила їх застосування, дізнаються про вплив вправ на організм, про гігієнічні вимоги до загартування. Водночас учні оволодівають прийомами самоконтролю за своєю працездатністю, втомлюваністю, пульсом, загальним самопочуттям.
Зміст фізичного виховання школяріввизначається навчальною програмою з предмета (та програмами секцій і гуртків).
Програмою передбачено:
· а) засвоєння теоретичних відомостей (знання із загальної гігієни та гігієни фізичних вправ, відомості, необхідні для самостійних занять фізичними вправами). Теоретичний матеріал повідомляють на вступних заняттях і в системі навчально-тренувальної роботи на уроці у зв'язку з виконуваними вправами;
· б) гімнастичні вправи, що сприяють загальному фізичному розвиткові учнів (шикування і перешикування, стройові вправи, вправи, спрямовані на загальний розвиток дитини, на формування правильної постави, акробатичні вправи, танцювальні вправи, лазіння і перелізання, вправи з рівноваги, вправи в висах і упорах, опорні стрибки);
· в) легка атлетика (різні види бігу, стрибки в довжину і висоту, метання на відстань);
· г) рухливі ігри, розраховані на розвиток в учнів кмітливості, спритності, швидкості дій, виховання колективізму і дисциплінованості;
· ґ) спортивні ігри (баскетбол, волейбол, ручний м'яч, футбол);
· д) лижна підготовка (оволодіння основними прийомами техніки пересування на лижах, розвиток рухових якостей);
· е) кросова і ковзанярська підготовка;
· є) плавання (кролем на грудях і на спині, брасом, а також пірнання і прийоми рятування тих, хто тоне).
На уроках фізкультури дівчаткам варто давати трохи менше навантаження, ніж хлопчикам, а якщо є можливість, то краще поділяти клас на дві підгрупи. Природно, що при проведенні занять по фізкультурі потрібно також враховувати вік учнів, не допускаючи їх перевантаження і перевтоми.
Шляхи:
Велике значення у фізичному вихованні і розвитку школярів мають санітарно-гігієнічні заходи і фізичні вправи в режимі навчального дня.
v Насамперед у школі повинні підтримуватися зразковий порядок і чистота. Вологе прибирання класів за правилами повинно здійснюватися двічі — перед уроками і на великій перерві. Вологою ганчіркою щодня повинні протиратися шкільні меблі, підвіконня, квіти.
v Серйозна увага необхідно звертати на освітлення класів. Парти і класна дошка повинні бути розташовані так, щоб світло на них падав з лівої сторони учнів. Дерева і декоративні чагарники повинні висаджуватися в 3—4 метрах від вікон, щоб не затемнювати класи.
v Учителям варто піклуватися про провітрювання класних приміщень, кабінетів та коридорів. У теплий час заняття проводяться, як правило, при відкритих чи вікнах фрамугах (кватирках), у зимовий час класи повинні добре провітрюватися.
v Бажано організувати перебування учнів на свіжому повітрі під час перерв, практикуючи одночасно легкі фізичні чи вправи рухливі ігри. За 3—4 хвилини до кінця перерви ігри необхідно припиняти, щоб дати можливість учням заспокоїтися.
v Дуже важливе значення має правильна посадка учнів за партою, забезпечення умов для того, щоб не псувався зір і не відбувалося ви-кривлення хребта. З цією метою необхідно також практикувати 2—3 рази протягом року пересадження учнів, що сидять на правих і лівих рядах парт, щоб змінювати їхнє положення стосовно класної дошки.
2-3 .Позакласна. Позашкільна робота з фізичного виховання
Фізичному розвиткові школярів сприяють різноманітні форми позаурочної та позашкільної фізкультурно-спортивної діяльності.
Система позакласних заходів щодо фізичного виховання учнів повинна знаходитися в тісному зв'язку з тією роботою, що проводиться в процесі навчальних занять. Однак її можливості в цьому відношенні набагато ширше. У загальпедагогічному плані в позакласній роботі з фізичного виховання можна виділити ряд напрямків:
· Один з цих напрямків містить у собі розширення і поглиблення санітарно- гігієнічної освіти учнів і формування відповідних умінь і навичок. Необхідно, щоб у плановому порядку вчителя, класні керівники і медичні працівники проводили з учнями бесіди про значення правильного режиму дня, про гігієну тіла, про способи загартовування і зміцнення фізичних сил і здоров'я людини. У середніх і старших класах окремо з хлопчиками і дівчинками проводиться роз'яснювальна робота з полового виховання і моральних основах інтимних почуттів. Тематика санітарно-гігієнічної освіти включає також питання популяризації фізичної культури і спорту, і зокрема організацію зустрічей зі спортсменами, проведення бесід, доповідей і лекцій про розвиток масового фізкультурного руху, про найважливіші події спортивного життя, про вплив фізкультури і спорту на підвищення працездатності людини, удосконалювання його морального і эстетического розвитку.
· Важливим напрямком позакласної роботи з фізичного виховання є використання природних сил природи (сонця, повітря і води) для зміцнення здоров'я учнів. З цією метою в школах проводяться прогулянки й екскурсії в природу, організуються походи по рідному краї, гри на місцевості і т.д.
Усі ці заходи звичайно сполучаються з розв’язанням навчально-виховних задач. Так, походи по рідному краю використовуються як засіб краєзнавства і патріотичного виховання, а також для розширення знань по ботаніці, зоології, географії і т.д. Те ж саме стосується й інших позакласних заходів.
· У системі позакласної роботи велике значення має спортивне удосконалювання учнів, розвиток їхніх здібностей у різних видах фізкультури і спорту (гуртки та секції).Ця задача зважується за допомогою організації роботи спортивних секцій по гімнастиці, спортивним іграм, легкій атлетиці і т.д. Заняття спортивних секцій проводяться викладачами фізкультури за планом спортивно-масової роботи школи, завдання яких — створення умов для прищеплення учням звички до систематичних занять, сприяння запровадженню фізичної культури в побут. На позаурочних заняттях закріплюються й удосконалюються здобуті на уроках знання, практичні вміння та навички. Характерною рисою позаурочних форм занять є їх добровільність.У сучасної молоді набули популярності різні системи єдиноборств, як українські, коріння яких сягає козацької доби, так і східні. Вони сприяють загартуванню юнаків, виховують спритність, витривалість.
· Істотним напрямком позакласної роботи є організація і проведення спортивно-масових заходів у школі. До них відносяться спортивні свята, шкільні спартакіади, змагання, вечора і т.д. Ці заходи не тільки збуджують інтерес до фізкультури і спорту, але і дозволяють залучати учнів у спортивно-масову роботу. Масові змагання, спортивні свята передбачають чітку організацію, дотримання певних ритуалів. Усе це забезпечує комплексне розв'язання завдань виховання школярів: фізичного, морального, естетичного та ін.
· Нарешті, велике значення у фізичному розвитку учнів має організація їхньої систематичної трудової діяльності, що зв'язана з витратою мускульної енергії, фізичним тренуванням і перебуванням на свіжому повітрі.
Таким чином, правильно здійснювана система позакласних заходів щодо фізичного виховання містить у собі як масове залучення учнів у різноманітні форми занять фізкультурою і спортом, так і індивідуальну роботу з ними.
Отже, позакласна та позашкільна робота з фізичного виховання учнів охоплює заняття фізкультурних гуртків і спортивних секцій, спортивні змагання, спартакіади школярів, фізкультурні свята, туризм.
Природні фактори є важливим засобом зміцнення здоров'я, загартування організму і підвищення працездатності дитини.